Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Олеся

— Невже це справді необхідно, щоб бодай якось здобути подобу усамітнення? — моєму роздратуванню не було межі. Машина Мишка з увімкненими проблисковими маячками й сиреною мчала центральною вулицею міста. Представники преси не відставали від нас ані на крок. — Як я тепер маю працювати? Сьогодні я навіть до власного дому не змогла пробитися через натовп репортерів.

— Ти повернулася вже понад дванадцять годин тому і досі не зробила жодної заяви для преси, — сказав Мишко, стежачи в дзеркало заднього виду за машинами, що нас переслідували.

Вже дванадцять годин. І за всі ці дванадцять годин у мене не було жодної вільної хвилини, щоб подумати про Захара, оживити спогади, які, я знала, додали б мені сил і допомогли витримати всі випробування, що ще попереду. Я дуже погано спала. Коли прокинулася — слідчі вже були тут як тут і знову накинулися на мене зі своїми запитаннями. Це катування скінчилося лише дві години тому. Потім зателефонувала Катя, і тепер ми з Мишком їхали до неї додому. Я мала недобре передчуття, що брати збираються поставити мені ті запитання, які не наважувалися ставити при батьках.

— Невже ви не можете позбутися репортерів? — сердито запитала я. — Їх тут не менше десятка, і я впевнена, що вони в той чи інший спосіб створюють загрозу спільноті.

Обернувшись назад, я побачила, що машини з написом «Преса» й не думають відставати.

— Та їх усіх можна штрафувати за перевищення швидкості. У тебе на спідометрі майже сто сорок кілометрів. Мишко, — втомлено додала я, — я зійду з розуму, якщо не матиму можливості побути наодинці, зібратися з думками й хоч трохи відпочити.

— Якщо ти вирішиш залишитися в Каті, — сказав Михайло, не відводячи погляду від дзеркала заднього виду, — у тебе буде достатньо часу, щоб виспатися. Звісно, після того, як відповіси на наші з Женею запитання.

— Якщо ви збираєтеся влаштувати мені черговий допит, — мене аж сіпало від самої думки про те, які саме питання вони збираються мені ставити, — то одразу попереджаю: на сьогодні з мене досить.

— І все ж тобі доведеться відповісти. Ти вляпалася по самі вуха, Леся! — Ніколи ще брат не говорив зі мною таким різким тоном, мене наче морозом пройняло. — І боюся, що це очевидно не лише нам із Женею, а й слідчим. Я вирішив, що нам краще поговорити про все в домі Каті, щоб без лишніх вух.

З цими словами він зменшив швидкість і, різко повернувши кермо, звернув на приватну під’їзну дорогу.

— А також, думаю, деякі питання нам краще обговорити наодинці. Я, як твій адвокат, маю право нікому не повідомляти те, що дізнаюся від тебе. У Жені такого права немає, а в Каті — тим паче.

— Адвокат? — перепитала я. — Ти що, вже склав іспити?

— Поки що ні. Але давай припустимо, що склав, і не звертатимемо уваги на такі суто технічні деталі, як наявність офіційного диплома.

Мене біло в ознобі — і зовсім не через те, що Мишко вимкнув обігрівач у машині.

— Мені не потрібен адвокат.

— А я думаю, що він тобі дуже знадобиться.

— Чому?

— Тому що вчора вночі ти сказала не всю правду. З тебе кепська брехуха, Лисеня. Очевидно, бракує досвіду. І не дивися на мене так. Я ж намагаюся тобі допомогти.

Руки зовсім задубіли від холоду, і я заховала їх у рукави куртки.

— Сестричко, давай ти не будеш ухилятися від моїх запитань. Розповідай, що насправді сталося. Те, чого ти не розповіла на допиті, — наполягав Мишко.

Ніколи він так на мене не дивився. Я чула, що хлопці в частині за очі називали його «демоном», але зараз мені зовсім не хотілося думати про службу брата й його стосунки з особовим складом.

— Ти даси мені слово нікому не говорити того, що я тобі зараз скажу?

На це прохання Мишко тихо вилаявся.

— Отже, ти встряла ще глибше, ніж я думав. Він тебе скривдив? Примушував?!

— Міш, не вигадуй. Ніхто мене не скривдив. Думаєш, мені подобається те, що зараз відбувається? Думаєш, я вже пережила ситуацію з викраденням? Я нікого не намагаюся спеціально виправдати, зрозуміло тобі?

— А тепер по суті, — суворість у його погляді дивує.

— Міш, я не розумію, чого ти від мене хочеш? — намагаюся всміхнутися, звести все до жарту.

— Рубіжний щось зробив? — м’язи на його обличчі напружуються під шкірою.

— Ага, зробив! Зробив, Михайле! Він мені життя врятував! — я й сама не помічаю, як кричу. Усе дістало.

Брат підхоплює мій тон:

— Він злочинець, Леся. І брати на себе довіском додаткові смерті йому просто не з руки. Ось і весь його «шляхетний» мотив.

Моє серце завмирає, поки я намагаюся втямити слова брата. Але моя віра в Захара така сильна, що сумніви одразу відсіюються. Він не стане торгувати своєю честю й совістю. Мій чоловік викуваний із криги — його вчинки прозорі й чесні. Він хотів захистити свій підрозділ. Він ніколи не зробив би нічого лихого щодо своїх побратимів, тим паче до мене.

