Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Макс Громов
Макс був одним із тих, чий погляд міг зупинити навіть лютого звіра. Він був вихований без поблажок, без прощення і без права на помилку, як і належить справжньому спадкоємцю батькової імперії.
Він — ідеальний витвір волі свого холодного і байдужого батька. Його дитинство закінчилося в стінах лондонської закритої школи, де кожен день був битвою за право називатися спадкоємцем. О п’ятій ранку він уже на рингу, вмиває обличчя власною кров’ю, а за годину — вчить латинські прислівʼя напамʼять, щоб вразити ділових бізнес-партнерів батька знанням вимираючої мови. Його життя — продумане до дрібниць і рухається з точністю до секунди, тут немає місця випадковостям і зайвим емоціям.
Він — людина, яка вміє ненавидіти. Найбільше він зневажає слабкість. Вона викликає в нього фізичну огиду, особливо коли він бачить її в очах свого молодшого брата, народженого від іншої матері. Він не розуміє, чому Влад отримує бажане, не доклавши і краплі зусиль, і чому йому пробачається кожна дурна витівка. Та одного дня це зміниться.
Макс не знає, що таке «просити». Він знає, що таке «взяти своє». І коли він дивиться на дівчину брата, він не бачить перешкод чи моральних дилем. Він бачить те, що повинно було належати йому, бо його дурний брат на це не заслуговує. Він не буде змагатися — він просто забере її, повільно й невідворотно, як приходить ніч. Бо для Макса чуже щастя — це лише чергова ціна, яку він готовий заплатити за власну перемогу.
Соня Бачинська
Про неї кажуть, що вона народилася не в ту епоху. Коли Соня йде університетськими коридорами з томом класичної англійської літератури, притиснутим до грудей, здається, ніби вона одна з героїнь роману Бронте. Вона — справжня дитина своїх батьків-інтелектуалів: вихована на сонетах Шекспіра, ранковій каві під обговорення Діккенса та вірі в те, що доброта — це найвища форма сили, а кохання переможе всі перешкоди.
Вона занадто чиста для жорстокості, з якою іноді зіштовхується. Соня терпить витівки Влада, його холодність і дріб’язкову грубість, бо прочитані романи про кохання вчать, що кохання — це завжди жертва. Вона вигадує йому виправдання, як виправдовувала б трагічних героїв зі своїх улюблених романів, не помічаючи, що її власна історія перетворюється на драму.
Але за цією зовнішньою тендітністю та цнотливим спокоєм ховається щось, чого вона сама боїться. Її життя було зрозуміле і відносно спокійне, поки в ньому не з’явилися два брати: Влад та Макс. Різні, як день і ніч. Старший брат колишнього хлопця із низьким хриплим голосом і запахом дерева та зброї — став для неї тим розділом в книзі, що краще для себе не відкривати.
Вона мала б тікати від нього. Мала б здригатися та кричати від його жорсткості. Але Соня з жахом починає усвідомлювати, як її “правильна” душа більше не бажає бути поруч із Владом. Вона тягнеться до тієї небезпечної темряви, яку випромінює Макс. Вперше в житті Соня готова забути про всі правила етикету і зробити все, аби тільки цей дикий хижак глянув на неї так, ніби вона — єдина, кого він бажає в житті.
Влад Громов
Колишній Соні і молодший брат Макса.
(автор має до нього упереджене ставлення, тому хлопець залишиться без досьє)
