Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Про всяк випадок, замкнулася на клямку. Іншого замку тут не було. Повільно підійшла до ліжка і впала на нього з широко розведеними руками.


 

- Міледі, щось сталося? З ванної кімнати вийшла Марі, з відром і ганчіркою в руках.


 

- Вже нічого, Марі! - ліниво відповіла я


 

- Я чула, як ви буквально вбігли? Мені варто турбуватися? Може сказати Маркусу? - стривожено поставила запитання моя помічниця. Навіть Марі насамперед говорить про Маркуса, а не про мого чоловіка.


 

- Ні. Нічого такого. І гнався за мною Ніколас, тож життю моєму нічого не загрожує, хіба що дівчачій честі, якої у мене вже давно немає! - пробурмотіла я


 

- О, навіть так, мені можна порадіти? - усміхнулася Марі


 

- Немає чого радіти, Марі! Усе не так, як я думала. Ніколас не зацікавлений у сім'ї. Йому, як і будь-якому чоловікові, тільки секс подавай. - при згадці сексу, дівчина зніяковіла, схоже такою мала бути я. Скромною і тихою. Поступливою і слухняною.


 

Ага! Зараз!


 

Не в цьому житті! Як і не в тому, в принципі. Не можу сказати, що я в минулому житті була тихенькою. Якраз навпаки. Ось тільки пригоди мої закінчилися сумно. Я пізно згадала про самоповагу. Ніколасу від мене тільки секс потрібен. Це очевидно. І становище тепер моє ще гірше, ніж я думала до цього. Тепер розумію, чому колишня я тікала. Якій жінці сподобатися, коли до тебе так зневажливо ставляться. І я навіть не звинувачую її в тому, що цей Дюбуа з'явився в її житті. Можливо, він просто нагадав їй, що вона все ще дівчина, і здатна на почуття. Що чоловік може просто кохати.


 

- Я б не була так упевнена, міледі. Герцог...- поки я була в роздумах, Марі знову почала нести цю нісенітницю про почуття, я перебила її, не бажаючи в усе це заглиблюватися.


 

- Ось тільки не треба розповідати мені про те, що вам видніше, що дивиться він на мене не так і таке інше... він сам розповів, свої мотиви і своє ставлення до мене. І чесно, тепер колишню Мішель я розумію, я б теж хотіла б утекти від такої долі! - перебила я Марі.


 

-Ходи но краще дізнайся, чи немає когось у купальні? Хочу вимитися як слід! - відіслала я Марі, а сама почала знімати з себе сукню.


 

Без допомоги було важкувато, але це й не дивно, я почала користуватися допомогою Марі і навіть сама не помітила, як почала поводитися так, як вимагає цей час.


 

Марі потішила мене тим, що купальня вільна, я справді на це сподівалася, тож одягнувшись у сорочку та накинувши на себе накидку, я вирушила до купальні. Марі, захопивши з собою мило та приладдя, наздогнала мене.


 

Помічниця допомогла мені зробити воду злегка гарячою, і вже збиралася допомагати мені митися, як я припинила ці спроби


 

- Решту я сама! Дякую, Марі, але в моєму часі дівчата самі доглядають за собою. Я й так дедалі частіше стала користуватися твоєю допомогою. І ти сама стала кликати мене не просто Мішель, а міледі...


 

-Так і має бути. Повірте, все добре! Мені навпаки так навіть краще, так мені не доводиться думати про те, як би вас не образити своїми діями, і ви, і колишня міледі дуже добре до мене ставитеся, мені надзвичайно пощастило з герцогинею. І я буду тільки рада, якщо ви дозволите мені робити все інше. Так для мене звичніше, і це моя робота...


 

- Давай не будемо зараз про це, я хочу розслабитися. Полежати тут у теплій воді... одна!


 

- Я зрозуміла вас, я буду поруч! - слухняно заговорила Марі.


 

- Ні Марі, ти дізнаєшся з приводу обіду, і підеш у нашу кімнату відпочивати! - додала голосу суворості, Марі вся підібралася, покірно кивнула і нарешті залишила мене саму.


 

- Нарешті! - видихнула я. Підлила собі ще гарячої води, зручно розмістилася, спершись на борти, і заплющила очі.


 

Кайф, я вже починаю звикати до таких умов, і навіть тут знаходити моменти, щоб розслабитися.


 

Із заплющеними очима навіть у дрімоту стала поринати, як відчула чужі долоні на своїх плечах, що зараз ласкаво гладили мене. Я тут же напружилася вся і хотіла встати, але мені цього не дали, сильніше притиснули мене до підлоги і обернутися не давали.


