Раді Вас бачити!

Тим часом брати репетирували нову пісню.

- Гаррі, може, досить на нас уже дутися, бачиш, у нас навіть грати нормально не виходить!

- Тобто я в цьому винен?

- Ні, брате, але може час помиритися вже, ми ж уже сто разів перепрошували! Тим більше, ти сам попросив відволікти її на вечір, але хто знав, що так вийде.

- Я просив відволікти, а не розводити мою дівчину на стриптиз! - брюнет знову скипів і зі злістю впустив гітару на підлогу.

- Гаразд, зараз-то вже що, ну пробач нас, врешті-решт, що тепер із тобою до кінця життя так спілкуватимемося, ми нічого такого, про що ти тоді подумав, не хотіли, ми ж брати врешті-решт.

- Брати, але знайте, якщо що, я не подивлюся на родинний зв'язок, я знаю, у моєї лялечки проблеми з поведінкою, коли вона вип'є зайвого, але ви-то, ви ж і більше пили...

- Так, але тоді з нами не була присутня така цукерочка, як твоя лялечка, - мрійливо промовив блондин

- Не зрозумів, у тебе види якісь на мою лялечку? - Гаррі зі злістю втупився на блондина,

- Ні, що ти, ти ж мій брат, я б ніколи, та й ти ж сам знаєш, яка вона в тебе вродлива, алкоголь підступна штука...

- Коротше Гаррі, ти нас зрозумів, давай уже зав'язуй дутися. Мир? - за старшинством заявив Тайлер.

- Гаразд, мир.

Роуз, тим часом, увімкнула всю свою жіночність і чарівність, голосно цокаючи шпильками, підійшла на ресепшн.

- Здрастуйте, міс, можу допомогти настільки чарівному ангелу як ви? - блондинка явно не залишила байдужим ресепшноіста.

- Так, добрий день! Я прийшла до Гаррі Гейта! Я знаю, він займається в одній із ваших студій.

- Вибачте, міс...

- Блек!

- Міс Блек, але я не зможу вам допомогти в цьому питанні, річ у тім, що прихильницям його творчості суворо заборонено сюди приходити!

- Ну, а якщо, скажімо, я... друг - дівчина стала відкрито кокетувати з хлопцем, виставляючи груди вперед.

- Якщо друг, то я буду радий вас до нього провести особисто, - Роуз уміла домагатися свого,

- Може не варто залишати своє робоче місце, заради такої дрібниці.

- Ну що ви, міс, я буду просто щасливий супроводити вас.

- Тоді я буду дуже вам вдячна! - худорлявий шатен швидко залишив своє робоче місце і прослідував з дівчиною до ліфта. Натиснувши на передостанній поверх, ліфт рушив, і Роуз замилувалася краєвидом, ліфт був повністю прозорим, і що вище вони піднімалися, то гарніший відкривався краєвид.

- Треба ж, як високо, прям така краса відкривається.

- Не красивіша за вас, міс Блек.

- Дякую, - Роуз зробила збентежене обличчя, знову зачарувавши шатена.

- Ну ось ми і приїхали, прошу вас почекати тут, я сходжу повідомлю про ваш візит, містер Гейт людина запальна і не любить, коли переривають його репетицію.

- Добре, я тут залишуся, - Роуз вирішила підійти до вікна, ще раз помилуватися краєвидом, а хлопчина пішов до одних із дверей по коридору. Поки Роуз стояла біля вікна, її зовнішній вигляд не міг не привернути увагу хлопців, які перебували поблизу, випити чашечку кави вийшла і відома група "Смак ночі", представники якої вже оточили дівчину своєю увагою.

Тим часом поки брати грали черговий хіт, у двері студії постукали, і в двері просунувся худорлявий хлопчина.

- Перепрошую, - але брати не звернули жодної уваги на того, хто увійшов.

- Кхм... Даруйте - хлопчина сказав це трохи голосніше, першим перестав грати Джек, зупинивши мелодію, решта братів тепер теж подивилися на причину переривання мелодії.

- Пробачте, що перериваю вас...- далі йому не дали договорити.

- Хіба ти не знаєш, як я не люблю, коли переривають нашу репетицію, - Гаррі повернувся і став спопеляти нещасного шатена поглядом.

- Вибачте, містере Ґейт, я знаю, що вас не можна турбувати, але до вас прийшли і я вирішив сам особисто провести цю чарівну особу до вас, вона просто неймовірна.

