Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Але в казках, як ви знаєте, не всі герої танцюють на весіллях — дехто відходять у тінь, несучи свій біль, як тягар мандрівника, важкий, але необхідний для душі. Отак і Горицвіт, той срібний воїн з минулого, що навчився відпускати, як листок відпускає гілку восени, відступив від берега ріки, де Елайна й Темпсі обіймалися, ніби два сонця, що злилися в одне. Серце його стискалося, як кулак від холоду, бо сум — то не гнів, а тиха ріка, що тече під землею, невидима, але глибока. Він не дивився назад — бо знав: якщо озирнеться, то коріння ревнощів проросте знов, як бур'ян у саду, — а просто йшов хащами, де дерева шепотіли співчуття, а мох килимував стежку м'яко, як подушка для сліз. І дійшов він до галявини тихої, де лежало повалене дерево — старе, як казка про першого коханого, з корінням, що стирчало, як пальці старого діда, що розповідає байки. Горицвіт сів на нього, важко, ніби неслизький камінь упав з неба, і схилив голову, дивлячись на руки свої — мозолясті, від мечів і шипів, а тепер порожні, як гніздо після відльоту пташенят. Сльоза скотилася по щоці, гаряча, як каша з казана чаклунки, і впала в траву, де розтеклася перлиною — бо в казках сльози не марнуються, вони стають росою для квітів туги. І ось, з-за кущів, де тіні грають у хованки з сонцем, вийшов Вландер — чортенятко маленьке, з ріжками, як гілочки терну, і хвостом, що крутився, як мітла баби-єжи. Не страшний той чорт, як у байках про пекло, а радше пустотливий, як лисиця в лісі, з очима, що блищать, як вуглинки в печі, — бо в казках чорти бувають добрими порадниками, коли серце чисте, хоч і болить. Він присів поруч, на корінь дерева, і хитнув головою, як дідусь, що бачив сто зим. — Горицвітку мій, срібний листочку, — заговорив Вландер голосом тихим, як шелест попелу в каміні, — ти все зробив правильно, як герой у старій пісні. Відпустив їх, як вітер відпускає хмару, аби та полетіла до сонця. Любов — то не кайдани, а крила, і ти дав їй розмах. Тепер відпусти й себе, і те кохання, що жевріло в тобі, як жар у попелі. Воно не твоє більше — хай горить в інших, а ти... ти знайдеш свій вогник, може, в пісні чи в дорозі далекій. Горицвіт підняв очі — сумні, як озеро після дощу, — і кивнув повільно, ніби дерево хитається від вітру. — Знаю, Вландере, знаю, — відповів він, голос тремтів, як струна на сопілці перед зламом. — Відпустив я, як казка вчить. Але чому ж так болить, чортенятко? Чому серце рветься, ніби вовк гризе, а не відпускає? Воно жевріє в грудях, як терен у м'ясі, і не дає дихати вільно. Вландер зітхнув — глибоко, як дим з труби хати, — і хвостом своїм помахав, ніби відганяючи муху болю. — Бо біль — то вчитель добрий, хоч і строгий, як бабина різка. Він нагадує, що ти живий, що кохав по-справжньому, як лицар у казці про дракона. Та якщо хочеш забути все — тугу, спогади, той жар, що не гасне, — то йди до Скельника, до Того Хто В Скелі Сидить. Там, у печері, де камінь шепоче забуття, як сонний порох, ти отримаєш спокій. Лише там — ніхто не пам'ятає після того. Але бережися, Горицвітку: то небезпечно, як пірнути в чорну ріку без човна. Ще ніхто не повертався від Скельника — зникали, як роса на сонці, і тільки вітер шепоче їхні імена вночі. Горицвіт встав — повільно, як дуб, що коріння тягне з землі, — і очі його спалахнули, не вогнем, а холодним блиском, як зірка в зимову ніч. — Якщо ціна забуття — моє життя, то нехай буде так, — сказав він твердо, як клятва лицаря перед битвою. — Бо жити з болем — то не казка, а мука, як у пеклі чортівських. Краще забуття, чисте, як сніг на вершині, ніж туга, що гризе щодня. Прощавай, Вландере, мій пораднику з ріжками — хай тобі бджоли меду носять, а я... я йду до скелі. І пішов він стежкою вузькою, де кущі чіплялися за плащ, як пальці привидів, а птахи вмовляли співом: "Залишся!". Та Горицвіт не озирався — серце його калатало, як барабан у похоронному марші, і тіні дерева ховали його від сонця, ніби оплакуючи героя, що обрав темряву. А Вландер лиш стояв, хитаючи головою сумно, як дідусь над байкою з поганим кінцем. Хвіст його обвисли, ріжки опустилися, і прошепотів він у вуса: "Ох, Горицвітку, ти не слухаєшся, як усі в казках... Та може, забуття — то теж початок нової історії, де біль стає зорею в небі". І пішов чортенятко своєю дорогою, бо в казках навіть чорти не тримають за руку — вони відпускають, аби душа сама знайшла шлях. І з того часу, кажуть у лісі, коли вітер несе шепіт скелі, то чутно відлуння сопілки — тихе, сумне, як пісня про кохання, що відійшло. А чи повернувся Горицвіт? То вже інша казка, для тих, хто вміє слухати тіні. Бо в них, як і в серці, ховаються таємниці без кінця.

