Раді Вас бачити!

Дорогою Джек набрав Софі і коротко розповів усе їй. Гаррі прийняв душ, зібрався і поїхав назад до Роуз.

 

 На вулиці вже стемніло, тому він без проблем заліз до неї в палату через вікно непоміченим. Роуз спала. Гаррі ліг поруч на ліжко й обійняв свою лялечку, дівчина інтуїтивно повернулася до брюнета обличчям і солодко сопіла в його обіймах. Гаррі спав неспокійно, Роуз зрідка пересмикувало всім тілом уві сні, і вона ледве чутно називала ім'я брюнета. Приблизно о третій годині ночі Роуз різко схопилася і почала злякано повторювати ім'я брюнета

 

- Гаррі! Гаррі! - брюнет піднявся слідом і притиснув до себе дівчину

 

- Я тут лялечка, я поруч... ш-ш-ш, - намагався заспокоїти свою лялечку Гаррі, блондинка притулилася до коханого, і зі сльозами на очах заснула. Гаррі дуже переживав за свою кохану і майже не спав до ранку. Але вранці він почув як лікар із медсестрою почали обхід, тому він поцілував свою кохану і так само як прийшов, пішов додому.

 

Прийшовши додому, йому вдалося поспати ще десь дві години, потім до нього в кімнату залетів Джек і сказав, що вони вже запізнюються, Гаррі швидко привів себе до ладу і відправився разом із братами давати концерт.

 

Роуз прокинулася від того, що до неї в палату зайшла медсестра з лікарем. Вони оглянули дівчину, запитали про її емоційний стан, прописали заспокійливе, і перебування її в лікарні буде не менше тижня. Після лікарів до палати увійшла Софі, подруга кинулася обіймати Роуз.

 

- Роуз, люба, мені так шкода тебе, як ти? - Софі теж не змогла стримати сліз, дивлячись на подругу.

 

- Ой, Софі, відпусти, задушиш, - подруга сильно захопилася обіймами...

 

- Ой, ой, вибач, люба. - Софі випустила подругу і шмигнула носом.

 

- Усе нормально, жити буду!

 

- Я сподіваюся, у тебе через цього козла не з'явилося почуття ненависті до чоловіків?

 

- Ні, Софі, я, як і раніше, кохаю Гаррі, мені здається, цього нічого не змінить. Якщо ти, звісно, про це.

 

- Яка палата в тебе класна, прям міні квартира, душ, туалет, телевізор, ліжко широке, це все завдяки Гаррі!

 

- Мені, якщо чесно, байдуже, де лежати, зараз у мене депресивний стан, так лікар сказав, я нічого не хочу, і мені абсолютно байдуже на все, що відбувається навколо мене!

 

- Так... почалося, а ну візьми себе в руки! Гаррі он, узагалі, концерт зараз дає, до речі, давай увімкнемо! - блондинка потягнулася за пультом і знайшла пряму трансляцію концерту Гаррі

 

- Він, між іншим, після всього, що трапилося, охороняв твій сон, і пішов від тебе під ранок, а тепер он дивись, як по сцені скаче!

 

- Він був тут?

 

- Взагалі то так! І до речі, сказав, що ти годині о третій ночі прокидалася, у тебе ледве істерика не почалася, Гаррі тебе заспокоїв, і ти далі заснула.

 

- Я цього зовсім не пам'ятаю.

 

- Ну, не дивно, таке потрясіння. Я зараз, до речі, напишу Гаррі, він просив його повідомити, коли ти прокинешся, - Софі почала писати смс...

 

- Софі, спасибі що зайшла, я б хотіла побути сама!

 

- Гей, ти чого? - блондинка відірвалася від телефону і підсіла до Роуз

 

- Нічого, просто хочу побути сама! Настрій у мене такий, розумієш? Не хочу зараз ні з ким говорити.

 

- Гаразд, я тобі ще зателефоную, до речі ось зарядку тобі принесла і кілька речей, ти, будь ласка, не нудьгуй, може даремно зараз мене випроваджуєш?

 

- Ні! Чесно, все гаразд.

 

- Ну, гаразд... - Софі поцілувала й обійняла подругу на прощання, і вийшла за двері. Дорогою до виходу вона відправила ще одне смс Гаррі про теперішній стан подруги.

 

Роуз продовжила дивитися концерт, який давав Гаррі, дивлячись на екран вона стала потихеньку плакати, не помічаючи цього. Концерт ще мав іти близько години, але з невідомих причин закінчився завчасно.

