Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Зайшовши в кімнату, Роуз одразу закрилася у ванній і сіла на підлогу, слідом зайшов Гаррі.
- Лялечко, виходь, я все одно не відстану! - Гаррі став біля дверей і смикнув ручку дверей, вона виявилася зачиненою.
- Гаррі, залиш мене в спокої, ти можеш зараз мене не питати ні про що?
- Скажи хоч у двох словах що-небудь, щоб я заспокоївся хоч трохи.
- Та що з тобою таке, невже ти не можеш мене зрозуміти?
- Як я можу тебе зрозуміти, якщо ти нічого не кажеш, чому він так тебе торкався, мене страшенно це розлютило, що між вами? - Гаррі знову підвищив голос і стукнув кулаком об двері.
- Знаєш що, я додому поїхала, може хоч там ти від мене відчепишся! - Роуз теж перейшла на крик і вийшла з ванної, попрямувала до виходу.
- Вибач, лялечко, я скажу тобі правду... я ревную тебе! Так, ревную! - Гаррі знову схопив Роуз за руку, намагаючись затримати.
- Ну й дурень! - блондинка обійняла Гаррі. - Я ж зараз із тобою, я ж, як ти сказав, твоя дівчина!
- Що значить, як я сказав? А ти що так не вважаєш?
- Та твоя, твоя, от і не переймайся ти так про минуле, зараз то я з тобою.
- Так, а якщо це минуле у відкриту тебе лапає? - Роуз відсторонилася від Гаррі і схрестила руки на грудях, зробивши незадоволений вираз обличчя.
- Не лапав! А доторкнувся, він усього лише поцілував мою руку.
- Я страшенно тебе ревную, ніхто не повинен тебе так торкатися крім мене!
- О, боже! Ти ще й власник виявляється.
- Лялечко, ну що я, на твою думку, маю робити? - брюнет подивився на блакитнооку благальним поглядом.
- Нічого, зараз у мене нічого не питати, а просто обійняти, прийде час, і я сама тобі все розповім!
- Але..., - хотів заперечити щось брюнет, але Роуз його перебила.
- Так і знала! Ми надто різні з тобою, і ти не зможеш мене зрозуміти! Ти мене ніби не чуєш узагалі! - Роуз вийшла з кімнати голосно грюкнувши дверима.
***
- О, чув? Знову двері грюкнули, знову почалося? - Джек звернувся до Тайлера, що в цей момент сидів за ноутбуком, а за хвилину, вони обидва спостерігали, як знову зла Роуз спускалася зі сходів, прямуючи до виходу, а за нею тепер з винуватим виразом обличчя біг Гаррі.
- Лялечко, все не так! Мені шкода, що ти так думаєш!
- Гаррі, дай мені спокій нарешті! - дівчина вже майже підійшла до виходу.
- Ну, вибач мені лялечко, вибач, - брюнет наздогнав золотоволоску біля вхідних дверей.
- Відчепись! Не хочу нічого! - Роуз тупнула ногою, вирвала свою руку у зірки, і відчинила вхідні двері, маючи намір піти.
- Ні! Я не хочу, щоб ти йшла, - Гаррі штовхнув вхідні двері, зачинивши їх, схопив Роуз на руку і поніс на руках назад до себе в кімнату.
- Відпусти мене негайно! - протестувала Роуз, намагаючись вибратися з чіпких рук Гаррі.
- І не подумаю! - Гаррі продовжував шлях із блондинкою, яка чинила опір, до своєї кімнати.
Коли брюнет зайшов до кімнати, він поклав дівчину, яка голосила, на ліжко і притиснув своїм тілом, щоб вона не вибралася, руки підняв над головою, і став цілувати її насильно. Роуз пручалася, тілом і руками вона рухати не могла, тому намагалася крутити хоча б головою. Але Гаррі був дуже наполегливий, він швидко заволодів губами дівчини, пристрасть затьмарила йому очі, він зміг утримати обидві руки Роуз своєю однією, іншою, вільною, він просто розірвав на ній сукню!
Трохи відсторонившись, вони обидва стали важко дихати, в цей момент опір свій Роуз припинила, дивлячись на Гаррі очима, сповненими пристрасті та збудження, вона потягнула краї сорочки в різні боки, всі ґудзики полетіли оголивши зірці торс. Гаррі став жадібно цілувати все тіло дівчини, затримавшись на грудях, Гаррі почув перші стогони, одна рука пестила груди, а друга вже пробиралася під трусики. У пориві пристрасті він зірвав і їх. Роуз прогнула спину, її тіло відгукувалося на всі дотики Гаррі і шалено бажало продовження, немов прочитавши її думки, звільнившись від штанів, брюнет різким рухом увійшов у Роуз. Вона намагалася рухатися в такт і періодично вигукувала ім'я Гаррі, це пестило його слух, опинившись на вершині задоволення і видавши останній стогін Гаррі плюхнувся поруч і продовжив цілувати Роуз.
