Раді Вас бачити!

Наступний тиждень був у так званих тренуваннях, у яких Гаррі завжди програвав, починалося все з того, що Роуз спокушала брюнета в різних місцях, одязі, позах, і Гаррі завжди піддавався. Сьогодні вкотре Гаррі піддався. Роуз це розлютило остаточно, після сексу вона одягнулася похапцем і вирішила зараз поїхати додому. Брати знову спостерігали картину як розлючена дівчина прямує до виходу, а за нею біг Гаррі, попутно натягуючи штани на голе тіло.

- Лялечко, ну, пробач! - Гаррі збігав по сходах і намагався наздогнати кохану.

- Ні! Все Гаррі, мені це набридло, як я можу тобі довіряти? Скільки можна вже тренуватися? Все одно все зводиться до сексу!

- Лялечко, ну тобі неможливо відмовити, будь-хто б на моєму місці не зміг утриматися!

- Не будь-хто, закоханий чоловік, як ти мені сказав нещодавно, зміг би відмовити.

- Лялечко, ну я ж тебе і кохаю, як я можу ...

- Досить уже все, я хочу додому! - Роуз пішла, голосно грюкнувши дверима. Гаррі тим часом присів поруч біля братів, і став чекати на повернення коханої. Через  п'ять хвилин у дверях і справді з'явилася білявка.

- Я це... ключі забула, - Роуз із високо піднятою головою і ходою від стегна почала підійматися нагору в кімнату за сумочкою. Гаррі посміхнувся братам, нічого не сказав і пішов слідом за Роуз. Півтори години ніхто не з'являвся на горизонті, Тайлер із Джеком чудово розуміли, чому їх так довго немає.

Через півтори години Роуз знову вийшла, тільки вже одна. Цього разу в руках уже стискала клатч.

- Бувайте хлопчики, побачимося, - дівчина попрощалася і покинула будинок. За хвилин п'ять спустився Гаррі, знову з оголеним торсом, волосся було скуйовджене і сяк-так перетягнуте гумкою.

- Ну й видок, навіть не хочу питати, чому ти такий, - Тайлер оглянув брата з ніг до голови, потім відсьорбнувши ковток із келиха, сперся на спинку дивана.

- А мені от цікаво, навіщо ви там тренуєтеся, наприклад? - втрутився Джек

- Це нова забаганка лялечки, вона вважає, що я ненадійний, і типу,якщо така як вона, переді мною  дупкою покрутить, то я прям одразу ж зраджу їй, - Гаррі, тим часом напав на виноград.

- А тренування, це типу вона тебе провокує і дивиться, що буде?

- Ага, тільки от я ще жодного разу не зміг їй відмовити, вона може бути дуже переконлива, ось і зараз образилася на мене. А я просто не можу перед нею встояти.

- І ти так спокійно про це говориш? - Джек спостерігав як Гаррі поглинав виноград.

- Я ще одну фішку просік, їй просто подобається як ми миримося.

- Та ну вас. - фиркнув Тайлер

 

Тим часом Роуз уже підходила до своєї квартири, з-за рогу визирнув блондин і налякав її такою появою.

- О Господи, Арроне! Не можна ж так лякати дівчат!!! - дівчина схопилася за серце.

- Вибач, киця, не думав, що ти так зреагуєш.

- Що ти тут робиш?

- На тебе чекаю!

- Ти що стежиш за мною? Що тобі потрібно?

- Я хочу поговорити з тобою!

- По-моєму ми з'ясували всі наші стосунки ще пів року тому, якщо не більше.

- Кицю, ну невже ти не запропонуєш мені навіть чашечку кави, чи ти боїшся залишатися зі мною наодинці?

- Нічого я не боюся, гаразд уже підемо, - зайшовши додому, Роуз одразу пішла на кухню, поставила чайник і запропонувала гостеві присісти, сама сіла навпроти Аррона.

- Ну так, чим зобов'язана?

- Уууу, кицюня, скільки грубості, це Ґейт на тебе так впливає?

- Гаррі тут ні до чого, у нас із тобою своя історія, в якій тобі більше немає місця!

- Навіщо ж одразу так, кицю? Я ось якраз хотів поговорити про це!

- Не бачу в цьому сенсу, я пережила все це, не для того щоб повертатися, до того ж, зараз у мене є Гаррі.

