Раді Вас бачити!

Пройшло ще кілька тижнів від їхньої домовленості про зустріч. Вони не переставали спілкуватися в онлайн та по телефону. І коли, нарешті, в обох співпав час, Даяна чекала ввечері у домовленому місці біля великого торгівельно — розважального центру. Злату вона відправила цього дня з ночівлею до батьків. Наслухалась трохи невдоволених коментарів від мами з цього приводу, але вона особливо не заморочувала подібним свою голову вже. Все, що їй хотілося на даний момент, це надолужити втрачений час та можливості.

Навкруги саме буяли квітами дерева і їхні різноманітні запахи заповнювали все навкруги. Вже не тільки в день, а й навіть в ночі було достатньо тепло. Улюблена пора року Даяни, коли можна вже починати вдягатися у прекрасні сукні та спідниці з блузами. Бо їй подобався такий діловий стиль. І це побачення не було виключення. Чорна видовжена, пряма спідниця до колін, такого ж кольору блуза з запахом на зав’язках та босоніжки в тон на танкетці. Своє довге волосся зібрала у високий хвіст та трішки підкрутила для пишності. Але вона не хотіла справити особливого враження. Такі емоції її більше не цікавили. Тепер, вона більше кайфувала від самої себе та життя.

Денис підійшов не очікувано, коли Даяна була зайнята в телефоні. Вони одразу пізнали один одного. Що правда Денис виглядав більш похмурим та засмученим, ніж на фото. Але його привітна усмішка на обличчі вже з ледь помітною щетиною залишалася не змінною. Одягнений він був у стильну світлу сорочку та темні джинси.

— Привіт. Чудово виглядаєш. Навіть краще ніж на власних фото.

— Таке скажеш. Але дякую. Чого не скажеш про тебе. Поганий день? Ти якийсь засмучений.

— Багато чого змінилося за останні півроку в моєму житті. Я тепер завжди так виглядаю. Якщо ти порівнюєш з фото в інстаграм.

— Зрозуміла. Та час лікує і комусь потрібно його набагато більше.

— Готова?

— До сексу? — уточнила вона посміхаючись.

— Якщо ти ще не передумала, звісно.

— Ні. Я вся в передчутті. Хоча й уявлення не маю як все це відбуватиметься у нас.

— Тоді пішли, — посміхнувся Денис, — Я припаркувався на стоянці.

І вони попрямували до автівки. Дорога до готелю зайняла лише хвилин десять. Але весь цей час Денис мовчав і навіть не дивився в її бік. Це здалося їй трохи дивним у порівнянні з їхніми розмовами, де він нею захоплювався та був на багато веселіший. «Можливо тяжкий день був сьогодні» виправдовувала вона його сама у своїх думках.

— Може нам взяти щось з алкоголю в номер?

— Хвилюєшся?

— Та є трохи. А ти такий спокійний наче робиш це кожен день.

— Ні, не накручуй себе. Мені теж трохи не пособі, хоч цього і не помітно, — паркувався він на стоянці біля готелю, — Якщо хочеш, можем зайти в крамничку тут неподалік готелю і щось підберем.

— Ти теж будеш?

— Не знаю. Можливо.

— Біле напівсолодке п’єш?

— Не поганий вибір.

Вони піднялися сходами у свій номер. В невеликій кімнаті приємно пахло освіжувачем повітря. Одне велике ліжко з тумбами та світильниками по обидві боки, стіл та два стільці.

— Хочеш відкоркувати пляшку зараз? — запитав Денис.

— Було б не погано.

— Тоді починай, а я прийму душ, бо тільки но з роботи, якщо ти не проти.

— Будь ласка! Роби те, що вважаєш за потрібне.

Даяна взяла склянку з вином, бо фужерів у номері не виявилося та відкрила прихоплену шоколадку там же у магазині й всілася на ліжко. Через деякий час він вийшов з душу в одних штанях з голим торсом. Середньої статури без вражаючих м’язів але і не худорлявий. Вона провела його поглядом коли він клав свої речі на стілець, а потім він влігся на ліжко і почав потирати своє обличчя.

— Втомлений? Може тобі теж налити вина?

— Не відмовлюся, — відповів він і сів вже на ліжку, підмостивши подушку за спиною. Але зорового контакту так і не відбувалося.

— Може ми поспілкуємося через телефон як завжди? — шуткувала Даяна коли простягла йому склянку і всілася навпроти нього на краю ліжка, підігнувши одну ногу, — Щось не так? Я тебе не приваблюю?

 — Не мели дурниць. Ти тут ні до чого… Я просто почуваюся дивно… Таке відчуття, наче я зраджую своїй дружині.

— Блядь. Колишній! — зітхнула Даяна поправивши його, — Я думала ми тут щоб розслабити свої мізки та тіло, а не навпаки.

— Так, вибач, — нарешті подивився їй у вічі Денис і його вуста розпливлися у ледь помітній усмішці.

Даяна поставила свою склянку та нахилилася до нього щоб поцілувати. Їхні губи зіткнулися. Денис почав відповідати першим на її спробу, обійнявши її та притягуючи ближче до себе. Вона лягла вже поруч нього і вони продовжували цілуватися в обіймах не поспішаючи, тим самим звикаючи один до одного. Але далі поцілунків з язиками він так і не рухався, навіть не намагався зняти її одяг, хоча сам збудився і видавав його член крізь штани, що впирався Даяні у стегно. «Нічого, в нас ще є час, вся ніч по переду. І я без сексу тебе не відпущу сьогодні бо дуже «зголодніла»» — думала Даяна про себе.  Відірвавшись від його губ, щоб трішки перехопити подих, вона подивилася йому у вічі з усміхненим обличчям.

— Так краще вже?

— Значно. Дякую, — відповів він із усмішкою, та заклав одну руку за голову, а іншою продовжував обіймати її за спину.