- Нікуди не відпущу тебе! - зірка притиснув до себе міцніше Роуз. Опинившись у теплих обіймах хлопця, Роуз спокійно заснула.
Гаррі ж ще довго не міг заснути, він ясно розумів, що не хотів би відпускати від себе Роуз у жодну Німеччину і вже тим паче, щоб вона танцювала там для когось.
Настав ранок і настав час збиратися Гаррі як журі, а Роуз як учасниці. Блондинка була переконана у своїй перемозі, тому збиралася вона з настроєм і швидко, а ось Гаррі, обміркувавши все вночі, ухвалив непросте рішення, тому був злегка не в дусі.
- Гаррі, серденько, що це з тобою таке сьогодні весь ранок? Я тебе чимось образила? - Роуз підійшла до хлопця і стала цілувати.
- Ні, лялечко, все нормально! - Гаррі зібрався і вийшов із кімнати.
Через 20 хвилин Гаррі з Роуз приїхали до потрібної будівлі і окремо зайшли всередину.
- Добрий день, містере Ґейт!
- Добрий, пані!
- Ну що, залишилося у вас затвердити кандидатуру Блек.
- Вибачте пані, але я з вами не згоден, я хотів би дати шанс іншій учасниці, так, я згоден, що Блек просто бездоганно виступила, і тим паче їй не важко буде виграти в будь-якому іншому змаганні, але номер "три" мені сподобався більше, я бачив, як вона старалася, і, можливо, ми дамо їй шанс пробитися далі, ви так не вважаєте? - після слів брюнета в усіх членів журі округлилися очі від почутого.
- Вибачте, містере Ґейт, але Блек можливо зараз теж чекала на цей шанс!
- Чому ж раніше вона цього не робила? - наполягав Гаррі.
- Можливо, ви й маєте рацію, з цього боку ми так про це не думали, - раптово на бік зірки стала ще одна дама з журі.
- Блек справді професіонал і виграти вона може в будь-якому іншому конкурсі, так само. Може дійсно дати шанс іншій людині, яка його дуже потребує?
- Я так розумію думки розділилися. - заговорила голова журі.
- Ну що ж, містере Ґейт, можливо завдяки вам ми ще почуємо про місіс Крон. Тоді вибір зроблено. Поставте до відома учасниць, - голова комісії звернулася до помічниці.
- Оскільки я вам більше не потрібен, дозвольте відкланятися, - Гаррі попрощався з пані та поспішив піти. Написав смс своїй золотоволосці і став чекати її в машині, готуючись до скандалу, на який він уже чекав. На його здивування сівши в машину, Роуз не сказала й слова. Але було видно, що від люті вона зараз просто лусне. Всю дорогу додому вона їхала мовчки, дивлячись у вікно і, мабуть, сама себе заспокоюючи. Щойно машина зупинилася в гаражі, дівчина кулею вискочила з неї і поспішила в будинок.
- Лялечко, зачекай, давай поговоримо, - Гаррі спіймав Роуз, коли та заходила до будинку й прямувала на другий поверх до їхньої кімнати.
- Усе! Нам більше нема про що говорити, я зараз же забираю свої речі і йду!
- І вам здрастуйте, - відгукнувся Джек, який застав перепалку між Роуз і братом.
- Подумати тільки, який же ти негідник! Як ти міг зі мною так вчинити? - кричала дівчина.
- Гей, що знову сталося? - намагався втрутитися Джек.
- Твій братик був тим, хто наполіг, щоб у змаганнях мені перемога не дісталася!
- Лялечко, ну послухай, у мене був на те привід.
- Привід? Який може бути привід, ти прекрасно бачив, що я її заслужила!!!
- Тоді ти б поїхала до Німеччини! - білявка тим часом уже піднялася в кімнату і, діставши валізу, стала недбало кидати свої речі в неї.
- Ну я ж цього і хотіла!
- А ти поговорила зі мною, порадилася? Ти подумала, як я до цього поставлюся, чи зможу без тебе?!
- Що за дурниці? Це ж усього на місяць! - білявка закрила валізу і з гуркотом почала спускатися з нею донизу, Тайлер уже підійшов і разом із Джеком став спостерігати за тим, як протікає їхня сварка.
- Усього на місяць? Ти навіть не вважала за потрібне зі мною це обговорити!
- Так! Тому що я знала що ти будеш проти!
- Так, а знаєш чому?
- Тому що ти власник і егоїст! - дівчина попрямувала до виходу.
- І тільки спробуй зараз до мене доторкнуться, я запущу в тебе валізою, я все одно піду! - білявка була розлючена і майже переступила поріг будинку.
- Та послухай же ти, - брюнет теж перейшов на крик. - Я шалено ревную тебе, тому що....тому що кохаю! - у будинку повисла мертва тиша.
- Що ти зараз сказав? - Роуз випустила з рук валізу, повернулася до нього і ошелешеними очима вилупилася на Гаррі.
- Я кохаю тебе, лялечко! - Гаррі підійшов до дівчини, притиснув до себе і поцілував її довгим ніжним поцілунком.