 

Роуз вимкнула телевізор і задумливо стала дивитися у вікно, продовжуючи тихенько плакати.

 

За хвилин двадцять двері в її палату різко відчинилися і на порозі з'явився захеканий, розпатланий Гаррі, в одній руці він ледве стримував величезний букет квітів, а в іншій був великий кошик із фруктами.

 

- Лялечка! - брюнет підійшов і присів на край ліжка біля Роуз. Він звернув увагу, що в неї було заплакане обличчя.

 

- Гаррі! - Роуз сховала обличчя в долоньки

 

- Гей, гей, лялечко, ну ти чого? Ти не рада мене бачити? Я просто зі сцени до тебе прибіг! - брюнет намагався відняти долоньки від обличчя

 

- Ні! Що ти, я рада, просто...

 

- Просто що?

 

- Я не хочу, щоб ти бачив мене такою! - поранення на обличчі Роуз ще не загоїлися, і дівчина намагалася їх приховати від Гаррі

 

- Перестань, що за дурниці? Ти все одно красуня! Найкрасивіша на світі! А це скоро заживе, ти й не помітиш! - брюнет притиснув до себе ближче кохану

 

- Ну ось, знову плачеш? Я примчав до тебе просто зі сцени, а ти ревеш...ех ти!

 

- Вибач, нічого не можу із собою вдіяти.

 

- Поплач лялечка, це емоційне, поплач кохана, я поруч! - Гаррі сів на ліжко до Роуз і міцно обійняв дівчину, білявка обійняла у відповідь хлопця і, не приховуючи емоцій, почала ревіти захлинаючись. Так минуло десять хвилин.

- Лялечко, я тобі дещо приніс, гадаю, ти маєш зрадіти, - зірка схопився з ліжка і дістав із кошика лимонний пиріг. Він побачив, як дівчина одразу ж пожвавилася, а відкусивши шматочок, і того, стала трохи посміхатися.

 

- Ласунка ти моя! - у цей час у палату зайшла медсестра

 

- Вибачте, але час відвідувань уже давно минув, я змушена попросити вас піти, міс Блек час відпочивати.

 

- Ще кілька хвилин!

 

- Вибачте, містер Ґейт, я й так вам дала зайві півгодини прийому, тільки з поваги до вашої творчості.

 

- Ну що ж, не буду зловживати, як то кажуть... - Гаррі поцілував свою лялечку і вийшов слідом за медсестрою

 

- Скажіть, що сказав лікар, у неї депресія, я так розумію?

 

- Депресія, шок, не хвилюйтеся, кілька днів і вона оговтається, у неї сильний характер, як ми помітили... я бачила багато поцієнток, після пережитих зґвалтувань і фізичного насильства, міс Роуз дуже стійка, порівняно з іншими.

 

- Є таке, а коли завтра в неї перший обхід?

 

- О восьмій ранку!

 

- Добре, дякую, - Гаррі залишив лікарню, але лише для того, щоб залізти у вікно. На вулиці давно стемніло, тому ніхто нічого не помітив. Застрибнувши назад у палату до своєї лялечки, він побачив, що дівчина знову сидить і плаче.

 

- Гаррі! Ти прийшов? - брюнет знову сів біля Роуз і міцно обійняв її

 

- Звичайно, не міг же я тебе залишити, та й я як не як не можу звикнути спати без тебе! - дівчина продовжувала схлипувати.

 

- Гаррі...- дівчина відсторонилася від хлопця, - Ти не приходь, напевно, до мене більше!

 

- Що таке? Я тебе чимось образив, лялечко?

 

- Ні, просто ти такий хороший... а я.... тобі потрібна дівчина краща, ніж я! Я все обміркувала, згадала все, що між нами було, як поводилася з тобою, і що навіть подяки не казала за ті випадки, коли ти мене рятував. Як поводилася наприкінці наших стосунків, це просто жах... Пізнавши тебе ближче, я зрозуміла, який ти чудовий, тобі потрібна інша... не така як я... я... - але далі Гаррі слухати не став, перебив її промову.

 

- Мені ніхто, крім тебе, не потрібен!!! І щоб я більше не чув від тебе такого! Іди до мене! - Роуз обійняла брюнета і поступово почала заспокоюватися. Через півгодини вона солодко спала в обіймах брюнета.

