Раді Вас бачити!

Сьогодення

Чергова угода підписана ручкою “Parker”. Колись, цими ручками підписували капітуляцію Німеччини, ними і досі користуються всі королівські особи в Великобританії, а ще десь в самому центрі Києва, такою ж дорогою ручкою я, Вікторія Павлова, підписувала документ на продаж нерухомості, що коштувала сотні тисяч доларів, одним впевненим рухом. Закривши шкіряну теку з документами, я повільно посунула її клієнтам. Звісно, легко посміхаючись, вдаючи, що мені приємно було з ними працювати. 

– Вітаю з придбанням. Чотириста квадратних метрів на тридцять другому поверсі – це не просто нерухомість, а найкращий краєвид на Дніпро, який можна купити в цьому місті. Нехай вам там прекрасно живеться. 

Навпроти мене сидів хлопець, чий годинник коштував більше, ніж середня квартира на околиці Києва. Його супутниця, дівчина з губами кольору стиглої вишні, нудьгувала, розглядаючи свій манікюр, і тому час від часу щось друкувала в телефоні. Прізвище клієнта було мені знайоме, здається, він племінник якогось депутата. Мені було абсолютно байдуже, звідки в нього ці гроші. Я давно навчилася не ставити зайвих запитань. Можливо, тому, що я сама була далеко не святою.

– Дякуємо, Вікторіє Віталіївно. Ви спрацювали блискавично, – кивнув він, забираючи ключі. Цей молодик мене приємно здивував тим, що взагалі памʼятав моє імʼя. Зазвичай такі самозакохані засранці і погляду зайвого не подарують. Та все ж я знала, що мене складно забути, як не крути. 

– Час – це єдина валюта, яку легко втратити і неможливо повернути назад. Я ціную час своїх клієнтів — відказала я, піднімаючись. Ми потиснули одне одному руки, попрощались і я пішла геть, цілком впевнена в тому, що цей хлопець розглядав мій зад, начхавши на те, що поруч була його дівчина. 

Закінчивши з усіма документами і попутніми справами, я впевнено поцокала на своїх височезних підборах від “Діор” по мармуру холу. Щодня я відчувала на собі багато поглядів чоловіків: дехто мене оцінював, хтось мене обожнював, деякі дивилися з ненавистю і я впевнена –через усвідомлення, що я їм не по зубам. Більше мене не ранила оцінка чоловіків, бо я сама встановлювала ціну. Коли скляні двері офісного центру зачинилися за моєю спиною, я нарешті дозволила собі глибокий вдих. Комісійні за цю угоду, закриту всього за два дні, були космічними. Дуже скоро таки вийде придбати віллу в Іспанії, щоб доживати там свій вік. Я задоволено посміхнулась, сіла у свій білий Porsche, який любила майже до нестями. У салоні пахло дорогою шкірою та моїм парфумом із нотами сандалу. На мить я просто застигла, міцно стиснувши кермо. В кутиках очей різко забриніли сльози. Сльози перемоги.

“Ти зробила це, Віко. Ти більше нікому нічого не винна. Ти — господиня власного життя”, — прошепотіла я власному відображенню в дзеркалі заднього виду. 

Я досі пам’ятала часи, коли кожна купюра пахла чужим, липким потом і алкоголем з наркотою. Тоді це були буквально “брудні гроші”. Але зараз, пролітаючи вулицями Києва в своєму особистому авто, я відчувала себе майже чистою. Я сама себе викупила з того пекла. Сама збудувала собі замок принцеси, бо більше нікому було того зробити. Припаркувавши авто біля будинку, я зайшла і викликала ліфт. Вдома на мене чекало те, що не купиш за жодні комісійні і бачить Бог, я цінувала своє нове, спокійне і легальне життя. 

– Я вдома! – вигукнула я, кидаючи сумочку на консоль.

Олександр з’явився миттєво. Саша. Сашко. Мій високий, кремезний, усміхнений і неймовірно ніжний. Коли він дивився мені в очі, я відчувала, що немає людини на планеті, яка могла б мене так сильно кохати і немає чоловіка, який би був кращим коханцем, ніж він. А я на цьому, повірте, знаюся. 

Він був молодший за мене на п'ять років, але тільки з ним я відчувала, що можу нарешті скинути обладунки і бути маленькою дівчинкою, почуваючись, як вдома, в його обіймах. 

– Привітання успішній жінці? – він ніжно обійняв мене за талію. – Ти виглядаєш втомленою, але очі сяють. Все ж вийшло. правда? 

– Я продала той пентхаус, Саш. За два дні.

– Моя неймовірна! Вітаю, моя дівчинко, – щось в моїй душі засяяло. 

Він підхопив мене на руки і переніс на диван. Я зітхнула, заплющивши очі від насолоди, і поклала свою голову йому на груди. Сашко обережно поклав мене і опустився на коліна біля моїх ніг. Якщо і було щось сексуальніше за це, то я не бачила. Його сильні, теплі пальці обхопили мою щиколотку, обережно знімаючи туфлю. Потім другу.

– Твої ноги заслуговують на окрему відпустку, – він почав повільно розтирати мої ступні, а потім нахилився і поцілував моє коліно. Моє тіло неймовірно швидко реагувало на його доторки. 

– Ти найкращий чоловік у світі, – я потягнулася до нього, заплутуючи пальці в густому волоссі.

– Насправді це мені неймовірно пощастило, – серйозно відповів він, дивлячись мені прямо в душу. – Що ти обрала саме мене.

Я притягнула його за шию, впиваючись у губи. У цьому поцілунку був весь мій страх і вся моя любов. Я хотіла розчинитися в ньому, бо лише він був причалом в моїй гавані розхитаних штормом почуттів. 

