Раді Вас бачити!

Він відчував її погляд — гарячий, важкий, що ковзав по його тілу з-під довгих вій. Кожною клітинкою шкіри Ден знав: варто лише затримати на ній погляд трохи довше і вона вже буде в його списку легких перемог. Але легка здобич його ніколи не приваблювала. Справжнє задоволення ховалося саме в полюванні. У тому напруженому танці, де кожен погляд, кожен жест і кожне слово мали значення.

З роками полювання стало простішим, а гідних суперниць  усе менше. Більшість дівчат були занадто передбачуваними, і це починало дратувати.

Ден повільно обвів поглядом клуб: оглушлива музика, спалахи стробоскопів, густий запах алкоголю, парфумів і розігрітих тіл. Люди сміялися, танцювали, притискалися одне до одного, але для нього все це було просто розмитим тлом. Він шукав когось, хто справді зможе стати гідною грою.

Його погляд знову повернувся до неї. Дівчина сиділа в колі подруг, тримаючи келих у витончених пальцях. Вона сміялася, закидаючи голову, а коли їхні очі зустрілися, на мить завмерла. Ден ледь помітно, впевнено посміхнувся — коротко, хижо, ніби кинув їй безмовний виклик.

Після цього він повільно розвернувся й пішов у вузький напівтемний коридор праворуч від залу. Тут тіні були густішими, а повітря  прохолоднішим і чистішим. Він знав: якщо вона справді зацікавлена, то прийде сама.

Ден сперся спиною об стіну, схрестивши руки на грудях. Музика за дверима стихла до приглушеного ритму. Час розтягнувся, повітря стало в’язким від очікування. Напруга пульсувала в крові.

Кроки.

Спочатку нерішучі, легкі. Потім  впевненіше.

Вона прийшла.

Дівчина зупинилася в проході — висока, струнка, з бездоганною шкірою і трохи припухлими губами. Чорне волосся м’яко спадало на плечі, виблискуючи в тьмяному світлі. Її темні очі зустрілися з його поглядом, і між ними проскочила іскра — гостра, електрична, без слів.

Ден відштовхнувся від стіни й повільно ступив їй назустріч. Відстань між ними зникла за одну мить. Її подих збився, коли він нахилився ближче. Жодних слів. Лише тиша, наповнена бажанням.

Вона не відступила. Навпаки  її долоні ледь торкнулися його грудей, ніби перевіряючи, чи це не сон.

Ден притиснув її до стіни. Його рука ковзнула під важке шовковисте волосся, губи вп’ялися в шию. Її подих став уривчастим, тихий стогін вирвався з горла. Його долоня сміливо спустилася нижче, обхопивши пружні груди. Дівчина вигнулася йому назустріч, впиваючись пальцями в його плечі.

Він відчинив найближчі двері  маленьку туалетну кімнату  і завів її всередину, не відриваючись від її губ. Одним рухом підсадив на холодну мармурову поличку біля умивальника. Тепер він стояв між її розсунутих ніг, відчуваючи, як її тіло тремтить від передчуття.

Ден не поспішав. Він цілував її повільно, глибоко, ніби смакував кожну секунду. Вона відповідала з такою ж пристрастю, але її рухи були трохи нервовими, голодними. Дівчина сама потягнулася до його ременя, розстебнула його тремтячими пальцями і звільнила його тверду, гарячу плоть. Ден лукаво усміхнувся крізь поцілунок.

Його рука ковзнула під її коротку сукню, відсунула вбік тонкі, вже мокрі трусики. Пальці торкнулися гарячої, слизької вологості. Дівчина тихо застогнала, прикусивши губу. Вона потягнулася до нього, притискаючи його ближче, ніби боялася, що він передумає.

Ден швидко надів презерватив і, не відводячи погляду від її очей, увійшов у неї — різко, глибоко, одним сильним поштовхом. Вона охнула, впиваючись нігтями йому в спину. На мить він завмер, даючи їй звикнути, а потім почав рухатися, упевнено, ритмічно, все глибше і жорсткіше.

Він любив цей момент найбільше, спостерігати, як дівчата втрачають контроль. Як їхні очі затуманюються, дихання зривається, а тіло починає здригатися в передчутті оргазму. Він відчував кожен її спазм, кожен тихий, придушений стогін. І тільки коли хвиля накрила її — сильна, трепетлива, змусивши її вигнутися і затремтіти в його руках, лише тоді Ден дозволив собі відпустити контроль.

Він кінчив із низьким, горловим стогоном, притиснувшись чолом до її плеча.

На кілька секунд у кімнаті залишилася лише важка, гаряча тиша їхнього нерівного дихання.