Раді Вас бачити!

- Ну подруго, розповідай, як у тебе справи? - Софі сіла поруч біля Роуз.

- Якщо ти про мене і малюка, то все в нас здається добре.

- Це добре, - Софі посміхнулася і продовжила уважно дивитися на подругу, наче вона ще щось запитала і чекає захопливої розповіді.

- Що? Що ти на мене так дивишся? - Роуз тим часом жувала яблучко, яке їй приніс Гаррі.

- Ти ж сама все розумієш, чи мені потрібно ставити навідні запитання?

- Ну що? Ну так! Не могла я більше на нього такого дивитися, ясно? Він, між іншим, якби не я, міг би голос втратити! Ти знала, що він, ось уже тиждень, майже не міг говорити?

- Так, мені Джек розповідав реакцію Гаррі на шлюборозлучні документи.

- О, як! Усі все знали, і всім було пофіг на мого чоловіка! Доктор сказав, ще б пару днів і все, він не те, що співати, він би говорити не зміг би! Я так дивлюся, тільки мене одну це турбувало, так?

- Ну що ти люба! Просто крім тебе, він нікого не слухав!

- А він і мене б не послухав, ось довелося просити переносну крапельницю, щоб я могла з ним піти. Ти б чула, що мені сказав лікар. І це мені, між іншим, не можна хвилюватися!

- Ти за нього так переживаєш, схоже ти більше на нього не сердишся?

- Звичайно серджуся! - Роуз схрестила руки на грудях.

- Я бачила, як ви цілувалися! - Софі знову хитро посміхнулася.

- Так, не змогла я більше на нього такого дивитися, я ж кохаю його дуже, дурня ревнивого, я так за ним скучила, Софі, якби ти тільки знала, він, коли чахнути став, у мене серце кров'ю обливалося.

- Навіщо ж тоді подала на розлучення? Це то його і добило!

- Я тоді ще зла була на нього, а коли подала, то триста разів про це пошкодувала, не хочу я з ним розлучатися, я ж через кохання вийшла заміж за нього!

- Ясно! Значить ви нарешті помирилися!

- А хто сказав, що на цьому його страждання закінчилися? Він ще не знає, що таке вагітна жінка! А тим більше вагітна я! Знаєш скільки мені всього хочеться, не зовсім нормального, це я вас жаліла і нічого не просила!

- О, так я уявляю! - дві блондинки засміялися.

- Коли тебе вже виписують?

- Наприкінці тижня.

- Гаррі зрадіє. Гаразд подруга, я теж піду вже, засиділася я в тебе.

- Ну йди, - Софі попрощалася з подругою і пішла.

Настав новий день, Роуз уже не могла дочекатися приходу чоловіка, Гаррі обіцяв прийти раніше, щоб встигнути погуляти з дружиною до того, як їй поставлять крапельницю. У призначений час двері в палату відчинилися і в неї задоволений і щасливий увійшов Гаррі, в руках, як завжди, були пакети і величезний букет квітів. Виглядав він набагато краще!

- Привіт, лялечко, - брюнет ще тихо розмовляв, але зрозуміти й почути його можна було.

- Гаррі! - Роуз із радістю обійняла й поцілувала чоловіка, Гаррі приклав долоньку до живота білявки, немов і з малюком він теж привітався.

- А що ти смачного мені приніс?

- А що б ти хотіла? Я захопив із собою твій улюблений лимонний пиріг!

- Давай його скоріше сюди! - блондинці вже не терпілося.

- Лялечко, може, підемо погуляємо поки що, ти ж хотіла до крапельниці.

- Точно! Ходімо скоріше! - блондинка схопила чоловіка за руку і швидким кроком попрямувала у двір

- Ну ось, нарешті свіже повітря! Приходь тепер раніше, щоб ми з тобою встигли посидіти тут! Хоч якесь різноманіття! - Гаррі все норовив то притиснути ближче дружину, то обійняти, то поцілувати...

- Гаррі, ну досить уже, бачиш, як на нас дивляться? - Роуз соромлячись, все-таки дозволяла то обійняти, то поцілувати себе.

- Вибач мені, кохана, я так скучив! Ти, до речі, зараз така цікава!

- Гей, на що це ти натякаєш? На те що я погладшала? - Роуз відвернулася і схрестила руки на грудях.

- Я, між іншим така, бо ношу під серцем твою дитину!

- Ну що за дурниці, лялечко! Ти, навпаки, чарівна, ти вродлива, і вагітність тобі личить, ти просто вся сяєш!

- Тоді гаразд! - Роуз присунула щоку ближче до чоловіка і він її туди поцілував

- Ти така смішна!

- Хочу скоріше додому! Як мені тут набридло! Це все ти!