– Давай обмиємо угоду? – прошепотіла я в губи між поцілунками. – Разом. У душі.

– Хіба я можу відмовити тобі, скажи? 

Я вибралася на нього верхи, доводячи поцілунками силу свого бажання. Швидкими рухами я знімала з себе блузку. Спідниця і так уже задралася догори, утворюючи на моїй талії пояс, я швидко розстібнула застібку і зняла її, лишившись лише в панчохах і спідній білизні. Професійна звичка з минулого – бути завжди готовою до бою. Звісно, Саша, як і інший чоловік мало не непритомнів від мого зовнішнього вигляду. Особливо, від виду моїх “зроблених” грудей, які стояли так само рівно, як і його член в штанях. 

– Я хочу тебе, Вікі, хочу, – шепотів він між тим, як облизував по черзі мої соски. Я подалася тазом вперед ще більше впершись в його твердість, від чого він видав тихий хрип. Відчувати те, як тебе бажає чоловік, якого бажаєш ти – краще за все на планеті. Повторюсь, я знаю, про що кажу. 

– Тоді не гаймо ні хвилини. 

Я грайливо встала і потягла його за собою, мов цуценя на повідку, відчуваючи, як його долоні, ковзали моїм уже і так збудженим тілом. Я була його королевою, однозначно. Він служив мені в місцях на тілі, що під позначкою “18+”. Вік Сашка мене неймовірно тішив, бо його ще не дуже зіпсувало життя. Двадцять сім рочків проти моїх “досвідчених” тридцяти двох не відчувались великою різницею зовні, але між нами була точно прірва в життєвому досвіді. Поки він спав на шовкових простинях в свої вісімнадцять, я вже була знайома з цигарками, алкоголем, травою і проституцією. Але Олександру про це краще не знати. 

Гаряча вода збивала втому, а пара заповнювала простір, відгороджуючи нас від усього Всесвіту. Ми цілувались під потоками ласкавої і теплої води, все глибше заглиблюючись язиками в рот одне одному. Мої ноги підкошувались кожен раз, коли він однією рукою обіймав мене за лопатки, притискаючи близько до себе, а іншою рукою занурювався в волосся, притягуючи до поцілунку, і тримав за шию. Я кохала цього чоловіка. Я безтями його кохала і хотіла. Він був прекрасним чоловіком: турботливий, ніжний, уважний. Такий собі “золотий ретрівер”. Мені не потрібен був Альфа. За своє життя я бачила багато самозакоханих засранців. Я хотіла Бету. Мене влаштовував Бета. А ще, в нього був до біса класний член: рівний, приємного кольору, адекватної довжини, відчутної товщини і без жодної зайвої крайньої плоті. Ненавиджу “шарпеїв”. 

Температура в кімнаті зростала з кожним його доторком, але коли він вичавив собі на долоню мило і почав мене намилювати, я ледь не зірвалася. Його руки були всюди, та коли він дібрався до мого найчутливішого місця – я відхилилась, упершись в стіну і злегка розсунула ноги. Його пальці теж були неймовірно красивими. І зараз цими красивими пальцями, чоловік, якого я кохала, доводив мене до оргазму. Я завжди з ним швидко кінчала. Це було щось схоже на магію: Саша знаходив такі точки на моєму тілі, такі способи їх торкатися, що я ніколи не зустрічала подібного в житті. А ще, велику роль грало те, що я його хотіла. Коли справді хочеш чоловіка, все інакше. 

Вода змивала піну з мого тіла і сліди швидкого оргазму, але ми не збиралися зупинятись. Тільки не зараз. В нас було правило, яке ми ніколи не обговорювали, але прийняли одноголосно ще колись давно. Ми займаємось сексом доти, допоки обоє з нас не кінчать. Крапка. Не було жодного разу, щоб ми зупинились і вийшли зі спальні невдоволеними. Можливо, в цьому і крився секрет нашого щастя – класний секс. 

Є ще одне, що мені добіса в ньому подобалось: він завжди питав дозволу, чи можна торкатись мого тіла і “ні” завжди означає “ні”. Та хіба можна відмовити такому красеню? Я вже була настільки збуджена від голого чоловіка із явною твердістю поруч, що бажання отримати ще одну розрядку наростало з геометричною прогресією. Тільки на цей раз я хочу його член. 

Він же ніби почув мої благання десь на рівні думок і повільнота ніжно в мене ввійшов, притиснувши грудьми до холодних кахлів ванної. Завжди обожнювала цей контраст, саме тому ми годинами трахались в душі. Його плавні поштовхи всередині, як він видихав мені в вухо, як він спирався лобом мені в спину від задоволення, як він піднімав мою ногу і занурювався дедалі глибше, як у мене були розвʼязані руки із повним доступом до клітора. Як він ричав, коли кінчав, як він шепотів слова кохання лише для мене. Хто б від цього не кінчив? І я кінчала. Кожен раз. 

Від відчуття повного прийняття, від відчуття повного обожнювання коханим чоловіком, від відчуття, що я вдома, коли він в мені. А ще від відчуття власної цілісності, що такий прекрасний чоловік, як він, міг обрати для життя таку брудну повію, як я. 

***

Шановні читачі!

 І ще запрошую вас у свій телеграм канал, де ви можете читати мої новинки, коментувати книги і спілкуватися зі мною безпосередньо: https://t.me/dzho_v

Якщо я цікава вам не тільки, як автор, а й людина, запрошую підписатися на автора в інстаграм - dzhoannavein

Дякую, що читаєте мої книги і підтримуєте! Обіймаю!