Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Операційний блок клініки "Свята Софія" був останнім місцем, де Катерина очікувала відчути запах своєї власної крові. Але зараз вона текла не з розкритого пацієнта на столі, а з неї самої.

​Двері до операційної заблокувались ізсередини. Катерина, відчайдушно намагаючись не втратити свідомість, натиснула кнопку екстреного виклику. По той бік скла — паніка. Медсестри та лікарі, які не могли увійти, бігали, стукали по склу, намагаючись зламати систему безпеки, але двері не піддавалися. Це було шоу за зачиненими дверима, яке не обіцяло щасливого кінця.

​Усередині було тільки двоє — вона та асистент.

​Катерина відчула, як ліва рука тремтить. Її пальці стискали порвану артерію, але сила життя пульсувала і просочувалася між ними, незважаючи на спроби зупинити кровотечу.

​— Затискач! — прокричала вона, її голос, зазвичай впевнений, зараз зірвався до жалібного писку. — Дай мені затискач, асистент! Навіщо ти стоїш?! Шви! ЩОСЬ! Зроби щось, чорт забирай!

​Вона повернула голову до помічника. Той, хто ще хвилину тому мав допомагати їй рятувати життя, просто стояв біля стерильного столика, дивлячись на неї порожнім, байдужим поглядом. Його руки були чисті. Він не ворухнувся. Той, хто мав рятувати, зробив навпаки.

​Катерина поглянула на монітор — пульс пацієнта падав, її власний пульс теж згасав. І серед запаху заліза, медичного диму від електроскальпеля, криків з-за скла і відчайдушного, нерівного стуку серця — вона нарешті зрозуміла.

​Це не помилка. Вона повільно повернула голову до віконця, вмонтованого у двері. Там, у тіні за моніторами, ніби хижий звір, що спостерігає за своєю жертвою, стояла Міра Вероні. Її обличчя було затьмарене, але Катерина впізнала її. Вона була тією, хто дивився, як усе йде по плану.

​І коли темрява почала заповнювати поле зору Катерини, вона почула, як губи Міри прошепотіли, ледь помітно, але достатньо виразно, щоби вона почула це через гул:

​— Зараз ваша система відчує, що таке сіль у рану.

​Це було кінцем її кар'єри, кінцем її життя — і початком чогось набагато гіршого.

Ася Рей
Вероні сіль поранених

Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!