Раді Вас бачити!

Кожного суботнього ранку я прокидався рано. Приймав душ, чистив 5 хвилин зуби, одягав пахнучий півонією після прання одяг і виходив, кажучі мамі, що я за кавою і Снікерсом. Або по морозиво. Чи купити щось із канцелярії. Чи будь-яка інша причина, яка не викличе зайвих підозр.

Насправді ж я поспішав на зустріч зі своїм найкращим другом, згораючи від нетерпіння його побачити. Ми зустрічалися у маленькому провулку за кілька кварталів від місця, де я мешкав, біля стін будинку, в яких ніхто не жив: чи то виїхали, чи то ще не заїхали - складно було вгадати. Зустрічалися ми тут ось уже кілька місяців, робили наш звичний ранковий "ритуал" і йшли гуляти туди, де менш людно. Інколи, як сьогодні знімали кімнату в готелі, щоб побути наодинці, але нічого такого ми не робили, лише цілувалися. Проте сьогодняшній день мав стати особливим, оскільки сьогодні День всіх закоханих!

Була раня весна і під ногами очікувано то тут, то там розросталися великі калюжі багнюки, яка так неприємно розлазилася під ногами, забруднюючи недавно вимиті зелені кросівки.

Дійшовши до знайомого будинку на окраїні вулиці мені залишалося лише повернути за ріг. Та раптово хтось хапає мене за тканину куртки, сильно тягне і вже через секунду я відчуваю гарячі сухі вуста на своїх. Ще через мить до мого рота вривається теплий язик Зена і нарешті так жадано переплітається з моїм.

- Ти, що дурник? Не лякай мене так! - видихнув я в привідкриті вуста друга.

- Вибач, я не міг дочекатися! - винувато подивився на мене Зенон. Його темне, кольору горобиної ночі, волосся встигло розтріпатися від вітру, але це робило його тільки сексуальнішим на ряду з червоним носом і холодними рожевими щоками, які додавали йому лише більшої мі-мі-мішності! Або я був просто одим із тих закоханих дурників, для яких їх коханий - ідеал. 

- Ти довго чекаєш і так легенько одягнений? - на хлопцеві було чорне класичне пальто - одне з тих, що коштують по кілька десятків тисяч і гірчичні черевики, виготовлені фірмою, яка позичила назву в бога в летючих сандалях. Був на ньому і шарф, який мало грів, але коштував, як моя зимова куртка і взуття разом взяті. Я цього не розумів і не зрозумію ніколи - для чого купувати щось дороге, якщо воно не дає тобі потрібних функцій - лише красивий вигляд і статус? 

Так, мій друг - хлопчик з багатої сімейки і мусить одягати все те, що йому підносять батьки, щоб не осоромити родину.

- Сьогодні не так вже і довго, ось дивися, - його холодні пальці неочікувано забралися мені під куртку, шукаючи оголену шкіру і я охнув: і від холоду і від інтимності дотиків.

- А якщо нас все ж хтось побачить? - пошепки запитав я, тривожно крутячи головою навколо і водночас палаючи від збудження.

- Ми вже стільки разів тут ховалися і обіймалися, ніхто нас не побачить! - хлопець знову припав до мого рота, а я почав йому відповідати з усієї любов'ю і жадібністю, яка тільки в мені була.

Руки Зена продовжували пестити під одягом мій живіт, а я в свою чергу погладжував його спину і час від часу прикушував то верхню, то нижню губу.

Це все вже переростало в щось більше, ніж просто обіймання! Я відчував його збудження, яке не відставало від мого. Єдина перепона для подальшого розвитку подій полягала в тому, що ми перебували на вулиці.

Наче читаючи мої думки, друг врешті відірвався від мене і схопивши за руку потягнув вздовж вулиці. І я вже наперед знав цей завчений маршрут - ми рухалися в бік готелю.