Раді Вас бачити!

========== Глава 4 ==========

Повернувшись із братами додому, Гаррі не переставав думати про Роуз. Особливо побачивши її в тій сукні, її образ досі стояв у нього перед очима.

- Гей Гаррі, ти чого це раптом такий задумливий став? Що ти там у тому магазині побачив, що цілу дорогу мовчав, - сказав Джек, побачивши нетипову поведінку у брата.

- А знаєте що, поїхали до клубу, відпочинемо, розважимося, мені, мабуть, треба розслабитися й відійти від стресу, - Гаррі не подобалося те, що він раптом почав багато думати про цю дівчину, він вирішив відволіктися, щоб викинути її з голови, сьогодні її було занадто багато...

- Ну ось упізнаю Гаррі Ґейта, поїхали, Тай, ти з нами? - блондин уже встав і пішов слідом за Гаррі.

- Чому б і ні - шатен пішов за братами.

***

- Так, ну що подруга, завтра твій вихід, - Софі підморгнула мені, потім плюхнулася на диван.

- Чудово, що сьогодні будемо робити? - простягнула келих подрузі і плюхнулася поруч.

- У мене з'явилася чудова ідея, підемо знімати напругу алкоголем і танцями до клубу, я тут чула, на тому тижні, відкрився новий клуб "Рандеву", начебто називається. У місті з'явився якийсь новий бізнесмен, то це його заклад, і ти не повіриш, блондинкам випивка безкоштовно! - Софі була в очікуванні відповіді.

- А що... це ідея, розслабитися мені зовсім не завадить!

- Клас, тоді можна я візьму твою коричневу сукню?

- Це ту, яких у мене дві, коричнева та червона?

- Ну, так.

- А тебе довжина не бентежить?

- Ти що, подруго, ти забула хто вбив у тобі комплекс сором'язливості?

- Ну дивись, це найкоротші сукні, які в мене є, до того ж вони обтислі, краще їхати туди ввечері, годині так о 10-й, а поки що давай приговоримо цю пляшечку винця, так би мовити, головне - не знижувати градус, - захихотіли ми обидві та вирушили на кухню за вином. Випивши не першу пляшку вина і приготувавшись до клубу, чекали таксі.

Останню годину ми один одному залагоджували волосся і робили макіяж, тож вийшовши на вулицю в таксі, мали просто приголомшливий вигляд. Дві стрункі блондинки в коротких сукнях в обтяжку, в обох волосся підкручене, вечірній макіяж, туфлі на височенних підборах, мали приголомшливий вигляд, навіть схожі чимось були.

Таксі швидко привезло на місце і увійшовши до клубу ми зрозуміли, чому заклад називається "Рандеву". Атмосфера і декорації відмінно вписувалися під сучасне обладнання, і була типовою, як і у всіх клубах, голосно грала музика, а народ шумів під черговий модний трек.

Насамперед ми вирушили за барну стійку, з'ясовувати чи правильно зрозуміла Софі з приводу безкоштовної випивки. Уточнивши цей момент, замовили все те, що хотіли, і сповна насолоджувалися вживанням алкоголю.

Значно повеселівши, вирушили в танок.

***

- Гаррі, чому саме цей клуб? - Тайлер разом із братами зайняли столики нагорі, оглядаючи танцмайданчик і сам клуб.

- Він новий, мені було цікаво. Та розслабтеся ви, тут слабке освітлення, так нас хоча б не впізнають, можна розслабиться, - Гаррі, розвалившись на дивані, випив стопку налитого спиртного. Через пів години брати помітно повеселішали, випивши по пляшці на кожного.

- Слухайте, час би нам трохи потанцювати, - запропонував Джек.

- Ні, ні, я, мабуть, відійду краще, - Тайлер відійшов за сусідній столик, за яким сиділа, нудьгувала дівчина ось уже двадцять хвилин. Джек і Гаррі продовжували дивуватися поведінці старшого брата.

- Ходімо, брате, - Джек потягнув за собою Гаррі, той, у принципі, і сам був не проти. Вони швидко влилися в натовп і рухалися під музику, алкоголь зробив свою справу і хлопці поводилися більш розкуто, не забуваючи мацати дівчат, що танцюють поруч. Гаррі повністю розслабився і рухався, піддавшись музиці, і озирнувшись, в іншій стороні танцмайданчика, він побачив ту саму блондиночку. Холодний піт пройшов по його спині, протерши очі руками, він подумав, що вона йому вже ввижається.

Він ще раз став вдивлятися, але народ став ущільнюватися і переміщатися, рухаючись у такт музиці, більше брюнет її не бачив. Він знайшов у натовпі Джека і потягнув на другий поверх.