- Щоб не повертатися? Про що ти, рідна? Гаррі, він же копія мене, ти думаєш він зможе бути тобі вірним?

- Він не такий як ти!

- Гаразд, зараз я не буду тобі нічого доводити, прийде час і ти сама все зрозумієш!

- Я все одно прийшов не тому, кицю, я хотів поговорити про нас!

- Що значить про нас? Немає ніяких "нас".

- Ти помиляєшся кохана, я знаю, що ти все ще кохаєш мене, я відчуваю це. Я бачу як ти дивишся на мене, повір, я змінився, заради тебе. Дай мені шанс, хоча б просто бути поруч, хоча б як друг.

- Арроне, не хочу засмучувати тебе, але й щоб ти мав якісь сподівання щодо цього, я не хочу. До того ж у мене ревнивий хлопець, навряд чи він зрозуміє, що я дружу з колишнім, з яким у мене багато чого було.

- Отже, ти розповіла йому про все, що між нами було?

- Не про все, але він знає достатньо!

- Навряд чи, якби він знав усе, то за кілометр би мене до тебе не підпустив, не те, що я зараз сиджу з тобою наодинці у квартирі, хіба мало що спаде мені на думку! - від цих слів Роуз насторожилася.

- Ну чому ж одна, я завжди поруч! - з коридору вийшов Гаррі.

- Як ти потрапив сюди? - не очікував Аррон.

- А чому це тебе так дивує, Роуз - моя дівчина, і ми маємо ключі від домів один одного, а от що робиш тут ти, досі, я не розумію!

- І багато ти підслухав? - зеленоокий хлопець схрестив руки на грудях.

- Достатньо, для того щоб сказати тобі, щоб ти не смів наближатися до моєї дівчини! Ні про яку дружбу не може бути й мови, і щоб я бачив тебе біля моєї лялечки востаннє! А то...

- А то що? Поб'єш мене? Чим я гірший за тебе?

- Арроне, тобі пора! - втрутилася Роуз

- Кицю, ти думаєш він особливий, мені шкода тебе, ти помиляєшся!

- Арроне, йди геть! - Роуз встала і вказала пальцем блондину на вихід.

- Він уже казав тобі, що кохає тебе? Так? А скільки часу минуло? Місяць? Я правий?

- Забирайся, а то пошкодуєш! - втрутився Гаррі.

- Гаразд. Добре, але кицю... ми з тобою ще не закінчили!" - обдарувавши Роуз із Гаррі сліпучою посмішкою, зеленоокий блондин пішов геть.

- Схоже, я вчасно, - щойно двері за Арроном зачинилися, Гаррі присів на кухні навпроти своєї коханої.

- Я й забула, що в тебе теж є ключі.

- Лялечко, - брюнет із серйозним обличчям звернувся до білявки - Я не хочу, щоб ти з ним бачилася, і вже тим паче дружила.  Ні про яку дружбу тут і не йдеться. Я знаю, чого він домагається, і я йому тебе не віддам, обіцяй, що ти не будеш із ним бачитися?! - але золотоволоска нічого не відповіла, вона встала і стала мити чашки.

- Лялечко, поїхали додому!

- Я взагалі то вже вдома.

- Поїхали до нас додому.

- До нас додому?

- Навіщо ти перепитуєш по сто разів, ти ж мене прекрасно зрозуміла.

- Навіщо кудись їхати, так уже й бути, я дозволю переночувати тобі в мене вдома, - блондинка загадково посміхнулася.

***

 

Наступного дня Роуз остаточно перевезла всі свої речі до Гаррі. Брюнет був безмірно щасливий і натомість влаштував дівчині побачення на даху, від якого вона ще довго відходила.

Аррон не припиняв спроб зустрітися і поговорити з Роуз. Він зустрічав її скрізь, де тільки міг, навіть у торгових центрах, коли вона вже розпрощалася з Софі. Це була вже не перша така зустріч, тож зараз Роуз вирішила все-таки  поговорити з ним ще раз. Гаррі вона не розповідала, що Аррон її переслідує, вона хотіла сама розв'язати цю проблему, до того ж вивчивши свого хлопця, вона пам'ятала, на скільки він ревнивий. Побоюючись наслідків, вона прийняла рішення не говорити нічого Гаррі.

