Раді Вас бачити!

Після міні-перерви Левій пішов на кухню робити перекус і я приєдналася до нього, швидко поглянувши на інші кімнати. Найбільше вразила спальня своїм ліжком королівських розмірів, яке наштовхнуло на думку, що можливо сьогодні відбудеться те, що я запланувала.

- Ти будеш тост солодкий чи солоний? – запитав чоловік. – Хоча, я зроблю і такий, і такий, а ти вже вирішиш.

- Дякую, - я смачно вгризлася в тост з лососем і зробила ковток чаю.

- Поїдемо на оглядове колесо?

- А ми планували? – від здивування я перестала жувати.

- Ти боїшся? – засміявся чоловік дороблюючи тости і сідаючи за столом навпроти мене. Кухня теж була величезних розмірів і здавалося мала все начиння світу. Дивувало, чому маючи кавоварку вдома Левій ходив пити каву до кав′ярні?

- Ну, я недолюблюю висоту, тому ніколи не каталася на ньому.

- Треба це виправляти! Не бійся, я буду поруч і зроблю все, щоб тобі сподобалося і щоб ти не боялася!

- Ну, можна спробувати, але тільки під твою відповідальність! - як легко мене схилити до чогось небезпечного, коли поруч чоловік, з яким я почуваюся захищеною!

- Тоді доїдаємо і йдемо, - зрозуміло, хто більше за всіх радів від цього!

- Мг, щось апетит зник, - я відклала недоїдений тост і запила все чаєм.

- Ліель, - чоловік розважливо подивився на мене, - якщо ти дійсно не хочеш, то ми нікуди нікуди не підемо. Я тебе не змушую. Чи тебе непокоїть щось іще? – ну, от, звідки він такий всезнаючий?! Чи треба мені пояснювати чоловікові, що я планувала звабити його ввечері і втратити з ним цноту, але після відвідин його спальні я зрозуміла, що вечір вже скоро і мене замандражило?

Левій піднявся і підійшов до мене впритул, нахилився і подарував майже невловимий цілунок у маківку. А потім нахилився, торкнувся пальцем моєї щоки й опісля облизав палець.

- В тебе були залишки тосту на щоці, - нахилившись він поцілував те саме місце, де були ті залишки.

Всі мої рецептори заповнилися ніжністю і я примружилася від задоволення. Думки в той же час покинули голову, залишаючи вакуум. Секундою пізніше Левій мене поцілував. Це був лінивий, повільний поцілунок – так цілують коханих, коли ніжаться десь під сонечком на одному з пляжів Гоа, коли навколо чутно лише плюскіт хвиль і шум південно-західних вітрів. Я це знаю, тому що колись давно гуглила картинки цих пляжів і мріяла там побувати. І в своїх мріях я була з Левієм.

Я обіймала його спину і повільно водила руками вгору-вниз. Ми за цей час цілувалися вже неодноразово, але я все ще була не дуже смілива в своїх діях. Мої долоні почали потроху переповзати під його футболку, де ховалося тепле чоловіче тіло, якого до сверблячки в пальцях хотілося торкнутися і стиснути. Схоже мої дії увімкнули щось всередині Левія, тому що одразу поцілунки стали жвавішати. Розуміючи свій вплив на чоловіка, я дозволила собі трішки більшого – спустила руки йому на сідниці і стиснула їх. Почулося шипіння.

- Це ви мене так зваблюєте, міс Андервуд, чи провокуєте? – грайливо запитав чоловік ледь відірвавшись від моїх вуст.

- Усе одразу? – я теж відчувала наше спільне збудження, яке зростало з кожною хвилиною. Якщо так і далі піде, то…

Мене знову поцілували, тільки на цей раз уже пристрасніше і тягучіше, вриваючись в мій рот. Левій почав водити долонями по моїм плечам і талії. Наші язики перепліталися, а мої руки розстібували сорочку викладача в сподіванні отримати більший доступ до його тіла.

- Ліель, ти знаєш як впливаєш на мене? Ти плутаєш всі мої думки! Ти зводиш мене з розуму і я перестаю розумно, та, що там розумно, я перестаю хоч якось мислити! Я перетворююся просто в безхарактерну м′яку іграшку – роби зі мною, що завгодно, грайся, як завгодно.

- Дивні в тебе епітети, але мене все влаштовує, якщо ти просиш, то робитиму з тобою все, що захочу, - розсміялася я на його слова.

