Раді Вас бачити!

- О, ну нарешті, блудний син повернувся! - Джек не міг не прокоментувати появу брата

- Джеку, замовкни!

- І де ж твій улюблений халат, за яким ти поїхав учора, і тільки сьогодні повернувся, та ще й без нього?

- А, халат, чорт, забув. - брюнет почухав потилицю

- По-моєму він точно закохався, кажу тобі, - звернувся шатен до блондина

- Ой, та замовкніть ви вже, нічого подібного!

- Тобто, тобі на неї все одно? - продовжив діставати брата Джек

- Так, однаково! - слова блондина Гаррі позлили.

- І ти не будеш проти, якщо я до неї залицятимуся?

- З чого б це раптом?

- Ну як, ти ж бачив, у неї шикарна зовнішність, вона вродлива, і до того ж так танцює, можу тільки уявити, на що вона здатна у ліжку... я б хотів познайомиться з нею ближче, - Гаррі нічого не відповів. Він, скриплячи зубами, змусив себе розвернутися і піти до своєї кімнати.

Протягом години він так і не зміг заспокоїться, дізнавшись телефон Роуз Блек у фотостудії брюнет набрав Роуз

- Алло, - почувся приємний, ніжний голос на тому боці.

- Привіт, лялечко.

- Знову ти? Ти вирішив мене тепер ще й телефоном дістати?!

- Навіщо ж так грубо, лялечко, ну що я тобі зробив?

- Крім того, що переспав зі мною проти моєї волі?

- Ти теж цього хотіла, повір, з тобою все по-іншому, якби ти не захотіла, я б не зміг...

- Розкажеш ці казки своїм шанувальницям!

- Навіщо ти так?

- Гаррі Ґейт, чого ти хочеш? Ти ж отримав від мене те, що хотів!

- Лялечко, дай мені шанс!

- А куди подівся зарозумілий нахаба, що я чую? - Роуз знала, як зачепити брюнета і неодмінно цим скористалася.

- Я так і думала, залиш мене вже в спокої, видали мій номер, і забудь мене, сподіваюся, ми більше не побачимося! Прощавай, - і блондинка поклала слухавку. У цей момент до кімнати зайшов Джек.

- Гаррі, слухай, я розумію, у тебе зараз проблеми в особистому фронті, але...

- Джеку, не дратуй мене! - рявкнув на брата брюнет.

- Загалом уже три дні ми не репетируємо, скоро концерт, поїхали зараз у студію.

- Поїхали, - Гаррі різко обірвав брата і швидким кроком попрямував геть із кімнати. Він був би злим ще кілька годин. Коли хлопці почали репетирувати, то записи весь час зривалися. Гаррі не потрапляв у такт, то рвав струни на гітарі, то збивався. І ось після двогодинних спроб заспівати хоч одну пісню терпець у всіх увірвався, як увірвалася щойно чергова струна.

***

- Роуз, це що, тобі тепер Гаррі дзвонити став.

- Дістав уже, ну скільки можна, Софі, чому він не залишить мене у спокої?

- Якби ти зі мною так розмовляла, повір, я б від тебе назавжди відстала!

- Спасибі, втішила, підемо на набережну, я хочу розвіятися.

- Роуз, а чи не закохалася ти в нього випадково?

- Софі!

- Що, я просто запитала.

- Я йду, переодягнуся і ми підемо, - за п'ять хвилин Роуз перевдяглася в довгу спідницю з топом, волосся вона розпустила, взяла сумку і покинула квартиру. За півгодини вони вже були на набережній, не забувши зазирнути перед цим у магазин. Роуз вирішила купити Текіли, бо минулого разу їй вона швидко допомогла розслабитися.

- Так, що вино закінчилося? Ік, - подружки вже добряче набралися, випивши 2 пляшки, язик потроху став заплітатися, і дівчата через раз гикали і сміялися, що свідчило про перебір алкоголю.

- Що в нас...ще є? - блондинка оглянула пакет і дістала пляшку Текіли.

- Ось! - Роуз поставила на перила пляшку Текіли і пробувала відкрити, але в неї нічого не вийшло.

- На, ти спробуй! - друга теж стала намагатися, але в неї теж нічого не вийшло.

- Ех, прикро, вчора пляшку відкривав містер Гейт, - Роуз усміхнулася.

- Ну і як нам зараз знайти того, хто б нам її відкрив? - білявка озирнулася і побачила, що крім них, кругом ні душі.

- Зараз би він не завадив.

- Ось бачиш, є ж хороші спогади... спо... згадуючи про нього... ік, - подруга теж спробувала посміхнутися, але вийшло не дуже.

- Та чого ти вважаєш його таким недоступним, піднесеним, готова в ноги впасти? ось зараз... візьму йому і подзвоню, і ти побачиш... що він... звичайний хлопець.

- Ні, не треба, ти що? Та після такого він із тобою розмовляти не буде.

- А ось і буде, давай подивимося, чого мені...

***

- Гаррі все, це неможливо, поїхали додому, або тобі потрібно зняти стрес, іди зааркань яку небудь панянку, тобі щонайменше секс потрібен, ну правда, ти зараз просто нестерпний.

- Замовкни, Джек, - він ще хотів щось йому сказати, але його телефон задзвонив і на телефоні висвітилося "лялечка". Брюнет змінився в обличчі й відійшов убік, щоб відповісти.

- Алло?

- Це Гаррі Гейт, ік...

- Лялечко, тебе щось погано чути.

- А я тебе добре...ік чую.

- І чим зобов'язаний дзвінку, ти, здається, просила тебе більше не турбувати?

