Раді Вас бачити!

Марієрон Ерера Карего

Затримуватися в Герне Марієрон не став. Вже опівдні наступного дня повернувся у Ніларту.

Йому не терпілося отримати підтвердження від Білмарона Хорігерда, що саме він – а не Еб'єдон – готується стати спадкоємцем. І ще більше – закрити розслідування серії дивних нападів.

Аліна лишалася поза його контролем, але Рейдеран і Мартран пообіцяли дати знати, якщо з’ясують її місце пер***вання або потр***ватимуть допомоги. Шеорлеон залишив їхню компанію ще напередодні ввечері.

– Аншере, – підвівся секретар, щойно Марієрон увійшов. – Щось сталося, Емоджіоне? – Так. Вас запросив на вечерю імператор. І звіт з вашого розслідування – на столі.

Марієрон кивнув. Усе складалося навіть краще, ніж він очікував.

Зайшовши до кабінету, переглянув звіт. І так список підозрюваних скоротився до чотирьох дівчат:

Доміра Кенрені. В Академії вона вчилася курсами нижче. Красива, яскрава, завжди в центрі уваги. Він пам’ятав, як вона кидала в його бік багатозначні погляди, але Рон ніколи не любив натовпів і лишався байдужим.

Джуна Гверені. Кілька років тому в них був короткий роман, який ні до чого не зобов’язував і закінчився мирно. Вони навіть залишилися друзями. Тоді Рон був у неї закоханий настільки, що навіть зробив їй пропозицію, але вона відмовила. Після цього підозрювати її – безглуздо.

Корі Позіні. Сестра одного з його тодішніх підлеглих. Сором’язлива, на балу Рон запросив її до танцю, радше з жалю. Після звільнення брата вона зникла з його поля зору. Якщо пам’ять не зраджує, тоді захворів їхній батько, і Тражеон узяв на себе маєток.

Брідіцея Хотрані. Донька Ануменція Хотрані – маленьке дівча, яке плакало над пораненим пташеням. Ні, вона точно не здатна на щось лихе. До того ж, весілля з Шеорлеоном вже зовсім скоро.

Марієрон відкинувся у кріслі. Доміра чи Корі? Хто?..

Гучна розмова за дверима вирвала його з роздумів. Без стуку до кабінету ввалився пом’ятий Шеорлеон.Зачинив двері перед носом секретаря, і підійшовши до столу, тицьнув у аншера пальцем:

– Я хочу, щоб ти відмовився від Аліни, – без прелюдій заявив він.

– І чому я маю це зробити? – Марієрон підняв брову.

Леон впав у крісло:

– Бо я розповім їй про Афріель.

– Про кого?

– Навіть імені не пам’ятаєш… – гірко дорікнув йому Леон. – І багато в тебе таких?

– Яких таких?

– Дуреп, закоханих у тебе до безтями, що закінчили самогубством.

Марієрон мовчав. Він справді не розумів, про що мова.

– Леоне, я не пам’ятаю жодної Афріель. І не міг довести її до такого…

– А хто тоді? Хто, Марієрон? Хто ще був на курсі, володів пітьмою і міг затьмарити мене в її очах? – уривчасто сипав питаннями Леон. – І про кого б ще вона побоялася мені розповідати? Тільки ти на курсі міг перемогти мене. Тільки від тебе вона могла мене захищати.

– А ти певен, що вона захищала тебе, а не свого коханого? До речі, тих, хто володів темрявою, було ще троє. І щодо "мрії дівчат" – ти явно перебільшуєш.

– Вона наклала на себе руки, Роне.

– Але чому?

– Не знаю… – видихнув Леон. – Ти її не пам’ятаєш?

– Ні. І я не настільки нерозбірливий, щоб забути ім'я своєї коханки. Гадаю, ми й не були знайомі.

– Були. Я вас сам познайомив. На її першому балі, – зізнався Леон, – а потім стільки років докоряв себе за це.

Марієрон зітхнув:

– І все ж, чому я маю відмовитися від Аліни?

– Ти наражаєш її життя на небезпеку.

– І тебе це хвилює? Ти ж сам збираєшся одружитися з Брідіцеєю.

– Вже ні. Я розірвав заручини. – Шеорлеон підвівся з крісла і вийшов з кабінету, вже стоячи у дверях обернувся. – Придивись до Бріді, Роне.

– Навіщо? Сподіваєшся у такий спосіб позбутися конкурента?

Леон похитав головою, не бажаючи пояснювати:

– Просто будь уважніше з нею, Роне. Вона не така проста, як здається.

Двері вже давно зачинилися, а Марієрон так і залишився сидіти в кріслі. До чого цей натяк? І чому він розірвав заручини? Через Аліну? Через свої грандіозні плани щодо його усунення? Чи через вчорашній натяк на те, що Рон майбутній імператор?

Так нічого й не придумавши, зайнявся роботою.

