Раді Вас бачити!

О сьомій годині Аррон уже був на місці й чекав на Роуз. Але рівно о сьомій, замість дівчини він побачив Гаррі. Він одразу впізнав Гейта, який швидким кроком наближався до нього.

- Ну здрастуй, Гаррі.

- Аррон.

- Не тебе я очікував побачити.

- Я тебе попереджав, щоб ти відстав від моєї лялечки?

- І що?

- От уяви мою реакцію, коли я дізнаюся, що ти продовжуєш її діставати дзвінками і випадковими зустрічами?

- Нас багато що пов'язує, Роуз все ще кохає мене, і з тобою вона тільки тому, що в тобі вона бачить мене!

- Мені байдуже, що між вами було. Що було, те було, зараз вона зі мною, і я вкрай не задоволений, що ти переслідуєш мою дівчину, схоже, настав час пояснити тобі більш зрозуміло, щоб ти залишив її в спокої, - брюнет підійшов ближче до блондина...

- Треба ж, ти вирішив затіяти бійку? Призом буде Роуз? Не боїшся заляпати своє гарненьке личко?

- Не більше, ніж ти своє! - Гаррі замахнувся кулаком на блондина і той вдало відхилився. Зав'язалася бійка. Аррон з Гаррі стали показувати один одному свою майстерність у кулачному бою. Гаррі виріс на вулиці і мав чудову фігуру, з тугими м'язами, він з легкістю заламав блондина і зміг завдати йому кілька ударів по обличчю і тілу. Аррон був не настільки натренований як Гаррі, тому брюнету вдалося добряче вмазати йому. Трохи зачепити губу Гаррі та брову, Аррону все ж таки вдалося, але зірка не звернув на це жодної уваги, він продовжував завдавати ударів блондину намагаючись, як він думав, вправити йому мізки.

- Ну ось, я ж казав, щоб ти не наближався до моєї дівчини, ти не послухав. Сподіваюся, з тебе досить?

- Нехай ти виграв бій, але це не означає, що ти виграв війну! - блондин лежачи на асфальт,і сплюнувши кров'ю, важко відповів.

- Що ти сказав? - лють знову спалахнула в очах брюнета, він підлетів до Аррона і, схопивши його за комір, почав трясти.

- Востаннє тобі повторюю, щоб я більше не бачив тебе біля моєї лялечки, і щоб я навіть не чув від неї, що ти їй набридаєш, ти мене зрозумів? - Гаррі схопив за горло блондина.

- Не чую! - брюнет замахнувся ще й кулаком.

- Та зрозумів я, зрозумів! - Гаррі все одно вдарив ще раз Аррона по фізіономії.

Гаррі залишив блондина і рушив додому, злість та адреналін перемішалися в ньому. Зараз він хотів заспокоїтися. Він завів свій спортивний автомобіль і близько години ганяв на великій швидкості містом, даючи вихід емоціям, що накопичилися. Дорогою кілька разів його зупиняли співробітники поліції, нагадуючи, що він створює небезпеку на дорозі, але маючи гарненьке личко і відоме ім'я, він із легкістю уникав покарання. Через кілька годин такої їзди він приїхав додому. Перше, що його здивувало, це те, що у вітальні було приглушене світло і дуже голосно грала музика, а саме пісня Maxim ft. Skin - Carmen Queasy, саме та, під яку його лялечка танцювала в клубі "Лялечка" для нього. Коли він зайшов додому, то був просто шокований і розлютився ще більше.

Подруга - Софі мирно спала на столі, а ось його лялечка танцювала під цю саму пісню, кофти на ній уже не було, танцювала вона в міні-спідниці та ліфчику, і маючи намір уже зняти і спідницю, а брати сиділи з відкритими ротами, і не могли поділити ту саму кофту, яку на передодні їм, вочевидь, раніше кинула Роуз. Очі брюнета просто метали іскри, він підійшов до джерела музики і вимкнув її, потім увімкнув світло.

