Спочатку:
На сторінку книги
«Тринадцять і два»
Збірка містичних оповідань із гумором
У провінційному містечку Мглинці, де тонка межа між світами — не метафора, а муніципальна особливість, працює бюро незручних справ «Північ і Ворон». Його співробітниця Ярина — знахарка, яка не вірить у магію, поки та сама не сяде навпроти й не попросить чаю. Її помічник Еск — напівпривид, який не пам'ятає, ким був до того, як став наполовину, і панічно боїться сходів. Пізніше до них приєднаються кіт, який говорить правильніше, ніж годиться коту, вовк, який не впевнений, що людське — це його остаточний вибір, і привид-вчитель фізкультури з трьома балами за фахом «лякання».
П'ятнадцять історій, що починаються з переставлених гарбузів і закінчуються там, де врешті сходиться баланс. Тут мертві чесно працюють за фахом, тіні запізнюються на подих, будинки відмовляються продаватися з цілком поважних причин, а найстрашніша істота, яку можна зустріти в ніч на День Тіней — зовсім не чудовисько. Це бухгалтер, який триста років не може закрити один запис і через це ніяк не засне.
Це історія про те, що є речі, які неможливо відібрати, бо їх можна лише подарувати. Про те, що «страх» і «турбота» — іноді одне й те саме слово, сказане різним тоном. І про те, що заявка о третій ночі — це майже завжди хтось, хто просто хотів, щоб його помітили.
Для читачів, які люблять Террі Пратчетта, але хотіли б, щоб у його світі варили узвар і завжди тримали на столі зайву чашку.
