Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Наступного дня Роуз взяла себе в руки, причепурилася і вирушила в студію. Виглядала вона чудово, і розраховувала на те, що з нею сьогодні ж почнуть зйомки. Так і сталося, фотограф був неймовірно радий, що Роуз нарешті прийшла, він взявся за роботу, а Роуз майстерно позувала. Роуз поділилася з ним про свої плани на майбутнє, що вона хотіла б засвітитися де-небудь, на що фотограф радісно відповів, що буде тільки "за", щоб просувати її фото на обкладинки відомих журналів і реклам.
Через тиждень плідної роботи, Роуз з'явилася на кількох рекламних щитах по місту, як реклама якогось одягу!
Відтоді як Роуз із Гаррі розійшлися минув місяць.
За цей час вони обидва намагалися зображати публічну байдужість один до одного. Гаррі світився перед камерами задоволеним і щасливим, а Роуз, за такий короткий термін, домоглася неймовірних успіхів. За три тижні роботи, її обличчя і тіло набуло великої популярності, багато агентств запрошували її рекламувати їхню продукцію, Роуз погоджувалася лише на ті, де б її могли засвітити на бігбордах.
Дуже скоро все місто заполонили плакати, на яких була Роуз, її пози були то скромні, то зовсім відверті, деякими фотографіями вона конкретно закликала...
***
- Якого хріна! - Гаррі злився, виходив із себе, і бив усі предмети, що потрапляли йому під руки
- Гаррі! Заспокойся, що сталося, ти чого такий розлючений? - до Гаррі підійшов Тайлер
- Ну от скажи, ти коли в студію їдеш, ти нічого не помічаєш? - немов із претензією запитав брат.
- Ти зараз про що? - не зрозумів шатен
- Я про цю кляту Блек! Вона не дає мені спокою, навіть після того як ми розлучилися.
- Я намагався її забути, але це ж неможливо! Варто вийти на вулицю, і я бачу її, вона на бігбордах, на сторінках журналів, преси... вона ніби переслідує мене, а ці її фото дорогою до студії... Коли я бачу її... в мене досі стоїть на неї... прокляття! - брюнет схопив вазу і жбурнув її об стіну
- Безнадійно закоханий, твій діагноз
- Ну і що мені робити?
- Не знаю, я ж тобі сказав, що дав тобі останню пораду, ти не любиш моїх моралей, та й вирішувати ти маєш сам, це твоє життя! Тільки прошу, подумай добре, перед тим як щось зробити.
***
- Роуз, іди скоріше сюди, ти тільки подивися на це, - Софі перемикала канали і натрапила на музичні новини, де побачила Гаррі, поруч біля якого сиділа якась дівчина, яку Софі не знала...
- Твою дивізію! - Роуз підійшла з двома келихами вина і плюхнулася на диван. А коли побачила, що біля Гаррі сидить Міранда, це її розлютило
- Що? Ти знаєш цю дівчину?
- О, так!
- Ну ти поки що не гарячкуй із висновками, це всього лише пресконференція!
- Даремно я їй тоді волосся не вирвала, - Роуз прямо завелася вся
- О, ак ви навіть на стільки знайомі?
- Так, це "типу" його давня знайома, тире коханка, з якою він зараз просто дружить. Вона вкрала мої туфлі, і я їй мало волосся за них не вирвала, мене Гаррі вчасно зупинив.
- Отакої.
- Ну що ж, я бачу він вирішив переключитися на іншу...
- Ну що ти, справді, тебе це більше не стосується! Чи ти забула?
- Ні! Я прекрасно все пам'ятаю Софі, але їй я його не віддам!
- Роуз!
- Ні, я згодна, що ми з ним не можемо бути разом, нічого в нас не виходило, крім бурхливого сексу, але цій Мимрі я його не віддам! Якби інша дівчина, я б змирилася, але їй... ні вже!!!
- А, по-моєму, справа зовсім не в цій брюнетці, ти все ще його ревнуєш, і бачити поруч із ним іншу для тебе нестерпно, зізнайся хоча б собі самій!
- Ні! Вся справа в цій Міранді! Тільки не з нею!!!
- Ну і що ти збираєшся робити?
- Що-що... те, що я чудово вмію робити!
- Ой Роуз, та залиш ти його в спокої, думаєш навіщо він це робить? Тебе ж по всьому місту розклеєно, куди не глянь - Роуз Блек, причому не в найскромніших позах, ось чого ти цим добиваєшся?
- Він перший почав, ти ж знаєш! Що, я маю дивитися, як він щасливий по сцені скаче, і його по всіх каналах крутять, а я тут сиджу страждаю? Ні вже! Нехай дивиться тоді на мене також!
- Та ну тебе! Давай краще вип'ємо!
