Спочатку:
На сторінку книги
Ранок ніс новий день і нові клопоти. Артур поснідав і пішов пасти. Він кинув на стару, похилу вербу куртку свого діда, зручно вмостився і почав читати книжку. Хлопець завжди так робив. Ну ж не байдики бити йому три-чотири години.
Тож поки прийде додому вже встигне дочитати чергову книжку. І так за літо кілька книг прочитано. Ну а це в свою чергу великий плюс для нього. Бо все, що би ти не зробив – робиш в першу чергу для себе.
А поки Артур все сильніше заглиблювався в книгу, кількість худоби на пасовищі повільно збільшувалася. Так, що врешті-решт, коли він в черговий раз відірвав очі від сторінки, то побачив, що вже всі вигнали пасти. Скоро мала появитися і Ярина, сусідська дівчина. Вона була ровесницею Артура і вчилася в паралельному класі.
На відміну від Артура, Ярина так рано не вставала. Або якщо й ставала – то вкрай рідко. І це не дивно. Бо ж вони з друзями завжди засиджувалися допізна на лавці або гуляли десь до пізнього часу. Видно і цього разу так само загулялися. Бо за коровою вийшла мама, котра в черговий раз залишить тварину на нього а сама повернеться додому аби встигнути на роботу.
– Доброго ранку! – привітався Артур.
– Доброго! Ти вже тут! – усміхнулася жінка. – Як добре. От-то чемна дитина. Не те що моя Ярина. Приглянеш за моїми доки Ярина вийде.
Артур кивнув головою. Він знову залишився сам серед десятка штук рогатих. «Добре, що хоч биків нема. – подумав Артур. – А то не злазив би я з дерева до самого обіду». Так, бик в стаді – діло таке собі. Тим більше для такого як Артур. А так можна і приглядати. Ну куди вони зараз дінуться. Сторінку прочитав – поглянув чи всі на місці. І продовжуєш собі далі.
А тим часом сонце вставало все вище і вище над горизонтом. Роса поволі висихала. Ставало тепло. переставали співати ранішні пташки. Десь далеко погуркотів трактор діда Антипа. Корови мирно щипали траву, обмахуючи хвостами надокучливих мух, котрі вже починали просинатися в пошуку кого би то помучити. На ставку риба переставала плюскати у воді і залягала на дно. Високо в небі полетів лелека. Починався легенький вітерець.
