ВЛАД: — Бережи Лізу, як сестру, — батько привів дівчину в наш дім. Та я ніколи не бачив у ній сестри. Вона заноза з перцем, гірка й солодка, спробуєш — і вже не забудеш. Я припустився помилки і тепер між нами прірва. Ліза виходить заміж за мого друга. Та нехай я буду проклятий, якщо дозволю їй це.
ЛІЗА: Я закохалася у нього відразу. Самовпевнений засранець, він звик отримувати все, варто лише клацнути пальцями. Я ним дихала, а він легко зрадив. Я втікла від нього і від себе, і мені майж вдалося склеїти серце. Та одна зустріч — і мій картковий будиночок розвалився.
ЇХНІ ПОЧУТТЯ — ГОСТРІ ЛЕЗА, ЇХ КОХАННЯ — ЗАЛЕЖНІСТЬ.
Мажор та проста дівчина, протистояння характерів, зрада, емоції на межі. Підписуйтеся на автора та тисніть на сердечко, буду вдячна.