- Оце так... - усе, що змогли сказати ошелешені від почутого брати Ґейт.
Через якийсь час Гаррі підхопив Роуз на руки і, не перериваючи поцілунку, поніс наверх, піднімаючись сходами, Роуз перервала поцілунок.
- Скажи це ще раз! - Роуз посміхнулася, дивлячись на Гаррі закоханими очима.
- Я кохаю тебе, лялечко! - почувши цю фразу ще раз, білявка сама поцілувала хлопця.
- Е..е, ти це чув? Мені почулося чи наш брат сказав, що любить когось, крім себе? - усе ще не вірив у почуте Джек.
- Чув, чув... і я радий, що він знайшов у собі сміливість зізнатися Роуз, що покохав її. - відповів Тайлер
***
- Лялечко, ти переїдеш до мене?
- Ну... тут потрібно подумати, - Роуз була обійнята Гаррі, який попутно цілував її шию.
- А що тут думати, тобі мрія всіх жінок - "Гаррі Ґейт" щойно в коханні зізнався, а ти ще й думати зібралася!
- Ось, тому що ти так про себе говориш, і думати зібралася.
- Лялечко, ти вибач мені, але я дуже-дуже тебе ревную, не хочу щоб ти їхала, щоб на тебе витріщалися інші чоловіки, як подумаю, мене аж зло розпирає.
- Схоже, це один із твоїх недоліків, з яким мені доведеться змиритися.
- Лялечко, може тепер ти все - таки мені щось розповіси? - брюнет притиснув до себе ближче золотоволоску, щоб вона,якщо що, не змогла вирватися.
- Гаразд, - Роуз важко зітхнула. - Що ти хочеш знати?
- Я не можу заспокоїтися, я хочу знати про тебе з Арроном, хочу знати, чому він тебе досі називає "кицею"? - останнє слово брюнету далося важко.
- У нас були складні стосунки, я так розумію, ти з ним особисто знайомий і хоч трохи, але знаєш?
- Я знаю його лише як конкурента. Мушу зауважити, у нього теж непоганий голос.
- Ну ось, колись давно я підробляла собі на чергову сукню в клубі, вже який називається "Лялечка". Там я з ним і познайомилася. Знайомство наше спочатку було на одну ніч, коли я зрозуміла, що була для нього дівчиною на вечір, я була дуже розлючена, і коли ми бачилися влаштовувала йому "солодке" життя.
- Щось мені це нагадує, - примружився зірка.
- Так от, я пізнала його трохи краще, як тепер тебе, і все якось закрутилося, завертілося, він казав, що кохає мене, і я в нього закохалася до нестями, але він..., - далі білявка зробила чергове важке зітхання. - Він розбив мені серце ... я побачила його в ліжку з іншою, до того ж він був п'яний, і головне заявив, що для нього вона нічого не значила, негідник якийсь, а для мене це значило все!!!
- Не скажу, що мені його шкода, але завдяки йому я познайомився з тобою!
- Тепер ти маєш зрозуміти, чому я так на тебе реагувала, адже зовсім недавно тобі було зовсім начхати з ким спати!
- Лялечко, навіщо ти так? - зірка скорчив скривджене обличчя.
- Не ображайся, будь ласка, серденько, але це ж правда.
- Мені ніхто більше не потрібен, крім тебе, тільки ти одна! - Гаррі нахилився і поцілував дівчину.
- Лялечко, скажи мені, тоді чому ти так поводилася з ним, коли я вас побачив.
- Це складно пояснити...
- Ти ще кохаєш його? - це запитання Гаррі давалося важко.
- Більше ні.
- Тоді чому...- брюнет замовк.
- Я ж казала, я дуже його кохала, щоб тобі було зрозуміліше....коли я дивилася в його очі, я тонула. Мій мозок відключався, коли він дивився на мене, він немов у душу мені заглядав, я танула від кожного його дотику, варто було йому тільки доторкнутися до мене, я вже отримувала оргазм, я робила все, що він хотів, і навіть більше, я... - Гаррі почав сердитися і перебив дівчину.
- Досить, я зрозумів! - дикий напад ревнощів охопив Гаррі, коли він слухав, як його кохана говорила про іншого.
- Не думаю що ти зрозумів. Ти маєш зрозуміти, що таке не одразу минає, тому, коли він до мене сьогодні доторкнувся, я наче в транс впала.
- Лялечко, скажи, що ти відчуваєш до мене? - брюнет усе ще злився від почутого і намагався перевести тему в потрібне йому русло.
- Не злись милий, ти сам просив усе тобі розповісти.
- Ти так і не відповіла!
- У мене є почуття до тебе, якщо ти про це, але тепер я боюся відкритися...
- Такому як я? Ти це хотіла сказати?
- Так.
- Двічі в одну річку? -Гаррі згадав слова Аррона, але Роуз нічого не відповіла.
- Ти боїшся, що я теж зраджу тебе?
- А мені варто боятися?
- Давай потренуємося?