 

Гаррі вирубився одразу після Роуз і проспав до ранку, на ньому позначилася втома і поганий сон.

 

***

 

- Кхм, кхм...містер Ґейт, як ви сюди потрапили? - до палати увійшов лікар із медсестрою, закохані так міцно спали, що не почули цього.

 

- Упс!

 

- Ми зайдемо через п'ять хвилин! - вимогливо сказав лікар і вийшов.

 

- Лялечко, ми з тобою спалилися, - дівчина посміхнулася

 

- Представляю ранкові заголовки, скандал у світі шоу-бізнесу, найвідоміший хлопець Нью-Йорка, зірка, улюбленець жінок був сьогодні знайдений у палаті моделі-початківця Роуз Блек... -далі блондинка не договорила, брюнет почав лоскотати її, від чого та ще густіше залилася веселим сміхом...

 

- Ось! Ось такою ти мені подобаєшся більше! Щоб такою і залишалася, хоча б поки я не прийду, а то час прийому почнеться тільки через три години. Лялечко, я піду вже, а то твій лікар і так на мене вже косо дивиться.

 

- Добре, - Роуз поцілувала на прощання Гаррі і він пішов.

 

Після огляду лікаря, у палату до Роуз прийшов кур'єр і приніс кілька величезних букетів квітів. За ті три години, що Гаррі був відсутній, Роуз отримувала квіти, і вся палата була заставлена ними.

 

 Наступні два дні Гаррі теж багато часу приділяв своїй коханій. Той час, поки його не було, дівчина сумувала, настрій з'являвся в неї тільки тоді, коли приходив Гаррі.

 

До кінця тижня життєвий настрій повернувся до Роуз, вона часто стала посміхатися, і її депресія стала потихеньку відступати. Відвідати подругу прийшла Софі. Блондинка вирішила позалицятися трохи за подругою, тому вона сіла позаду неї на ліжко, і стала розчісувати її довге волосся, маючи намір заплести волосся в косу.

 

- Роуз, люба, розповідай, як твої справи з Гаррі, я бачу, в тебе вже квітів ніде поставити, він так про тебе піклується... - замріяно протягнула Софі.

 

- Софі, я була такою дурепою, так поводилася з ним. Я ж кохаю його!

 

- Ось! Що я тобі казала? Щоб ти перестала вигадувати собі проблеми! Тепер подивися, до чого це все призвело!... е... вибач, крихітко, я не це мала на увазі!

 

- Та що вже тепер!

 

- Ну я так зрозуміла ви тепер знову разом?

 

- Гаррі знову квапить події, він учора вже перевіз мої речі назад до будинку, ще сказав, що свою комору пожертвував для мого взуття, у мене його виявилося дуже багато... Софі, тепер мені здається, що я на нього не заслуговую!

 

- Так, це що ще за настрій, ти найкраща, найгарніша, найкрасивіша, і в такої дівчини, як ти, мав би бути хлопець відповідний, такий, наприклад, як Гаррі Ґейт, - подруга захихотіла, і Роуз її підтримала...

 

- Як там твої справи, на особистому фронті? Щось я давненько від тебе не чула новин!

- Усе в мене добре, і Джек теж дуже добрий виявився, щойно дозволив підібратися до себе ближче, він тяжко переживає, до речі, твою травму, не можу сказати, що він викинув тебе з голови, але ми з ним на правильному шляху, поки що ми просто зустрічаємося, але ти ж мене знаєш, мені цього замало. - Софі майже закінчила заплітати не тугу косу, але Роуз одразу ж її розплела, щоб волосся її залишалося, як і раніше, гладким.

 

Дівчата базікали і сміялися якийсь час, як раптом різко відчинилися двері, і на порозі з'явився Гаррі з черговим величезним букетом.

 

- Лялечко, ну як ти тут? Я так скучив! Швидше б тебе вже виписали! - він підійшов до своєї золотоволоски і коротким поцілунком у губи з нею привітався

 

- Привіт, Гаррі, - Софі привіталася із зіркою і стала збиратися

 

- Ти що вже йдеш?

 

- Так, я, мабуть, піду! Роуз, крихітко, давай не нудьгуй тут, зідзвонимося! - подруга поцілувала Роуз у щоку, і попрощавшись із Гаррі, вийшла з палати.

 

- Лялечко, я так скучив, рідна моя, кохана, - брюнет взявся цілувати все обличчя Роуз, притиснув її до себе і поглибив поцілунок, погладжуючи руками улюблені місця.

