Раді Вас бачити!

- Будь же ти проклятий до останнього нащадка свого роду! — встиг крикнути Якібу один із колишніх приятелів, перш ніж його повністю встигла поглинути темрява, як це вже зробила з двома попередніми.

- Не хвилюйтеся мій майгр¹, — тихо промовив схилившись над його вухом чаклун, — щодо почутого, бо це пустий звук, який немає жодної сили. Повірте, я доклав чимало зусиль аби ви опинилися на вершині й розпочали нову еру, що затьмарить собою всі інші. Ваша імперія стане настільки могутньою, що у її бік навіть будуть боятися видихнути, я вже мовчу про те, щоб дивитися. А що стосується їх, — він кинув погляд на три стовпи, що стояли тепер посеред сірого жертовного каменю окропленого кров'ю, то вони тепер навіки змушені бути німими стражами вашої імперії.

- А якщо ні? — недовірливо запитав юнак, — Що, якщо ти все-таки помилився, а їх жертвоприношення ні що інше, як даремна помилка?

- І твої сумніви недаремні, — почувся несподівано жіночий голос, а вже через якусь мить перед ними повстала напівпрозора жіноча постать у червоному айна́сі², — бо як тільки впаде на цей камінь крапля крові одного з твоїх нащадків, як вони стануть тими, що й були і навіть ще сильнішими. Бо кожен рік твоєї імперії буде нарощувати їх силу. І як тільки її стане достатньо, від імперії не залишиться й сліду. Вона, як зародиться з твоїм іменем, так і загине разом з ним у небутті.

- Не слухайте її мій майгр, — поспішно промовив чаклун намагаючись за одне приховати страх у своєму голосі, — вона всього на всього лише тінь однієї з а́йчі³, а її слова це, як легкий вітер, не більше.

- Що ж, ти абсолютно правий син жалюгідної джи́а⁴, я лише тінь айчі. Але й тобі не варто радіти, бо саме ти станеш невдовзі наступною жертвою заради зміцнення імперії, — промовила вона й розчинилася у повітрі, немов її й не було тут...

____________________

Майгр¹ — звернення до представників чоловічої половини Ельтанарії середнього класу (прим. автора).

Айнас² — довга прямого покрою туніка з широкими по лікоть рукавами, що була тільки двох видів: червоного й білого кольору та носилася переважно жіночою половиною Ельтанарійської імперії (прим. автора). Як

Айчі³ — одна із категорій прислужниць храму Великої Матері Верховних богів (прим. автора).

Джиа⁴ — категорія людей, що не мала навіть тих прав які були у нижчих рабів Ельтанарії. Стати джиа означало не тільки втратити себе і все, а й перестати повністю належати самому (самій) собі. Тобто, стати абсолютно ніким.

〰️⚡〰️⚡〰️⚡〰️⚡〰️⚡〰️⚡〰️⚡〰️⚡〰️

ПОПЕРЕДЖЕННЯ❗❗❗

Не намагайтеся знайти у цій історії добрих фей, а також рожевих поні разом з їх родичами, не менш рожевими та ще й на додачу перламутровими крильцями, єдинорогами, бо їх тут просто немає.

Це історія де слово кохання стає зброєю лише заради того, щоб вижити. Де не тільки кожен день, але й кожна хвилина є нічим іншим, як битвою з самим собою.