Несподівана злива накрила на місто. Густі потоки води нещадно змивали звичний ландшафт вулиць. Олена поспішала додому, ховаючи обличчя у мокрий комір плаща. Холодна вода струмками збігала по її волоссю, а ноги ковзали по мокрому асфальту. Її відчуття самотності підсилював дощовий хаос, що панував навколо.

— Тея

Крик у тиші