Спочатку:
На сторінку книги
Близько п'яти з половиною місяців тому
Я на декілька секунд завмерла.
- Щось інтернет гальмує. Зображення застигло, і я тебе не чую. Явно щось зі зв'язком, - мама почала махати рукою перед монітором, голосно викрикуючи моє ім'я, я навіть почула від неї пару лайливих слів.
Ледве стримуючи сміх, я знову «ожила»:
- Мама, ти що мене не чула? Я не хочу знову все повторювати. Якщо коротко, то все добре, мені все подобається, всі мої очікування виправдовуються.
- Це добре. Гаразд, вчись, телефонуй частіше. Тобі привіт від тата. Бувай.
- Спасибі, і йому передай. Добре. Бувай.
- Погано брехати мамі, - почула я осудливий вигук Маші з кухні.
- Я не брешу, просто не договорюю.
- Хіба це не одне і те саме?
- Взагалі-то ні.
- Хм, - Маша увійшла до зали, і я відчула на собі її погляд, - Якби я була твоєю совістю, то не схвалила б твою поведінку.
- Як добре, що ти не вона, - я подивилася на неї і натягла посмішку.
Все я розумію, але іноді так смішно спостерігати за мамою. Так роблю не часто, тільки коли мені задають складні питання. Це мій спосіб вийти з лабіринту, в який мене заганяють мамині допити. Ось що я їй можу розповісти? Те, що я прибираю у незнайомого їй хлопця, тому, що розбила екран його телефону? А ще, що через непорозуміння дівчина кинула його і тепер я вигадую план по її поверненню. І що, якщо це не вдасться, то ця людина не тільки стане моїм нічним кошмаром, але ще і щоденною дійсністю. Я вже мовчу про те, що мене двадцять чотири години на добу турбують люди, які потребують прибирання. Ось мені дуже цікаво як Гліб розбереться в ситуації, що склалася. Мабуть, поки що щось іде не так.
- Ти хочеш стати психологом і в реальному житті? - я порушила тишу, яка вже хвилин як десять огортала мене і Машу, що сиділа поруч.
- Ні, просто прийшла в університет бити байдики, - неймовірний покер фейс, навіть на пару секунд повірила її словам.
- Цікаво, де ти будеш брати клієнтів? - в мені прокинувся допитливий журналіст.
- Хороше запитання. Буду визначати по статусах в соціальних мережах.
- Ха-ха! Слухай, а тобі взагалі самій в житті психологія допомагає?
- Звичайно.
- Добре, як ти справляєшся зі складними ситуаціями? Завжди Зберігаєш спокій? – не могла зупинитися я.
- Не завжди. У мене є свій психолог.
- Так, дійсно, у кожного психолога повинен бути свій психолог, - ми не змогли втриматися від сміху.
* * *
Так вивчила колишню дівчину Гліба, що знала Яну краще за нього і навіть за неї самої. Вона та людина, яка в соціальних мережах викладає все. Я обізнана про її улюблену страву, напої, про те, що вона терпіти не може ходити без підборів, куди любить ходити відпочивати, інтер'єр її квартири, усіх її залицяльників, про її родичів, який манікюр у неї на даний момент, на якій ділянці тіла зробила пірсинг і набила тату, коли ходила на чистку обличчя, на корекцію брів і стрижку, хто на даний момент у неї хлопець. Відчуваю себе детективом, якому потрібно вибудувати логічний ланцюжок і розплутати цю справу.
- Ось чому вона виглядає на всіх фото ідеально, а я як саморобні суші? - Не помітила, що сказала це вголос.
До мене підійшла Настя, нахилилася і заглянула в мій ноут.
- Вона звичайна, може, ти просто не володієш фотошопом або не вмієш користуватися фільтрами? Тебе Маша вже зачитала нотатки з приводу заздрості?
- Ще не встигла.
- Що ж, їй зараз не до цього, тому я візьму сміливість і зроблю це замість неї. Заздрість - це претензії до себе, те, що ти могла б зробити сама, але з якихось причин не зробила, а це щось все вдалося зробити іншим.
- Угу, - я погодилась.
Настя. Вона завжди весела, позитивна. Голлівудська усмішка і гучний сміх - це її вірна зброя від життєвих негараздів. Настиному позитивному мисленню можна позаздрити, а краще вчитися у неї цієї майстерності. Вона оптимістичний пофігист: вірить у все найкраще, а якщо щось йде не так, то їй все одно.
- У мене закінчилися парфуми і я вирішила придбати кардинально новий аромат, - вона так спритно поміняла тему.
- Так купи інші.
- Розумієш, складність в тому, що при виборі парфумів за один раз можна нюхати лише три-чотири.
- І? - здивувалася я.
- З моєю перебірливістю, чи ні, краще сказати з моїм вишуканим смаком, я буду довго вибирати.
- Мені б твої проблеми, - сказала я і посміхнулася.
