Раді Вас бачити!

- Лялечко, це ж усього лише туфлі, ти чого, ти мене лякаєш!

- Що? Всього лише туфлі? Та ти знаєш, скільки я за ними вибігала по розпродажах, я їх майже зубами вирвала у такої як вона, я їх місяць діставала, а ця корова вирішила, що може їх ось так просто взяти! Ух, яка я зараз зла! - блондинка тупнула ніжкою на шпильці й та здається тріснула.

- Ось! Ось такої реакції я очікував у першу зустріч Міранди з Роуз, тільки тоді вона стрималася чомусь, - звернувся Тайлер до Джека.

- Це були всього лише туфлі, уявляю, що буде, коли вона розлютиться на когось іншого.

- Я відразу сказав Міранді, що я був здивований, що тоді вона стрималася, я думав, що Роуз ще тоді від нашої подруги і мокрого місця не залишить.

- О ні, тільки не це, - на очах у блондинки почали навертатися сльози. - Мої босоніжки!

- Лялечка... - брюнета дуже тішила ця ситуація, він ледве стримував сміх, це було так мило, що лялечка так засмучується через якусь дрібницю, подумаєш взуття, він узагалі ніколи не звертав на це увагу, а тут вона зняла обидві босоніжки, присіла й реве, немов трапилося справді щось серйозне.

Для Роуз не було проблемою взуття. І розсердилась вона більше на Гаррі і на цю лярву, бо ревнощі брали вверх. Щоб так явно їх не показувати, довелось переключитися на туфлі. Та все одно. Те, що вона так ревнує свідчить про те, що вона дуже кохає Гаррі.

- Гаррі, ми краще підемо, якщо що, ми в машині, - брати поспішили піти.

- Як же мені тепер звідси піти, босоніж? Яка ганьба.

- А як же твої лабутени? Одягай їх і йди!

- Ти зовсім нічого не розумієш, як я можу під цю сукню їх одягнути? - Роуз продовжувала скиглити.

- Так, усе ясно! - Гаррі підійшов до Роуз, присів поруч, схопив її на руки і поніс у бік виходу.

- Гаррі!

- Що лялечка?

- Це все одно нічого не змінює! - трохи помовчавши, Роуз відповіла, потім знову замовкла, Гаррі відніс Роуз через задній вхід до машини і посадив на переднє сидіння, у машині сиділи Тайлер і Джек.

- Куди ми їдемо? - Роуз помітила, що Гаррі поїхав зовсім у протилежний бік від його та її будинку.

- Ми їдемо вирішувати твою проблему! До речі, хлопці, можу вас висадити, вам навряд чи це сподобається.

- Перша, твоя гарна ідея за весь час, - зрадів шатен, Гаррі висадив братів і вони з Роуз поїхали далі.

- Гаррі, куди ти мене привіз? - Роуз схрестила руки на грудях, побачивши величезний торговий центр.

- Ти ж бачиш, я не можу ходити. Босоніж по асфальту... вже краще я почекаю таксі, якщо ти не хочеш завести мене додому!

- Яке додому? Ти ще винна мені побачення в ресторані! - брюнет тим часом обійшов машину, відчинив дверцята машини і знову взяв дівчину на руки.

- Гей, що це ти надумав? На нас же всі дивляться, не боїшся завтра опинитися зі мною на руках, на першій шпальті?

- Лялечко, мені все одно, аби з тобою! - він посміхнувся своїй лялечці й коротким поцілунком поцілував її, на першому ж поверсі Гаррі зайшов із блондинкою в перший же магазин взуття.

- Лялечко, тут тобі що-небудь подобається? - першим магазином виявився брендовий магазин Versace.

- Так, але тут неймовірно все дорого!

- Вибирай усе що завгодно, я куплю тобі все що ти захочеш, хоч увесь магазин цей, тільки б не бачити як ти плачеш через таку дрібницю!

- Гаррі! - Роуз кинулася на шию зірці та поцілувала його. Потім побігла по всьому магазину вибирати собі взуття. Гаррі присів у крісло, йому залишалося тільки спостерігати, як його лялечка гасає по всьому магазину, щоразу в різних туфлях і босоніжках.

- Лялечка, - коли Роуз була зовсім близько він неголосно їй сказав. - Я хочу тебе в будь-якому взутті, щоб ти не вибрала!