- Скільки можна повторювати, за контрактом до нас не повинні пропускати всяких там прихильниць, а тим більше через них переривати нашу репетицію.

- Але вона сказала, що вона ваш друг, до того ж, настільки красивої дівчини я в житті не бачив, вона не схожа на прихильницю.

- Гей Тай, це випадково не наш ресепшіоніст? - Джек звернувся до брата, який не втручався в розмову, а продовжував щось награвати на інструменті, потім він подивився на хлопця, що стояв у дверях.

- Так точно, Гаррі, може, сходи, подивися, хто там до тебе прийшов, він з першого поверху пішов, щоб доставити сюди ту леді, мені самому вже цікаво, хто йому так голову закрутив, що він роботу втратити не боїться, покинувши своє робоче місце!

- Ну гаразд, раз так, сходжу, подивлюся, - Гаррі все одно кинув на хлопця незадоволений погляд. Шатен тим часом пішов, і поспішив повернутися на своє робоче місце, щоб і справді не втратити роботу.

Коли Гаррі вийшов слідом за ресепшноїстом, то побачив скупчення хлопців довкола дівчини, яку через них майже не було видно. У хлопцях він упізнав членів гурту "Смак ночі" і, підійшовши ближче, він побачив ту, через яку, власне, він і вийшов. Серед хлопців стояла його лялечка, виглядала вона просто карколомно, і вдягнена вона була так явно для того, щоб справити таке враження. Її волосся було довшим за її власну спідницю, з-під якої відкрито визирали панчохи та їхні підстьобування, виглядало це дуже відверто. Не дивно, що зараз її оточили подібною увагою. А побачивши, що дівчина ще й фліртує з ними, Гаррі просто з головою накрило ревнощами, і він поспішив втрутитися в їхню розмову.

- І що така чарівна міс, робить тут?

- Я прийшла провідати свого хлопця.

- А він знає, наскільки йому пощастило з такою милою квіточкою, як ви?

- Знає! - у розмову втрутився Гаррі, він підійшов ближче до своєї лялечки.

- А ось і Гаррі Ґейт! Можеш не старатися, ця юна особа вже зайнята.

- Так, і я навіть знаю ким! - Гаррі настільки приревнував свою лялечку, що вирішив показати це на людях, що вона належить йому! Він підійшов ближче до Роуз і заволодів її губами, попутно схопивши її за попу однією рукою.

- Гаррі! - дівчина перервала поцілунок, вона терпіти не могла, коли її лапають при людях, тим паче коли її оточували ці хлопці.

- От чорт, знову цей Ґейт найкрасивіших дівчат собі забирає! - хлопці швидко розбрелися коридором, побачивши таку картину.

- Я теж радий тебе бачити лялечка! - зірка нахилився і коротким поцілунком поцілував Роуз ще раз.

- Гаррі, що це щойно було?

- А чого ти мене змушуєш гніватися, ти ж знаєш, який я ревнивий, я був готовий убити цих чотирьох, коли побачив, як вони з тобою спілкуються. Ось чого ти добиваєшся лялечка?

- Я взагалі-то прийшла, щоб з тобою поговорити! - Роуз почала кокетувати зі своїм хлопцем, заглядаючи в його очі і торкаючись долонькою до його грудей.

- Ходімо, покажу тобі, де я час проводжу, коли не з тобою! - Гаррі знову схопив дівчину за попу, попутно провівши її до дверей своєї студії.

- Ну нарешті, Гаррі, а то ми думаємо, що то ти довго, хто це був? - Джек зрадів, коли побачив, як двері студії відчинилися і з'явився брат.

- Це була лялечка.

- А чому була? Я ще тут взагалі-то, - з-за спини Гаррі вийшла синьоока красуня.

- Вау, Роуз, ти просто карколомна, - Джек ляпнув перше, що спало на думку, але звернувши увагу, як потім Гаррі свердлив його ревнивим поглядом, зрозумів, що погарячкував.

- Привіт хлопчики, сподіваюся, ви вже помирилися?

- Гадаю так,- відповів Тайлер.

- Ми, мабуть, підемо прогуляємося, - шатен потягнув брата за рукав, залишаючи Роуз із Гаррі наодинці.

- Гаррі, я так зрозумів, на сьогодні з репетицією закінчено? - запитав наостанок.

- Швидше за все! - брати успішно пішли за двері.

