Спочатку:
На сторінку книги
Просторі затишні аудиторії інституту завжди були для Джейн її особистим храмом. Тут, у самому серці дизайнерського району, серед манекенів, рулонів дорогого текстилю та 3D-моделей, вона забувала про бідність і втому. Сьогоднішня лекція з конструювання одягу захопила її настільки, що вона навіть не помітила, як пролунав дзвінок на перерву.
Джейн поспішно зібрала свої записи, поспішаючи в іншу аудиторію, коли в коридорі її перехопила місіс Колдвел - кураторка їхнього курсу.
- Джейн, люба, затримайся на хвилинку, - жінка привітно, але дещо натягнуто посміхнулася, поправляючи окуляри. - Твій останній проєкт із драпування просто чудовий. Професори пророкують тобі велике майбутнє у світі моди.
- Дуже дякую, місіс Колдвел! Я справді багато над ним працювала, - очі Джейн засяяли від гордості.
- Я знаю. Але є один неприємний фінансовий момент. Відділ студентських рахунків попрохав нагадати, що оплата за наступний семестр досі не надійшла. Терміни спливають цього місяця. Будь ласка, нагадай батькам, що вони повинні терміново закрити цей рахунок, інакше система автоматично анулює твій доступ до занять. Було б дуже прикро втратити таку талановиту студентку.
Слова кураторки прозвучали м'яко, але вдарили Джейн сильніше за фізичний ляпас. Посмішка миттєво сповзла з її обличчя.
- Т-так... Звісно. Я обов'язково їм передам, - пробурмотіла вона, відчуваючи, як хвиля відчаю накриває з головою.
Які батьки? Вони ледве самі тримаються на плаву. Ці гроші мала знайти вона, і тільки вона.
Решту занять Джейн просиділа як у тумані. Паніка знову скувала її груди, не даючи вільно дихати. Щойно пари закінчилися, вона побігла додому, ігноруючи втому. Зачинившись у кімнаті, дівчина знову відкрила ноутбук. До пізньої ночі вона гарячково оновлювала сайти з вакансіями. Миття посуду, нічні зміни на заправці, роздача флаєрів... Жодна з цих робіт не могла принести їй потрібну суму за короткий час. Відчай накривав її з головою знову й знову.
Наступного ранку Джейн прокинулася з червоними від недосипу очима, але з чітким, хоч і відчайдушним рішенням. Вона одяглася і вирушила на Брікелл-авеню, до вже знайомого бізнес-центру.
Вона розуміла: якщо дасть собі ще хоч день на роздуми, хоч хвилину - страх переможе, і вона відмовиться від цієї авантюри, і втратить шанс залишитись тут, залишитись в університеті.
Шлюбне агентство зустріло Джейн зі звичною привітністю. Лора, здавалося, зовсім не здивувалася її візиту. Вона провела Джейн до кабінету і поклала перед нею товсту папку з документами.
- Я згодна, - випалила Джейн, навіть не сідаючи в крісло. Її голос трохи тремтів, але погляд був рішучим. - Де підписати?
Лора стримано посміхнулася, простягаючи їй ручку. Джейн поспіхом ставила підписи на сторінках, намагаючись не вчитуватися в рядки про суворий договір про нерозголошення та жахливий штраф за порушення умов контракту. Вона робила це швидко, наче стрибала в прірву, знаючи, що дороги назад вже немає.
- Вітаю в команді, Джейн, - Лора акуратно сховала підписані документи. - Аукціон відбудеться зовсім скоро у виставковому центрі Маямі-Біч. Але до того часу на тебе чекає навчання. З цього моменту і до самого заходу ти разом з іншими відібраними дівчатами проходитимеш наші інтенсивні курси.
- Курси? - здивовано перепитала Джейн.
- Так. Агентство гарантує клієнтам найвищий рівень. Ви повинні вміти ідеально тримати обличчя, знати правила світського етикету, вміти підтримати розмову і правильно носити дорогий одяг, граючи роль прекрасної супутниці. Чекаю тебе сьогодні о шостій вечора.
Для Джейн це було і дивно, і цікаво водночас.
Наступні кілька днів життя дівчини перетворилося на божевільний, але напрочуд захопливий марафон. Після лекцій вона бігла до агентства, проходила цікаві заняття, і знову спішила додому. Очікування чогось страшного і брудного, які мучили її раніше, почали розвіюватися.
На швидких курсах їх вчили, як правильно тримати келих із шампанським, як елегантно сідати в авто, які теми табуйовані у вищому світі, а які - навпаки, варто підтримувати. Джейн, як майбутній модельєр, з величезним інтересом слухала лекції про дрес-коди та психологію кольору в одязі. Це нагадувало їй театральну студію, де вони просто готувалися до складної ролі.
Найбільшим же потрясінням для неї стала примірка. Агентство надавало дівчатам розкішні вечірні сукні для аукціону та майбутніх побачень із клієнтами. Коли Джейн приміряла чудово скроєну вечірню сукню, яка просто ідеально сіла на фігуру, вона не могла відірвати погляду від дзеркала. Якість швів, фактура тканини - вона оцінювала це оком професіонала і була в захваті.
Повернувшись додому пізно ввечері після чергового заняття в агентстві, Джейн застала Аманду та Хлою, як завжди, на кухні. Вони дивилися на неї з неприхованою тривогою.
- Джейн, ти виглядаєш... інакше, - обережно почала Аманда, помітивши ідеальну поставу подруги, яку та тримала навіть вдома. - Ти все ж підписала той папірець?
Джейн тепло посміхнулася, сідаючи за стіл. Вона відчувала дивне полегшення.
- Так, дівчата. Я підписала. І знаєте що? Поки все йде нормально, - вона налила собі води, елегантно тримаючи склянку за саме дно, як вчили на курсах. - Це не якесь підпільне кубло. Вони влаштовують нам справжні уроки етикету, вчать манерам, дають неймовірно дорогий одяг... Це просто бізнес, де я маю зіграти роль ідеальної леді.
- Ти впевнена, що це безпечно? - тихо запитала Хлоя.
- Дуже на це сподіваюсь. Але я вже не так переживаю, - зітхнула Джейн, відчуваючи, як вузол напруги в животі нарешті слабшає. - Я впораюся з цією роллю. Зароблю гроші, оплачу навчання, і ми забудемо про це, як про дивний сон. Усе буде добре.
- Мені подобається твій настрій! Але будь обережною. Світ багатіїв жорстокий та темний. Не хочу, щоб тебе, таку світлу людину, затягнуло в те болото. – посміхнулась Аманда, намагаючись підтримати подругу.
- Мені будь-яке болото під силу пройти. І не таке проходила. – підморгнула Джейн, виходячи з кухні.
Сьогодні вона спала майже спокійно, пірнаючи в дивні передчуття чогось незвичного, наче її очікував новий етап в житті, щось нове та грандіозне.