— Не з руки? — я схоплююся. — Його робота полягала в тому, щоб прикривати дупи нашим генералам, а коли він став незручним — від нього вирішили позбутися. У мене немає жодних сумнівів, що це внутрішні розбірки системи. Захара просто вирішили пустити під ніж і повісити на нього всіх собак. Мишко, ти ж як ніхто розумієш, як працює система. Перестань підспівувати репортерам! Я прожила з ним цей тиждень цілодобово. Можливо, я найгірший психолог у світі, але ця людина — не та, якою її виставляють у ЗМІ. Такі, як Захар, мають почуття гідності й честі. Я буду вдячна йому все життя за те, що він мене врятував. Це в мене тоді в голові каруселі крутилися… — на останніх словах мій голос зривається, сльози течуть по щоках. — Ти б за мною в крижану річку не поліз, — мій голос тихне.

— Леся, ти що, в нього закохалася? — запитання прилітає мені вже в спину — я вже намагаюся втекти. Мені зараз, як ніколи, хочеться до Захара.

— Закохалася, Міш, — не обертаючись, відчиняю дверцята машини.

— Він для тебе старий, — у голосі мікс злості і здивування.

— Сам ти старий…

Зачепив розділ? Поділіться враженнями.

Відгук допомагає автору ставати кращим.
Ваші реакції анонімні — їх бачите лише ви.

Соломія Вейра
ДОПОКИ СЕРЦЕ Б’ЄТЬСЯ

Зміст книги: 52 розділа

Спочатку:
Пролог
1777164859
34 дн. тому
Розділ 1 «Прощання»
1777164892
34 дн. тому
Розділ 2 «Мить до смерті»
1777164923
34 дн. тому
Розділ 3 «Нагорода»
1777164966
34 дн. тому
Розділ 4 «Ти будеш моїм»
1777165013
34 дн. тому
Розділ 5 «Полювання»
1777165041
34 дн. тому
Розділ 6 «Пастка»
1777165061
34 дн. тому
Розділ 7 «Нове життя»
1777165082
34 дн. тому
Розділ 7.1 «Крадіжка»
1777165102
34 дн. тому
Розділ 8 «Ювілей»
1777165125
34 дн. тому
Розділ 9 «Німфа»
1777165146
34 дн. тому
Розділ 10 «Ті, кого треба рятувати»
1777165170
34 дн. тому
Розділ 11 «Назад у пекло»
1777165194
34 дн. тому
Розділ 12 «Домашній штурм»
1777165214
34 дн. тому
Розділ 13 «Рідні розмови»
1777165237
34 дн. тому
Розділ 14 «Заява на списання»
1777165261
34 дн. тому
Розділ 15 «Заява на списання.2»
1777165290
34 дн. тому
Розділ 16 «Перед дорогою»
1777165309
34 дн. тому
Розділ 17 «Більше не герой»
1777165327
34 дн. тому
Розділ 18 «Тюремні будні»
1777165353
34 дн. тому
Розділ 18.1. «Тюремні будні»
1777165433
34 дн. тому
Розділ 19 «День до втечі»
1777165451
34 дн. тому
Розділ 20 «Подорож Лесі»
1777165489
34 дн. тому
Розділ 21 «Втеча»
1777165528
34 дн. тому
Розділ 22 «Втеча.2»
1777165548
34 дн. тому
Розділ 23 «Втеча3»
1777165594
34 дн. тому
Розділ 24 «Відкриваємо карти»
1777165640
34 дн. тому
Розділ 25 «Треба кликати на допомогу»
1777165663
34 дн. тому
Розділ 26 «Сховок»
1777165684
34 дн. тому
Розділ 27 «Перша ніч свободи»
1777165707
34 дн. тому
Розділ 28 «Перша ніч свободи_2»
1777165724
34 дн. тому
Розділ 29 «Перша ніч свободи_3»
1777165749
34 дн. тому
Розділ 30 «Розвідка»
1777165767
34 дн. тому
Розділ 31 «Втеча 2.0»
1777165803
34 дн. тому
Розділ 32 «Втеча 2.0»
1777165828
34 дн. тому
Розділ 33 «Вмерти за неї»
1777165849
34 дн. тому
Розділ 34. «Вибір якого не має»
1777165876
34 дн. тому
Розділ 35. «Дзвінок додому»
1777165895
34 дн. тому
Розділ 36. «Серйозна розмова»
1777165917
34 дн. тому
Розділ 37. «Вечеря»
1777165937
34 дн. тому
Розділ 38. «Пробудження»
1777165957
34 дн. тому
Розділ 39. «Межа правди»
1777165977
34 дн. тому
Розділ 40. «Ігри»
1777166001
34 дн. тому
Розділ 40.1. «Остання ніч»
1777166030
34 дн. тому
Розділ 41. «Пора додому»
1777166089
34 дн. тому
Розділ 42. «Шлях додому»
1777166120
34 дн. тому
Розділ 43. «Брат»
1777166143
34 дн. тому
Розділ 44. «Слідчий»
1777166165
34 дн. тому
Розділ 45. «Прямий ефір»
1777166185
34 дн. тому
Розділ 46. «Темний бік Місяця»
1777166209
34 дн. тому
Розділ 47. «Друзі»
1777166232
34 дн. тому
НЕ ФІНАЛ
1777166437
34 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!