- Значить, ось де репетирує найвідоміший хлопець Нью-Йорка? - Роуз пройшлася кабінетом, уважно все роздивляючись, і зупинилася біля вікна на всю стіну, вигляд якого знову її зачарував, а брюнет, тим часом, жадібно пожирав очима кожен рух дівчини та її зовнішній вигляд, наскільки сексуальною вона для нього зараз була. Роуз помітила, як Гаррі на неї дивиться, і навпаки стала підкреслювати свої спокусливі місця різними порочними рухами.

- Лялечко, що ти зі мною робиш? - зірка став ближче підходити до Роуз.

- Ти про що? Я нічого не роблю, - Роуз тим часом обняла себе руками під грудьми, у такий спосіб ще більше виставляючи їх напоказ.

- Ти мене з розуму зводиш зараз, навіщо? - Гаррі вже готовий був накинутися на дівчину, бо вона вже давно провокувала його на це.

- Я взагалі-то прийшла з тобою поговорити!

- Ну давай, поговоримо! - Гаррі посміхнувся своєю спокусливою посмішкою, узяв Роуз за руку і м'яко притягнув її у свої обійми.

- Гаррі, може вже помиримося, я хочу, щоб у нас усе було як раніше! - спочатку дівчина обидві долоньки поклала на груди хлопця, потім стала поступово підніматися ними вгору, поки не обійняла Гаррі за шию, її губи вже були за кілька міліметрів від губ Гаррі, але дівчина наче свою гру затіяла і не поспішала дарувати зірці такий бажаний дотик губ до його губ.

- Лялечка, - Гаррі не витримав, і сам впився поцілунком у її губи. Обхопив її двома руками за попу, і піднявши на руки, зробив кілька кроків до столу, посадив туди Роуз. Гаррі буквально гаркнув у губи Роуз і став грубо стягувати з дівчини верх одягу, настільки велике було його бажання відчути у своїх руках м'які півкулі грудей, але білявка перервала поцілунок і трохи відсторонилася від нього.

- Н-ні, ти мене не отримаєш, поки я не почую те, навіщо прийшла, - Роуз навмисно стала цілувати короткими поцілунками обличчя біля губ брюнета.

- Я зараз готовий сказати тобі все, що ти захочеш, і віддати теж, я дуже хочу тебе зараз!

- Ну, це ж буде не серйозно, - Роуз зовсім відсунулася від Гаррі, хоч і сама бажала свого хлопця не менше.

- Лялечка!

- Що лялечка? - Роуз схрестила руки на грудях.

- Ти ж знаєш, що я кохаю тебе, і шалено ревную, що ще ти хочеш від мене почути? - Гаррі знову наблизив до себе свою лялечку, маючи намір поцілувати.

- У принципі цього достатньо, - такі слова будь-якій дівчині були б приємні, а для Роуз, саме зараз це було немов спусковим гачком. Дівчина сама бажала того ж не менше, тому одразу ж піддалася на поцілунок, який згодом перемістився на її груди. Руки Гаррі поступово задирали і так коротку спідницю, і щоразу зачіпаючи ділянку панчох, Гаррі гарчав, доки його терпіння не закінчилося. Він грубо схопив дівчину за ноги і втиснув у себе, щоб вона відчула його божевільне бажання. Роуз скрикнула, але відчувши скам'янілу плоть між ніг, лише спокусливо прикусила губу, спостерігаючи, як Гаррі швидко вправляється з пряжкою ременя. Синхронний стогін і Гаррі нарешті опинився у Роуз. Швидко засувався, приносячи неймовірне задоволення обом. Роуз через раз вигукувала ім'я Гаррі, брюнета це збуджувало ще більше. Через деякий час дівчина приходила до тями від приголомшливого оргазму, сиділа на колінах у Гаррі і насолоджувалася довгим солодким поцілунком з ним.

- Гаррі, любий, ти більше не ображаєшся на мене? Ти пробачиш мене? - Роуз стала покусувати мочку вуха брюнета.

- Тільки якщо ми довірятимемо одне одному і нічого більше не приховуватимемо, - зірка знову потягнувся до її грудей.

- Приховувати?

- Так кохана, я знаю про Аррона, не хвилюйся, він більше тебе не діставатиме, - Роуз аж пересмикнуло, вона трохи відсторонилася від Гаррі.

- Що? Звідки ти дізнався, що він переслідував мене? Це Софі тобі розповіла? Ну я їй влаштую...

- Ні, твоя подруга тут ні до чого.