***

Мала імператорська вітальня була заповнена ірлінгами. Марієрон ввічливо привітав кількох радників, привітно посміхнувся їхнім дружинам та дочкам, дивуючись, що дівчат запросили на вечерю. Було тут і кілька дипломатів, серед яких майже відразу знайшовся Шеорлеон, не такий пом'ятий, як був ще пару годин тому в його кабінеті.

Нарешті, двері запрошено відчинилися, і гості, схилившись у поклоні, поспішили зайняти свої місця за довгим столом. Марієрон з деякою часткою подиву зазначив, що його посадили праворуч імператора, а поряд з ним зайняла своє місце Брідіцея. На його запитальний погляд, Їхня Високість відповіла смішком і майже тими ж словами, що і Шеорлеон:

– Придивись до цієї чудової дівчини, Марієрон. З неї вийде прекрасна дружина, – і додав пошепки, – для мого спадкоємця.

І цей тихий шепіт прозвучав настійною рекомендацією та попередженням для аншера.

Мляво пер***раючи продукти на тарілці, аншер зловив сповнений триумфа погляд Еб'єндона, і лише знизав плечима. Імператор, як завжди, у своєму репертуарі – знову інтриги, знову вистава. Еб'єн свого не прогавить і, якщо Білмарон так перейнявся його шлюбом, то щось тут точно не так. І Білмарон, родич який усе життя ним не цікавився, тепер раптом почав влаштовувати його долю.

Поглянувши на незворушну красуню поруч, Марієрон подумки пообіцяв собі сьогодні ж з'ясувати з чого такі зміни відносно майбутнього імператора. Думка про те, що Брідіцея може стати його дружиною, здавалася йому блюзнірською. Ні, він завжди тепло ставився до дівчини. Розумна і гарна, вона вміло грала серцями багатьох чоловіків. Але дивлячись у ці величезні зворушливі блакитні очі на ляльковому личку, аншер завжди відчував якусь невідповідність, якийсь надрив. Ніби у Бріді була якась таємниця, що гнітила її... Таємниця, що випалила душу.

Мовчання затягнулось. Затихли навіть тихі перешіптування.

Імператор, відклавши прибори та ковтнувши вина, піднявся і зруйнував цю застиглу тишу.

– Дякую всім за приємну вечерю, – і вже звертаючись безпосередньо до нього продовжив: – Роне, чекаю тебе в кабінеті.

Гості посміхнулися і, дочекавшись, коли імператор покине вітальню, зашепотіли. Відсунувши стілець, Марієрон ввічливо кивнув сусідам по столу та стрімко попрямував до виходу: питання з нареченою та вимогою імператора треба вирішити негайно. Вже в коридорі його наздогнав жіночий оклик:

– Роне!

Аншер зупинився, розуміючи, що цієї розмови не уникнути.

Брідіцея навіть трохи захекалась за ці кілька кроків і тепер її великі груди в глибокому декольте схвильовано здіймалися. Аншер відвів очі:

– Ви щось хотіли, Бріді?

– Ви зовсім не раді? – засмучено запитала дівчина, вії кокетливо затремтіли.

– Чому ж? – спокійно відповів Марієрон.

– Нашим заручинам... – і такий спокусливий погляд, що половина чоловічого населення точно б не встояла.

Всі ці жіночі хитрощі, які Брідіцея відшліфувала до досконалості на сотні-іншій шанувальників, лише дратували аншера.

– Бріді, ми не заручені й навряд чи колись будемо.

– Але імператор... – розгублено пробурмотіла дівчина, ще дужче ляскаючи віями. Ніби злетіти збиралася!

– Я поговорю з ним зараз, – і він відвернувся, щоб продовжити свій шлях.

– У тебе нічого не вийде, Роне. Я не дозволю тобі вислизнути, коли майже зловила тебе, – раптом розлютилася дівчина, і від зворушливої ​​краси не залишилося і сліду.

Аншер лише скептично підняв брови, і не став озвучувати все те, що крутилося в його голові.

– Я спробую, – посміхнувся він і продовжив свій шлях.

– У тебе нічого не вийде. Імператор не дозволить. Марієрон Ерера Карего, ти будеш моїм. Або нічиїм.

Марієрон лише похитав головою і посміхнувся. Так він ще не помилявся. Що він там уранці думав? Не скривдить і пташеня? Варто переглянути свій список підозрюваних та поставити Бріді на перше місце. Чи не тому розірвав із нею заручини Шеорлеон?

До імператорського кабінету його проводили без затримок.

– Ви хотіли бачити мене, Ваша Величність?

– Облиш це, онук, – відкинув одним помахом руки офіціоз імператор, відіграючи роль доброго дідуся. – Присідай. Вип'єш? – Запропонував Білмарон і аншер кивнув.

Безмовний секретар розлив напої й, вручивши келихи, покинув кабінет.

