Спочатку:
На сторінку книги
Промайнуло кілька напружених тижнів. Чому напружених? Не знаю! Так я весь час тепер так почуваюся.
Ні, про походеньки Бориса мені ніхто не доповів. Навіть мама не чіплялася більше, аби я поїхала до приватного детектива. Але життя здавалося натягнутою струною й не дозволяло розслабитися. Всі ми займалися звичними справами, ніхто не хворів, навіть незрозуміла бійка забулася. Та чому ж тоді моя душа, десь глибоко в собі, сповнена нездоланним сумом?
Одного разу я не стрималася й відразу після казкової близькості запитала прямо:
– Борю, а в тебе є борги?
– Є! – впевнено відповідає він. – Головний - перед моєю коханою ніжністю. Я завжди бажав волі, а з тобою марю про солодкі пута. А чому ти раптом цікавишся?
– Я маю на увазі фінансові. Адже ти далеко не мільйонер, а навколо все коштує шалених грошей. Ось, наприклад, твоє авто доволі затратне. Чи я помиляюся? – прикидаюсь дурненькою.
Тепер Борис уважно заглядає своїй геть непристосованій до життя заучці в очі й повідомляє наступне:
– Ти хочеш знати про нудну частину мого життя? Прошу! Я маю деякі борги перед Федерацією, страховку треба поновити та з командою розрахуватися. Адже вони скинулися на екіпірування, коли їхав на відбіркові. Тепер ти знаєш мене далеко не з найкращого боку і це мене страшить.
Я отримала чіткі відповіді на запитання та легше не стало. Примостилася біля серця й слухала його щире биття. А ще почувалася винною за розкішні витівки гонщика, що додали йому боргів. Але ж я не просила, це він грав роль безтурботного й незалежного.
– Горечко моє, хто навчив тебе думати про жінок аж так погано? Боїшся, що після почутого, я викину тебе з дому і з серця, бо кеш на нулі? – дивуюся з його архаїчних страхів.
– Ні, цього я не боюся. Ти інша, взагалі одна така на землі. А борги я скоро відпрацюю, – тягнеться до моїх губ Борис і знову робить мене божевільно щасливою.
Куди поділася та моя принциповість, від якої раніше втікали чоловіки? Йому я готова пробачити і фінансові негаразди, й далеко не безхмарне майбутнє. Можливо навіть його зради не шокували б мене, адже Він приголомшливо звабливий!
Та про своїх коханок Борис мовчить і продовжує натякати на одруження, після того, як візьме участь у Європейському дивізіоні. Цей невиправний мрійник націлився на п'єдестал, хоча б на бронзову сходинку.
– Красунечко, все скоро зміниться. Ось побачиш. Не сумуй, прошу тебе! – шепоче кожної ночі «летючий Змій» і я йому вірю. Лише та важкість вперто сидить у мені й не бажає відступати.
Диво сталося неочікувано! Зі Змієвським-тренером сконтактував давній спонсор. Ще коли юний і талановитий Борис досягав своїх перших вершин, іноземний магнат помітив його й почав фінансувати. Потім на деякий час зник зі спортивних обріїв і ось тепер, напередодні міжнародних змагань, знову проявився.
Ясно, що гравці такого рівня ніколи й нічого не роблять, не зваживши всі «за» і «проти». Вони не люблять втрачати і вкладають кошти лише в прибуткові проєкти. Так прозаїчно він кличе мого ясноокого пілота.
Сторони навіть підписали Договір, де було вказано, що меценат надає в користування українському гонщику престижне авто й новеньке екіпірування, звісно з купою реклами на них. Борис погодився й загорівся перемогою ще більше. Йому було байдуже, що в нормальній практиці до тих щедрих дарів необхідно звикати. Та невгамовний Змієвський вірив у фарт і марив перегонами, мов одержимий.
Прощатися з найголовнішим Чоловіком у моєму житті було важко. Боря подумки знаходився вже далеко, а я весь час плакала. Не пам'ятаю, щоб так журилася за батьками чи шкодувала про смерть бабусі.