- Зараз, я зроблю кілька дзвінків.
- Кому ти вже зібралася дзвонити?!
- Своєму менеджеру, - Роуз пішла, і через хвилин десять повернулася до подруги.
Наступного дня Роуз знала майже всі майбутні заходи, на яких буде присутній Гаррі. Одягаючись якомога більш зухвало, вона з'являлася на цих заходах і спеціально світилася перед зіркою. Щойно вона з'являлася, вся чоловіча увага миттю переключилася на неї. І з'являлася вона там аж ніяк не випадково, а її запрошували як найпопулярнішу модель, що стала обличчям багатьох компаній, за такі короткі терміни. Біля Гаррі була присутня Міранда, і Роуз це шалено злило. І ось на один такий захід Роуз взяла з собою Софі.
- Роуз ти з глузду з'їхала, де ти дістала цю сукню? Я розумію тобі соромитися нема чого, але це ж начебто важливий захід, і ти не остання людина, на тебе будуть всі витріщатися!
- Вони й так будуть на мене витріщатися, у чому б я не прийшла! І що тут такого? По-моєму, хто-хто, але ти давно мала б звикнути до мого вбрання.
- Не в цьому випадку, люба! Мені здається, я навіть твої трусики бачу!
- І що я погано виглядаю?
- Ти виглядаєш надто відверто, кого ти там зняти вирішила... а, дай подумати... там Гаррі буде? Тоді все ясно, блін, якби я знала, не пішла б із тобою!
- Заспокойся! Сьогодні це все закінчиться, я хочу з ним поговорити, потім повернуся назад до свого нормального життя.
- І що ти хочеш йому сказати? Знову істерики влаштовувати?
- Ні, я хочу вибачитися за свою поведінку, за те, як я поводилася з ним, може, мені буде легше його відпустити, навіть із цією мимрою...
- Гаразд, пішли вже, що вже тепер...- Дві блондинки рушили до зали, де була присутня величезна кількість гостей, багато хто з них були знаменитостями. Увагу на себе Роуз, безсумнівно, привернула, всі гості ось уже цілих хвилин десять витріщалися на неї. Чоловіки із захопленням, жінки з презирством, але все ж, без уваги дівчина не залишилася. До неї почали підходити чоловіки і заводити бесіду, її подруга також не залишилася без уваги.
- А ось і він! - Софі підійшла до подруги і, передаючи келих шампанського, шепнула так, щоб почула тільки вона. Роуз дуже виділялася на тлі всіх присутніх, тому не помітити її Гаррі не міг, десь хвилини дві він стояв у заціпенінні, він був просто в шоці від її зовнішнього вигляду. Він так і застиг на місці, не рухаючись, усе дивлячись на неї. Але раптом його в плече, не сильно, штовхнув Тайлер.
- Гей, що став, застиг на місці?
- Ні, вона знову знущається наді мною! - брюнет проговорив, так само дивлячись на неї
- Вау, Роуз, по-моєму, перевершила себе! Я думаю, це вона натякає, що хоче поговорити з тобою!
- Так? Невже іншого способу не знайшлося, потрібно мене обов'язково дратувати?
- А чого ти гніваєшся? Ревнуєш? Ти ж сказав, що забув уже її!
- А я й не ревную, просто вона занадто привертає на себе увагу. Це не пристойно!
- Ой чи...
- Хлопчики, про що шепочетесь? - до братів приєдналася Міранда, але обидва брати різко замовкли.
- Чи не про твою колишню випадково, он дивись як роздяглася, мало їй загальної уваги чи що!?
- Міро, принеси краще випити чого-небудь!
- Гаразд, спробую знайти що-небудь. - брюнетка побігла в інший кінець залу
- Іди! Або зараз, або не сьогодні! - Тайлер підштовхнув брата і той швидким кроком попрямував у бік Роуз.
- Оу, містере Ґейт, раді бачити вас тут, - до Гаррі звернувся один із прихильників Роуз, з яким вона мило розмовляла...
- Взаємно, я прошу вибачення, але мені потрібно запозичити вашу милу співрозмовницю, на кілька хвилин, - Гаррі схопив Роуз за руку й потяг у бік службових приміщень, там він знайшов не замкнене підсобне приміщення й заштовхав туди дівчину, яка не дуже й пручалася, хоча поводження з нею Роуз не сподобалося. Гаррі був зараз грубий.
- Ай, як грубо! - Роуз стала потирати лікоть, бо Гаррі трохи перестарався, коли тягнув її.
- Роуз, чого ти добиваєшся? - Гаррі насупив брови і зробив дуже серйозне обличчя
- Навіть "привіт" не скажеш?
- Ну, привіт! - риси обличчя трохи пом'якшилися.
- Я б хотіла вибачитися перед тобою!