- Гаррі! - дівчина зніяковіла, усміхнулася і помчала вибирати далі. Першими вона вибрала босоніжки замість поламаних, які одразу й одягла, потім ще прихопила дві пари туфель і дві пари босоніжок. З магазину Роуз не йшла, а прям летіла, така щаслива, просто сяяла, дивлячись на неї мимоволі на обличчі з'являється усмішка.

- Гаррі, серденько, спасибі тобі велике превелике, ти зробив мене найщасливішою дівчиною на світі! - Роуз то поцілує, то обійме зірку, то схопить за руку і помчить до чергової вітрини.

- Лялечко, тобі так мало потрібно для щастя! Я ж навіть до пуття нічого тобі ще не давав із того, що міг би дати, тільки б ти дозволила!

- Нічого собі мало, твоя кредитка спорожніла на пристойну суму, мені і за п'ять років стільки не заробити!

- Це все такі дрібниці, я віддав би все і навіть більше, тільки б ти була завжди такою! - Гаррі спіймав занадто емоційну дівчину, обійняв і поцілував.

- Я ж винна тобі ще побачення, підемо?

- Може ти й обрала куди?

- Ну раз мені вдалося тебе розвести аж на п'ять пар взуття, тоді хочу в найдорожчий ресторан. Так, так! Не дивись на мене так.

- Ти така смішна, звісно, лялечко, поїдемо куди ти захочеш! - Гаррі обійняв дівчину і вони задоволені пішли в бік виходу. За двадцять хвилин Гаррі привіз Роуз до відомого ресторану, де збираються здебільшого знаменитості, мало хто може дозволити собі відпочинок у подібному закладі, Роуз усе копошилася у своїй косметичці, наводячи марафет.

- Лялечко, ти, ітак, вродлива, годі вже там помадою губи фарбувати, мене забрудниш!

- Ну ось ще, я йду в таке місце, я маю виглядати відповідно, щоб тобі за мене не було соромно!

- Ой, дивись, щоб це тобі за мене не було соромно! - Гаррі обійшов машину й відчинив дверцята для своєї супутниці, дівчина вийшла й поправила одяг, перекинула за спину своє довге золоте волосся, коротка сукня з корсетом і нові босоніжки ідеально сиділи.

- Ну, як я виглядаю? - Гаррі нахилився, щось шепнув дівчині на вушко, від чого та спершу почервоніла, а потім усміхнулася.

- Ну ти й збоченець.  - Роуз стукнула його в плече і попрямувала вперед. Гаррі обігнав блондинку і відчинив перед нею двері. Ресторан був у найкращому європейському стилі, було видно роботу дорогого дизайнера й обслуговування було відповідне.

- Лялечко, я хочу, щоб ти спробувала один напій, тільки відразу кажу, він алкогольний, кілька чарок, і ти будеш напідпитку!

- Чудово, я тобі довіряю! Хоча я б хотіла спробувати те вино, яке я тобі на наше перше побачення вилила на голову, - Роуз хихикнула.

- Так, непрості в нас із тобою стосунки, - Гаррі помітив, як Роуз витріщається на дівчат, що впізнали в чоловікові зірку і зараз пожирають його поглядом.

- Так ось як я виглядаю збоку, - Гаррі посміхнувся, принесли той самий напій, і він налив одразу подвійну порцію.

- Ну як тобі? - відпивши половину, дівчина скривилася.

- Ой, жах, як пече, а потім нічого, післясмак приємний, - золотоволоска випила ще, повністю спустошивши весь келих.

- Я так думаю, до вина ми не дотягнемо, - Гаррі ще раз наповнив їхні келихи, вони ще раз випили.

- Здається мені, що ти, Гаррі Ґейте, вирішив мене споїти! - алкоголь добре розслабив дівчину і вона трохи захмеліла.

- Хочу з тобою потанцювати, - Гаррі проігнорував цю заяву і простягнув руку лялечці, почувши, як заграла спокійна мелодія.

- Із задоволенням! Ще жодного разу з тобою не танцювала! - Роуз подала зірці руку і під заздрісні погляди всієї жіночої половини впевненою ходою продефілювала з Гаррі на танцювальний майданчик. Гаррі притиснув до себе ближче свою лялечку і став кружляти з нею під звуки музики, не втрачаючи зорового контакту, Роуз обійняла брюнета і насолоджуючись музикою віддалася танцю.

- Лялечко, ти найкрасивіша у світі! Я таких як ти ніколи не зустрічав!

- Отож, - Роуз усміхнулася.

