— Твій свідок — вибач, хто? Мені здається, я щось недочула, — перепитала Марго, все ще щиро сподіваючись, що їй дійсно почулося.
— Мисливський ніж, — незворушно повторив Філіпп.
Марго подивилася на нього з таким виразом обличчя, за якого теорія із закритим пансіонатом для душевно хворих знову заграла яскравими барвами.
Хлопець, помітивши її погляд, поспішив додати:
— Це не простий ніж. Його подарувала моєму батькові королева Агнесс, коли він служив у неї.
— Хто така королева Агнесс?
— Ну як — хто? — Філіпп вп'явся в неї поглядом, очевидно, вирішивши, що Марго знущається. — Королева Яблокії, мачуха Білосніжки.
— Мачуха Білосніжки… Мачуха Білосніжки... Чекай, я щось таке згадую... Яблука... СТОП! — Марго різко виставила долоню вперед. — Твій батько служив злій відьмі, яка наказала йому вбити бідну, нещасну принцесу?!
— Ой, ну не така вона вже й нещасна! — хмикнув Філіпп, невдоволено схрестивши руки на грудях. — Вона огріла мого батька колодою по голові й утекла, щоб її власні злочини повісили на інших!
Марго панічно замахала руками, беззвучно благаючи його замовкнути. Вона вже просто боялася почути, що в цьому божевільному світі скромна принцеса перетворилася на якого-небудь канібала і по-тихому зжерла три сусідні села.
— Добре. Припустимо, — Марго глибоко зітхнула, повертаючись до справи. — Але як ніж може підтвердити провину Червоної Шапочки?
— Він розповість про це.
Марго з силою потерла пальцями скроні. З кожною миттю вона знаходила у хлопця все більше ознак прогресуючої шизофренії.
— Ножі. Не. Розмовляють!
— Зазвичай — ні, але цей — так. Його ж батькові подарувала чарівниця.
— Зла відьма, ти хотів сказати?
— Ой, ну що за кліше! Варто комусь опанувати магію, як його одразу називають відьмою. Що за упередженість? А щодо королеви Агнесс... Ну, репутація у неї, звісно, досить спірна. Але от відьмою її навряд чи можна назвати.
Марго вирішила не розвивати цю тему. Їй і так уже вистачало відкриттів. Цей світ виявився вивернутим навиворіт, і все, що вона знала з бабусиних казок, руйнувалося буквально з кожною годиною.
— Добре. Розкажи детальніше, що це за зброя?
— Це чарівний мисливський ніж, у нього є свідомість, і він уміє розмовляти. Королева подарувала його батькові, коли той ішов зі служби. Батько ніколи з ним не розлучався. І на те фатальне полювання на Вовка він теж пішов разом зі своїм другом. Якщо хтось і знає, що сталося насправді, то тільки цей клинок.
— І де нам його шукати?
— У нас усього два варіанти, — Філіпп змовницьки понизив голос. — Або в покинутій хатині бабусі Червоної Шапочки, або в її власному новому особняку.
Марго задумливо прикусила губу. Логіка буття підказувала, що її юридична кар'єра остаточно похована, а попереду на неї чекає групове проникнення зі зломом і букет статей Кримінального кодексу.