Щойно Софі зникла з горизонту, Аррон знову спробував поговорити з блакитноокою красунею.

- Привіт, кицю, може, поговоримо все-таки? - блондин знову перегородив шлях золотоволосійці.

- Арроне, ну скільки можна, врешті-решт?

- Я не відстану від тебе, поки ти мене повністю не вислухаєш!

- Схоже, це єдиний спосіб позбутися твого переслідування.

- Ось і чудово, он за рогом кав'ярня, йдемо туди, - Аррон, насунувши кепку на обличчя, пройшов із Роуз до кав'ярні...

- Так уже, ну й маскування.

- А що робити? Я ще популярний, - блондин підморгнув блакитноокій.

- Отже, Аррон, кажи що ти хотів, і я піду.

- Кицюню, я знаю що ти досі ще щось відчуваєш до мене.

- Арроне, може досить уже? - Роуз схрестила руки на грудях.

- Та годі, ще скажи, що я не правий, ти ж не сказала досі своєму зоряному хлопчику про те, що ми продовжуємо бачитися.

- Ти трохи не так трактуєш ситуацію, що склалася, я йому досі не сказала про те, що ти мене переслідуєш. І цим я зробила тобі величезну послугу, інакше мій Гаррі давно б уже з тобою по -іншому розмовляв.

- Ну-ну, звідки раптом така ворожість, кошеня?

- Арроне, чого ти хочеш? - блондинка втомлено видихнула.

- Тебе звісно ж!

- Це неможливо! Ще що?

- Мені потрібна тільки ти!

- Якщо це все, то я тобі відповіла, я піду, мене Гаррі чекає! - Роуз встала, маючи намір піти, але зеленоокий схопив її за руку, і вона зупинилася

- Кошеня, залишся, будь ласка, я не все тобі сказав! - Роуз назад присіла.

- Говори.

- Я справді тебе кохаю, і готовий заради тебе на все, я зроблю все що ти захочеш, тільки скажи. Повір, я змінився. Я зрозумів, як погано з тобою вчинив, пробач мені, і повернися до мене, будь ласка, я доведу тобі, що змінився! Ось побачиш! - Аррон продовжував тримати Роуз за руку.

- Арроне, я не знаю що сказати... мені шкода, що ти зрозумів це тільки зараз! Уже надто пізно, щоб щось змінювати... вибач... але це все! Залиш, будь ласка, мене в спокої! - блондинка вихопила свою руку і вирушила геть від хлопця подалі.

Дорогою додому Роуз набрала подругу, поскаржилася про все їй. Та намагалася заспокоїти подругу, і їй це вдалося. Але те, що Роуз приховує від Гаррі переслідування її Арроном, подруга не схвалила. Бачачи, який ревнивий Гаррі, Софі порадила блондинці все розповісти йому. Але Роуз, як і раніше, вирішила нічого не говорити.

Тим часом у будинку Гейт, Гаррі повернувся дуже злий. І в такому стані його побачив блондин. Гаррі щойно зайшов додому, одразу попрямував до бару на кухню і одразу залпом випив три стопки віскі.

- Гаррі, що вже сталося, яка муха тебе вкусила? Ти що знову посварився з Роуз?

- Поки що ні!

- Поки що?

- Лялечка від мене приховує, що бачиться з Арроном.

- Звідки ти знаєш?

- Тому що я бачив, на власні очі! - зірка стукнув кулаком по столу, через хвилину налив собі ще випити.

- Ти знову за нею стежиш? Гаррі це - ненормально!

- Ти напевно не почув, що я тобі сказав! Вона приховує від мене, що зустрічається з ним!

- І що тут такого?

- Та нічого. Крім того що Аррон - це її колишнє велике кохання, який її зрадив і зараз хоче повернути її собі.

- Опаньки!

- Ось тобі й опаньки!

- Мене найбільше пригнічує те, що вона приховує, розумієш?

- Так, - Гаррі випив ще одну склянку і скривився.

- Гаррі! Тільки не нароби дурниць, у Роуз вибуховий характер.

- Та що ти кажеш...- єхиднував Гаррі. Раз вона не хоче говорити мені, я сам із ним поговорю, щоб він до неї й близько не наближався, можливо, кілька вибитих зубів змусять його задуматися.

