Раді Вас бачити!

Кайан Варг

​Хто б міг подумати, що випадкова зустріч у натовпі переверне все моє життя. Сьогодні мав бути мій останній день в Аменд'алі. Я виконав усе, що планував: прилаштував два десятки наших молодих хлопців та дівчат до найкращих шкіл Форенса, підписав контракти на постачання нових артефактів і передав сувої з нашою історією в навчальні заклади.

​Це було головною умовою миру. Щоб нам перестали вороже дивитися в спину, ми мусили відкритися. Довіри наосліп більше не буде, бо надто багато горя ми принесли цьому континенту. Хоча справжніми монстрами були одиниці, провина лежить на всьому нашому народі.

​Тому ненависть у словах цієї рудої крихітки мене не здивувала. Я одразу зрозумів: вона якось пов'язана з тими дівчатами, яких ми повернули з полону. У мене занадто гострий слух, іноді це прокляття, але не цього разу. Я чув кожне їхнє слово з самого початку. Було навіть смішно слухати про «блохастого» та «пухнастого». Почуй я таке від когось іншого — провчив би, не задумуючись. Але її голос... він звучав для мене як найсолодша музика, навіть коли вона намагалася мене образити.

​Я не втримався. Мені до смерті захотілося поглянути на цю безстрашну дівчину. І коли я повернувся, у мене ледь щелепа не відвисла. Вона була неймовірною. Волосся палало, як справжнє сонце, шкіра — наче найтонший фарфор. А ці величезні зелені очі? Про гострий язичок я взагалі мовчу, мені справді кортіло прикусити його своїми іклами. І я це зроблю. Пізніше.

​Я пішов за нею не просто з цікавості. Мій вовк усередині почав скребтися під шкірою, щойно наші погляди перетнулися. А коли я підійшов впритул... її запах просто вибив землю з-під моїх ніг. Він вдарив у саме серце, забиваючи легені ароматом лісових ягід і хвої. Звір у мені збожеволів, я ледь стримав його, щоб не обернутися прямо там, посеред парку. Я не міг налякати її ще дужче, я б цього просто не витримав. Вона не повинна мене боятися.

​Вона — моя істинна. І тепер я нікуди не поїду, поки ми не станемо одним цілим.

​Мені потрібно розробити план підкорення цієї колючки. Але спершу — вісники батькові в Азар та Доріазу Валейну, королівському магу Аменд'аля. Він мав відкрити для мене портал, щоб я не марнував час на корабель, але тепер плани змінилися. Я залишуся тут доти, доки моя істинна мене не покохає. Коли це станеться, на наших тілах виявляться мітки, і тоді вона вже нікуди від мене не втече, бо не зможе… ми навіки будемо з’єднані однією долею.

Тепер я точно впевнений: Боги справді покарали нас за звірства мого народу. Останні шість років серед перевертнів не було жодної істинної пари. Жодної. А через це перестали народжуватися справжні перевертні. Тільки союз істинних дарує малюку силу звіра. Без цього народжуються звичайні діти: зовні вони схожі на нас, успадковують колір очей та волосся, але всередині в них немає звіра.

​Саме шість років тому до Азару почали завозити перших рабинь із континенту магів та людей. І саме тоді колишній король відправив свого брата — мого батька — на інший кінець королівства, щоб вирішити проблему невідомої хвороби. Перевертні раптом почали дичавіти, кидаючись на своїх. Вони втрачали здатність перетворюватися на людей, втрачали свідомість, залишалися лише дикі інстинкти. Батько відловлював цих бідолах: когось доводилося вбивати, інших — замикати в темницях і заковувати в кайдани. Справжню причину цього раптового сказу ми з’ясували лише тоді, коли прийшли скинути короля за його звірства, про які дізналися випадково.

​Один із наших воїнів поїхав до рідні в столицю. Саме тоді, коли він йшов по вулиці, повз нього проїхала крита повозка, яку супроводжувала королівська гвардія. Він відчув запах, його вовк миттєво прокинувся і він зрозумів, що всередині його істинна. Але зупинити повозку прямо на вулиці він не міг. Йому довелося таємно стежити за ними, поки він не побачив, як із повозки виводять нажаханих дівчат. Вони не були перевертнями: серед них було кілька фей, звичайні люди, і вона — його істинна, проста людина. Це шокувало його.

​Дівчат повели чорним ходом до королівського палацу. Вночі воїну вдалося викрасти свою обраницю та привезти її до нас. Вона й розповіла про викрадення та рабинь, яких тримали для розваг короля та його ради. Це треба було зупинити, але наших сил бракувало. Кілька місяців ми збирали вірних перевертнів, щоб влаштувати переворот і вбити тирана. За цей час у того воїна та людської дівчини народився малюк. Це стало потрясінням для всіх — вперше за довгі роки народилася дитина зі звіром усередині.

​Спочатку ніхто не пов’язав ці події. Лише згодом батько збагнув правду. Боги вирішили об’єднати наші народи в найбільш радикальний спосіб. Вони вирішили випалити нашу жорстокість коханням. Адже перевертень ніколи не скривдить свою істинну пару і іншим не дасть. Він радше розірве собі горлянку, ніж завдасть їй болю.

​Коли батько нарешті добрався до свого брата-короля, той визнав, що навмисно обпоював перевертнів на нашому боці королівства отрутою, щоб батько не дізнався про його божевільний задум із наложницями. З рабством було покінчено, як і з тими, хто в цьому приймав участь, але істинність між перевертнями досі не повернулась. Мабуть не всі гріхи очистились.

​Я дивився на свої руки, що все ще пам'ятали тепло її талії. Ця рудоволоса дівчина ненавидить мене всім серцем, і в неї є на це всі причини. Але вона — мій єдиний шанс. Мій і мого народу.

Я знаю, де її шукати. Запам’ятав, як подруга згадувала про дівчину-ведмедицю. Я привіз до Форенса лише одну таку — Ізольду Шарх. Тепер вона учениця тієї самої школи для дівчат.

​Ця ведмедиця сама напросилася їхати з нами. Хоча я набирав перевертнів не молодше двадцяти років, сімнадцятирічна нахаба вмовила мене взяти її з собою вже перед самим відплиттям. Вона так довго капала мені на мізки своєю лайкою, яка згодом перейшла у сльози, що моя нервова система просто тріснула по швах. Я здався, аби вона тільки замовкла.

​Тепер її присутність в школі — мій ідеальний шанс. Прийду провідати підопічну, перевірити, як вона облаштувалася, а заодно спробую дізнатися більше про мою лисичку. Одне я вже знаю точно — її звати Елоїза. Еллі, як лагідно називала її подруга.

​Моя Еллі... Як же мені розтопити твоє серце, переповнене ненавистю та зневагою?