Спочатку:
На сторінку книги
За рогом на Площі Ринок знаходилась невеличка книгарня, котрою завідував пан Рильський. Це була їхня з дружиною сімейна справа. Продавались в ній старі українські видання відомих творів.
Щоранку чоловік поважного віку приходив до вкритого патиною фасаду. Брязкав зв’язкою ключів та пірнав всередину. Потім готував приміщення до відкриття. Перевіряв маленькі вітрини, змахував пил. Також підбирав книги, котрі примудрились за ніч впасти з полиць. Падало два-три стосики. Щоразу різні.
Пан Рильський не міг зрозуміти, чому так відбувається й одного разу вирішив лишитись та поспостерігати.
О сьомій вечора зачинив книгарню й став ходити рядами, старанно запам’ятовуючи, що й де стоїть. Онучка напередодні запропонувала все сфотографувати йому на смартфон. Поспіхом пробіглась залом, наклацала фотографії й по поверненню додому відправила все пану Рильському на Viber. Та що йому старістю з тими новими технологіями ладнати? Він вперто вирішив запам’ятовувати сам, за одно й розум підтримає.
Пан Рильський збився з рахунку, скільки вже кіл обійшов поміж стелажів — все було на місці. Вирішив тоді чоловік піти відпочити в комірці, де стояв потертий диван.
Ближче до ранку його збудив гуркіт. А слідом гавкіт й тупотіння, наче собаки бігали книгарнею. Пан Рильський тихенько виглянув з комірки й побачив, як між стелажами бігають вовк з лабрадором.
Вони граючись, перекотились й мало не зачепили нижню полицю. Слідом промайнув юнацький силует та прозвучав голос.
— Топ, до мене! Містер Сміт знову шукатиме тебе. І годі Біле Ікло задирати. Не громіть все навкруги.
Лабрадор лише на секунду обернувся, голосно гавкнув й побіг собі далі. А з хлопцем хтось привітався.
— Доброї ночі, Герберте!
Юна хутко кивнув.
— Й вам, Містере Фогг. — знову гуркіт і Герберт прикрикнув. — Топ, що ж таке? Біле Ікло! Досить вам, швидко до мене.
Чоловік ширше привідкрив двері й побачив поважного джентельмена років сорока з ошатною бородою та світлим волоссям. З ним під руку йшла гарна молода жінка. Вона ахнула.
— Філеасе, любий! Може нам також лабрадора завести. Дивись, який він прекрасний й грайливий.
Рильський не міг повірити. Невже він на власні очі зараз бачив Філеаса Фогга та Місис Ауду, а той юнак був Герберт? А лабрадор та вовк — це Топ і Біле Ікло?
Чоловік покосився в сторону полиць. З них впали три книги, котрі він зранку виставив. Дві Жюля Верна «Навколо світу за 80 днів» та «Таємничий острів» і одна Джека Лондона «Біле Ікло».
25.02.2024.
