Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Ельвіра

Я повернулася у свій маєток та відразу надала розпорядження своїй кухарці накрити вечерю для двох. А також додала ще кілька наставленнь щодо мого нового мешканця. Після чого сказала, що може бути вільна до ранку. Кухарка з родиною жили по сусідству та працювали у мене всією сім’єю, хто де.

Прийнявши душ, я перевдягнулася у зручний, легкий, довгий халат чорного кольору зі вставками пір’я марабу на широких рукавах та запаху, що додавало додаткової розкоші. Налила собі вина та чекала свого співмешканця до вечері сидячи на дивані у вітальні.

Він ніяково пройшов за водієм, тримаючи у руках спортивну сумку. Зараз переді мною стояв мій колишній співробітник, а не мачо - стриптизер. Я оглянула його з ніг до голови, посміхаючись про себе. Сама ще до кінця не знала, що вийде з цієї ідеї. Але так багато грошей за увагу чоловіків я ще ніколи не платила. Може він зламається та втече сам через кілька днів. Примушувати, а тим паче тримати не буду. Він лише виконує послуги за контрактом, а не мій полонений. Він ніяковіє, як хлопчик. А я вже уявляю, як завтра розірву цю «цнотливість».

— Пропоную відразу повечеряти, а вже потім я тебе з усім тут ознайомлю, — похитувала я ногою та крутила у руці майже порожній келих вина, обпершись ліктем на спинку дивана.

— Гаразд. — відповів він та поставив сумку на підлогу, ховаючи погляд.

— Зазвичай вечеря о шостій. Сьогодні тільки роблю виключення у зв’язку з обставинами, що склалися. Так що, будь готовий завжди на цю годину. — ми приступили до вечері. Я допивала своє вино і поглядала на нього. — Може чогось вип’єш? Вина? Віскі?

— Я намагаюся не вживати алкоголь. Не моє.

— Хм… — А про себе подумала: «Це ж треба, який унікальний експонат був під боком», — Але якщо передумаєш, то на кухні завжди знайдеш щось до смаку та настрою.

Ми вечеряли майже мовчки. Він насолоджувався їжею. Це було видно з його апетиту.

— Не знаю хто це готував. Але це було дуже смачно. Наче спробував маминої стряпні. Давно вже такого не їв, — закінчив він з їжею та відсунув тарілку.

— Завтра ти з нею познайомишся та розповіси про свої вподобання. Але дивись не погладшай мені! — підняла я кутик рота та брів.

— Ви живете одна у цьому будинку?

— А ти чекав зустріти тут мого чоловіка та купу дітей? — допила я залишки вина та поставила порожній келих, — І давай домовимося вже на «ти» і тільки по імені.

— Домовилися Ель…віро… — протяг Єремій, наче побоюючись вимовити це.

— От і добре!

Потім я водила його будинком по деяких приміщеннях, які варто йому тут знати. На останок відвела на другий поверх у його тепер вже кімнату поруч з моєю. Домагатися його в перший же вечір не було у моїх планах. Ми сіли на ліжко та почали бесідувати про наші життя. Але вже наступного дня я таки хочу скористатися подарунком на мій день народження, який підкинула мені доля в котре.

Близько опівночі я пішла до своєї спальні. Я все ще мала бізнес та відповідальність за нього, від якої мене ніхто не звільняв.

Єремій

Я лежав на ліжку. Ще й досі не міг отямитися від того, що зі мною сьогодні трапилося. Так мене звільнили! Але натомість я отримав дещо інше. Таких грошей я точно так швидко не зароблю. Хіба що продати нирку. Ніколи не думав, що займатимуся проституцією добровільно. Бо по іншому я не міг це назвати. Добре, що хоч замовниця була лише одна… але на цілий рік…

Цілий рік я мав вдовольняти свою леді-бос. Як часто вона це робитиме? Як саме вона хоче, щоб це відбувалося?

Впевнений, що на роботі багато хто б мені позаздрив. Трахнути таку жінку хотілося багатьом. Я чув інколи балачки від деяких типу: « — Я б їй присунув у її ж кабінеті, перехиливши через стіл!»; « — Я б її виїбав так, що вона б говорити не змогла. Не то що тут командувати!»

Так смішно тепер це звучить. Нічого. Тепер я це робитиму за всіх. Уявлятиму кожного по черзі на своєму місці, щоб відплатити за всі колючі її слово в адресу співробітників. «Помста з присмаком насолоди, яка шурхотіла у моєму гаманцю» — таке визначення мені подобалося більше всього.

Тим паче, я опинився у чудових умовах на весь рік: з проживанням та харчуванням. У шикарному двоповерховому маєтку, який я вже встиг розгледіти з вулиці. Будівля стара, але дуже добре виглядала та була добре доглянута. Частково по зовнішніх стінах плівся плющ. Велика прилегла територія з газонами та насадженнями. Великий гараж чи кілька відразу поруч з будинком. Судячи з вигляду високих вікон на першому поверсі, в середині були зимовий сад або басейн. Вхідні двері високі, з важкого та масивного дерева. В середині було все оздоблено у старому стилі з додаванням трохи сучасності. Ніякої вишуканої аристократії чи оздоблень, що нагадували музей. Все у стилі мінімалізму та практичності. Перший поверх весь був присвячений господарським приміщенням, кабінетам, кухня, вітальня, їдальня, кілька вбиральнь, біль’ярдна. А весь другий поверх зайнятий спальними кімнатами та тераса з балконом у внутрішній сад.

Моя кімната мала сучасний ремонт та сучасні меблі. Власний санвузол з ванною кімнатою. Кімната Ельвіри була значно більшою. Вона займала кутову частину будинку, мала два вікна. Велике спальне ліжко та значно просторішу ванну кімнату з душовою та ванною одночасно. Велика ванна стояла окремо ближче до вікна, яке виходили у подвір’я саду.

Я не міг довго заснути цього вечора. Стрес та тривога трохи пробирали мене. Перед тим, як піти до себе, вона сказала, щоб на завтра я вже був готовий. Цікаво. Що вона мала на увазі? Мені зустрічати її у трусах та з трояндою у зубах з роботи? Чи взагалі краще із стоячим членом вже у вітальні на дивані у позі? Якась чортівня, — зарився я обличчям у подушку. А якщо «він» у мене не встане?! Я ніколи не розцінював її як потенційну жінку з якою можна не то, що мати відносини, навіть у ліжку бути. Я ніколи не фантазував щодо неї на відміну від інших. Навіщо я взагалі погодився на це все?

З такими тривожними думками, що лізли у голову я й опам’ятатися не встиг як заснув.

Марина Мелтон
Його спокуса Її покора

Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!