- Лялечко, ти пробач мене! - Гаррі благально подивився на дружину

- Добре, от тільки пообіцяй мені, що надалі ти будеш мені довіряти, і перш ніж мене в чомусь звинувачувати - сто разів подумаєш Гаррі, сто разів!!! А ще, перестань мене так сильно ревнувати, я твоя дружина, і чекаю на дитину, від тебе, врешті-решт. Ах, так, і найголовніше, всі важливі рішення ми повинні приймати разом! Ми з тобою одне ціле, чоловік і дружина, і вирішувати все ми повинні разом! Особливо те, що стосується мене особисто! А то ж знаєш, куди звертатися для розлучення я тепер знаю. Ой, блін я зовсім забула. Нас же з тобою розвести можуть, якщо я не скасую все.

- Не розведуть! - Гаррі загадково посміхнувся

- Знову твій адвокат, так?

- Тобто, якби я захотіла розлучитися, то я б не розлучилася з тобою все одно? - Роуз знову схрестила руки на грудях

- Лялечко, це зараз зовсім не важливо! Я шалено кохаю тебе! Я зроблю все, щоб ви з малюком були щасливі! Ти пробач мені за все!

- Гаррі, я теж тебе дуже кохаю! - Гаррі нахилився і нарешті поцілував свою дружину довгим ніжним поцілунком.

- Коханий, забери мене вже звідси, я хочу додому, ти ж мене тепер не виженеш? - підколола чоловіка дівчина

- Лялечка!

- Гаразд, гаразд, - Роуз поцілувала чоловіка в щоку, щоб заспокоїти.

- Коханий...як давно я не чув цього.

- Будь ласка, забери мене звідси, я додому хочу! - Роуз повисла на руці чоловіка і скорчивши ангельське молитовне личко втупилася на нього.

- Добре, кохана, я спробую домовитися з лікарем.

- Ой, ти відчув? Він знову штовхається! - Роуз швидко взяла руку чоловіка і приклала до себе на живіт.

-Ой, тільки не заплач зараз, ти такий сентиментальний став!

Поки Роуз ставили крапельницю, Гаррі вдало домовився з лікарем і його дружину сьогодні ж уже відпустили додому. Жодних причин тримати її стільки не було, тому Гаррі радісний повертався в палату до дружини.

- Лялечко, у мене гарні новини, ми поїдемо додому сьогодні!

- Ну нарешті!

- Лікар сказав, що це остання твоя крапельниця і в них більше немає потреби, до того ж ці вітаміни можна тобі більше не вводити таким способом.

- Це просто чудові новини! - білявка лежала на ліжку і її явно хилило в сон

- Хочеш його послухати? Іди сюди. - Гаррі ліг біля дружини і приклав голову на живіт, Роуз на автоматі почала ніжно гладити брюнета по голові, у цю мить до палати зайшли Тайлер із Джеком і Софі.

- О, ви тільки подивіться яка мила картина!

- Ось, ось так це все повинно було відбуватися з самого початку! - не вгамовувався Тайлер.

- А то я не знаю! Я пропустив радісний момент звістки про те, що стану батьком, я пропустив перше узд, і друге, з визначенням статі дитини, не потрібно мені зайвий раз нагадувати про це! - Гаррі насупився

- Так, а ну швидко відчепилися від мого чоловіка! - всі разом засміялися

- Ми додому сьогодні їдемо нарешті! - радісно промовила Роуз, хлопці тим часом підійшли і привіталися з вагітною.

- Ось і чудово, допоможемо тобі речі зібрати.

Через дві години, Роуз нарешті переступила поріг свого будинку і була дуже рада цьому, Гаррі просто літав навколо неї і здавалося, що її приїзду додому він був радий більше, ніж сама Роуз.

Минуло кілька тижнів відтоді як Роуз повернулася, голос Гаррі вже повністю відновився, і він навіть став ходити на репетиції з братами. І ось одного разу, прийшовши додому з такої ось репетиції, він застав заплакану, вагітну дружину, яка сиділа на ліжку. Вона була одягнена у вечірню сукню, і в підбори, але, тим не менш, закриваючи долоньками обличчя, хникала

- Лялечко, кохана, що трапилося? - брюнет був стривожений станом дружини, він сів поруч і обійняв Роуз

- Ти тільки подивися на мене! - блондинка піднялася і показалася чоловікові, сукня була в обтяжку, тому її животик пристойно виглядав, та й на підборах їй стоялося важкувато.

- Я товста! Зовсім не приваблива! У мене велика попа! Це просто жах! - Роуз знову сіла на ліжко поруч біля чоловіка.

- Я, здається, читав про це, у вагітних часто такі депресії бувають

- Гаррі!

- Лялечко, ну що за дурниці ти собі вбила в голову, ти чудова, ти вродлива, і вже точно не товста, а попа твоя мені тепер ще більше подобається!

- Я хочу знову бути сексуальною в цій сукні! Зараз я схожа на пузату корову!

- Лялечко, а ну перестань! Щоб я не чув такого більше! У мене найкрасивіша дружина на світі, і скоро вона мене зробить вдвічі щасливішим! Кохана, ти прекрасна для мене, якою б ти не була, і щоб ти знала, для вагітних теж продається одяг, який робить їх привабливими, тільки потрібно правильно підібрати! Але тобі це ні до чого, по-моєму, так ти без одягу подобаєшся мені більше! - Слова Гаррі безсумнівно викликали посмішку в його дружини, Гаррі обійняв Роуз і поцілував.