- Якого хріна тут відбувається ?!

- Нуууу... Гаррі, навіщо ти вимкнув? Роуз ще нам спідницю винна! - блондин цілком серйозно з претензією звернувся до брата.

- Це точно! Картковий борг, це святе! - продовжив шатен.

- Та я не знаю, що з вами зараз зроблю! - Гаррі знову відчув прилив агресії. Брати продовжували обурюватися тому, що брюнет перервав танець Роуз, це розлютило його ще більше, він підлетів до них і обом вмазав із кулака по обличчю. Тайлер із Джеком, будучи ще й неабияк напідпитку, навіть від одного удару впали й вирубилися просто на підлозі. Софі продовжувала сопіти, сидячи за столом, а Роуз стояла все на тому самому місці, що й зупинилася, коли Гаррі прийшов. Поступово дівчина почала розуміти, що вона зробила щось не те і зараз вона дивилася на Гаррі переляканими очима. Особливо коли брюнет, вирубавши братів, очима повними агресії дивився на неї.

- У мене просто немає слів, - трохи віддихавшись вимовив брюнет, Роуз не могла дивитися Гаррі в очі. Вона обняла себе за плечі й спрямувала свій погляд у підлогу.

Окинувши приміщення поглядом і здогадавшись про влаштовану гулянку, брюнет приблизно почав розуміти, що тут відбувалося. Кімната була вся просякнута алкоголем, навколо столу лежали спустошені пляшки з різного спиртного, на столі досі красувалися наполовину випиті пляшки і купа різних чарок. Перше, що спало на думку Гаррі, це випити і спробувати заспокоїтися. Він сів за стіл і налив собі повну склянку, потім випив за раз, і ще разочок подивився на Роуз.

- Що ти тут влаштувала? - трохи заспокоївшись, Гаррі поставив запитання, налив собі ще випити і докірливим поглядом поглядаючи на дівчину. Роуз наче протверезіла, їй стало соромно, вона, бентежачись, підійшла до Джека і забрала свою кофту, яка стирчала з його кишені.

- Гаррі, дорогенький , я тобі зараз усе поясню, - білявка вдягла кофту і сіла навпроти хлопця.

- Та вже, постарайся! - зірка зробив ще ковток і вже не дивився в її бік.

- Ми з Софі вирішили сьогодні розслабитися і влаштувати міні дівич-вечір, але потім прийшли Тайлер із Джеком.

- Ну і як, розслабилися?

- Схоже ми перебрали зайвого.

- І що ти збиралася робити далі, якби я зараз не прийшов? - брюнет розвернувся всім тілом до Роуз і став пильно на неї дивитися, схрестивши руки на грудях.

- Нічого того, про що ти подумав, я програла в карти на роздягання, і, випивши зайвого, запропонувала відігратися, але знову програла, і програла кофту та спідницю.

Гаррі нічого не сказав, він тільки налив собі ще й випив залпом, потім встав і, байдуже подивившись на Роуз, пішов у свою кімнату. Роуз почала плакати щойно Гаррі піднявся на другий поверх. Алкоголь зовсім вивітрився з неї, і зараз вона ясно усвідомила всю ситуацію, що склалася. Коли Роуз піднялася в кімнату Гаррі, він був у ванній. Спати їй не хотілося, почувалася вона паршиво, їй було соромно за всі свої дії, і дуже соромно перед Гаррі. Вона хотіла вибачитися, але не знала як, і чи буде він зараз її слухати.

Поки Гаррі був у ванній, Роуз сіла на підвіконня в його кімнаті, притиснувши коліна до грудей, вона поклала голову на них, і стала дивитися у вікно, обмірковуючи свою поведінку і те, як їй вибачиться перед Гаррі.

