Раді Вас бачити!

Марта принесла пельмені в глибокій тарілці, як святу вечерю. Вони всі сиділи на підлозі, обпершись спинами об диван, їли з однієї миски, перемежовуючи виделки з вином.

— Я не впевнена, що пельмені і просеко — гарна пара. — сказала Тіна. — Але краща, ніж ми з Іллєю.

— Секс із ним був що треба, — додала, ще подумавши. — Але що з того?

— Секс — не квартира, — відповіла Марта. — В ньому не поживеш.

— І не зʼїси, — додала Ксенія, вказавши на пельмені. — А от це — так.

Марта розсміялась.

— От якби мені платили за кожного чоловіка, який виявився непотрібним після сексу...

— Ти б була такою ж багатою, як і зараз? — спитала Тіна.

— Я б купила квартиру без іпотеки, причому нову.

— У якій написано: «Тут не жив жоден мудак».

Ксенія посміхнулась. Потім зітхнула і знову завела своєї:

— Я сохну за викладачем. Він ще й подкастер. Популярний. Нарцис. І, мабуть, аб’юзер.

— Сексі набір, — кивнула Марта.

— Він сказав, що в мене гарний стиль. А потім додав: «Але трохи поверхнево».

— Блін, — пробурмотіла Тіна, вже добряче розварена, — почуваюся як пельмень зі свининою.

— Спочатку хвалить, бо треба, бо так вчать маніпулювати. А потім хєрачить усе справжнє, чим ти намагалася похвалитись.

— Я би на твоєму місці просто надіслала йому нюдс.

— І написала: «Оцініть структуру»?

— «Непогана композиція. Але є куди рости.»

Вони зареготали. Потім Тіна прилягла і заснула. Марта відкотилася в плед, як у кокон.

Ксенія сиділа сама. У тиші. Телефон блимав. Вона відкрила чат.

Дивиться. Тисне. Видаляє. Пише. Знову стирає. Просто намагається написати без помилок, а не передумувала відсилати.

Нарешті — пальці самі друкують.

«А якщо під час куні дмухати в піхву — це дійсно може призвести до повітряної емболії? Просто питаю. Гіпотетично. Не гуглити ж таке серед ночі.»

Вона натискає «надіслати». Посміхається. Кладе телефон.

— Я геніальна, — каже в темряву. І засинає.

***

Ксенія прокинулась від того, що хтось ритмічно пив воду зі склянки. Звук був такий, ніби хтось глушив її на очах. В голові хтось залив бетон, язик засипав пилом.

— Де я? — прошепотіла вона.

— У квартирі, де вночі зʼявляються пельмені й секс-демони, — озвалась Марта з кухні. — Усе, як завжди.

Тіна ще спала на дивані, стиснувши плюшевий плед, як подушку безпеки. Від колишнього лишився тільки чек, запах, і пляма від сметани.

Ксенія потяглась до телефону, ще не знаючи навіщо. Прочитала перші пʼять повідомлень у чаті — і вмить забула. Але щось у тілі було не так. Якась памʼять шепотіла:

Ти зробила щось дуже тупе.

Вона відкрила месенджер.

— Ні, ні, ні... — прошепотіла, коли побачила чат із ним.

Відправлене повідомлення. Час — сьооднішня ніч, 03:42.

«А якщо під час куні дмухати в піхву — це дійсно може призвести до повітряної емболії?»

І під ним.

Дві.

Сині.

Галочки.

Прочитано.

Скам’яніла.

За кілька секунд сказала:

— Мені або заміж.

— Або за кордон, — буркнула Марта, не піднімаючи голови.

— Або до церкви, — підкинула Тіна сонно. — Сповідь, відречення, монастир, свята вода і тиша.

— А може, — сказала Ксенія, — я просто візьму ще вина.

І вони всі погодились.