Решту місяців вагітності Роуз зробила просто жахливими для Гаррі. Їй весь час чогось хотілося, і найчастіше того, чого немає поблизу. Бідний брюнет ночами безперервно ганяв по всіляких магазинах і кондитерських, найчастіше Роуз хотілося якоїсь позасезонної смакоти, наприклад, кавунів узимку, або мандарин влітку.

Ось так ось Роуз хотілося чогось такого. Іноді Гаррі здавалося, що вона просто знущається, і насправді їй цього не хочеться, але він нічого з собою вдіяти не міг, раз вагітна дружина просить, значить треба.

 Кілька разів вона навіть примудрялася зірвати чоловікові концерт. Побувавши на половині концерту, їй здавалося, що Гаррі дивився на якусь іншу привабливу дівчину, Роуз накручувала собі всякого, жахливо ревнувала, розверталася, і просто йшла з його концерту, а Гаррі тікав просто зі сцени, щоб наздогнати скривджену кохану дружину і заспокоїти, нервувати то їй не можна.

Настав той день, коли в сім'ї Гейт з'явився малюк. Хлопчика назвали Террі, Террі Ґейт. Радості й щастю Роуз, і особливо Гаррі, не було меж.

І Софі все таки мала рацію, з появою дитини Гаррі дуже змінився, він став найкращим у світі чоловіком і батьком, він намагався робити все, що від нього залежить, заради дружини і сина. Він намагався майже весь свій час приділяти дружині і дитині, поєднуючи концерти, які все ще були затребувані. Роуз стала набагато серйознішою, і роль мами її теж змінила, амбіції та образи залишилися позаду, є тільки її малюк і коханий чоловік. Гаррі вдалося зробити її найщасливішою, такою принаймні вона себе почувала.

Згодом Софі теж перебралася в дім Ґейтів, до Джека, а Тайлер мав намір одружитися зі скромняжкою, з якою, виявляється, вже рік як зустрічається.

З появою в житті братів Ґейт - Роуз, їхнє життя різко змінилося, ось і зараз їхнім будинком доноситься дзвінкий дитячий сміх, маленька копія Гаррі Ґейта перевертає все з ніг на голову, не даючи батькам і хвилини спокою. Гаррі з Роуз настільки сильно кохали одне одного, що їм  міг би позаздрити кожен.

Ось так і минув рік, одного чудового дня Тайлер з Джеком, які перебували на кухні, тепер уже в компанії з Софі, знову почули розмову на підвищених тонах Гаррі з Роуз.

***

- Лялечко, ну чого ти так на це реагуєш, навіть якщо це і так? - першою в дім зайшла Роуз із маленьким Террі на руках.

- Бо ти знову сам прийняв, на хвилиночку, дуже серйозне рішення, не порадившись зі мною! - Гаррі йшов слідом за Роуз, проходячи повз кухню, де засідала трійця, що спостерігала за всім.

- Лялечко, це ж не точно? Може тебе просто так нудить!

- Два тижні, просто так нудить? Гаррі! Я тебе вб'ю! Ні, спочатку піду зроблю тест, щоб тобі довести, а потім уб'ю! - Роуз віддала дитину батькові і зла стала швидким кроком підніматися до своєї кімнати.

Гаррі так і стояв десь хвилину із сином на руках усміхаючись. Потім розвернувся і підійшов до братів на кухню. Террі одразу вихопила в Гаррі Софі, почала цілувати його і сюсюкати.

- Гей братику, нам що, чекати поповнення у вашій родині? - Гаррі весь цей час сидів із сяючою посмішкою на обличчі

- Я сподіваюся, що так, і те, як обурюється моя лялечка, цьому доказ.

- Ну ти даєш Гаррі! Друга дитина і так скоро, Роуз напевно не хоче?

- Та ні, ну що ви, вона дуже хоче ще дівчинку, тільки не зараз, як вона казала.

- А рочки через два, так? - уточнила Софі

- Ну так, саме так вона і сказала.

- Просто я так хочу почути від неї цю заповітну фразу: - "У нас буде дитина", хочу бути на першому з нею узд, і на визначення статі дитини, я все це пропустив.

- Гаррі, Гаррі, Террі то, ще зовсім маленький, йому ще тільки рік ось виповнюється скоро, а ти Роуз знову ощасливив! - і тут з другого поверху почувся гучний крик Роуз

- Гаррі!!! Я тебе вб'ю! - брюнет засяяв ще яскравіше і розплився в щасливій усмішці, потім схаменувся і побіг нагору до дружини. Хвилин п'ять Роуз щось кричала, потім притихла, мабуть Гаррі її втихомирив поцілунком.

Відірвавшись від губ чоловіка, Роуз сказала йому заповітні слова

- У нас буде дитина!

КІНЕЦЬ.