Раді Вас бачити!

*Новий світ. День 2. Ранок*

"Ненормальна! — подумала Яшма, потираючи лікоть. — З неї вже пісок скоро посиплеться! Куди їй Айвіна?"

Неприємна розмова ніяк не виходила з голови дівчини. Ще ніколи ця жінка так не лякала її. Звичайно, вона була їй не дуже приємна, та й розмовляли вони виключно про справи у трактирі. Але ще не було такого, щоб ця пані чіплялася та хапала її. І найгірше було саме те, що вона сказала про неї.

"Що це взагалі означає? Що в мене на обличчі написано? — гадала дівчина. — Ну так, він молодший за мене... Але ж і він у розквіті сил, і я непогана!"

Із цими думками, жінка перевірила власні груди. Ще п'ять хвилин тому божевільна жінка тримала їх так, наче собі відірвати хотіла. Та зараз Яшма і сама розуміла чому. На селі дійсно не так вже й багато "вільних" дівчат. Заміж тут видавали рано, одружували також — це нормальна практика для села. Втім, Яшмі було із цим трохи важче. Хоч вона й була неймовірно вродливою, але по селу про неї ходила дурна слава. Через це у неї і були проблеми знайти собі чоловіка.

 "Не віддам я їй Айвіна! Сама собі винна! Вона всю свою молодість проґавила, користуючись увагою чоловіків. А мені ніхто уваги не виявляє, і мої груди тут ніяк не допоможуть! Айвін — єдиний, хто не знає про мене нічого! І це добре! Спершу одружимось, а там я йому сама все розповім! Головне, щоб ніяка свиня не сказала йому про це раніше!", — подумала Яшма. 

— Так, впевнена, що Айвіну сподобається! — почулося десь збоку. 

Почувши знайоме ім'я, Яшма миттєво забула про божевільну, яка обмацала її кілька хвилин тому. Нагостривши вуха, дівчина швидко знайшла джерело цього голосу — це був будиночок Хельги. Одне з вікон першого поверху було відчинене й з нього лунав приємний запах яблук. Скоро вже був обід, тож дівчина миттєво зрозуміла, що у будинку її подруги приготування у самісінькому розпалі. 

Та Яшмі було незрозуміло, чого це вони обговорюють її хлопця. Вона ще могла змиритися з тим, що парубка нагодував мисливець, забравши у неї таку можливість. Але от чим він знадобився Хельзі, що вже давно одружена з Калебом — ось це було питанням. Перетворившись немов на дику кішку, вона озирнулась навсібіч і, не помітивши нікого знайомого, риссю підбігла до стінки домівки. Легкі сандалі Яшми чудово маскували її, ніяк не видаючи звуків при пересуванні. Підкравшись, вона обережно зазирнула у край вікна. Якби її хтось зараз побачив збоку — точно подумали б, що вона крадійка. Втім, дівчині було лише цікаво, чому в цій хаті говорять про Айвіна. 

— Так, потримай його ще... — почувся голос Хельги. Жінка притихла, замислившись над чимось. 

— Хвилин п'ять вистачить? — пролунав голос Лайли. 

— Так, цілком! — знов почувся голос Хельги. 

Одним оком і дуже швидко — але Яшма встигла зазирнути у відчинене вікно. Крізь нього вона помітила, як біля вогню стоїть Лайла та Хельга. А на вогні — пиріг. Жінки готували і, здавалось, Хельга передавала "жіночу мудрість" Лайлі. На столі, на якому вони ще вчора обідали, були яблучні огризки та шкірка. Стіл був у залишках борошна, а у хаті стояв приємний запах тіста. 

— Думаєш, йому сподобається? — обережно, наче не до кінця вірячи у власні слова, поцікавилась Лайла. Вона підняла голову на Хельгу, тож Яшма бачила лише її потилицю. Втім, і без цього вона знала той погляд! Погляд, коли Лайла перетворюється з дорослої дівчини на мале й нещасне кошеня, яке так і хочеться захистити, прихистити, погладити та зігріти в обіймах. Яшма була впевнена, що якби дівчина кинула б кілька таких поглядів на Айвіна — той би розтанув у її шармі. 

— Звичайно! — промовила Хельга. — Ти сама подивись — це ж неймовірна смакота! Зараз Айвін, напевно, працює у Яшми в трактирі... Він за день втомиться, сили частково покинуть його. А тут прийдеш ти, запросиш на смачний обід! Він хлопець чемний, це видно: коли ми вчора запропонували йому дах над головою — той так дивився, наче йому соромно було завдавати клопоту! 

— А якщо він відмовиться? — запитала дівчина. 

"Так, Айвіне, відмовишся ти від подібного, чи ні?", — подумала Яшма. 

— Він не відмовиться, якщо ти йому натякнеш, що ти дуже старалася! Скажи, що хочеш, щоб йому сподобалося у нашому селі, і для цього спеціально зробила цей пиріг! — дала розумну пораду жінка. 