Несподівано Левій не то рикнув, не то гаркнув, підхопив мене під сідниці і поніс кудись. Не встигла я злякатися, як мене вже обережно поклали на ліжко і прийнялися заціловувати мою шию. Десь тут я мала сказати чоловікові, якого кохаю, що я все ще незаймана, але пропустила цей момент і продовжила ніжитися в насолоді. А його дії ставали все гарячішими. Левій зняв і кинув десь в куток свою сорочку і я захоплено розглядала підкачане рельєфне тіло. Тоді він взяв мої долоні і поклав собі на груди, просячи досліджувати їх. Я заворожено водила руками по кожному напруженому м′язу і з цікавістю торкалася чорної волосяної доріжки, яка починалася від пупка і ховалася під світлими джинсами. На моєму тілі все ще залишалася сукня, яка зараз відчувалася як щось стороннє та обтяжуюче, хотілося скоріше її позбутися і нарешті відчути контакт своєї шкіри з його.

- Ліель? – його питальний погляд змусив мене повернутися до реальності.

- Мені потрібно тобі сказати дещо серйозне, після чого наші стосунки можуть трохи змінитися, - я сіла на ліжку і поправила зім′яту сукню. Він сів поруч.

- Сподіваюся ти не збираєшся зараз сказати, що хочеш зі мною порвати?.. В тебе такий вираз…

- Ти дурний?!! – я від шоку ляснула чоловіка по коліну, а тоді зрозуміла, що це мабуть був жарт, щоб розрядити атмосферу.

- То, що там? – Левій взяв мене за руку і почав виводити заспокійливі візерунки своїм великим пальцем по моїй шкірі.

- Словом, я давно хотіла тобі сказати, - я все ще не дивилася йому в очі, а сфокусувалася на великій жовтій шафі. – Словом… Левію… У мене ще не було чоловіків. Я не була ні з ким. От.

Сказала і повернула до нього голову. Складно було прочитати якісь емоції по його обличчю.

- Доообре… А сказати ти що хотіла?

- Тобто, що? – я не розуміла чи він жартує, чи знущається, чи це я перенервувалася?

- Ну, ти сказала, що хочеш сказати щось серйозне, після чого наші стосунки зміняться. Як вони можуть змінитися від того, що ти незаймана?

Я лише кліпала на нього очима, розуміючи, що водночас цей чоловік і підтрунює мене, і показую найвищий ступінь любові!

- Ти маленька, дурненька дівчинка, - Левій схопив мене в обійми і повалив на ліжко. – Ти думаєш я не здогадувався про це? Я думав, що ти колись про це скажеш, але не думав, що це буде звучати так, наче ти збираєшся повідати, що хтось із твоїх близьких на смертному одрі!

- Це не смішно, Левію! Я взагалі-то боялася!

- То все, немає чого боятися, ти сказала і нічого не змінилося – Земля не припинила обертатися.

- Мг…

- Тебе ще щось хвилює? Я уважно слухаю.

- Коли ти плануєш зі мною це робити?

- Будь-коли, Ліель, коли ти тільки захочеш. Я не збираюся тебе квапити абощо, - знову його невагомий цілунок у скроню.

- Ну, я розраховувала взагалі-то сьогодні, - нарешті зізналася я.

- Ммм, прямо розраховувала? А ти не поспішаєш? – чоловік припіднявся на ліктях, щоб краще бачити моє обличчя. – Подумай добре. Я чекатиму скільки завгодно.

- Ні, я все вирішила. Ми маємо зробити це сьогодні. Я навіть білизну гарну вдягнула!

- Ммм, білизну, тоді так, треба обов′язково сьогодні, - та він з мене відверто насміхається! Я ображено встала з ліжка в намірах піти зі спальні, але була перехоплена в кільце сильних рук і повалена знову на ліжко.

- Так не чесно, - запротестувала я, коли Левій почав мене лоскотати до сліз. – Припини!

- Припинити? А як же білизна, не хочеш показати? – він сміявся разом зі мною, поки я намагалася відштовхнути його руки подалі від себе. Нічого не вийшло.

- Ну, все, я здаюся, не требаааа, - я дійсно здалася, бо втомилася і просто відкинулася на ліжко. Левій приліг поруч.

- Зараз відпочину кілька хвилин і поїдемо кататися на колесі.