- Я про це й кажу, може на все є своя причина. Навіщо ти так реагуєш.

- А як я маю реагувати? Він хоче забрати в мене лялечку! Я не віддам її!" - чорнявий стукнув зі злістю кулаком по столу і випив залпом ще одну склянку.

- У мене з'явилася ідея, зможеш ввечері зайняти чимось мою лялечку?

- Гаррі!

- Ти мені брат чи хто?

- Гаразд, але прошу тебе, обміркуй усе, перш ніж робити те, що ти задумав... Поговори, врешті-решт, із Роуз!

- Вона не хоче мені говорити, от і я їй нічого не скажу! - Гаррі випив ще стопку і пішов до себе в кімнату.

 

Через пів години прийшла Роуз. Блондинка привіталася з братами й одразу пішла нагору. Гаррі вже спав, ну або робив вигляд, що спав. Роуз вирішила розслабитися і прийняти ванну. Щойно дівчина зачинилася у ванній, Гаррі поліз за її телефоном. У ньому він побачив купу дзвінків, на які не відповів Аррон, і смс повідомлення, в яких він писав про своє кохання. Побіжно пробігшись по тексту, зірка розлютився ще більше. Трохи заспокоювало лише те, що Роуз відповіла йому тільки один раз, і то, написала смс, щоб він перестав їй дзвонити і писати. Але ревнощі все одно були сильнішими. Він написав смс Аррону від імені Роуз, у якому призначив на завтрашній вечір зустріч о 7 годині вечора. Аррон моментально надіслав згоду, після цього Гаррі видалив своє повідомлення і відповідь Аррона на нього. Потім зірка благополучно повернув телефон лялечки на місце.

 

Наступного дня Гаррі поїхав у студію, коли Роуз ще спала, за кілька годин подзвонив і сказав, що буде пізно, у якихось там невідкладних справах. Дівчина вирішила сьогодні покликати до себе подругу, так би мовити поговорити по душах. Ближче до обіду приїхала Софі. Насамперед, маючи доступ до картки Гаррі, білявка пройшлася по бутіках і накупила собі й подрузі різного одягу та спідньої білизни, один комплект їй дуже сподобався, вона прям там його й одягла. Також потішила себе черговою міні-спідницею і кофтиною з глибоким декольте, які теж одягла на себе і так і приїхала додому. Братів Гейт удома ще не було, тож подруги влаштували собі міні дівич-вечір. Увімкнувши не голосно музику і взявши по келиху з вином, дві подруги плюхнулися на диван у вітальні.

 

- Взагалі, подруго, я тебе не розумію. Ти живеш як у казці, мрія всіх жінок, і найкрасивіший і найбажаніший хлопець Нью-Йорка закоханий у тебе, ти живеш у його домі, і користуєшся всім, чим тільки забажаєш, але однаково незадоволена і знаходиш якісь проблеми?

 

- Зачекай подруга, ще не зрозуміло чи варто мені так радіти, як ти кажеш. Може я опинюся в золотій клітці, а ти ж знаєш мій характер, я такого не потерплю.

 

- Ти про що зараз, він же тебе кохає і ти його теж, ти, до речі, йому вже це сказала?

- Ні, рано ще говорити, це значить, для мене занадто багато. І справа не в цьому, Софі. Гаррі дуже ревнивий, і мені іноді здається, що він стежить за мною. Так, не сперечаюся, мені дуже добре з ним, і здається, що іноді я закохуюся в нього дедалі більше й більше, але він такий ревнивий, ревнує, так би мовити, до кожного стовпа!

- Ой Роуз, це не завжди погано, а навіть навпаки. Господи, як би я хотіла опинитися на твоєму місці, щоб сам Гаррі Ґейт так мене ревнував, ти ж сама бачила, які він стадіони збирає, а хоче лише одну тебе, та тут позаздрити можна, - мрійливо протягнула подруга.

- Не знаю, Софі, я вже забула, коли востаннє ходила з тобою на дискотеку, і тим більше дозволяла собі зайвого випити. Гаррі мене на дискотеку з тобою однією не пустить, він же пам'ятає, в якому стані мене забрав і те, що я робила нетвереза.