- Гей, Гаррі, ну ти чого? - блондин щойно увійшов у кураж.

- Ходімо, вип'ємо, - нічого не пояснюючи, він потягнув брата за їхній столик, тож вони спустошили удвох ще одну пляшку, навіть не помітивши відсутності Тайлера.

- Гей, Гаррі, поглянь туди, - блондин вказав на перший поверх. Біля танцполу, поруч із барною стійкою почали скупчуватися люди. Заграла пісня Joe Cocker - You Can Leave Your Hat On, на барну стійку піднялися дві білявки в однакових сукнях, одна була в червоному, інша в коричневому. Їхні сукні були неймовірно короткі, вони ідеально на них сиділи, і виглядали вони дуже сексуально, до того ж дівчатка були дуже схожі, однакові фігури, а волосся майже однієї довжини спокусливо спадало хвилями з локонів, до попи.

- Цього просто не може бути, - Гаррі зрозумів, що тоді на танцполі вона йому не привиділася.

- Дивись куди вони забралися... О, музика для стриптизу, підемо скоріше, ми повинні це бачити, - Джек схопив брата і потягнув ближче до того, що відбувається.

Натанцювавшись із Софі ми повернулися за барну стійку, веселощі продовжувалися і вимагали ще алкоголю (ну так нам на той момент здавалося), нас потягнуло на пригоду, звідки не візьмись заграла та сама пісня Joe Soskega і нас одночасно потягнуло на барну стійку. Якісь добрі люди допомогли нам із Софі забратися нагору.

Знімати нічого ми не збиралися, бо хоч щось, але ще міркували, але ось спокусливий танець ніхто не відміняв.

Маючи чудові навички в цій справі, ми з Софі стали спокусливо рухатися під музику, сідаючи і нахиляючись, виставляючи на показ груди і ноги. Натовп підсвистував і з кожною секундою ставав дедалі більшим.

***

- Оу, Гаррі, ти тільки подивися, це ж наша лялечка з подружкою! - Джек був украй здивований, і через деякий час так само як і всі, витріщався на те, що витворяли ці дівчата.

Поки Гаррі з Джеком дісталися до барної стійки, дівчата вже звели з розуму всю чоловічу половину клубу, були крики і вигуки з побажаннями продовження шоу. Дивлячись на блондинок, брати втратили дар мови, побачили, що витворяли дівчата. Гнучкі фігури звивалися в танці, спокусливо рухаючись, описуючи руками свої форми. Перезбудження відчувалося всюди. Брюнет давився слиною, дивлячись на те, що витворяла дівчина в червоному. Хвиля почуттів і емоцій розбурхала йому голову, він уважно спостерігав за кожним її рухом, і бажання зростало в ньому з кожною хвилиною дедалі більше й більше. Він більше не злився на неї, навпаки, ця ненормальна дівчина викликала в ньому незрозумілі йому почуття.

 Зрештою музика закінчилася і шоу припинилося. Саме завдяки цьому, настирливі хлопці спустили дівчат зі стійки на руках, а потім оточивши їх з усіх боків, продовжили пригощати їх, ситуація почала загострюватися, бо з'явилося багато охочих продовжити свій відпочинок у компанії білявок.

- Ти рот-то закрий уже, - блондин пожартував над братом...

- А сам то... на себе подивися! - від Гаррі не вислизнув збуджений вигляд брата

- Що це там відбувається? - Джек вказав у бік, де стояли дівчата, оточені хлопцями.

- Послухай, мені здається, настав час їх рятувати, інакше їх просто там зараз розтерзають. Он, дивись, ці вже б'ються походу, - посміхаючись, промовив брюнет, бачачи, як двоє хлопців тягають один одного за сорочки і про щось сперечаються, а дівчата випили ще по дві стопки, які їм люб'язно підсунули хлопці, і поступово почали втрачати почуття орієнтації.

- Пішли скоріше, а то вони, схоже, зараз зомліють, - Джек всерйоз занепокоївся за дівчат

- Я беру ту, що в червоному, - сказав Гаррі, - зустрінемося на парковці, - з цими словами брати рушили в натовп, підбираючись до білявок. Забрати їх було не просто, але, сказавши, що вони їхні дівчата, інші хлопці все-таки дали їм піти. Сяк-так затягнувши нетверезу білявку в машину, Гаррі повіз Роуз до себе додому. Тайлеру вони зателефонували дорогою. Поки брюнет вів машину Роуз спала, тому додому довелося тягнути її на руках. Нічого кращого, як покласти її спати до себе в ліжко, він не вигадав, сам-то він теж був далеко не тверезий, його вистачило тільки на те, щоб роздягнутися і лягти поруч із дівчиною на ліжко. Пробудження має бути багатообіцяючим!