- Я... скажу тобі правду... ми тут пляшку не можемо відкрити... і я побилася об заклад із Софі... що ти взагалі... ік...

- Я зрозумів, ти вирішила, що можеш тепер дзвонити мені через такі дрібниці, не забувай, з ким ти розмовляєш, у мене концерт на носі, і ти зірвала своїм дзвінком мені репетицію... - але далі блондинка його не слухала, він це зрозумів, коли почув, що Роуз уже розмовляє з подругою.

- Софі... ік... ти мала рацію... я мала рацію... він просто гівнюк... давай когось іншого пошукаємо... ой Алле, я забула, що ще не відключилася... Містере Ґейт, вибачте, що змарнувала ваш час, обіцяю, більше вам не дзвонити! - і Роуз відключилася.

 Гаррі стояв кілька хвилин у задумливому стані.

- Чорт би тебе побрав, - матюкнувся брюнет і набрав Роуз.

- Алло, хто це?

- Ти де?

- Я на морі... - далі дівчина почала хихикати.

- А конкретніше?

- На міській набережній, - Гаррі відключився, прихопивши із собою Джека, він сів у машину і поїхав шукати дівчат.

- Роуз, крихітко, хто це був?

- Не знаю, Софі, схоже, нам сьогодні не випити текіли, давай допивати, що є.

Уже 15 хвилин брюнет їздив навколо набережної в пошуках дівчат, набережна виявилася безлюдною, далі проїзд на машинах був заборонений, і вони з Джеком продовжили шлях пішки.

- Ні, я розумію ти, зі своєю лялечкою не можеш ніяк домовиться, ну, а я тут до чого?

- Джеку, що ти за людина, невже важко допомогти, їх двоє, я один не дотягну, - так хлопці прогулювалися швидким кроком набережною в пошуках дівчат, і невдовзі вони їх знайшли, на одному з причалів біля бордюрів вони перебували. Світив лише один ліхтар, на перилах сиділа лялечка, вона була в довгій спідниці й топі, волосся було розпущене й розліталося на вітрі, образ був просто чарівний, подруга її ледве стояла поруч, на телефоні грала музика, й вони намагалися підспівувати, але не дуже добре виходило, Роуз у руках тримала пляшку недопитого вина, і, зробивши ковток, вона передавала її подрузі.

- Ось ви де? Вау, дівчата, ви знову нажерлися?

- О, Софі, я помилялася... ік... бачиш, приїхав.

- Вітаю, зірки... допоможіть дівчатам, а... ік... відкрийте пляшку... ік...

- Оце ви напилися однак, - Джека ця картина розвеселила.

- Ясно все з вами, - Гаррі підійшов до Роуз, і зі зручного сидячого положення взяв білявку на руки та пішов у бік машини.

- Гей, я цього не просила! Відпусти! - Роуз злегка торкаючись кулаком плеча стукнула брюнета.

- Завтра тільки спробуй мені не подякувати!

- За що дякувати то... ік, залиш мене там... мені там добре з Софі... ой Софі..., - блондинка почала озиратися, хвилюючись за подругу.

- Не хвилюйся, з нею Джек, він її забере

- Ну чого ти приїхав?

- Сама просила приїхати пляшку відкрити.

- Ось і відкрий, і мене залиш там, - Гаррі тим часом посадив уже Роуз на переднє сидіння, він чекав, доки Джек із Софі теж опинилися в машині, і після цього повіз усіх додому. Приїхавши додому, Гаррі взяв свою Роуз і потягнув до себе в кімнату.

- Гей Гаррі, а мені що накажеш із подругою робити?

- Це, як хочеш, хочеш додому відвези, адресу ти знаєш, а хочеш, тут залиш, місця в нас вистачає.

- Ясно, значить і подруга тут ночує.

Тим часом Гаррі приніс білявку до себе в кімнату і поклав на ліжко. Сам роздягнувся і ліг поруч, Роуз підвелася на ліктях і промовила:

- А що сьогодні, навіть чіплятися не будеш?

- Ні, лялечко, ти вранці мені знову скандал влаштуєш, і ти цього не хочеш, це я, збочена скотина, користуючись твоїм становищем, отримую від тебе секс.

- І що, зовсім не хочеш? - дівчина поклала свою руку на торс брюнета і стала опускатися нижче.

- Ось ти зараз чого добиваєшся?

- Ну ти ж хіба не цього хотів?

- Хотів, але не таким шляхом, сьогодні ти п'яна і хочеш, а завтра вранці що скажеш? - Роуз вже не слухала зірку, вона просунулася рукою нижче, і заповзла рукою в боксери, обхопила рукою біля основи і присунулася ближче, нахилилася до його губ.

- Не думав, що коли-небудь скажу це, але: Ні! - Гаррі з нелюдськими труднощами прибрав руку спокусниці й відвернувся від неї на бочок.

- Ах, так! - Роуз не сподобалася відмова, вона сіла на брюнета зверху і, знявши з себе одразу кофту з ліфчиком, упилася в брюнета поцілунком, притулилася до його грудей своїми голими грудьми, поглибила поцілунок і рукою поповзла знову до його ширінки, вкусила зірку за губу й посміхнулася, Гаррі рикнув і сам упився з усією пристрастю в губи білявки.

- Ну все, я тримався як міг... - Гаррі перевернув Роуз на спину, притиснув своїм тілом дівчину до ліжка і продовжив пристрасно цілувати її, пестив руками її груди, і за кілька хвилин його кімната наповнилася стогонами Роуз. До світанку вони обидва вирубилися і проспали до другої години дня.