"Ох ти хитра яка! — подумала Яшма. — Так... Обставити Лайлу буде не важко — її досвід в цих справах — як досвід сільської простачки в справах аристократів! Але Хельга... Вона мудра... Та розумна... Небезпечна... Вона ще й може натякнути на моє минуле! — будувала підступний план жінка. — Ні, я це так не залишу! Він не має потрапити на цей обід!"

Із цими думками, дівчина відійшла від вікна і, обійшовши хату іншим шляхом, пришвидшилась. Вона мала якнайшвидше обійти усіх необхідних людей, щоб швидше повернутися у трактир. 

"Думай, Яшмо, думай! — розмірковувала дівчина. — Як зіпсувати цей план! Ідея з пирогом відмінна, тут нічого не скажу. Зіпсувати пиріг? Ні, це дурна ідея! Вони тоді просто не запросять його, зроблять те саме, але пізніше! А якщо піти іншим шляхом... Він же сьогодні вже з'їв багато! Якщо я ще більше закину "в нього" — він же й з місця встати не зможе! Так, а ось це гарна ідея! Це зможе спрацювати!"

Наступним у списку був будинок чоловіка, який привозив у село борошно. Самого млина не було у цьому селі, та чоловік кожного тижня їздив возом до сусіднього села, що було ближче до аристократів. Там вже був і млин і людина, яка молола зерно на борошно. Яшма повинна була просто повідомити, щоб ця людина знов зайшла до її діда за зерном та грошима. Це була дуже легка задача, бо їй зовсім не потрібно було нічого обговорювати. Коли вона дійшла до домівки, то просто сказала дві фрази господарю і той, кивнув, пообіцявши зайти у трактир, коли поїде до млина! 

Останнім була домівка Тіріона. Втім, коли дівчина туди прийшла, то нікого не знайшла. Стукіт у двері його хати не дав результатів, а коли вона зазирнула у вікно, то взагалі не помітила нікого всередині. Якийсь час Яшма ще трохи покрутилася навколо його хати. Та коли й очікування ні до чого не призвели — вона, знизавши плечима, розвернулася назад до трактиру. 

Кожний крок наближав її до Айвіна, що й досі сидів у трактирі, перебираючи речі. Кожен крок підкидав їй нові ідеї того, чим вона може нагодувати хлопця, щоб той відмовився йти їсти до Лайли. Дівчина пригадувала усе, що вона колись робила чи бачила, як це робили інші. Було очевидно, що годувати чоловіка якимось салатом, який вона робила собі "аби наїстися та не набрати ваги" — Айвіну таке не сподобається. Та й в ньому і без салатиків не було особливо ваги, Яшма це розуміла. Приготувати нормальне м'ясо — на це в неї не вистачить часу. 

Аж раптом до неї прийшло розуміння. Яшма зрозуміла, що їй потрібно приготувати щось солодке та, бажано, липке! Якщо хлопець переїсть солодкого, то коли він побачить ще й пиріг Лайли — точно не стане його їсти і навіть не доторкнеться до нього. Знаючи Лайлу та її крихке дівоче серце — такий жест вона не забуде. Єдиною проблемою для Яшми було те, що в трактирі, як вона пам'ятала, не було фруктів. 

"Пробач, Лайло, — думала Яшма. — Сьогодні твоє сердечко розіб'ється. Але мені справді вже небезпечно чекати. Ще трохи — буду як ця божевільна. Потрібно вже знайти чоловіка і нарешті створити сім'ю. Ти молода ще, ти точно знайдеш собі когось гідного! Якщо що — я і сама тобі пошукаю когось!" 

Розмірковуючи над цим, дівчина домовлялася з сусідкою. Цієї жінки не було у її "маршруті" але вона прийшла сюди і не для потреб трактиру. Вона прийшла, щоб взяти невеличкий кошик груш. У жінки росло кілька дерев на подвір'ї, тож Яшма вирішила, що цей фрукт складе гарну конкуренцію яблукам Лайли. 

— Звичайно, Яшмо, — промовила сусідка, виносячи до неї кошик зі свіжими грушами. — Готуєш щось, чи так вирішила погризти? — посмішка так і не сходила з обличчя сусідки. 

— Готую! — відповіла Яшма. — Хай будуть невеличкі млинці з грушею! 

— О, — задоволено махнула пальцем жінка. — Оце ти гарно вигадала! Тоді пораджу тобі спочатку грушу відварити, а потім почавити на кашу! Так солодкий смак буде рівномірним, а текстура м'яка! 

"Хм, дійсно, це може спрацювати!", — подумала Яшма.

— Дякую вам, спробую! — сказала дівчина. 

Розвернувшись до трактира, з обличчя Яшми не сходила посмішка. Не зла — переможна. Дівчина знала, що точно встигне наробити до обіду кілька десятків млинців. Вигадати план, який змусить хлопця з'їсти усе це — легко. Навіть якщо той буде чинити опір, вона обіграє усе це через образу. Юнак легко вівся на її провокації, та зараз це було лише їй на руку!