 

-Ніколас! - обурено вигукнула я на автоматі


 

- Я радий, що моє ім'я ти озвучила першим, навіть не замислюючись, хто це може бути, - масажувати мої плечі він припинив і дав можливість розвернутися. Я тут же прикрила груди руками і відпливла на інший бік купальні. Ніколас посміхнувся, помітивши мій маневр, і почав повільно знімати з себе одяг.


 

- Що це ти робиш? - з обуренням видала я, схоже мої слова знову його потішили, він знову посміхнувся, але продовжив роздягатися.


 

- Хіба так не зрозуміло! Хочу помитися! - глузливо відповів він


 

- Іншого місця й часу не знайшлося?


 

- Це сімейна купальня, Мішель. Де ще я маю митися, як не тут? - питання цілком логічне, але мені зрозумілі його мотиви і злість у мені все ще присутня. Не хочу близькості з ним, після того, що він мені наговорив

- Відвернися, будь ласка, я вийду і залишу тебе одного! - Ніколас швидко позбувся останнього предмета свого одягу, і я мимоволі втупилася на його статевий орган, який зараз явно показував, чого він хоче. Тому пропустила момент, коли він швидко забрався до мене в купальню, став наближатися...


 

- Ніколас, я знаю чого ти саме зараз хочеш, - спеціально уточнила я, - я вже казала тобі, що більше... - мене нахабно притиснули своїм масивним тілом до борту купальні.


 

- Мішель, ти така неймовірна! - сказав чоловік і тут же спробував заволодіти моїми губами, але я, як могла, відвертала від нього обличчя.


 

- Я це, ітак, знаю! Прибережи свої компліменти для інших! А мене відпусти зараз же! - із силою почала я штовхати його в груди, але ця купа м'язів була незламною.


 

- Мішель, - загарчав він, зловив моє обличчя своєю рукою і грубо впився поцілунком у мої губи. Він захопив моє дихання і губи в полон. Я не могла нічого зробити. У нього був настільки моторний язик і такий владний поцілунок, що я навіть не намагалася чинити опір. Це було марно. Іншою рукою Ніколас обійняв мене за талію і щільніше притиснув до себе.


 

Своїм животом я відчула на скільки сильно він мене зараз хоче. Це, звісно, не може не тішити, але я зрозуміла, яке місце посідаю в його житті, і таке становище мене не влаштовує. Тому я продовжила свої безглузді спроби звільнитися від цього пристрасного чоловіка.


 

Але схоже Ніколас уже був на межі. Руки безладно стали блукати по моєму тілу. Все частіше він стискав половинки моєї попи і сильніше притискав мене до себе, щоб я знову відчула його сильне бажання. Якоїсь миті Ніколас просто зірвався, вкотре гаркнув, перервав поцілунок, підкинув мене на себе і різко проник у мене. Я навіть не намагалася стримати свій болісний скрик. Але схоже Ніколаса це не зупинило.


 

Він швидко засувався в мені, а я через якийсь час звикла до такого темпу, не змогла приховати те, що теж отримую зараз задоволення, мої стогони були тому прямим доказом.


 

Мені хотілося зробити хоч щось, але все на що вистачило моєї фантазії в цей момент, це подряпати нігтями спину чоловіка. Думала це зіб'є його настрій, адже я стала з люттю наносити йому подряпини, але схоже Ніколасу це навіть сподобалося. Перших два рази він шипів, а потім загарчав і прискорився. Вода виливалася з купальні. І моя спина вже болить. Відчуваю на цьому тілі буде пристойний синяк, смугою.


 

Біль змішався із задоволенням. Тому я не змогла досягти оргазму. А ось мій чоловік якраз його отримує. Останні різкі й сильні поштовхи і він нарешті зупинився. Я дала йому буквально хвилину, потім із силою відштовхнула від себе. Цього разу він відпустив мене. Звичайно, адже своє він отримав! Це мене розлютило.


 

- Ти взяв мене проти моєї волі! - а для більшого ефекту я ще й дзвінкого ляпаса йому вмазала. Видно, як весь дурман від оргазму миттю зійшов з його обличчя, і він насупився.


 

- Ти моя дружина! Близькість між нами, це нормально, Мішель! До того ж, ти кричала не від болю!" - наприкінці посміхнувся він.


 

- Ти виявляється така пристрасна! - відверто прикусив він губу і знову хотів до мене наблизитися, але я встигла вискочити з купельні, і мене не хвилювало, що я гола і мокра. Шукала простирадло, щоб обмотати ним своє тіло і скоріше піти звідси.


 

- У мене не було вибору. Ця близькість між нами сталася без моєї згоди. Я сказала тобі, що більше не бажаю подібних стосунків між нами. Ти сказав, яке місце я посідаю у твоєму житті, всі мої прагнення ти розбив у пух і прах. Немає між нами стосунків, кохання, розуміння, а головне довіри.