***

Ранок Гаррі почався з того, що до нього в кімнату ввалився Джек. Він побачив Гаррі, який лежав на ліжку, з-під ковдри виднівся його голий торс, з іншого боку лежала та сама блондиночка, у червоній сукні. Про що він подумав не важко було здогадатися. Джек дещо здивувався, бо раніше його брат ще жодного разу не запрошував дівчат до свого будинку. Для подібних зустрічей Гаррі зазвичай використовував хороший готель, або житло дівчини, з якою проводив ночі.

- Гей, Гаррі, вставай вже о 12-й, нам ... на репетицію час, - Джек договорив фразу і зрозумів, що зараз йому краще піти, тим паче свою місію він виконав, тих, хто перебуває в кімнаті він розбудив. Щойно двері за блондином зачинилися, Роуз із Гаррі почали трохи оговтуватися і прокидатися від важкої ночі.

Роуз розплющила очі і була здивована новою обстановкою, оглянувши ту частину кімнати, куди була повернута її голова, почала розуміти, що нічого знайомого тут не знаходить. Голова страшенно боліла, а в горлі все давно пересохло, моторошне похмілля "привіт". Полежавши так ще з хвилину, почала більш-менш міркувати, ледь-ледь сіла на ліжко і почала озиратися. Я перебувала в зовсім невідомому мені місці, це була величезна кімната, сиділа я на великому ліжку, але те, в якому шоці я зараз була, коли повернула голову назад і побачила, хто лежить поруч зі мною, це просто не описати словами!

Біля мене лежав кумир усього жіночого населення, ніхто інший, як сам Гаррі Ґейт, і, звісно ж, будь-яка дівчина, на моєму місці, була б просто щаслива. Адже напередодні я все таки погуглила, і була здивована масштабами його популярності, прослухала кілька пісень, я дійсно їх знала, мені подобався голос, просто я не знала, що це саме Гаррі співає. Хоча для мене це було й не важливо. Своє ставлення до нього я одразу визначила, і поточним становищем була вкрай обурена, хоча визнаю, що коли він не розмовляє, то досить-таки привабливий.

Я смутно пам'ятала закінчення вечора. Але те, що зараз перебуваю у ліжку з хлопцем, цілком очевидно вказує тільки на одне. Лють закипала в мені з кожною секундою і ось розвернувшись до нього і стиснувши кулаки, гнівно закричала:

- Якого хріна тут відбувається? І що я тут роблю? - обурення моє ледве в слова могла викласти

- Уууу, лялечко, ну навіщо ж так кричати? Макітра болить, дай мені ще поспати, - брюнет повернувся на бік, вкрившись ковдрою з головою, навіть не розплющив очей.

- Я питаю, що я тут роблю і що все це означає? - Взяла подушку і запустила з усієї злості в хлопця.

- Лялечко, ну ти чого, ненормальна чи що? - отримавши подушкою по голові Гаррі схопився і сів на ліжку

- Ти так і не відповів, якого хріна я тут роблю? - ледве контролюю себе, бо мені хочеться рвати й метати.

- Як що, хіба не зрозуміло? До того, як стала зазіхати на мою скромну особу, ти - спала... тут... зі мною... в одному ліжку! - Гаррі спеціально сповільнювався на окремих словах, щоб я зрозуміла.

- Ти хочеш сказати, що ми з тобою... вчора... - мабуть, моє обличчя було красномовніше за слова, раз брюнет зробив правильні висновки.

- Господи, лялечко, у тебе зараз таке обличчя. Невже я настільки тобі огидний? - ще питаєш?!

- Перестань називати мене лялечкою, врешті-решт! - не витримавши, схопила ще одну подушку і запустила її в Гаррі. Але той вдало ухилився і забрав її.

- Та припини мене бити, що буде, якщо дізнаються, що зірку, Гаррі Ґейта, побила оскаженіла блондиночка? - ще так театрально затягнув із фразою, розриваючи на шматки моє самовладання.

- Ах ти... та я зараз тобі... - не зрозуміло що зараз мене злило більше, чи то задоволений вигляд цього самовдоволеного нахаби, чи то те, що я опинилася з ним у ліжку.

Вихопила подушку в брюнета, потім залізла на нього верхи і почала наносити подушкою удари, спочатку Гаррі це тішило, а потім і зовсім почало смішити, він почав відбиватися руками, не перестаючи кликати на допомогу.