 

- Тебе ж не було всього лише добу

 

- Всього лише? Це "аж" добу!!!

 

- Я теж сумувала, коханий, - Роуз обійняла міцніше свого брюнета...

 

- Я зараз не помилився? Я знову це чую? Лялечко, рідна моя, я теж тебе дуже-дуже кохаю! - Гаррі став наполегливо цілувати Роуз і рука його вже потягнулася до грудей Роуз, але в цей момент до палати зайшла медсестра і гучно кашлянула, привертаючи увагу на себе.

 

- Містере Ґейт, я знову змушена вам нагадати, що час відвідувань на сьогодні закінчено! Завтра ви можете вже о 10 ранку приїжджати за міс Блек, ми завтра її виписуємо!

 

- Чудово, дайте нам ще п'ять хвилин.

 

- Дві хвилини! - і медсестра вийшла за двері

 

 

 

 - Незручно то як вийшло! Як би знову не вийшло цікавої статті про особисте життя Гаррі Ґейта! І як це, до речі, нічого про це не говорили в новинах?

 

- Хороший адвокат - мій найкращий захист.

- Лялечко, завтра о десятій я за тобою приїду, тебе нарешті виписують. Я вже не можу дочекатися, коли ти повернешся до нас додому!

- Гаррі!

- Що? Лялечко... все, мені пора, побачимося завтра, кохана моя! - Гаррі поцілував на прощання Роуз і із задоволеною посмішкою на обличчі вийшов із палати.

Настав новий день, Гаррі забрав Роуз додому.

- Ось лялечка, всі твої речі тут! - Гаррі повів Роуз показувати куди він визначив її речі та взуття.

- Спасибі тобі велике, але...

- Але? Що може бути ще за "але"?

- Усе так швидко в нас виходить! Я все ще не можу прийти до тями!

- О, повір, завтра на тебе чекає великий сюрприз!

- А чому завтра?

- Тому що! Лялечко, я запрошую тебе завтра в одне цікаве місце, і я хочу, щоб ти одягла ось цю сукню! - Гаррі відкрив свою шафу і в речах Роуз дістав крайню на вішалці, мабуть, заготовлену ним же заздалегідь.

- О, Гаррі Ґейт, ти вирішив мені влаштувати романтичний вечір? - Роуз стала підходити ближче до зірки, спокусливо посміхаючись йому

- Сподіваюся, тобі сподобається! - Гаррі обійняв свою лялечку і впився пристрасним поцілунком у губи. Потім повалив її на ліжко і почав роздягати.

- Як же я скучив! - після цих слів він увійшов у неї, і стогони Роуз не припинялися ще до світанку, стомлені й щасливі вони заснули тільки під ранок.

Настав новий день.

 Роуз прокинулася першою і, щоб не будити Гаррі, вона тихесенько встала з ліжка і пішла в душ. Гаррі прокинувся за кілька хвилин і не побачивши біля себе дівчину, він запереживав, потім почув дзюрчання води, а вже за п'ять хвилин він приєднався до своєї лялечки.

- Лялечко, ти збирайся, я ж знаю у вас, у жінок, це довгий процес, а мені ще в одне місце потрібно заскочити. Загалом, я тебе вже буду чекати на місці, Він залишив Роуз у ванній, а сам одягнувся і вийшов з кімнати.

- Привіт, хлопці! - Гаррі прийшов на кухню і привітався з братами

- Привіт, привіт. Бачу в тебе зараз чудовий настрій.

- Так хлопці, і знаєте, я все ж таки зважився, я зроблю це сьогодні!

- Так... ніколи б не подумав, що дівчина настільки може тебе змінити!

- Вона особлива! Вона най, най...

- Гаразд, гаразд, ми зрозуміли... і помітили...

- Удачі, Ромео!

- Дякую, я побіг, ще в одне місце потрібно заїхати!

Роуз, тим часом, почала збиратися, дуже багато часу в неї пішло на укладку волосся, потім макіяж, сукню, туфлі на найвищій шпильці, щоб здаватися ще стрункішою. І ось, блондинка готова.

Тайлер із Джеком із завмиранням серця спостерігали, як Роуз спускалася сходами, така красива вона зараз була, брати від захоплення повідкривали роти

- Роуз! Ти просто богиня!

- Виглядаєш надзвичайно, ти прекрасна!

- Спасибі хлопчики.