 Прийнявши ванну Гаррі, обмотався рушником навколо талії і вийшов. Коли він зайшов до кімнати, то побачив, у якій позі сидить його лялечка, волосся було розпущене, вона його закинула назад так, що воно спадало на спині й діставало до підлоги. Воно немов ковдра закривало огляд на її спину. Навіть зараз для нього вона була прекрасна, найбільше йому подобалося зараз її золоте волосся, але йому все одно зараз не хотілося з нею розмовляти. Він мовчки ліг на ліжко і повернувся на бік, намагаючись заснути.

Роуз почула, як грюкнули двері у ванній, від раптовості вона здригнулася. Вона зрозуміла, що це вийшов Гаррі, але повернутися в його бік так і не наважилася. Просидівши на підвіконні ще десь пів години, блондинка почула, як Гаррі заснув.

Настав ранок. Першим прокинувся Гаррі, повернувшись на ліжку він побачив, що його лялечка спить поруч.

Блондинка прокинулася від того, що відчула як її торкається Гаррі, він гладив її обличчя своєю долонькою, а другою рукою почав пестити груди. Роуз розплющила очі від збудження.

- Гаррі... - золотоволоска хотіла щось сказати, але Гаррі закрив їй рот поцілунком. Руки брюнета стали наполегливішими, стиснули груди, легкий дотик до живота і стегон викликали мурашки і збудження по всьому тілу. Гаррі пестив тіло коханої і насолоджувався кожним дотиком до неї. Коли він знову почув своє ім'я, що зірвалося з вуст коханої, він увійшов у неї. Повністю розслабившись і віддавшись своєму чоловікові Роуз відчула неймовірне збудження, теплоту й ніжність, яку намагався їй віддати Гаррі. Зараз їй було так добре, немов у ці моменти вона найщасливіша дівчина на світі. Кімната лунала луною від її стогонів.

Через кілька хвилин Гаррі вже лежав на спині, притискаючи до себе голе тіло своєї коханої. І тишу в кімнаті ще довго ніхто не наважувався порушити. Гаррі кохав свою золотоволоску, але вдавати, що нічого не сталося, він не міг. Та й розмовляти з нею він не хотів, особливо згадавши про те, що вчора він побачив, як його лялечка мало не роздяглася перед його братами. Так, вони вже бачили її в нижній білизні, але тоді він не розумів, що закохався в неї, тоді вона не була ще його, і тоді він не був таким власником!

Гаррі не хотів, щоб її красу бачили інші. Він кохав її і дуже ревнував, і згадавши про вчорашні події, він піднявся і сів на край ліжка, став натягувати на себе штани.

Почуття провини перед Гаррі захлинало Роуз дедалі більше й більше. Тож, коли вона побачила, як Гаррі став одягатися, сівши на край ліжка, вона обійняла його зі спини, поклала голову йому на плече і міцно-міцно стиснула в обіймах.

- Гаррі, любий, пробач мене, будь ласка, - Гаррі стискав у руці пасмо золотого волосся, що звисало з-за плеча, її волосся шалено подобалося йому, довге, золоте.

- Вибач мене, вибач, - Роуз намагалася вибачитися, але брюнет так нічого й не відповів.

- Гаррі! Ти так і будеш зі мною не розмовляти? - спитала Роуз. Чоловік встав і натягнув на себе сорочку, а Роуз так і лишилася сидіти на зігнутих колінах на ліжку, її голе тіло зараз закривало тільки її довге волосся. Але Гаррі так і продовжував мовчати, так само мовчки він вийшов із кімнати, залишивши блондинку саму.

Відтоді минув тиждень. Софі після того, що сталося, більше не з'являлася в домі Гейтів. Роуз весь цей час, навпаки, з дому не виходила, вона намагалася налагодити стосунки з Гаррі, але він наполегливо уникав розмови. Роуз спілкувалася з подругою тільки телефоном.

- Алло?

- Привіт, подруго.

- Софі, як я рада, що ти подзвонила.

- Ну розповідай, як твої успіхи?

- Погано. Софі, я сьогодні збираюся додому поїхати.

