Я і мій брат близнюк, зростали в опіці і любові своєї матері–арабіка*. На плантації в Бразилії — Сан-Паулу (São Paulo) — Історичний регіон з багатою спадщиною. Відомий своїми червоними, родючими ґрунтами. Кава тут часто має шоколадні, горіхові та солодкі нотки.
Мама нам завжди розповідала, що нас спеціально створила матінка– природа, щоб ми дарували бадьорість і радість людям. І ми зростали з думкою, що все це заради великої мети...
Зараз, я знаходжуся в якомусь незрозумілому місці**, розбитий на тисячі мілких шматків. І що я хочу сказати?
Я не бачив у людей ні радості, ні бадьорість, тай навіть задоволення від того, що вони робили з нами– кавовими зернами.

Не знаю скільки днів назад, нас із братами і сестрами нещаднно, жорстоко відібрали у матусі—арабіки.

Анна - одна із найкращих знавців своєї справи. Вона хороший спеціаліст з психології. Вміє розмовляти з кожним пацієнтом і знаходити до кожного підхід через, що більшість пацієнтів одразу довіряють її і відкривають свої найпотаємніші секрети.
Завдяки такому професіоналізму, Анну запросили в одну із приватних клінік Одеси, для виконання певної роботи.
І все було б чудово, якби одного дня в її кабінет не зайшов Матвій - чоловік який за словами Аніного боса був зрадником. І Аня мала вивести його на чисту воду...
Чи вийде в неї це зробити, читайте в книзі: "Як пізнати кохання"

Вона все життя слухалася батьків і боялася їх розчарувати. Коли коханий кликав її з собою у місто, страх залишився сильнішим за любов. Тепер, сидячи самотньо у великому старому домі, вона розуміє, що найбільша помилка її життя — це не зрада чоловіка, а те, що вона так і не наважилася жити своїм життям.

Ця книга — це історії "цікавих" і зовсім не очікуваних пацієнтів, головної героїні книги "Як пізнати кохання" Анни Федорівни.
Кожного тижня до кабінету психотерапевтки приходять пацієнти, яких не зустрінеш у звичайному житті.
Вона слухає їх, ставить незручні питання і намагається зберігати професійність.
Але щоразу, коли двері за черговим пацієнтом зачиняються, вона думає: небезпечна терапія буває не тільки для них, а й для неї самої.
Головне, щоб після цих сеансів, ніхто не хотів скрутити її голову.