Раді Вас бачити!

Настя

і поки я в абсолютному шоці від того, що відбувається та тону в цьому морі розпусти Данил ні на секунду не зупиняє свій напір. Він знімає білизну так само швидко як і сукню та закидає кудись туди, де не бачить мій затуманений розум. 
Кладе мене на ліжко і ми знову танцюємо язиками та тільки мокрі тіла, стогони і шалені доторки не дають нам забути для чого ж ми тут зібрались. 

Він різко змінює позицію, нависає наді мною. Я чую як клацає бряжка ременя і мені дуже цікаво що ж там. Я легенько піднімаю голову і мої очі округляються бо я саме споглядаю як він вдягає презерватив, не думала що ця дія може бути таким шикарним видовищем. Напевно моє здивування можна було побачити неозброєним оком.

—Кріс, щось не так?

А я навіть і не знаю як же йому пояснити, що я вперше в житті бачу член. Ну типу порно дивились всі, але ось так, не на екрані бачу вперше. Так багато вперше у мене за сьогоднішній вечір. Цей день народження я запамʼятаю надовго.

—Все чудово, не зупиняйся, я просто насолоджуюсь видовищем. 

Тільки й змогла я вичавити з себе. Кутик його вуст поповз вгору і він не зупинився, ні на секунду, одним впевненим, швидким, але не різким рухом він заповнив мене всю. До кінця. Я неначе стрибнула в крижану воду, а потім ця вода закипіла. Бо бажання було такої сили, що терпіти ці солодкі муки я б вже не змогла. Але акторка з мене була б пречудова, бо я навіть і виду не подала, що мені боляче і що це мій перший раз. 

Як така ефектна дівчина як я, з ідеальною фігурою про яку всі мріють, могла засидітись в цнотливих рядах аж до 25. От і я не змогла йому сказати. 
Але насолода пересилила біль, вона стала такою гострою і такою руйнівною, а коли він  почав пестити клітор і пришвидшувати темп та вбиватися в мене до самого кінця з мене тільки й вибивалися крики, бо на стогони вони зовсім не схожі.  Та  довго я витерпіти не змогла. Щось неймовірно солодке стягнуло мій живіт і яскравим гарячим феєрверком вибухнула кожна часточка мого тіла. В очах здається почали крутитись зірочки від неймовірності цього моменту, який теж був у мене вперше. 
Що ж тут скажеш, профан у світі сексу. 
 

Я настільки довго завершувала,  що Данило не витримав і зірвався в прірву наступним. Через декілька хвилин віддихавшись ми лежали, дивились в стелю і я зрозуміла одне. Ми більше ніколи не маємо побачитись. Що ж тут сказати, буду чесною – я злякалась, того як це все закрутилось, як сталось, тому краще забути. 

Бо я натягла на себе цей образ сьогодні вперше, і ще зовсім не готова відразу в ньому жити. Все має бути поступово.

Саме тому, щоб відповідати образу я роблю наступне: 

—Все супер, секс був неймовірний, дякую тобі за вечір, але мені треба бігти, можна скористаюсь твоєю ванною кімнатою?

 Натягую щасливу посмішку на своє обличчя і цілую чоловіка в губи. Він не видав жодної зрозумілої мені емоції, тільки схвально кивнув і продовжив  дивитись в стелю. 
відшукавши свої трусики і сукню я швидко почала приводити себе до ладу. Прийняла душ та випрала трусики бо їх хоч викручуй. На диво, крові майже не було, тому надіюсь він зовсім не помітив що перед ним спокусниця з нулевим досвідом. І ось, стою в ванній і не знаю як вийти, совість мучає, 25 років прожила, працювала в маленькому кабінеті, вдягалась як підліток щоб ніхто не дай Боже не звернув на мене увагу, підбори на свята і то з брюками і довжелезними піджаками. Я хотіла сховатись від усіх. Бо дуже зручно заперти себе кодами, іграми і тільки декілька разів на день спілкуватись з командою. А тут таке витворила. Це все алкоголь і образа на Ігора! До біса, мені треба вийти звідси із цими думками я граційно виходжу з ванної.
 

—Лялю, знайшов твоє взуття, надіюсь ти не береш приклад з попелюшки, не хочеш зникнути? загадково прошипів він

—Авжеж ні, мені просто декуди треба заїхати, подруга досі чекає. Безсоромно брешу я. 

—Кріс, залиш свій номер телефону

—Так звісно. Беру його телефон пишу свій номер, а останню цифру просто замінюю на іншу. Ось і все. Кінець.

Знову тягнусь до нього поцілувати і вилітаю з цього неймовірно дорогого будинку назавжди. Принаймні, так мені хочеться щоб було...

     ***
 

Ранок суботи видався неймовірно важким. Моя голова тарабонить від кожного руху. Перші хвилини було важко навіть піднятися з ліжка. Але я зібрала себе до купи і вже о 10:00 чаювала з батьками на кухні. Бо з 11 в мене вже підробіток в іншій фірмі. 

—Ти дуже пізно прийшла вчора чи, можна сказати вже сьогодні, з Оленою гуляла? 

—Так, ми чудово відпочили що аж голова гуде

—Доню, я рада, а то ти завжди сидиш в своєму компьютері наче ми тебе під домашній арешт посадили. Гуляй поки молода, бо далі діти, вилазок стає все менше. Ти мене ніколи не слухала, але я хочу щоб ти не ховалась від світу. 

Мама достобіса права, я завжди сиділа вдома. Всі однолітки зустрічались, гуляли, я ж як причарована дивилась на Ігоря, який завжди бідкався на свою Анжелу і торочив «Дівчина має сидіти вдома, а не валандатись під хатами, от би мені таку як ти» Я розквітала від цих слів і відразу марніла від розуміння, що кожного разу він обирає все ж не мене. 
Відмахуюсь від цих вїдливих спогадів і згадую про роботу. 

Я маю швидко перевірити всі файли і надіслати готовий варіант на пошту, за такий мізер роботи обіцяли хорошу зарплатню. І коли я майже все закінчила на робочу пошту прийшло оповіщення. 

«Шановні колеги,

Повідомляємо, що відбулося злиття двох компаній. 

Хочемо одразу заспокоїти: для співробітників жодних змін у робочих процесах не передбачається. Ви продовжуєте працювати у звичному режимі, на тих самих умовах.

Єдина зміна — це новий власник компанії, який у майбутньому може поступово впроваджувати власні ініціативи.

Дякуємо за вашу роботу та стабільність у цей період.

З повагою,  
Адміністрація Universal Games”

Нічого собі, але головне щоб зарплатня не змінилась, бо якщо уріжуть - мені гаплик. Тато хворіє, а маминої зарплатні вчителя в школі ну зовсім не вистачає навіть на продукти. 
Та якщо ж все залишиться як було - прожити можна.