Спочатку:
На сторінку книги
Андрій похолов, прочитавши ранкові новини на каналі «Київ сьогодні», з яких він завжди починав свій день. Він не знав ні номера будинку Люди, ні навіть назви її вулиці. Тільки назву озера, про яке вона часто йому писала, і, звісно ж, район міста.
Нічого складного не було в тому, щоб знайти всю інформацію про це озеро. Google у поміч.
Зіставивши отримані факти, хлопець тремтячими руками написав у чаті: «Мила, ти як?»
Зеленої крапки, яка майже постійно була поруч з іменем його товариської подруги, цього разу не було. Не з’явилася вона ні через годину, ні через дві.
Андрій дуже не любив розмов по телефону. Та й узагалі був небагатослівним. Але крижана грудка тривоги скалкою засіла десь у грудях і не давала дихати.
«Будь ласка, нехай із нею все буде гаразд», — подумки благав когось хлопець, який не вірив у Бога, уперше за шість місяців онлайн-знайомства набираючи номер дівчини, яка за цей час стала… Ким?
Він не міг навіть зараз дати собі відповідь на це питання.
«Абонент недоступний». Недоступний. Недоступний…