- Я зараз по доброму заздрю Гаррі, - промовив Тайлер.

- Я взагалі мовчу, - Джек кинув сумний погляд у слід блондинці, яка вже сідала в таксі.

Гаррі запросив її в найромантичніше місце в усьому місті. На найвищій будівлі розташовувався невеликий ресторанчик, він був далеко не дешевий, тому дозволити його могли собі мало хто, саме тому народу там майже не було. А ціна така, через місце, в якому він знаходився. На даху будівлі, з вікнами від підлоги до стелі.

Увечері особливо було красиво спостерігати за вогниками міста. А яка краса відкривалася на терасі ресторану. Невимовний краєвид, дуже романтичне місце.

Гаррі вже чекав Роуз там. У призначений час, у дверях ресторану з'явилася його лялечка. Вона мала такий вигляд, що брюнет втратив дар мови, так він був зачарований. Дівчина продефілювала спокусливою ходою до нього і привіталася.

- Добрий вечір, лялечко! - Гаррі галантно поцілував ручку дівчини. Очі його блищали, і по ньому було видно, що він хвилюється.

- Лялечко, ти маєш просто чарівний вигляд, дивовижний, ти така гарна, що я ревную тебе сам до себе.

- Дякую, ти такий галантний сьогодні! - Роуз була здивована такою поведінкою свого коханого, і помітила, що він трохи нервує. Гаррі був сьогодні особливо гарний, одягнув дорогий, червоний костюм, краватку, можна було сказати, що вбрання в нього майже офіційне.

- Тобі тут подобається?

- Дуже! Я ніколи тут не була, тут дуже красиво, і дуже романтично.

- Тоді, може, потанцюємо? - зірка простягнув їй руку і вирушив разом із дівчиною на середину залу. Заграла мелодія, Роуз упізнала цю пісню. Ця пісня Гаррі, в ній він співає про своє велике кохання до дами серця свого.

Пів вечора Гаррі запрошував Роуз танцювати, вони балакали про все й ні про що, було випито пляшку вина, і брюнет запросив дівчину на терасу.

- Ходімо, я покажу тобі найромантичніше місце, - Гаррі взяв за руку Роуз і вони пройшли до тераси. Краєвид відкривався там неймовірно гарний, із залу лунала спокійна мелодія й атмосфера була дуже романтична.

- Гаррі, тут так гарно! - очі блондинки просто виблискували

- Лялечка...- брюнет зробив паузу, і те, як він нервує, зараз було дуже видно, - Я багато думав про нас, і я дуже шкодую, що дав тобі тоді піти. У нас із тобою непрості стосунки, ти й сама це знаєш, але я знаю точно одне, я дуже сильно тебе кохаю, я закохався в тебе майже одразу. Ти незвичайна дівчина! За такий короткий час ти стала сенсом мого життя, я шалено тебе кохаю, я шалено тебе ревную, і я хочу, щоб ти була тільки моя!

- Гаррі... - очі в Роуз заблищали від сліз, вона наче знала, до чого хилить Гаррі, потім побачила, як той плюхнувся перед нею на одне коліно і дістав маленьку коробочку з кишені.

- Лялечка! Виходь за мене! - Гаррі відкрив коробочку і дістав звідти каблучку. Роуз втратила дар мови.

- Гаррі, - Роуз не вірила в усе, що відбувається.

- Роуз Блек, ти вийдеш за мене? - брюнет повторив запитання, він побачив, що дівчина в шоці, але її мовчання трохи нервувало.

- Так! Звісно, так! - Гаррі одягнув каблучку на пальчик своєї коханої і, вставши з коліна, міцно обійняв її й поцілував. Поцілунок затягнувся, через десять хвилин вони повернулися назад за столик.

- Лялечко, я зараз такий щасливий! Ходімо, я покажу тобі ще одне місце! - Гаррі взяв свою наречену за руку, і разом з нею спустився до своєї машини.

Гаррі привіз Роуз на околицю міста до моря. Недалеко від води розташовувалося велике дерево, під яким брюнет і постелив величезне покривало, всадив туди Роуз, і приніс ще два пледи, про всяк випадок. Потім він дістав з машини кошик з усякою всячиною, фрукти, вино, шампанське, і навіть щось їстівне.

- Я бачу, ти підготувався!

- Є таке!

- Я ж казав, що ти будеш у шоці від мого сюрпризу, кохана!

- А що б ти робив, якби я сказала "ні"? - блондинка посміхнула