- Що таке, ти досі з Гаррі не помирилася?

- Ні.

- У нього ж два дні тому концерт був, і ти начебто ходила?

- Ходила, але в нас нічого, крім сексу, не вийшло, Софі, це так жахливо, я так паршиво почуваюся, я вже тиждень намагаюся з ним помиритися, але він упертий капець!

- Прям як ти, так?

- Як я. Він не хоче зі мною розмовляти, я ж відчуваю, що він мене кохає, але ось цей його характер... уявляєш, у нас секс є, а розмовляти зі мною він все одно не хоче.

- Це як так?

- Ось так! Навіть на концерті, я прийшла до нього в гримерку, щоб поговорити, а він закрив мені рота поцілунком, потім секс, і потім таке "вибач, мені потрібно на сцену", і він пішов, а потім знову одне і те саме, їдемо додому разом, і все мовчимо, він навіть із братами не розмовляє.

- Що там, до речі, Джеку із Тайлером, теж мабуть влетіло?

- Ще й як! Пам'ятаєш, я розповідала, що коли Гаррі прийшов і побачив, як я танцюю перед ними, він одразу вирубав їх, що вони прокинулися тільки вранці. Вранці Гаррі їм ще раз вмазав, це через мене, я знаю, тепер ось ходять красені з замазаними косметикою бланшами під оком.

- Ух, і жвавий він у тебе!

- Я не знаю, що робити, Софі, як із ним помиритися? Але й залишатися тут більше не можу, однаково він зі мною не розмовляє, я сиджу тут одна, у чотирьох стінах, з Джеком і Тайлером я тепер і заговорити боюся. Живемо вчотирьох, і ніхто не спілкується між собою, єдина розвага, яку я собі знайшла, то це ходжу до їхнього залу, на першому поверсі, розминаюся, всілякі шпагати й підтримки роблю, щоб навички не втратити свої. Я, до речі, знаю, що Гаррі за мною підглядає іноді, але все одно не розмовляє.

- Навіть не знаю, що тобі порадити подруга.

- А що тут радити, мені набридло самій тут сидіти. Я речі вже зібрала, буду їхати додому. За пів години за мною таксі приїде.

- І що думаєш Гаррі скаже?

- А що він скаже, він зі мною не розмовляє, я думаю, йому буде байдуже, до того ж, вони повернуться тільки через дві години. Він і не помітить моєї відсутності, як не помічає вже тиждень моєї присутності!

- Не гарячкуй, скажи йому, що кохаєш, наприклад, може, помиритеся.

- Ні, ось так говорити це йому я не хочу. Гаразд, Софі, я піду ще кілька речей покладу і скоро таксі має приїхати.

- Гаразд, я зрозуміла, давай не впадай у відчай. Дзвони в будь-який час! Бувай, цілую!

- І я тебе!

Блондинка закінчила розмову телефоном, доклала кілька речей до валізи і спустилася вниз, де на неї вже чекало таксі.

  За пів години Роуз була вже вдома. Валізу свою далі передпокою тягнути поки що вона не захотіла. Насамперед вона переодяглася у свій, тепер уже улюблений, білий, махровий халат, що дістався їй від Гаррі, з того самого вечора, і почала набирати у ванну воду, щоб розслабитися вже у себе вдома. На вулиці настав вечір. Вода вже набралася, і Роуз, заплющивши очі, насолоджувалася теплою ванною.

Гаррі вже пів години як повернувся зі студії з братами додому. Насамперед він зазирнув у зал, де останнім часом займалася його кохана, там її не було, і він піднявся нагору, до себе. Там він її теж не виявив. Тоді він дістав мобільний і набрав її номер.

Роуз уже майже заснула, але трель мобільного повернула її до свідомості. На дисплеї висвітилося "Гаррі".

- Алло!

- Ти де?

- О, значить зараз ти зі мною розмовляєш?

- Де ти?

- Я вдома!

- Я обшукав весь будинок, тебе тут немає!