Настав чорний день, коли Змій залишив мене саму й полетів до перемоги. В лічені дні підготовки у них там доволі суворий графік (робота-відпочинок). Але ж Борис не вміє коритися правилам і ночами він говорив зі мною про Кохання. Напередодні відкриття змагань сказав:
– Ти найживіша квітка з усіх, що я бачив. Ось повернуся й ми заберемося до одного горщика та почнемо пускати корінці. Не бійся, я вже піймав формат цієї фантастичної траси. А ганяти поруч зі спортсменами такого рівня - не лише кайф, а й велика відповідальність. Та я готовий. І спонсорський автомобіль зростається й палає зі мною, наче вогонь...
– Борю, я тебе Господом заклинаю, не треба НАМ перемоги. Просто себе мені привези! Більшого я не хочу, – ковтаю сльози в порожньому ліжку й отой страшний біль безжально стискає горло.
– Кароліно Гордієнко, прошу тебе, зберись! Це не ті слова, що окрилятимуть у польоті. Крихітко моя, скажи те, чим дихатиме моє серце під час перегонів. Дай шанс долетіти до мрій, – урочисто шепоче Він і я здаюся:
– Кохаю тебе більше з кожним днем і спинитися не можу! Навіть якщо це почуття мене розірве на шматочки, кожен з них кохатиме ТЕБЕ.
– Дякую, мій світе! Тепер я зроблю це. Привезу перемогу. Але не треба на шматочки, залишайся ціленькою, бо ти неймовірно красива і такою я кохаю тебе.
... З хорошого це все! Подальший хід подій то наче вибух і смерть всього прекрасного, що встигло статися з НАМИ. Борис Змієвський за часом ішов другим, коли на стрімкому віражі не вписався й на потужній розмальованій машині вліпився в бетон...
Перегони не зупиняли. Інші пілоти мали власні цілі й цинічно попрямували за своїми мріями далі. На заходах такого рівня є всі необхідні ресурси й рятувальні служби вправно відтягнули розбите авто на узбіччя. Команда невідкладно з'явилася поруч і намагалася визволити травмованого.
Скривавленого Бориса занурили в медичний сон, транспортували до клініки й почали готувати до першої операції. Витривалий організм молодого Змієвського боровся як міг, але високі швидкості роблять з тілом людини жахливі речі й лікарі не давали жодних прогнозів.
А я нічого не знала й рахувала години до наступної ночі, щоб говорити з Ним не про перемогу, а про наше Кохання. Перегони транслювали кілька каналів та я не дивилася, бо мені було страшно!
Дещо пізніше ми дізнаємося, що той спонсор поставив гроші геть на іншого фаворита й отримав свій шалений куш. Тоді навіщо він допомагав Борі? Та для того, аби все виглядало якомога ймовірніше, а група претендентів була строкатою й чисельною.
Ніхто ж не підозрював, що окрилений коханням пілот Змієвський, піде на рекорд. І коли він за часом вирвався у трійку лідерів, було вирішено «вивести зайвого з гри». Підступний меценат не пошкодував ні форми, ні престижного авто й це лише додало незручностей. А обдарований і впевнений у своїх силах Борис свято вірив, що перемога формується на трасі, в чесній боротьбі.
Вже як команда отримала відео й переглядала його тисячу разів, помітили, що в останню мить перед зіткненням з бетонним бортом, камера моргнула й не дала можливості бачити, що інший гонщик зрізав траєкторію. А на таких швидкостях - це неминучий шлях до карколомного краху й біди.
За час нашого Кохання я нахапалася від Борі одержимості й катувала телефон до самого ранку. Сну не було, лише підсвідоме розуміння, що той тягар який давив раніше, перетворився на живу істоту та ось-ось прикінчить мене.
О сьомій, коли я знаходилася десь між світлом і пітьмою, мені вперше відповів Самійлович. Він виплакав уже стільки своїх батьківських сліз, що лише тихо хрипів зі слухавки. А я всім єством відчувала горе й запитала першою:
– Що? Прошу Вас, кажіть! Він живий?
– Як ти зрозуміла? Тримайся, дитино! Борька він дуже травмувався, але живий і обов'язково вичухається. Я не маю права щось радити тобі, сама вирішуй... – це він так натякав на моє підле відступництво.
– Тату, я давно вирішила. Навіть до пекла за Ним піду! Зараз почну квиток шукати, – це був не розпач, а впевненість що буду поруч, навіть якщо від Коханого залишиться тільки подих.