- Знаю, я говорив тобі вже, але я закохався в тебе по вуха, я дуже тебе кохаю! Ти зводиш мене з розуму! Тому я шалено тебе ревную, хочу, щоб ти була тільки моя! Кохаю тебе, - нашіптуючи комплімент брюнет поцілував дівчину і здавалося їм, що весь світ ніби завмер, є тільки вони двоє. Музика закінчилася і пара сіла на своє місце! Гаррі налив ще, і вони випили, Роуз уже була зовсім захмеліла.

- Так, усе, домігся все-таки, Роуз Блек п'яна, - дівчина встала, злегка похитуючись.

- Лялечко, ти куди?

- Ходімо погуляємо, провітримося!

- Давай краще додому поїдемо.

- Яке додому, ти теж, між іншим, пив, тобі не можна за кермо, йдемо, я покажу тобі, як добре іноді пройтися пішки.

- Лялечко...

- Ну що ти, справді, підемо погуляємо, - Роуз скорчила скривджене личко.

- Ну гаразд, умовила, - брюнет залишив готівку за ресторан і пішов слідом за Роуз. Щойно вони опинилися на вулиці, Роуз схопила Гаррі за руку і помчала з ним уздовж вулиці. Вона побачила набережну і поспішала туди.

- Лялечко, навіщо так бігти? - брюнет нічого навколо не бачив, лише довге золоте волосся, що раз у раз закривало йому огляд переднього плану.

- Ми майже прийшли, - Роуз прибігла до входу і зупинилася.

- Ось - пам'ятаєш звідси ти мене з Софі забирав?

- Так, є що згадати.

- Ходімо, я покажу тобі, де люблю з Софі бувати, - Роуз відвела Гаррі зовсім близько до води і, спершись на поручні, почала дивитися в далечінь.

- Ось, подивися, як тут гарно! Подивишся туди, а там вода, спокій, гарне місце, щоб подумати, - білявка повернулася спиною до поручнів, Гаррі підійшов упритул до білявки й обійняв її. - Ех, так би й стояла з тобою тут! - Коли Гаррі обійняв дівчину, вона відчула його тепло, його ласку і кохання, і почувалася з ним зараз у безпеці, всі проблеми й думки відійшли на другий план, є тільки він і його кохання.

- Лялечко, я давно хотів запитати в тебе...

- Що?

- Пообіцяй, що відповіси чесно!

- Нуууу, це небезпечно, раптом ти щось про минуле запитаєш, і тобі не сподобається моя відповідь, - Роуз підняла голову і зустрілася з поглядом брюнета.

- Ні, обіцяю, це не про минуле! - Гаррі не міг намилуватися своєю лялечкою. - Для мене це важливо знати й почути.

- Гаразд, питай.

- Лялечко, ти ж знаєш, як я кохаю тебе, скажи, ти мене кохаєш?

- Наступне питання! - Роуз намагалася перетворити все на жарт, брюнет, звісно ж, розсміявся, але однаково очей із дівчини не спускав.

- Ти ж не відчепишся від мене, поки не почуєш це, так? - Роуз поклала руки на шию брюнета і подивилася йому прямо в очі.

- Я кохаю тебе, Гаррі! - золотоволоска ніжно промовила заповітні слова й поцілувала брюнета. Зараз Гаррі був найщасливішою людиною на землі, нарешті, він почув те, що так хотів, ці заповітні три слова, а скільки значать для нього. І нічого йому більше не треба, лише вона поруч, поцілунок затягнувся і вони перервалися, але лише для того, щоб віддихатися.

- Як довго я чекав від тебе цих слів...

- Не зазнавайся там, а то я тебе швидко на землю спущу!

- Лялечко, давай ти сьогодні ж повернешся до нас додому!

- Ноги моєї там не буде, поки там живе ця мимра, яка краде мої туфлі! - обличчя красуні спотворилося в злій гримасі.

- Не турбуйся, все буде добре! - брюнет обійняв принцесу і вільною рукою написав смс братові.

- Лялечко, здається, ти хотіла вино, тож давай купимо і влаштуємо собі романтичний вечір.

- Свічок тільки не вистачатиме.

- А нам вони й не потрібні! - пара пройшла до найближчого магазину, там купили вино і стаканчики, сіли біля берега і стали розпивати потихеньку пляшку.

- Так добре зараз тут із тобою! - на вулиці вже давно стемніло, Роуз сиділа на колінах у Гаррі й допивала залишки вина.

- Лялечко, стало холоднішати, може поїдемо вже додому?

- Ні! Я хочу ще гуляти! - блондинка різко встала і мало не впала, її вчасно підхопив Гаррі.