- Ні, у мене є мій будинок, моя квартира, і я у себе вдома!

- Чекаю на тебе за півгодини у "нас" вдома!

- Я не поїду нікуди! Я вдома! Мені набридло сидіти одній у чотирьох стінах. Ти не хочеш зі мною розмовляти і приймати мої вибачення, я сиджу вдома і чекаю на тебе, а коли ти приходиш, то не розмовляєш зі мною! Вже краще я буду у себе вдома! Ти все одно не помічаєш моєї присутності!

- Я буду через двадцять хвилин.

- Ти ніби не слухав, що я щойно сказала. Я нікуди не поїду! - і блондинка вимкнула телефон, зробила важкий видих, поклала телефон на тумбочку, заплющила очі, знову спробувала розслабитися.

Гаррі психанув і кинув мобільний об стіну. Натрапивши поглядом на шафу, він побачив не до кінця зачинені дверцята. Відкривши їх, він побачив, що речей Роуз немає, і валізи теж немає. Це розлютило його ще більше. Схопивши ключі, він застрибнув у машину і щодуху мчав до Роуз. Через десять хвилин до будинку дівчини під'їхав червоний спортивний кар.

Роуз, на той час, уже заснула у ванній. Тому вона не чула, як Гаррі, відчинивши двері своїм ключем, зайшов до квартири. Першим, що він побачив, була валіза, що стояла в передпокої, у квартирі приглушено горіло світло, і яскраво світилися лише двері у ванну кімнату. Звідти долинали звуки класичної музики в лаунж обробці.

Коли він увійшов до ванної кімнати, то побачив, що його кохана заснула і, напевно, не чула, як він увійшов. Гаррі присів поруч і, замилувавшись нею сплячою, не втримався й торкнувся її обличчя, потім нахилився й поцілував її в губи коротким поцілунком, Роуз одразу ж розплющила очі.

- Гаррі! - спочатку її обличчя виражало радість, але через кілька секунд дівчина насупилася і зробила скривджене обличчя. - Що ти тут робиш?

- Я ж сказав, що приїду по тебе!

- Я й забула, що в тебе теж є ключі від моєї квартири. Але я тобі вже казала, я не поїду нікуди.

- Давай одягайся і я тебе чекаю.

- Ні! - Роуз схрестила руки на грудях і відвернулася.

- Кохана, не дратуй мене, інакше загорну тебе в халат і відвезу просто з ванної.

- Отже, ти нарешті розмовляєш зі мною? - але зірка промовчав на це запитання. - Ось бачиш! Що мені робити в тебе в твоєму величезному будинку? Ти мене не пробачив, але й не відпускаєш! Я, мабуть, залишуся тут, нам потрібен час, подумати, розумієш?

- Про що подумати?

- Про нас! Про наші стосунки!

- Я все сказав, якщо ти за п'ять хвилин не вийдеш, я заберу тебе прямо такою! - і брюнет вийшов у кімнату.

Роуз подумала, що Гаррі справді може забрати її просто з ванної, вона вирішила не ризикувати і хоча б одягнутися. Вийшовши з ванної, дівчина знову одягла білий махровий халат, волосся було ще вологе, тож вона просто заколола його в недбалий пучок. Через п'ять хвилин вона вийшла з ванної. Гаррі чекав її сидячи на дивані.

- Я все одно нікуди не поїду, якщо ти знову будеш мене ігнорувати! - Роуз підійшла і присіла поруч біля Гаррі, подивилася йому в очі, і присунулася ближче. - Гаррі, любий, ну пробач вже мені, мені справді дуже соромно за свій вчинок. Я так більше не можу.

- Лялечко, ти в курсі, що тобі не можна пити, особливо багато.

- Так, вибач, просто мені стало нудно, ми з тобою майже нікуди не ходимо, я вже забула, коли з Софі ходила до клубу, та й ти б не пустив мене, ти занадто ревнивий!