Кінець

Олесь Король
Лісова царівна і Змій

Зміст книги: 43 розділа

Спочатку:
Розділ 1 Пісня сопілки
1775418245
53 дн. тому
Розділ 2 Застереження
1775447335
52 дн. тому
Розділ 3 Знахідка
1775447692
52 дн. тому
Розділ 4 Угода
1775447988
52 дн. тому
Розділ 5 Сестри - русалки
1778996115
11 дн. тому
Розділ 6 Грицик
1773637942
72 дн. тому
Розділ 7 Перші ревнощі
1773810541
70 дн. тому
Розділ 8 Іскра
1773895445
69 дн. тому
Розділ 9 Загроза
1773988827
68 дн. тому
Розділ 10 Мертвий ліс
1774071163
67 дн. тому
Розділ 11 Вовкулака
1774156443
66 дн. тому
Розділ 12 Потерчата
1774243101
65 дн. тому
Розділ 13 Ночівля
1774375681
64 дн. тому
Розділ 14
1774453725
63 дн. тому
Розділ 15 Дідько
1774620588
61 дн. тому
Розділ 16 Трясовиці
1774674941
60 дн. тому
Розділ 17 Яблунька
1774940877
58 дн. тому
Розділ 18 Вландер
1775096302
56 дн. тому
Розділ 19 Травниця
1775102988
56 дн. тому
Розділ 20 Квітка Марева
1775128143
56 дн. тому
Розділ 21 Зоря
1775173217
55 дн. тому
Розділ 22 Чортяче поселення
1775174528
55 дн. тому
Розділ 23 Невідома небезпека
1775276002
54 дн. тому
Розділ 24 Перша ніч
1775316009
54 дн. тому
Розділ 25 Кам'яний велетень
1775406780
53 дн. тому
Розділ 26 Фараона
1775458857
52 дн. тому
Розділ 27 Загадки
1775495285
52 дн. тому
Розділ 28 Скарбогад
1775553540
51 дн. тому
Розділ 29 Після бою
1775622320
50 дн. тому
Розділ 30 Вибір
1775694852
49 дн. тому
Розділ 31
1775747917
49 дн. тому
Розділ 32 Зміївна
1775801822
48 дн. тому
Розділ 33 Вогняний змій
1775803564
48 дн. тому
Розділ 34 Сумнів
1775889851
47 дн. тому
Розділ 35 Тінь зради
1775905514
47 дн. тому
Розділ 36 Поєдинок
1775906324
47 дн. тому
Розділ 37 Перемога
1775930977
47 дн. тому
Розділ 38 Навь
1775971573
46 дн. тому
Розділ 39 Жертва
1775999337
46 дн. тому
Розділ 40 Вогонь, що запалює епохи
1776003950
46 дн. тому
Розділ 41 Втрата
1776009113
46 дн. тому
Розділ 42 Коло замикаєтьсЯ
1776010042
46 дн. тому
Епілог
1776010250
46 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!