Раді Вас бачити!

За два дні після того вечора, коли вони вперше залишилися наодинці без камер, у двері пентхауса подзвонили.

Маргарита стояла на кухні з келихом вина. Почула жіночий голос:

— Тайлере, милий, ти вдома? Я скучила…

Рейчел того вечора випадково заїхала до сестри. Вона виявилася швидшою. Рвучко відчинила двері і побачила високу білявку в короткому пальто.

— Ви хто? — холодно запитала.

— Я Софія. Тайлер на мене чекає.

Рейчел повільно підняла брову. Посмішка вийшла такою, що Маргарита впізнала в ній небезпеку.

— Вибачте, Софія. Тайлер більше нікого не чекає. І якщо ви ще раз з’явитеся тут — я подбаю, щоб про це дізналися всі, кому треба. А тепер йдіть геть.

Двері зачинилися прямо перед носом шокованої жінки.

Рейчел обернулася до сестри, знизала плечима і тихо сказала:

— Розберіться самі. Я краще поїду.

Вона швидко зібрала сумку й вийшла, навіть не дочекавшись відповіді. Двері клацнули вдруге — цього разу вже за нею.

У квартирі стало тихо.

Тайлер вийшов із кабінету і зупинився, побачивши Маргариту зі схрещеними руками.

— Отже, у тебе є постійні «подруги»?

Він потер скроню.

— Це було до угоди. Я не думав, що вона…

— Ти мав жінок, з якими регулярно спав, і навіть не вважав за потрібне попередити мене?

Голос став різкішим. Повітря між ними зробилося важким.

— Ти завжди маєш бути правим? — тихо запитала вона, не відводячи очей.

— А ти завжди маєш робити вигляд, що тобі байдуже?

— Мені не байдуже.

Тайлер зробив крок уперед. Притиснув її до стіни. Маргарита відчула його гаряче напружене тіло. Вона підняла голову. Її дихання збилося частіше.

— Тоді скажи, чому ти досі тут?

Маргарита ковтнула.

— Бо ти досі мене не відпустив.

Він замовк, дивлячись їй прямо в очі.

— А якби відпустив?

Вона ковзнула поглядом по його губах і знову підняла очі.

— Не знаю. Перевір.

Вона не відштовхнула його, схопила за комір сорочки і різко притягнула до себе та поцілувала. Він відповів їй, намагаючись компенсувати все, що накопичилося між ними за ці місяці. Тайлер однією рукою схопив її волосся, іншою — стегно.

— Ти мене зводиш з розуму… — видихнув він, ледь відірвавшись.

— Справді? То доведи.

Він підхопив її на руки. Маргарита обхопила його руками за шию, поки він ніс її коридором. Двері спальні зачинилися з глухим ударом.

Одяг зривали швидко та жбурляли навколо себе. Сукня опинилася на підлозі, сорочка — десь у кутку. Тайлер поклав її на ліжко, надів захист і навис зверху. Цілував повільно шию, потім ключиці, далі груди, ніби залишав сліди своєї пристрасті.

Маргарита не залишалася пасивною. Коли він увійшов у неї, вона впилася нігтями йому в спину, здригнувшись від сили відчуття. Вона кусала його за плече та перебирала пальцями його за волосся, притягуючи ближче.

— Ти такий нестерпний… — видихнула вона між стогонами.

— А ти єдина, хто вміє мене так вибісити, — хрипко відповів він і ще сильніше притиснув її до матраца.

Ритм був швидким та пристрасним, Маргарита допомагала йому відчувати її тіло, а Тайлер не відводив свого дикого погляду ні на мить.

Коли хвиля задоволення накрила їх майже одночасно, вона голосно закричала, впиваючись зубами в його плече, щоб стриматися. Він глухо застогнав, сильно стискаючи її стегна.

Потім настала тиша.

Вони лежали в темряві, важко дихаючи. Тайлер м'яко повільно провів пальцями по її спині. Маргарита дивилася у сторону, щоб не дивитися на Тайлера.

Через кілька хвилин він тихо промовив:

— Я припинив з усіма, після того, як ти погодилася. Не торкався жодної. Можеш не вірити. Але це правда.

Маргарита мовчала. Не знала, чи вірити. Але те, що щойно сталося, було надто справжнім, щоб просто відмахнутися.

Вона повернула голову і подивилася йому в очі. 

— Це нічого не змінює між нами, Тайлере.