- Тю! Знайшла чим засмучуватися, - Софі встала і пішла в бік кухні. - У тебе під носом зібрано цілий бар різних елітних спиртних напоїв, пий не хочу, - вона підійшла до шафи зі спиртним і почала діставати звідти вподобані їй пляшки з алкоголем.

- Ось дивись: віскі, текіла... до речі, - подруга підморгнула - бренді, ром, ой матусі, здається, я в алкогольному раю, - Софі взяла ром і текілу, поставила на стіл і полізла до холодильника, щоб і там вхопити що-небудь.

- Зараз, подруго, ми з тобою відпочинемо не гірше, тим паче, ти сказала, братів до вечора не буде, а нам багато й не треба, - блондинка підморгнула.

- Ой Софі, вмієш ти настрій підняти, - Роуз сіла зручніше і стала чекати, поки подруга чаклує там щось із закускою.

- Дивись, люба, нам невимовно пощастило, текіла виявилася відкритою, - білявка поставила перед Роуз нарізаний лайм і коробочку з сіллю.

- Як там правильно, лизнув, випив, закусив? - усміхалася подруга.

- Ага, і перші три потрібно швидко! - Роуз із більшою радістю почала розливати спиртне по чарках, у такий спосіб дві подруги осушили половину літрової пляшки, далі в хід пішов Ром, який подруги, які вже розвеселилися, пили, нічим не змішуючи. Години о четвертій вечора на порозі будинку з'явилися Тайлер із Джеком. Перше, що вони почули це веселий регіт дівчат, гучну музику і дзвін скла.

- Так... і що тут відбувається? - першим у вітальню увійшов блондин.

- О, хлопчики, а ви що вже повернулися? - Роуз, яка повеселішала, підійшла до братів і обійняла.

- Я так рада вас бачити, чомусь, - Роуз плюхнулася назад на своє місце.

- І з якого приводу такі веселощі? - не розумів Тайлер.

- А що тут такого, що, не можна розслабитися? Приєднуйтесь! А де мій Гаррі, до речі?

- Згадай, що я обіцяв Гаррі, - Джек прошепотів на вухо братові, і той із розумінням кивнув. - Гаррі ще трохи затримається, а що ви п'єте? - відповів Тайлер і швидко перевів тему, щоб не загострювати розмову на Гаррі.

- Уже ром, а взагалі ми з Софі хочемо спробувати “Текілу- бум”, ви вмієте її робити?

- Звісно, простіше простого, - погодився сідаючи біля дівчат шатен.

- Чудово, тоді вам по три штрафні чарки текіли і рому.

- А чому багато так? - дивувався Джек.

- Це щоб нам однаково весело було! - усміхалася Роуз.

- Ну гаразд, - хлопці погодилися зі штрафом, і через хвилин п'ятнадцять наздогнали подруг за спиртним сповна. Джек запропонував зіграти в карти. Коли хлопці були вже неабияк напідпитку і штраф у вигляді випивки із заплющеними очима невідомого спиртного добряче набрид, один із братів вирішив запропонувати пограти в карти на роздягання.

- Гей, Тайлере, це ж нечесна гра буде, ти ж ніколи не програєш - Джек прошепотів на вухо братові.

- По-перше, вони цього не знають, і це плюс, а по-друге, ти подивися на них, їм, по-моєму, вже байдуже, - і справді, дівчатам уже було байдуже, у що грати й що робити, їм було просто весело, вони всі були вже добряче напідпитку. Гра упереміш з алкоголем йшла на ура.

***

- Роуз, так не чесно, картковий борг це дуже серйозно! - протестував Джек.

- Мені здається що ви...ік...махлювали. - відповіла дівчина

- Ти не вмієш грати і цим все сказано.

- Граємо ще! - блондинка зробила серйозне обличчя, її подруга вже давно тихенько спала осторонь, Роуз залишилася одна з двома братами.

- Ні! ти й так програла нам спідницю і кофту! - ображено заявив шатен.

- Гаразд, я ставлю танець.

- Та...

- Що та? Якщо я і зараз програю, то я станцюю і зніму програні мною речі, йде? - підморгнула братам Роуз.

- Ти зараз що, стриптиз ставиш на кін? - посміхнувся п'яними губами Джек.

- Ну як стриптиз...ік...не зовсім...зніму тільки те, що програла.

- Йде, - швидко погодився шатен.