- Ось як, хм... несподівано! За що?
- За свою поведінку, насправді я не така, мені страшенно соромно, за те, як я поводилася з тобою, навіть не знаю, що на мене найшло. Можеш запитати в Софі, вона знає мене багато років...
- Та годі, і тому ти так одяглася? Щоб вибачитися? Не зовсім доречний одяг, кожен у залі витріщається тільки на тебе, ти ж, напевно, цього і домагалася, щоб мене позлити!
- А чого це ти злишся, знову ревнуєш? Чи боїшся, що мене твоя мимра помітить із тобою?
- Значить ось воно що! Ти не хочеш, щоб я був із Мірандою, у цьому вся причина?
- Не зовсім!
- Значить, я мав рацію, а я то думав... Якщо ти перестанеш мене діставати, обіцяю тобі, як я й казав, ми з нею просто друзі, були й залишимося, даю тобі слово! Якщо це все, то сподіваюся на цьому наші шляхи справді розійдуться! - на очах блондинки знову наверталися сльози
- Навіщо ти так зі мною розмовляєш? Що я по-твоєму, лялька нечутлива? Думаєш мені легко тебе забути, коли тебе то по радіо, то по телевізору крутять?
- Значить ти в помсту вирішила красуватися на всіх білбордах міста? Щоб мені спокою не давати?
- Пробач мені, я не знаю, що на мене найшло, мені справді шкода, що так вийшло, вчинки мої імпульсивні... Я поговорю зі своїм менеджером і постараюся, щоб ми з тобою більше не перетиналися, і мені однаково, з ким ти маєш стосунки, в тебе своє життя, а в мене своє! - Роуз зовсім знітилася, опустила погляд і, розвернувшись, зробила кілька кроків, щоб вийти з підсобки, відчинила двері й майже вийшла в коридор. Рука Гаррі смикнула її до себе, і брюнет затягнув її назад. Міцно обійняв її за талію.
- Ось! Тепер я впізнаю ту дівчину, в яку закохався! - Гаррі став гладити однією рукою обличчя Роуз і великим пальцем торкатися губ, Роуз заплаканими очима дивилася в очі зірці.
- Гаррі, не потрібно цього! Нам обом буде важко! Тебе, напевно, вже шукає твоя дівчина! - Роуз вирвалася з обіймів брюнета, і знову попрямувала до дверей, але Гаррі знову смикнув її за руку, і цього разу притиснув її до стіни своїм тілом.
- Думаєш мені зараз легко, варто мені вийти на вулицю, я скрізь бачу тебе, дорогою до студії, додому, ти скрізь дивишся на мене з паперових носіїв, вітрин... ти не даєш себе забути! Чорт тебе забирай! - раптово розлютився зірка і несильно втиснув кулак у стіну біля голови дівчини.
- Гаррі, - Роуз обронила вже не першу сльозинку, - Пробач мені, пробач за те, що ти зараз страждаєш! Спробуй налагодити свої нові стосунки, - Роуз з величезними труднощами змусила вимовити себе останню фразу, адже думала, так буде правильно... Потім, уже безперешкодно, звільнилася від Гаррі й повільним кроком прослідувала до дверей, дійшовши до дверей, Гаррі її окликнув.
- Лялечко! - Почувши таке рідне слово, Роуз розвернулася і кинулася в обійми Гаррі. Він міцно-міцно притиснув її до себе. Потім вона підняла свої заплакані очі на нього, їхні погляди зустрілися і вони поцілувалися.
- Лялечко, я так сумував! - Гаррі покривав усе обличчя дівчини поцілунками
- Гаррі, і я страшенно скучила! - Роуз застрибнула на брюнета і той притиснув її до стіни, в момент на підлогу полетіли штани зі спідньою білизною, і через хвилину Гаррі почув такі бажані стогони з його ім'ям, які Роуз шепотіла йому. Роуз ще довго цілувалася з Гаррі, притиснута ним до стіни. Немов вони зголодніли одне за одним.
- Гаррі! Нас знову занадто довго немає! - Роуз намагалася відірватися від губ Гаррі, щоб хоча б віддихатися.
- Начхати! - Гаррі продовжував наполегливо цілувати й пестити тіло блондинки
- Гаррі! - брюнет знову закинув ноги Роуз собі за спину і, спершись об стіну, різко увійшов у неї.
Через хвилин десять у кишені зірки завібрував мобільник, це змусило Роуз перервати поцілунок.
- Ти не відповіси? Може це твоя дівчина? - сама не знаючи навіщо єхидно промовила Роуз
- Може бути! - така відповідь Гаррі засмутила блондинку, коли вона говорила про дівчину, вона жартувала, але брюнет усе ж узяв слухавку і відповів на дзвінок. Роуз почула "так, люба" і цього їй вистачило, вона швидко привела себе до ладу й вискочила з приміщення, в якому все ще був Гаррі. Вона привела себе до ладу, заскочивши до вбиральні, і пішла до зали шукати свою подругу.