- Тоді... тоді виходить ти справді стежив за мною? - Роуз встала з колін Гаррі і відійшла від нього

- Лялечко, я ж казав тобі, що я ревнивий, до того ж, я знаю трохи цього блондина, і я бачив, як він на тебе дивився, мені було неспокійно, і я побачив, що він тебе дістає.

- Гаррі... як ти міг... ти стежив за мною? - дівчина змінилася в обличчі.

- Лялечка....

- І що значить більше не буде діставати?

- Я йому врізав, щоб він не переслідував мою дівчину! - Гаррі встав і почав підходити до Роуз.

- Так ось чому в тебе була розбита губа й брова того вечора, а Тайлер із Джеком напевно мене ще й відволікали, поки ти влаштовував розбірки з моїм колишнім?

- Ну майже, лялечко... - блондинка перебила Гаррі.

- Ні, як ти міг, ти мені не довіряєш! - Роуз стала відходити потихеньку до дверей.

- Лялечко, ти ж теж мені не сказала, що ти бачишся з Арроном!

- Так, не сказала, тому що я вважаю, що сама б із ним розібралася, мені набридло, що він мене весь час переслідує, і в останню нашу з ним зустріч я з ним поговорила, і доступно пояснила, що більше не хочу бути з ним, що в мене є ТИ! - підвищивши голос стала роз'яснювати все дівчина

- Мабуть, не досить доступно, раз він продовжував діставати тебе дзвінками! - брюнет насупив брови.

- Що? Ти ще й телефон мій брав? - Роуз була просто шокована. 

- Ну знаєш! Це переходить уже всі межі! - Роуз розвернулася і попрямувала до виходу

- Лялечко!

- Не хочу навіть чути тебе зараз! - дівчина пішла голосно, як вона любить, грюкнувши дверима.

На виході зі студії вона побачила, як їй назустріч ішли брати.

- А ви! - Роуз злісно тицьнула в них пальцем, - Ви знали, що в Гаррі параноя стеження за мною, і відволікали мене, поки він бив мого колишнього, ви однакові, брати Ґейт! - очі златовласки наповнилися сльозами - Бачити вас зараз не хочу! - і Роуз швидким кроком попрямувала до ліфта, їй пощастило, він швидко приїхав, і, натиснувши кнопку, двері зачинилися й забрали красуню на перший поверх.

Коли брати зайшли Гаррі стояв задумливо біля вікна.

- Гаррі, ми щойно бачили Роуз і вона... - зірка не дослухав фразу і перебив братів.

- Знаю!

- Ти що справді тоді побився з Арроном?

- А для чого, по-вашому, я попросив відволікти її? Я йому врізав, щоб він не діставав мою лялечку!

- Отже... Ну й наламав же ти дров, братику - Гаррі, як і раніше, дивився у вікно.

- Я побачив у її очах не злість, як зазвичай буває у вас під час ваших сварок, а розчарування, немає у вас довіри, а які стосунки без довіри?

- Блін, Тайлере, може досить філософствувати!

- Ти ніколи мене не слухав, і подивися, що з цього вийшло...

- Тай!

- Що Тай, через тебе тепер Роуз і на нас образилася, ти б бачив, з яким обличчям вона звідси вийшла, - Гаррі знов замовк, відвернувся і продовжив дивитися задумливо у вікно. 

 

  Роуз насамперед зідзвонювалася з подругою і зустрілася з нею в кафе, попередньо все розповівши телефоном.

- Софі, ти уявляєш до чого він докотився, навіть телефон мій брав...

- Ох і діла, я навіть і уявити не могла, що зірки можуть бути настільки ревниві.

- А я думаєш могла?

- У всьому треба шукати позитивні сторони, подруго.

- Про що ти, Софі, які можуть тут бути позитивні сторони?

- Ну ти от тільки уяви, як треба закохатися, щоб ось так тебе ревнувати?! Навіть Аррон таким не був...

- По-перше, не хочу про нього нічого чути, а по-друге, коли я зустрічалася з ним, йому на мене було фіолетового, це зараз він прокинувся...

- Так, вибач, але я все одно тобі по-хорошому заздрю, Гаррі справді по вуха в тебе закоханий!

- Ревнощі, Софі, ні до чого доброго не приводять. І взагалі, чому ти його весь час захищаєш? - блондинка відкинулася на стілець і схрестила руки на грудях.

- Тому що, ми - дівчата, не завжди праві, і через це руйнуються стосунки.

- Так, усе, добре, я піду додому, - подальша розмова не сподобалася Роуз і вона вирішила йти від неї.