– Роне, я запросив тебе сюди, щоб обговорити майбутнє імперії, – після деякої паузи почав розмову імператор. – Ти ж знаєш, що мій онук Еб'єн не дуже популярний у народі, тому проголосити його моїм спадкоємцем, означає приректи Кирулею на кровопролитну війну. Особливо у світлі деяких непопулярних рішень Ради та постійної загрози прориву. Та й не впорається він…

Аншер знав, про які непопулярні рішення йдеться. Одне з них було запропоновано і просунуто ним – обов'язкова участь нащадків знатних родів в усуненні проривів нарівні з усіма. Але більшість рішень, що турбують народ, не мали відношення до Ради. Не Рада приймала цей указ про шлюб, що викликав хвилю обурень. Не Рада збільшила податки, спускаючи скарбницю на розваги молодшого Хорігерда. Не Рада розірвала домовленості з демонами…

– І тому ви вирішили поставити мене розгрібати цю купу проблем? – скептично хмикнувши, озвучив свій здогад Марієрон.

Для нього у цій ситуації не було нічого нового. Так повелося з того моменту, коли вони, одночасно втративши батьків у масштабному прориві, потрапили до палацу. Очікуваної дружби між нащадками однолітками не вийшло. Еб'єн вічно пакостив, втягуючи молодшого Рона в прокази, а потім скидав на нього всі гріхи. Ситуацію посилювала схожість їхньої магії та вічне потурання діда єдиному рідному онуку. Навіть Академія нічого не змінила. І тільки, коли, закінчивши навчання, Марієрон перебрався до батьківського дому, Еб'єн перестав прикриватися ним. І всім одразу стало зрозуміло, яким нехлюєм виріс спадкоємець.

– Ти одружишся з Бридіцеєю й візьмеш на себе управління імперією, – проігнорував його питання як несуттєве імператор.

– Не одружуся.

– Одружишся. Інакше тобі не бачити влади.

– Я не рвуся в імператори, Ваша Величність. І ви це знаєте як ніхто, – знизав плечима Марієрон.

– Відповідно до мого указу ти або одружишся до свого п'ятдесятиліття, до якого залишилося зовсім трішки… Або… відправишся до тварей Сутінкового світу.

– Одружусь. На обраній мною нареченій, мій імператор.

– І де ти таку знайдеш? Скільки разів ти вже пробував? Хочеш спробувати знову? Варто тобі втратити нагоду стати імператором, і ніхто в Кірулеї не погодиться на шлюб із тобою. У тебе одна кандидатура – ​​Брідіцея.

– Чому ви так зацікавлені в цій дівчині, Ваша Імператорська Величність?

– Забуваєтесь, аншере! – Перейшов на офіційний тон імператор. Більше не було доброго і дбайливого дідуся, що наставляв на шлях істинний свого недолугого онука. Тепер перед аншером був імператор, який звик віддавати накази й вимагав беззаперечного їх виконання. – Не вважаю за потрібне пояснювати тобі мотиви моїх рішень.

– Добре, я подумаю, Ваша Імператорська Величність, – не став наполягати Марієрон. Спочатку він розбереться у причинах такого імператорського рішення, а потім...

– Ти маєш два дні. Через два дні відбудеться бал на честь твоїх заручин, Марієрон. Сподіваюся, ми зрозуміли одне одного?

Аншер кивнув:

– Я можу йти, Ваша Імператорська Величність?

– Іди, – відпустив його Білмарон.

Рон поспіхом покинув кабінет.

Відчуття петлі, що стягується на шиї, не зникало. За всією цією недомовленістю та вимогливістю явно було щось більше. Доведеться знайти Шеорлеона і спробувати дізнатися про Бріді більше.

Чому на питання Леона про Афріель аншер неусвідомлено збрехав, він і сам не розумів. Лише за вечерею витяг із темного закутка своєї душі спогад про дівчину і про свій непривабливий вчинок. А тепер... Тепер у нього буде важка розмова з Шеорлеоном. Але їм доведеться помиритися. Залишатися недругами та захистити обраницю не вдасться. А в те, що в Аліни буде ще один істинний з магією світла Марієрон не вірив.

Магія світла, як і магія пітьми, була лише в ірлінгів, а от істинного зв'язку у дітей Стрезола ніколи не було – бог війни зміг обдарувати своїх дітей лише відчуттям спорідненості душ. Що було правильно, враховуючи, що створювалася раса для війни, а на війні не місце коханню і жінкам. А от наявність товариша, який мислить, як і ти, і якому ти можеш повністю довіряти необхідна. Ось і доводилось їм самим шукати свою єдину. А скільки проблем це створює з продовженням роду... Добре вже те, що жінки вагітніють після благословення Ахеліси. Думка про вагітність і благословення повернула його до Бріді та наполегливості імператора.

А що якщо?..

Ні, не можливо.

Благословення Ахеліси на народження дитини можна отримати лише у шлюбі.

А ритуал?.. Може є...

Думки закрутилися й аншер сам не помітив, як відкрив портал до свого будинку. Заварив чашку міцної варфи – ніч, напевно, буде важка та безсонна. Спустився в таємну бібліотеку, зібрану ще його прадідом. Якщо його здогад підтвердитися, то ніяка відданість рідній країні не змусить його виступати в ролі імператорського пішака.