- Круто, значить тепер це я винен, що ти випила зайвого, і влаштувала стриптиз моїм братам? - зірка насупив брови і схрестив руки на грудях.

- Ось бачиш, що я намагаюся тобі сказати, ти такий самий запальний як я, ми з тобою несумісні.

- Ти зараз до чого це говориш? - насторожився Гаррі

- Я вже не знаю! - Роуз важко зітхнула й опустила свій погляд

- Лялечко, якщо це те, про що я подумав, то навіть не смій і думати про таке своєю гарною голівкою. Я  кохаю тебе, і ти тепер від мене так просто не підеш!

- Мені має бути страшно? - Роуз усміхнулася.

- Подивимося.

- Значить ти мене пробачаєш?

- Ще ні!

- Ну що мені зробити? - промовила дівчина

- Я ще не придумав!

- Ах ти! Ось ти значить який! - Роуз встала і, схрестивши руки на грудях, відвернулася від Гаррі.

- Я тоді нікуди з тобою не поїду! ...Сьогодні! - мабуть через капризність відповіла Роуз.

- Ні, поїдеш! І це не обговорюється! - Гаррі схопив Роуз і, закинувши її на плече, потягнув разом із валізою в машину. Дівчина пручалася, але не сильно. Через п'ятнадцять хвилин Гаррі привіз Роуз додому. Машина заїхала в гараж, Гаррі вже вийшов і потягнувся за валізою, але Роуз, схрестивши руки на грудях, сиділа з скривдженим обличчям і, схоже, не поспішала залишати машину.

- Я нікуди не піду, вези мене назад додому! - дівчина сказала це майже командним тоном.

- Лялечко, ми вже вдома, виходь! - спокійно відповів зірка

- Ні, не вийду! - Роуз повернула свою голову в інший бік.

- Ну й характер! - Гаррі схопив Роуз і знову закинувши її на плече поніс до будинку. Джек із Тайлером, як завжди засідали на кухні, і знову спостерігали вже звичну картину з протестами Роуз. Гаррі ніс дівчину, закинувши на одне плече, притримуючи її рукою, в іншій, тягнув, мабуть, її валізу. Усю дорогу білявка обурювалася.

- Гаррі, відпусти мене, постав мене негайно, я не хочу, я знову буду сама!

- Я сказав, ні! - гаркнув хлопець

- Господи! До чого ж ти впертий! - Роуз здалася і розслабилася, Гаррі тепер було набагато зручніше підніматися з нею сходами.

Увійшовши до кімнати, Гаррі поставив валізу біля шафи, а дівчину посадив на ліжко.

- Завтра розбереш, - брюнет натякав на валізу.

- Подивимося! - Роуз поклала ногу на ногу і схрестила руки на грудях.

- Лялечко, не гнівай мене!

- А то що? - з викликом відповіла вона

- А то будеш покарана, - Гаррі посміхнувся і став підходити до Роуз. - Адже це мій халатик?

- Уже не твій! Я його конфіскувала!

- Але він усе одно мій! Віддай мені його!

- У мене ж під ним нічого немає! Ти збоченець! - тим часом Гаррі навалився на дівчину і став потихеньку його розв'язувати, попутно цілуючи Роуз у шию. Дівчина не змогла довго тримати оборону і через кілька поцілунків голосно видихнула і підставила свої губи для поцілунку. Гаррі з усією пристрастю впився в губи Роуз і повністю накрив її своїм тілом. Непомітно штани полетіли вниз, разом із сорочкою. Вклинивши коліно між ніг Роуз, він безперешкодно розмістився між ними сам і прикусивши ніжну шкіру шиї зробив перший владний поштовх. А потім хлопця просто зірвало і він одразу ж став набирати темп. Через якийсь час Роуз заснула будучи притиснутою до Гаррі з посмішкою на обличчі.

***

- І що це було? - Джек звернувся з питанням до брата.