- Уууу, я дивлюся, хтось здорово набрався? - жартував брюнет.

- А я думаю, хтось мене споїв? Я ж тобі й так сказала те, що ти хотів почути, що ще ти хочеш від п'яної дівчини?

- Лялечко, ти про мене поганої думки. Я, навпаки, допомагаю тобі розслабитися, але тільки в моїй присутності, я ж пам'ятаю, що було, коли ти так розслаблялася з Софі, то стриптиз у клубі, то перед братами моїми.

- Ну знаєш... - блондинка була вже неабияк п'яна, тому почуття образи було її звичайним станом, вона звільнилася від обіймів брюнета і пішла на набережну.

- Лялечко, ти куди? - Гаррі біг слідом, Роуз не зовсім швидко бігла, тому Гаррі довелося прикидатися, що він не може її наздогнати. Роуз це дуже веселило і брюнету подобалося чути її гучний сміх. Гаррі, який вчасно нагодився, схопив Роуз, що падала, на руки.

- Щось я втомилася і спати так хочеться... ти такий теплий, - усе, що сказала блондинка на руках у Гаррі, вона обійняла його і голову поклала на плечі, заплющила очі.

- Диво ти моє! Схоже, ми з тобою перестаралися сьогодні, лялечко.

Через пів години Гаррі з Роуз на руках приїхав додому. Оскільки руки в Гаррі були зайняті, двері йому відчинив Тайлер.

- Яка мила картина. Я бачу, який ти задоволений, але, може, варто було її відвезти додому, вранці знову скандал буде. Тайлер впустив брата зі сплячою Роуз на руках, і той зі щасливою посмішкою на обличчі попрямував разом із нею до себе в кімнату.

- Не буде! Хіба що ти не зміг Міранду виставити.

- Поїхала Міранда, не хвилюйся.

- От і славненько, - брюнет знову посміхнувся братові й продовжив шлях до своєї кімнати сходами.

Гаррі поклав свою щасливу ношу на ліжко і, роздягнувшись, вкрив ковдрою, потім роздягнувся і ліг поруч, притиснув до себе ближче свій скарб і, обіймаючи білявку, щасливий заснув.

Наступного ранку Гаррі прокинувся першим. Роуз ще спала або можна так було сказати, він притиснув її до себе ближче і дівчина прокинулася.

- Ой, матусі, як же голова болить.

- Алкоголік ти мій, - брюнет поцілував дівчину в верхівку, бо та сховалася майже під ковдру.

- Це все ти, це ти мене вчора споїв, навіщо? Все одно з мене толку було мало вчора.

- Ну зате можемо зараз усе надолужити, - Гаррі потягнувся до грудей Роуз.

- Я ж тобі сказала, у мене голова болить страшенно, нічого не отримаєш!

- Ну, тоді хоча б скажи ще раз, що кохаєш мене! - Роуз повернулася до Гаррі обличчям.

- Ось зараз ти взагалі не заслужив, це через твій напій у мене зараз голова трісне, зроби що-небудь!

- Вибач кохана, не думав, що тебе так візьме. Я піду запитаю в Тайлера, може таблетка є якась, а ти спускайся, і почекай мене в залі, вода все одно внизу.

Коли додому повернувся Джек, він побачив, як Тайлер із Гаррі ганяють будинком, то з водою, то з аптечкою, а Роуз сидить на дивані в залі, до неї підходить то Тайлер, то Гаррі, і вона періодично обох кудись відсилає, потім цей хтось приходить із якоюсь їжею.

- А що тут відбувається? - блондин зробив здивований вигляд.

- Що-що? Наш братик вирішив споїти свою дівчину, а я ось зараз за це розплачуся, до речі, давай підключайся!

- Мені потрібна ще подушка! - почувся голос Роуз із залу.

- Ну ось, ти йди за подушкою!

- Ну гаразд.

- Гаррі, я хочу морозива!

- Лялечко, ти зараз реально знущаєшся, я тобі пропонував, ти відмовилася і послала мене по воду, що змінилося за ці дві хвилини?

- Блін, як же в мене голова болить, - блондинка опустила голову на коліна і зробила замучений вигляд.

- Гаразд, гаразд, я зрозумів, - Гаррі покірно встав і пішов за морозивом.

Ось так відомий гурт "Три зірки" на чолі з найпопулярнішим солістом гурту, Гаррі Ґейтом, бігали і прислужували простій дівчині Роуз Блек!