- Тоді забирай! - Настя посміхнулася.
- Тільки в обмін на свої, - я їй підморгнула і додала, - Якщо тобі парфум все ж сподобається, відразу не купуй його. Проведи з ним ніч, щоб дізнатися, чи підходите ви один одному.
- Це хто таке сказав? - вона здивовано подивилася на мене.
- Відомий парфумер Роже Дов, - вирішила показати обізнаність.
* * *
Поки я прибирала в квартирі Гліба, Оля мене розважала.
- Розумієш, романтика, вона в дрібницях. Наприклад, прогулянка під нічним небом, коли добре його видно. Або ж відпочинок на пляжі вночі, коли нікого немає поруч тільки ви, море, пляж і багато смаколиків.
- Це вже зовсім не романтично, - я подивилася на неї, трохи насупивши брови.
- Чого це? - Вона сиділа на столі і болтихала ногами.
- Тебе загризають комарі, зуб на зуб не попадає від холоду, стрьомно якось, нікого немає, ще й на ніч є - це ж взагалі табу.
- Ти песиміст?
- Типу того. Що там у тебе з тим хлопцем з танців?
- Не хочу поки про це. Це поки як шкура невбитого ведмедя.
- Добре, коли ви почнете зустрічатися, я його так і підпишу в телефоні «Шкура». - Ми обидві розсміялися. - Мене ось інше питання цікавить. Навіщо Глібу ця Яна? Я до того, що вона зрадила його одного разу, може це ж зробити і іншим разом.
- Один раз це випадковість, а коли повториться ще хоч раз, тоді вже буде збіг, і тільки коли три, тоді це стане закономірністю. Ось зазвичай з третього разу і доходить.
- Ти не розумієш. Швидше за все це любов.
- Ключове слово «швидше». Ні, любов приносить радість і вносить гармонію в життя, а з приходом Яни у Гліба могли тільки сиве волосся з'явиться. Дивись, ось ти допоможеш йому повернути її, а він і посивіє завчасно. - Ми розсіялися, але мені навіть сумно стало, але ж правда, не завжди те, що ми хочемо нам дійсно потрібно.
- Знаєш, напевно, у кожного хлопця є своя Яна.
* * *
П'ятнична тусовка в будинку Настиної знайомої, і ми запізнилися на годину, оскільки Настя ніяк не могла згадати точну адресу. Двоповерховий будинок повний студентів, я і в універі не особливо люблю компанії, це якийсь мурашник. Я мало кого тут знала, але зі мною всі віталися, а я їм невпевнено кивала у відповідь.
Весь будинок був в тумані зі смаком м'яти, лимона і чогось ще. Перші хвилин п'ять було не звично, я примружувала очі і переживала, що від сліз з вій потече туш. Через якийсь час ця димка стала моїм повітрям, і я перестала реагувати на неї. З кожним вдихом моє внутрішнє напруження зникало. Я не курю кальян, але пасивне наповнення мого організму зараз пішло мені на користь, оскільки дуже нервувала, адже сьогоднішній вечір міг стати поворотним у відносинах Гліба і Яни.
Ми з дівчатками прийшли зі своєю випивкою, в якій було мало градусів , оскільки сильно напиватися у нас точно не було в планах. Не змовляючись, ми всі втрьох були в червоних коротких сукнях, переодягатися не було часу, і ми вирішили зробити це фішкою, а коли нас запитували чи намагалися підколоти, ми говорили, що ми як раз в темі, адже дрескод цього вечора був одяг червоного кольору .
Дівчата пішли привітатися, серед присутніх було багато знайомих. Мене залишили одну, але я запевнила, що нудьгувати не буду. І це виявилося правдою. Я побачила Яну, яка стояла одна недалеко від мене, і написала про це Глібу. Він через кілька хвилин був біля мене.
- Привіт, швидко ж ти.
- Я вирішив прийти раніше, - по ньому було помітно, що дуже нервує.
Я ще не встигла до кінця продумати план дій, та й Глібу не встигла про нього розповісти, єдине, виглядав він супер, червона сорочка в чорну клітинку на ньому сиділа ідеально. Я зловила себе на цій думці і негайно зупинила. Що ж, прийшов час імпровізувати.
- Давай! Іди і цілуй! - крикнула я йому, оскільки музика почала кричати на всю гучність.
Він підійшов і раптово поцілував мене. Не Яну. Я не відразу зрозуміла, що відбувається. У мене аж серце в п'ятки пішло і тремтіння промчало стадом коней по шкірі. Я мало не впустила свою пляшку на підлогу. Відразу кинуло в жар. Починаючи оговтуватися від шоку я відштовхнула Гліба. Яна все бачила і відразу зникла у натовпі. У ці секунди я починала розуміти, що імпровізувати не завжди хороша ідея, а краще дотримуватися продуманого плану, а коли план А йде шкереберть, повинні бути задіяні і інші літери алфавіту.
