Спочатку:
На сторінку книги
Глава 35. Капітуляція перед майбутнім
Ранок видався холодним і вогким. Після страшних подій минулого дня Сон Чжин разом із молодшою донькою Со А нарешті відчули справжнє полегшення. Дем’ян особисто зателефонував жінці й заспокоїв її, повідомивши, що Пе Рона в повній безпеці, у теплі та під надійною охороною на його лісовій віллі. Дверей радості для виснаженої матері більше не було — її старша донька жива й неушкоджена.
Отримавши адресу тимчасового прихистку, Сон Чжин вирішила відразу ж відвідати Пе Рону. По дорозі вона загладила всі страхи маленької Со А й завітала до невеликого крамничного комплексу. Незважаючи на брак коштів, мати зібрала останні заощадження, щоб прикупити для Пе Рони гарячих випічок, свіжих фруктів та теплого одягу, прагнучи хоч якось порадувати свою мужню дівчинку після всього пережитого жаху.
Тим часом вулицями міста на божевільній швидкості мчав розкішний позашляховик. За кермом сиділа Су Рьон. Вона була на межі справжнього нервового зриву. Її обличчя спотворилося від люті й відчаю. На екрані мультимедійної системи автомобіля беззупинно спливали нищівні сповіщення новинних каналів. Преса й соціальні мережі вибухнули масштабильними викриттями: вся техніка підкупу педагогів на вступних іспитах до коледжу була викрита до найдрібніших деталей, а інформація про позашлюбну доньку її чоловіка — Пе Рону, яку Су Рьон так підло завалила на прослуховуванні, заповнила перші шпальти.
Усе її життя, статус і репутація, які вона будувала роками, рушилися на очах. І за всім цим стояв клан Корсакових. Але найстрашнішим ударом для Су Рьон стала звістка про те, що її найулюбленіша, розпещена донька — Пак Йон Хва — зрадила власний род і таємно вийшла заміж за Дем’яна Корсакова!
— Я ненавиджу її... Я ненавиджу їх усіх! — устелено та істерично кричала Су Рьон у порожній салон авто, гарячково стискаючи кермо до білизни суглобів. — Як вона насмілилася?! Як вона могла проміняти власну матір на цього українця?!
Лють, розпач і сліпий гнів засліпили жінку. Вона дивилася на дорогу крізь сльози оскаженіння, абсолютно не контролюючи ситуацію навколо.
Саме в цей фатальний момент Сон Чжин разом із маленькою Со А переходили пішохідний перехід біля зупинки, тримаючи в руках пакети з покупками для Пе Рони.
Су Рьон помітила пішоходів занадто пізно. Вона з переляку з усієї сили натиснула на гальма, але важка машина на мокрому асфальті не змогла зупинитися миттєво. Автомобіль на швидкості збив Сон Чжин та її молодшу доньку, відкинувши їх на узбіччя.
Упевнений гуркіт удару й крик дитини миттєво витверезили Су Рьон. Вона вискочила з машини, і її охопив первісний, заціпенілий шок. Побачивши на землі непритомну Сон Чжин та плачучу Со А, Су Рьон зрозуміла: якщо вони загинуть або отримають важкі травми, це стане остаточним кінцем для неї. Вона втратить усе — потрапить за ґрати, занапастить залишки бізнесу, а її донька Йон Хва більше ніколи в житті не вибачить матері такого злочину.
Тремтячими руками Су Рьон негайно викликала найкращу приватну швидку допомогу. Вона особисто супроводила потерпілих до елітної клініки, повністю оплатила найдорожчу VIP-палату, обстеження та медикаменти, намагаючись будь-якою ціною відкупити свою жахливу вину й приховати факт наїзду від поліції.
Ледь оговтавшись від шоку в коридорі лікарні, Су Рьон тремтячим голосом набрала номер Пе Рони...
Отримавши тривожний дзвінок від Су Рьон із проханням терміново приїхати до приватної клініки, Пе Рона разом із Ростіславом негайно вирушили до міста.
Коли вони забігли до світлої, затишної палати, Пе Рона не вірила власним очам. Сон Чжин та маленька Со А сиділи на м'яких ліжках. На щастя, лікарняне обстеження показало, що удар виявився дотичним: дівчата отримали лише декілька забиттів, саден та легкий переляк.
Пе Рона зі сльозами радості кинулася в обійми матері й сестрички, міцно притискаючи їх до себе. Вона найменше очікувала побачити тут Су Рьон, яка стояла в кутку палати з опущеними очима — бліда, розчавлена й абсолютно зламана.
— Пе Рона... Сон Чжин... — тихо, тремтячим голосом вимовила Су Рьон, роблячи крок уперед. У її голосі вперше за все життя не було ані краплі гордині чи зверхності. — Я... я благаю пробачити мене. Я оплатила всі рахунки й зроблю все, щоб ви нічого не потребували. Я була повністю неправа.
Пе Рона та Сон Чжин застигли від шоку, дивлячись на жінку, яка ще вчора знущалася з них і давила ногою. Ростіслав, який стояв поруч із Пе Роною, дбайливо обійняв дівчину за плечі й з надією подумав: якщо навіть ця горда й жорстока жінка зламалася під тягарем власних помилок, то тепер з'явився реальний шанс, що Дем’яна та Йон Хва нарешті визнають і приймуть як законне подружжя.
Су Рьон, зустрівшись поглядом із Пе Роною, остаточно збагнула: якщо вона не зупинить цю війну зараз, вона втратить Йон Хва назавжди. Донька ніколи не пробачить їй шкоди, завданої її рідній сестрі та її матері.
— Я повинна їхати... — тихо мовила Су Рьон, поправляючи пальто. — Мені треба поговорити з чоловіком. Ми повинні визнати Дем’яна як нашого зятя й припинити цей жах.
З цими словами вона швидким кроком вийшла з палати й попрямувала до авто, аби зустрітися з Мін Хо й поставити крапку у війні родин.
