Раді Вас бачити!

Із Зеноном ми почали дружити, коли хлопець перейшов до мого випускного класу на початку навчального року. 

Ми одразу поладнали на підгрунті любові до онлайн ігор і після уроків почали збиратися в мене, щоб повести кілька каток. 

Перші кілька місяців ми дійсно приятелювали: гуляли, разом робли уроки, сперечалися, хто з викладачів гірший - історик, який плюється слиною, коли намагається перекричати шум на своїх уроках чи вчителька біології, яка часто любить наносити макіяж на уроці. А потім поступово ми почали ділитися думками, секретами, планами на майбутнє. Так продовжувалося до моменту поки я не побачив його майже оголеним. Ми досі жартуємо з того випадку, але саме він нас і зблизив. 

Було це одного осіннього, передзимового дня, коли все листя вже осипалося від постійних дощів та сирих вітрів, а дерева стояли змучені в очікуванні. Ми якраз встигли відсвяткувати моє вісімнадцятиріччя поки було ще тепленько, а потім температура повітря різко впала.

Як завжди - після уроків ми засіли в моїй кімнаті зіграти кілька партій. Я зробив нам по великому кухлику какао. Під час гри друг настільки сильно захопився, що перекинув, слава богу, вже теплий напій, на себе. Промок весь його одяг і довелося терміново йти в душ. Не встиг я підшукати чисті і гарні речі для Зена, як він вже стояв переді мною в одних трусах. Але схоже і труси теж доведеться змінювати і можливо не лише йому! Я так сильно залип на його ключицях, оголених м'язистих грудях, злегка підкачаному животі і тазових кісточках, які виднілися з-під низько приспущених трусів, що не почув, як хлопець до мене звертається і очевидно вже не вперше!

- Що? - наче одурманений перепитав я, неохоче відриваючись від споглядання його тіла.

- Подобається? - хитро запитав друг.

- Що подобається?

- Моє тіло. Тобі подобається? Ти так дивишся.

- Ні, ні, я просто задумався, - почав я брехати хлопцю, одразу червоніючи і відвертаючись - дурна фізіологія. - Я згадую чи є в мене чисті труси, бо твої мокрі. Від какао, - я почав вдавати, що шукаю білизну, подумки благаючи всі можливі сили про те, щоб це не виглядало дивно і щоб юнак нічого не запідозрив.

- А ну якщо так, то нічого страшного, я можу походити й без трусів, бо ці вже дійсно мокрі і холодні, - я розвернувся до нього, думаючи, що той так жартує, але він як ні в чому не бувало скинув останній клаптик тканини, який прикривав його наготу.

- Що ти робиш?! - закричав я від несподіванки, прикриваючи очі руками. 

- Ми ж хлопці, чого нам соромитися? Давай швидше неси щось, бо я тут мерзну взагалі-то! - в його голосі звучало щось дивне, але я не зрозумів, що саме мене збентежило.

 Через кілька хвилин Зен стояв переді мною в блакитних спортивках, сірому облягаючому светрі(бо я був худішим за друга і на нього кофтина була тіснувата), синіх пухнастих шкарпетках і десь там - під тими штанями ховалися мої сині труси, торкаючись його...кхм...

Думку не закінчив - обірвав себе, щоб не фантазувати про друга! Це я міг зробити опісля лежачи наодинці в своєму ліжку.

Так, про те, що мені подобаються хлопці я знав давно: ще після того, як мені не припало до душі цілувати найкрасивішу дівчинку нашого класу. А вона потім всім розповіла, що я гей. Однокласники з мене насміхалися і всіляко зачіпали. Довелося змінити школу. В цій, де я навчаюся зараз ніхто про мою орієнтацію не знає і вже не дізнаються, оскільки до випуску - рукою подати.

Отож, день, коли я побачив друга голим став початковим пунктом нашого таємного кохання.