Алія стала полонянкою саме в той день, коли кораблі-ящери могутніх північників дісталися берегів Сикліції.
— Ти пливеш зі мною, — крижаний погляд чужинського воїна ковзнув по тендітній постаті дівчини.
Чоловік закинув її на плече, мов здобич, та легкою ходою попрямував до судна. Довгі тижні плавання — і ось нарешті рабиня дісталася Великої Півночі, де в кожну Довгу Ніч приходить жах. Чим стане для північників дивна чужинка? Порятунком чи прокляттям?
У тексті є: #любовний_багатокутник #палке_кохання #особливий_дар #містичні_тварини #смертельна_небезпека #ХЕ

Кажуть, якщо любиш одного - для іншого в серці місця не лишається. Балачки! У мене сім'я, діти. Але його довгий погляд очі в очі - і серце б'ється мов скажене. Ховаю тремтячі руки. "Дурепа сорокарічна" - сто разів собі, мов мантру! Та не допомагає.
 - Це міраж, Ліко! Як ти можеш отак враз закохатися? І, до того ж ти його не знаєш, - голос подруги тремтить.
- Так, - погоджуюсь. - Але мене тягне до нього, мов у вирву.
- А раптом це маніяк? Чого він витріщається? 
- Це не так.
- То ти вже прийняла рішення?

ВЛАД: — Бережи Лізу, як сестру, — батько привів дівчину в наш дім. Та я ніколи не бачив у ній сестри. Вона заноза з перцем, гірка й солодка, спробуєш — і вже не забудеш. Я припустився помилки і тепер між нами прірва. Ліза виходить заміж за мого друга. Та нехай я буду проклятий, якщо дозволю їй це.
ЛІЗА: Я закохалася у нього відразу. Самовпевнений засранець, він звик отримувати все, варто лише клацнути пальцями. Я ним дихала, а він легко зрадив. Я втікла від нього і від себе, і мені майж вдалося склеїти серце. Та одна зустріч — і мій картковий будиночок розвалився.
ЇХНІ ПОЧУТТЯ — ГОСТРІ ЛЕЗА, ЇХ КОХАННЯ — ЗАЛЕЖНІСТЬ.
Мажор та проста дівчина, протистояння характерів, зрада, емоції на межі. Підписуйтеся на автора та тисніть на сердечко, буду вдячна.