Спочатку:
На сторінку книги
Загадкова ніч підкрадалася тихо, непомітно, огортаючи темрявою все навколо. Глибоко занурившись у творчий процес, Ліра втратила відчуття часу. Граючись кольорами, вона досі писала картину, попри пізню годину. Адже вночі зовсім інша атмосфера — вона надихала на нові думки та ідеї, відкривала новий, невідомий світ, іншу реальність. Здається, що дива трапляються саме вночі! Це приваблива пора для творчого та душевного підйому! Панувала особлива енергетика, натхнення з новою силою вривається в душу, хочеться творити й творити, ділитись своїм внутрішнім світом з іншими..
Ліра на мить завмерла. Злегка прикусивши кінчик пензля, вона задоволено поглянула на результат свого "творіння". Дівчина знову збиралась нанести фарбу на полотно, як звук сповіщення в телефоні несподівано відвернув її від творчого процесу. Дівчина відклала палітру і взяла в руки телефон, щоб перевірити.
"Не спиш? Пишу, щоб побажати тобі Добраніч!" — отримавши повідомлення від Матвія, Ліора була приємно здивована і не стримувала свою посмішку. Виявилося, що Матвій знайшов її в соціальній мережі. Перед цим Ліра так не вийшла зі свого профілю, тому й досі була “онлайн”.
"Ні, ще не сплю — натхнення не дає." — жартома відписує Ліора.
"Але зараз вже лягатиму. І тобі Добраніч!" — вона продовжує набирати текст повідомлення. Відповівши Матвію, вона поклала телефон та вимкнула світло. Із-за темної хмари виглянув повний жовтогарячий місяць, його лагідний промінчик вперто пробивався крізь вікно, посилаючи в кімнату мляве світло...Ліора тільки тепер зрозуміла, як сильно їй хочеться спати. Солодко позіхнувши, вона опустила голову на подушку та заплющила очі, але заснути виявилось не так просто — вночі у думок є характерність зриватися і літати на волі. Роздуми про Матвія викликали всередині хвилю затишного тепла. Дівчина лише пару місяців тому переїхала до цього міста і вступила до художньої академії, про яку завжди мріяла. І зараз міркуючи перед сном, Ліора несподівано спіймала себе на тому, що цей хлопець з вишуканою німецькою вівчаркою дивним чином стає для неї найближчою людиною в цьому ще малознайомому місті. Знайомство з Матвієм — це була найяскравіша мить з того часу, коли вона переїхала сюди й розпочала нове життя. Вже засинаючи, Ліра з посмішкою згадувала також і Грейсі — ця красива, потужна собака з розумним поглядом темних очей викликала захоплення з перших хвилин! Ліора вже щиро полюбила цю милу, дружелюбну вівчарку з першого погляду, адже вона давно вже мріє саме про “німця”! Дівчина не могла відмітити те, як Матвій і собака гармонійно доповнювали один одного! І вони були, як одне ціле! Прекрасні друзі й компаньйони, які злагоджено взаємодіяли між собою.
Перебуваючи в потоці мрійливих думок і солодкому очікуванні нової зустрічі з Матвієм, Ліра незчулася, як провалилася у світ чарівних сновидінь.
Світ навколо завмирає і передає володіння якійсь невідомій магії. Ніч за вікном огортає темрявою, надаючи блиску зіркам, вона завжди закінчується світанком.