- Та ти ще й смієшся, як же я тебе ненавиджу! - мені хотілося його просто вбити, але все, що я могла, це продовжити лупити його подушкою.

- Від любові до ненависті один крок, чула таку приказку? - Гаррі зловив мене за руку.

- Ну все, ти труп! - не усвідомлюючи, що роблю, вкусила зірку за ту саму руку, якою він мене тримав, і Гаррі завив від болю.

***

У цей самий момент у кімнату ввалилися Тайлер із Джеком. Вони чули, як Гаррі кликав на допомогу, і прибігли, не розуміючи, що тут відбувається, побачена картина їх трохи збентежила, на ліжку лежав Гаррі, блондинка його осідлала, характерні рухи й незрозумілі звуки допомагали краще оцінити ситуацію.

 Брати вирішили, що зараз застали їх на гарячому, і поспішили піти.

***

- Ну все, ти переходиш усі межі - хоч Гаррі й подобалася ця гра, і коли дівчина сиділа на ньому зверху, йому це теж подобалося. Особливо як її довге волосся майоріло на всі боки, але в кінцевому підсумку Роуз уже давно почала завдавати нестерпного болю, пора б його вгамувати, з такими думками Гаррі зловив її руки і швидким рухом вони помінялися місцями, брюнет притиснув своїм тілом тіло дівчини до ліжка, і руки закинув їй за голову.

- А ну відпусти мене негайно! - скомандувала дівчина

- І не подумаю, поки ти не заспокоїшся!

- Злізь із мене негайно!

- Я ж сказав... Ні! - брюнет нахилився до дівчини майже впритул і сказав це на вухо, бо Роуз відвернула від нього обличчя.

- Злізь, а то закричу! - блондинці вочевидь не подобалося те, що зараз вона відчувала, злість перемішалася з незрозумілим почуттям, вона відчувала його подих на своїй шкірі, і те, як їхні тіла контактували.

- А ти обіцяєш більше не битися? - Гаррі знову нахилився і сказав ці слова майже доторкнувшись до її губ.

- Нізащо! Злізь негайно! Інакше закричу!

- Ні, я просто боюся за своє життя!

Роуз закричала, та так голосно, що Гаррі чув, як сходами знову біжать брати. Голова страшенно боліла, і крик білявки погіршував становище, єдине, що спало на думку, - це закрити їй рот поцілунком.

Спочатку Роуз пробувала відвертати від Гаррі губи, і всіляко припинити дотик їхніх губ, але десь за хвилину вона перестала чинити опір, коли брати знову ввалилися до кімнати Гаррі, який, до речі, як і раніше, цього не помічав, то побачили, як брюнет лежить на білявці, і вони цілуються, Ґейт знову відчули себе ідіотами і поспішили піти геть.

***

Щойно я перестала чинити опір, поцілунок став набагато приємнішим, навіть можна сказати, дуже ніжним. Я не могла зрозуміти, чому перестала зараз сердитися на Гаррі, якесь незрозуміле почуття потихеньку пробиралося під шкіру, і відключало голову.

Віддавшись повністю поцілунку, я розслабилася, але за хвилину своїм стегном почала відчувати щось тверде, як швидко він, однак, збудився, і сам не зрозумів, що, як і я, зараз розслаблений. Скориставшись цим, вдалося зіштовхнути його з себе.

- Ти збоченець! - Ляпнула перше, що спало на думку

- І чому ж одразу збочений? - посміхнулися мені у відповідь, - це нормальна реакція на те, що я цілую неймовірно вродливу й сексуальну дівчину, - як ні в чому не бувало й цілком серйозно заявив брюнет.

- Ти... ти... - просто не знала що сказати, думки зовсім перемішалися, зараз знову відчувала і гнів, збудження від поцілунку, і хвилювання, але найбільше почувалася ніяково від становища, в якому опинилася.

- Та розслабся ти нарешті, невже в тебе голова не болить після такої  кількості  випитого? - брюнет плюхнувся назад на ліжко, підклавши під голову подушку.

- Розкажи, будь ласка, що вчора було, - мій голос тремтів, я не змогла дивитися Гаррі в очі, і, мабуть, моє збентеження бавило зірку, раз він почав мені так нахабно посміхатися.

- Ну ось, виявляється, ти можеш бути милою дівчиною, - ще й дивується.

- Я пам'ятаю тільки клуб, що було далі? - зараз сама себе не розуміла, злість випарувалася і з'явилося інше почуття - збентеження.

- А танець на барній стійці ти пам'ятаєш? До речі, ти так рухаєшся сексуально, я був вражений тобою, лялечко!

- К-к-який танець? - я не впізнавала свій тремтячий голос і злякано подивилася на брюнета.