- А додому це куди? Хочу уточнити...

- Поки що до нас, але я все одно не хочу з ним розмовляти і з братами теж.

- Ну поки що маєш повне право, ну це тільки поки він не вибачиться.

- Ой не знаю, я така зла на цих братів Ґейт, і мені прикро, розумієш?

- Розумію, йди сюди, - Софі обійняла подругу.

- Не гарячкуй, все буде добре.

- Подивимося... Гаразд, піду вже, - подруги ще раз обійнялися і попрощалися.

Коли Роуз приїхала додому, братів Ґейт ще не було вдома, і цьому вона шалено зраділа. Вона зайшла в кімнату, роздяглася, та так, що спеціально панчохи й одяг розклала на підлозі. Поки вона займалася цим, почула, як грюкнули вхідні двері, і на другий поверх став хтось підніматися. Розмовляти з Гаррі зараз вона не хотіла, тому взявши нашвидкуруч усе необхідне, дівчина зайшла і зачинилася у ванній. Тим часом Гаррі вже зайшов до кімнати і побачив, що на підлозі хаотично розкидано одяг, у якому була його лялечка, а у ванній шумить вода. Він дуже зрадів, що вона вдома в нього, і що не розлютилася, як він очікував, і не поїхала до себе.

- Лялечко, ти там? - зірка підійшов до дверей ванної і постукав, але йому вона не відповіла.

- Лялечко, ну, пробач мене, дурня, а? - Роуз, як і раніше, мовчала.

- Ну чого ти мовчиш, ти там взагалі?

- Я тут, невже не ясно, я не хочу з тобою розмовляти, я взагалі дивуюся, що роблю в цьому будинку?

- Лялечко, ну пробач мені, я знаю, що перегинаю з ревнощами своїми, але я закохався в тебе по вуха, і не знаю, що зі мною відбувається, але ревную тебе просто шалено!

- Лялечка... - але у відповідь тиша. Роуз лише голосніше увімкнула музику на телефоні й розслабившись спробувала заснути.

- Лялечко, я сидітиму під дверима поки ти не вийдеш! - Роуз продовжувала ігнорувати брюнета, і за півтори години їй набридло сидіти у ванній, до того ж Гаррі давно замовк, вона тихенько прочинила двері та побачила, що хлопець сперся об стіну і заснув на підлозі, в сидячому положенні. Тихенько проскочивши повз нього, Роуз лягла на ліжко і заснула.

Настав новий день, Роуз прокинулася від того, що щось тверде вперлося їй у стегно, повністю прокинувшись, вона зрозуміла, що знову притиснута спиною до Гаррі, а він, схоже, вже давно не спить. Вона відсунулася від нього і, вставши з ліжка, знову пішла у ванну.

- Лялечко, ти знову будеш там сидіти, поки я не піду?

- Ні, - через п'ятнадцять хвилин дівчина вийшла, вона привела свій зовнішній вигляд до ладу і, відкривши шафу, стала вибирати одяг.

- Лялечко, ну поговори зі мною, вибач мені, я обіцяю довіряти тобі, - дівчина тим часом уже вдягла сукню і через незручну застібку підійшла до Гаррі.

- Допоможи застебнути, я не дістаю, - немов на своїй хвилі Роуз повернулася спиною до Гаррі, щоб він застебнув.

- Лялечка, - Гаррі застебнув сукню, а Роуз одразу відійшла до дзеркала далі збиратися.

- Гаррі, от що ти від мене хочеш зараз? Ти хоч уявляєш, наскільки неприємно усвідомлювати, що твоя кохана людина тобі не довіряє?

- Ти сказала " кохана"? - дівчина й сама не помітила, як проговорилася.

- Я зараз не про це.

- Ні, зачекай, я не помилився?

- Ти взагалі мене не слухаєш! Гаррі, це просто жахливо стежити за мною, перевіряти мій телефон, а головне, ще й братів підмовив.

- Лялечко, ну пробач мені!

- Ти мені не довіряєш!

- Але...

- Що але? Скажи, я можу тобі довіряти? - Роуз закінчила збори і, вдягнувши шпильки, потягнулася за сумкою.

- Звичайно можеш! Лялечко, давай усе обговоримо, давай поговоримо!

- Не хочу я з тобою розмовляти... зараз, мені потрібно подумати.... - протягнула та

- Знову ти мене лякаєш такими заявами... - Роуз уже збиралася покинути кімнату, але Гаррі схопив її за руку.