 

- Знову ти за своє! Мішель...- тут уже я перебила


 

- Не потрібно більше нічого говорити, Ніколас. Нам обом потрібно подумати, як нам бути далі. А з близькістю в тебе проблем не буде, як показує практика.


 

Мої слова знову розлютили Ніколаса, а чекати відповіді я не стала, мокра і зла кулею вилетіла з сімейної купальні і поспішила до своєї кімнати.


 


 

Марі вже принесла обід. Побачивши мене в такому вигляді, не відразу наважилася поставити запитання.


 

- Міледі...


 

- Просто Мішель... прошу! - видихнула я повітря ротом і сіла на ліжко.


 

- Що сталося? Ви знову від когось тікали? - припустила Марі й подала мені рушник...


 

- Так, від Ніколаса! Схоже нормальних слів він не розуміє. І схоже в будь-якому часі чоловіків турбує тільки їхнє тілесне задоволення, - подивилася я на Марі, - щоб тобі зрозуміліше було. І раніше я б пораділа такому розвитку подій. Але схоже вперше в житті, мені хотілося нормальних стосунків! - висловила я свої думки вголос.


 

- Але міледі, герцог справді...


 

- Не треба Марі! Досить говорити мені те, чого бути не може! Ніколас розповів мені, чому одружився з Мішель. Доброчесність клята!


 

- Отже, ви знаєте вже...-- ось тут мене вже здивувало її запитання.


 

- Ти знала? Знала і не сказала мені? - навіть прикро якось стало...


 

-Це ж не головне. Своєю поведінкою герцог доводить те, що досі кохає вас, міледі. І скажу вам чесно, за минулою Мішель він так не бігав, як за вами! - не хочу слухати. Кожен бачить те, що хоче бачити.


 


 

- Не хочу з тобою сперечатися Марі, краще давай пообідаємо! Немає нічого гіршого, ніж зла, голодна і незадоволена жінка! - від моїх слів Марі знову почервоніла.


 

Щоб не ризикувати і не бачитися сьогодні з чоловіком, я вирішила побути у себе в кімнаті. Попросила Марі дістати мені хоч якусь книгу. Це чтиво набридло мені дуже швидко. Це було щось на кшталт роману про кохання, тільки все описано тут настільки скромно, що навіть дотик до тильного боку долоні тут вважається вульгарним. Тепер трохи розумію, чому Марі так червоніє після моїх висловлювань.


 

Перед тим як лягти спати Марі сказала, що зустріла герцога, він цікавився, чому я не прийшла на вечерю. Марі сказала, що я нездужаю. І мені це подобається. Це добре, що між нами таке розуміння.


 

Відповідь Марі герцогу не сподобалася, Марі навіть думала, що чоловік з'явиться за мною, але цього не сталося. Я спокійно зараз лягаю спати.


 

А на ранок Марі розповіла, що Ніколас із великим скандалом виставив Амалію за двері замку. Мало того, її виволокли вартові, за нею приїхав екіпаж, ті самі вартові силою заштовхали її в карету, і вона поїхала. Ніколас навіть не вийшов. Я, звісно, трохи зраділа цьому, але не так, як очікувала. Може мені справді стало все одно?


 

У будь-якому випадку про це я подумаю пізніше.


 

Після того дня, як Амалія покинула наш замок, Ніколас став нестерпним у своїх домаганнях. Щойно ми бачилися з ним, то я обов'язково була грубо притиснута до стіни його тілом, і пристрасно зацілована. Я тільки й встигала відбиватися від його рук, які лізли мені під спідниці і стискали з силою груди.


 

Благо, коли я йшла з Марі, то чоловік руки не розпускав. Стримувався. Усе відбувалося, коли він заставав мене одну.


 

Сьогодні мені теж не пощастило. Марі кудись запропастилася, а я вже не могла сидіти без обіду. Сніданок я давно з'їла, а за обідом довелося йти самій. Тут то мене і зустрів чоловік.


 

До дверей обідньої зали я не дійшла. Мене тут же притиснули до стіни і пристрасно поцілували. Я вже знала, що собі таке міг дозволити тільки мій чоловік. Та й чинити опір йому було марно, Мій опір лише заводить мене саму, і мені все важче відмовляти йому в близькості.


 

Ось і зараз, поки я не відповіла на поцілунок чоловіка, він мене не відпустив. Вірніше, перервав поцілунок, але так і продовжив затискати мене біля стіни своїм величезним тілом.

 

Irina Muza
Мінливість долі

Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу куплену книгу!