- Схоже наша лялечка вирішила з'їхати від нас, - відповів Тайлер потягуючи віскі з келиха.

- А Гаррі ця ідея не сподобалася, бо, здається, він валізу теж назад притягнув.

- Ох, і не нормальні в них стосунки!

- Давай не будемо втручатися! Мені вистачило фінгала під оком і зіпсованих стосунків із братом! - продовжував шатен.

- А знаєш, якби в Гаррі нічого з нею не вийшло, я б із задоволенням до неї позалицявся.

- Воу, воу, братику і ти туди ж?

- А що? Вона просто неймовірна дівчина! І чому, до речі, в тебе така реакція? - насупився Джек

- Ти що, теж по стопах Гаррі пішов?

- Та ні, до цього в мене не дійшло, але мені вона теж подобається, і я вважаю, що Гаррі дуже пощастило, і він буде великим дурнем, якщо не зможе утримати таку дівчину!

- Спустися на землю і пам'ятай, що Роуз дівчина Гаррі! До того ж, як показує практика, він у неї по вуха закоханий!

- Ну ти що, звісно, я пам'ятаю, і я б ніколи не зазіхнув на чуже, тим паче дівчину брата.

- Краще, склади мені компанію, - Тайлер натякнув на пляшку спиртного.

- Гаразд.

Коли Роуз прокинулася, Гаррі вже не було поруч, спала вона довго, вже була година дня. Ще довго вона не наважувалася вставати, насолоджуючись теплим ліжком, але встати її змусив дзвінок телефону, який, очевидно, встиг привести їй Гаррі, вона знайшла його на столику біля ліжка.

- Алло!

- Ну нарешті Роуз, ти чого так довго до телефону не підходиш?

- І тобі привіт, подруго, та я його ледве знайшла просто.

- Ясно, як завжди, ну що, як тобі перша ніч проведена без обіймів Гаррі Ґейта?

- Ох Софі, ще не настав походу такий день!

- А що сталося? Ти все-таки нікуди не поїхала?

- Ні, я поїхала. От тільки Гаррі це дуже не сподобалося, він ще й розлютився, коли побачив, що я речі зібрала.

- Ну-ну, і що було далі?

- А що далі, приїхав за мною додому і буквально з ванни витягнув мене і заніс у машину разом із речами. Я знову у нас вдома прокинулася, тільки Гаррі вже поїхав у студію.

- А мені подобається, як ти кажеш "у нас вдома"! - хихикнула подруга.

- Ну, а що я можу зробити? Так він постійно каже, та й я трохи звикла вже.

- Роуз, сиди і не рипайся, насолоджуйся життям, прийми його любов і будь коханою, що ти вічно собі проблеми вигадуєш?

- Ти, напевно, забула, що Гаррі ще сердиться на мене, я вчора знову пробувала помиритися, то він заявив, що покарання ще мені не придумав за мій вчинок.

- Ну, а ти як хотіла? Гаррі тобі не звичайний хлопець! Ти, до речі, ще й із братами маєш його налагодити стосунки, напевно, пересварилися через тебе там!

- Гаразд, у мене тут дозрів план, як помиритися з Гаррі. Але якщо і зараз не вийде, тоді просто не знаю, що й робити!

- І що за план?

- Натисну на його слабке місце.

- Не питатиму, бо в мене сильна фантазія, гаразд, давай удачі тобі! - подруга відключилася

Роуз прийняла душ і за годину збирання була готова. Вона вирішила відвідати Гаррі в студії, спробувати помиритися з ним там. Одяглася вона якомога спокусливіше для нього, навіть одягла пояс із підтяжками для панчіх, коротку спідницю, щоб було видно межу де вони закінчуються. Зробила зачіску, завивши локони, підкреслила своє гарне обличчя макіяжем і надушилася дорогими парфумами, які вона тепер могла собі дозволити, залишаючи за собою приємний шлейф. Через двадцять хвилин таксі привезло її до тієї самої студії.