Місто огорнула оксамитова, як голос Вольфа Вульфа, ніч. Десь на першому поверсі гуляли гноми, співали та славили на всі лади свою земну богиню Галю-Валайю. У басейні мирно сопіла та пускала бульбашки сита Намистинка, а небом крокував повний місяць.
Поряд з драконицею пасся цап. Еге ж, Вольф Вульф перекидався не вовком, ведмедем чи барсом, а звичайнісіньким цапом. До сьогодні про це знав лише Ель Ранго. Тому коли Вирвидупа обізвав його козлом, злякався, що його таємницю викрито. І тепер він стане посміховиськом усіх світів і часів. А все дякуючи матері, яка народжуючи Вольфа, дізналася що батько майбутнього інспектора зраджує її. У найвідповідальніший момент вона викрикнула: «От козел!..» чим на віки вічні прокляла свого сина.
Галю ж було нічим не здивувати, вона пожаліла сердешного, дала йому одну з найкращих кімнат, щоб він спокійно собі перекинувся. А сама сиділа в обіймах красунчика Ель Ранго майже до самого ранку. Сьогоднішня програма «Інспектор» побила всі рейтинги. І канал подовжив контракт з ведучими ще на три роки.
А вранці Галя свіжа, як росинка, неслась до Ель Ранго з тацею, на якій були горнятко кави та мигдальна ельфійська булочка, за рецепт якої Галя віддала свою місячну зарплату.
– Чому лише одна кава? – пошепки спитав Ель Ранго.
Галя злякалась – невже мало? Та коли почула:
– Тоді ми будемо пити її вдвох. Ковток ти, ковток я. – Серце її підстрибнуло і закалатало від щастя.
Вони мовчки дивилися одне одному в очі, дрібними ковтками пили гарячу каву та відщипували по кусочку булочки, щоб одне одного почастувати.
– Це найсмачніша кава у моєму житті, – зізнався Ель Ранго.
Галя не могла сказати ані слова, лише кивнула.
– Можна, я буду до тебе приїжджати?
– Можна, – пошепки відповіла Галя.
…Інспектори Ель Ранго та Вольф Вульф зібралися в дорогу. Наступного тижня треба перевіряти інший заклад. І хто зна’ куди їх закине портал? Вони стояли на ґанку. Галя вперше у житті була без зачіски. Замість неї просто заплела косу.
– Бувай, – Ель Ранго міцно поцілував Галю в губи.
– Щиро дякую, – Вольф Вульф поцілував її руку. – Ви надзвичайна жінка.
Намистинка стояла поряд з Вольфом, звично закинувши за ріг довгого язика. Тепер перевертень знав, що вона водяна дракониця. Тому при першій можливості буде пускати її поплавати. Цим тваринам довго без води не можна.
Інспектори рушили до зупинки вантажного таксі. А Галя повернулася до роботи, а на барній стійці на неї чекала пляшка з заповітною рожевою рідиною…
– Стійте! – через декілька хвилин зупинив їх голос захеканої Галі, що бігла до них на зупинку. В руках вона тримала торбину, з якої виглядало горлечко бутлі.
Вона підбігла і вручила їм торбину.
– Ви ж так і не спробували! – відкидаючи за спину косу, сказала шеф-кухарка, подавальниця та барвумен в одній особі.
– Що це? – здивувався Ель Ранго.
– Слив’янка, сер!..