- Крихітко, я сьогодні їду на пресконференцію, і напевно, повернуся тільки завтра, обіцяй, що завтра ти мене дочекаєшся і ми поговоримо? Кохана, ну будь ласка. Гаррі зовсім знахабнів обвив талію дівчини руками і присунув до себе. Пристрасно поцілував, поступово перетворюючи поцілунок на неквапливий і ніжний. Роуз піддалася Гаррі й сама віддавалася поцілунку з не меншим напором. Гаррі цілувався фантастично. Йому неможливо було опиратися. І дівчина піддалася, але вчасно взявши себе в руки все-таки перервала поцілунок і спробувала вирватися з його обіймів.

- Добре, тільки відпусти мене! - блондинка забрала руку і не впізнала свого голосу, всього лише поцілунок зміг розпалити в ній вогонь збудження. Але вона засунула всі свої пориви куди подалі. Гордість зіграла в ній і вона пішла, залишивши Гаррі одного в кімнаті. Хлопець з сумним обличчям плюхнувся на ліжко.

Щойно Роуз залишила будинок, їй на телефон надійшов дзвінок.

- Привіт Роуз, ну що, як справи?

- Та ніяк, ось вирішила зараз заїхати до Ріка, забрати гроші зі свого виступу, а то місяць уже туди не можу потрапити, у мене потреби то не було. Я й не помітила, як стала витрачати золотий запас Ґейтів. Я навіть не пам'ятаю, як Гаррі мені кредитку свою впихнув.

- А зараз що, з'явилася, потреба твоя?

- Не знаю, але вдома сидіти з Гаррі я не хочу, і розмовляти з ним поки що я не готова...

- Слухай, з приводу клубу, мені Нік дзвонив, а я забуваю тобі сказати весь час. До його братика Ріка приходив якийсь бізнесмен, і про тебе питав, він дістає Ніка, щоб на тебе вийти.

- І що йому від мене треба?

- Ну хто знає, Рік сказав Ніку, що цей, нібито Марк Волтер, хоче запропонувати тобі контракт, від якого ти не зможеш відмовитися.

- Що ще за Марк Волтер? Ніколи не чула про такого.

- А я, здається, чула, пам'ятаєш клуб "Рандеву".

- Забудеш таке...

- Так от, він, нібито, його власник.

- Ну, мені, як би, все одно, ти ж знаєш.

- Ну гаразд, сама тоді зараз усе дізнаєшся, раз їдеш до Ріка.

- Гаразд.

***

Тим часом у будинку Ґейтів

- Гаррі, давай, нам час їхати, приводь себе до ладу, і ми за десять хвилин чекаємо на тебе в машині, - Джек підійшов до дверей у кімнату до брата і прокричав через прочинені двері.

- Добре, тільки я поїду на своїй машині.

- Гаразд, тільки поквапся, - за десять хвилин Гаррі спустився, він мав чудовий вигляд, він на славу постарався над своїм зовнішнім виглядом, навіть хвіст встиг укласти.

- О, я дивлюся, ти добре постарався, клеїти кого зібрався?

- Джек, відвали ти зі своїми жартами, ми взагалі-то йдемо з пресою спілкуватися, виглядати потрібно відповідно.

- Досить уже, ви обидва, поїхали, нам ще їхати пристойно, - командував шатен, хлопці розсілися по машинах і поїхали до місця зустрічі.

У будівлі, де відбувалася прес-конференція, як завжди, було гамірно, купа журналістів, купа знаменитостей, і всі одягали на обличчя доброзичливу посмішку, і робили вигляд, що раді одне одного бачити.

Після тригодинної конференція журналісти нарешті залишили в спокої братів і переключилися на іншу не менш популярну групу.

- Гаррі, може вже досить наярювати своїй лялечці, якщо вона після десятого разу не взяла слухавку, невже незрозуміло, що не хоче вона з тобою розмовляти? - блондин підійшов до брата і помітив, що той кожну вільну хвилину намагається додзвонитися комусь.

- Може вона просто не чує.

- Ага, Двадцять дзвінків поспіль?

- Джек!

- Що? Краще підемо вип'ємо, зніми стрес.

- Я не хочу.

- Та годі, заспокойся, кілька келихів шампанського ще нікому не зашкодили.

- Гаразд, чорт із тобою, тягни своє шампанське... - блондин пішов за шампанським, а до Гаррі тим часом підійшов Тайлер із невідомою дівчиною.