Гаррі ж вийшов трохи згодом і відразу ж натрапив на Тайлера.
- Гаррі! Якого біса ти твориш? Тебе не було надто довго, принаймні для Міранди так точно, вона тебе зараз розшукує всюди, і вона знає, що разом із тобою зникла і Роуз.
- Начхати! Вона все одно не більше, ніж подруга мені!
- Що там у вас сталося?
- Розмова пішла не в тому напрямку... - брюнет блиснув усмішкою
- Подробиці знати не хочу, з твого вигляду і так усе зрозуміло. Що тепер думаєш робити?
- Ми ще не разом, але й розлучитися не можемо.
- Санта Барбара блін!
***
- Роуз, де ти пропадала стільки часу? - Софі знайшла подругу в оточенні кількох її шанувальників
- Ой, Софі, не питай, - відокремившись від чоловічої компанії, Роуз із задоволенням відійшла в сторону з подругою.
- Ви поговорили?
- Так, поговорили.
- Ну, і?
- Усе вийшло не так, як я думала...
- Воно й видно, он білу плямочку витри, - Софі посміхнулася, а Роуз почервоніла...
- Чорт! - блондинка почала відтирати плямочку.
- Слухай, може мені, звісно, здалося, але мені здається, я бачила тут Аррона!
- Ти, напевно, щось плутаєш, не могла ця сволота повернутися сюди!
- Не знаю, може мені справді здалося.
- Гаразд, я піду до вбиральні, щось воно не хоче відтертися...
- Давай-давай, тільки цього разу давай не на годину! - сказала Софі навздогін Роуз. Роуз зникла за дверима, а Софі потягнулася по черговий келих шампанського.
За п'ять хвилин, коли Софі випадково повернула голову в бік, де були вбиральні, вона побачила, як Аррон тягне Роуз до виходу силоміць, найдивніше, що ніхто на це не звертав жодної уваги.
Софі помчала за ними, але коли вибігла на вулицю, все, що вона побачила, це слід від машини, яка щойно виїхала.
***
- Арроне, якого біса? Відпусти мене негайно! - блондин повів Роуз до машини, і оскільки Роуз увесь час чинила опір, він замахнувся і з силою вдарив її по обличчю, від чого дівчина вирубилася. Чоловік підхопив дівчину на руки і посадив у машину, за хвилину машина рушила, і він помчав із Роуз у невідомому напрямку.
Софі тим часом розшукувала по всьому залу Гаррі. Після десятихвилинного пошуку вона все-таки знайшла Гаррі та його братів, які щось старанно обговорювали.
- Гаррі! Гаррі! Він забрав її! - блондинка була в істериці і слова давалися їй важко.
- О, привіт Софі, що трапилося? - не відразу зрозумів репліку дівчини чоловік. То
- Він забрав її! - знову в паніці повторила Софі
- Хто кого відвіз, крихітко? - у розмову втрутився Джек, який щойно приєднався до компанії.
- Аррон!!! Роуз!!!
- Що? Що ти сказала?
- Я бачила як Аррон силоміць тягнув Роуз до виходу, він відвіз її кудись! Мамочки! Що ж робити?
- Заспокойся! - Гаррі швидко зорієнтувався і почав копатися у себе в мобільному.
- Ти поліцію викликаєш? У принципі правильне рішення, - вклинилася Міранда.
- Яку поліцію? Це занадто довго!
- Так... є! Пощастило, мобільник при ній, добре що моя програмка ще працює, можемо відстежити її по GPS. Вони ще їдуть. Так все, поїхали!
- Я з вами! - зголосилася Софі
- Ні, ви з Мірандою залишіться тут, так буде краще! - і троє братів помчали до виходу. Застрибнули в машину і поїхали на сигнал із мобільного, який показував, що рух майже зупинився.
***
Тим часом Аррон приїхав на околицю міста в якийсь невідомий для Роуз будинок. Він узяв блондинку на руки і поніс у будинок, Роуз на той час почала оговтуватися.
- Аррон! Якого хріна ти робиш? - Аррон на той час відніс Роуз на другий поверх, і вже встиг пристебнути її наручниками до спинки ліжка.
- Посидь поки що тут, кохана моя, я повернуся за хвилину, - блондин повернувся справді буквально за хвилину.
- А ось і я!
- Арроне, навіщо ти це робиш?
- Я не зміг без тебе, моя принцесо, я розумію, що ти мене не кохаєш, але що робити, якщо я до тебе ще не охолов, ти все також мене заводиш!