Сповіщення

Непрочитано 0 з 0
Позначити як прочитані
Жодних нових сповіщень.
Щойно надійдуть нові сповіщення, вони відображатимуться тут.

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

Блоги

avatar

Juli Si

04 листопада, 2026

Візуалізація сцени з книги "Я доб'юся тебе"

"...У ресторані ставало людно, заграла жива музика, у залі стало трохи шумно, ніж раніше.Повільна мелодія саксофона розбавляла гамір, створюючи атмосферу витонченості та романтики.- Може потанцюємо? - спитав Томас, трохи схиливши голову на бік, вказуючи на невеликий простір біля сцени, де грав саксофоніст.- Я не впевнена, що тут можна танцювати... - озирнулась я.- А хіба це має значення? - посміхнувся зухвало хлопець.- Ну що ж, ходімо. - прийняла виклик я.Томас ніжно обхопив мене за талію, я тримала його за плечі.- Попередній наш танець я пам’ятаю не дуже чітко... - прошепотіла я.- Але Я пам’ятаю, і те, ЩО ти казала. – відповів Томас.Ми торкалися тілами, рухаючись повільно, плавно. Чи дивилися інші на нас? Нам було байдуже. Тут і зараз існували лише ми удвох.Однією рукою Томас повільно провів по моїй оголеній спині знизу вгору, вимальовуючи плавну лінію. Від такого дотику перехопило подих, і я подивилася на Томаса, з німим запитанням в очах.- У тебе дуже спокуслива спина у цій сукні. Я не зміг стриматись. – тихо сказав Томас.- Твої дотики зводять мене з розуму. – зізналася я.- Добре… - дражнячи, провів тією ж рукою по моїй спині зверху вниз, вимальовуючи зворотну доріжку.- Тобто ти хочеш, щоб я збожеволіла? Сподіваюся, хоч відвідувати мене будеш у психіатричній лікарні? - збентежено подивилася на нього я.- Звичайно, буду. - знову вгору по спині, вже з більшим натиском, з азартом провів рукою він.- Я тебе зараз вкушу! - тихо, але обурено подивилася на нього я.- Гаразд, гаразд. Більше не буду! - швидко пройшовся вниз рукою по тій же лінії, поклавши на талію долоню, ніби нічого не було.Я глянула йому в очі з бешкетним протестом, але нічого більше не сказала. Мене тішили такі його грайливі провокації..."