Раді Вас бачити!

Оскільки Фелікс ще перед тим, як поїхати до молодших сестр, однієї з яких взагалі не виявилося вдома, викликав вантажників і сказав, коли вони мають бути в Лос-Анджелесі.

Зараз приїхавши до порожнього будинку Фелікс востаннє, перевірив, чи не залишив тут чогось, поїхав на роботу.

Він планував заночувати в мотелі і вже зранку виїхати до Лос-Анджелесу. Звичайно правильніше було сказати, що йому потрібно було дістатися пляжу Манхеттен, який знаходився всього за двадцять п'ять хвилин від Лос-Анджелеса, але це не так вже й важливо. Хіба двадцять п'ять хвилин їзди – це відстань?

Дорога була довга, але він любив долати величезні відстані саме за кермом автомобіля, і не важливо, що завдяки літаку, поїзду або іншому транспорту подорож пройде набагато легше і швидше.

Адже кайф від великої швидкості, музики, що голосно кричить, і нескінченної до самого горизонту сірого полотна асфальту наче це була доріжка, викладена золотою цеглою як у книзі: «Чарівник з країни Оз» йому не надасть жоден літак, автобус чи поїзд у світі.

Купивши в цілодобовому магазині пару банок енергетиків і цигарок, Фелікс дістався мотелю, що знаходиться на трасі 60 між Сіетлом і Олімпією, до речі, з такою ж назвою і за сумісництвом найкращого місця, де йому доводилося працювати, як і зазвичай за три години.

І як часто це буває в Сіетлі Фелікс не зміг не потрапити під зливу, що несподівано почалася.

Поставивши машину на стоянку Фелікс востаннє подивившись на бежевого кольору численні одноповерхові бунгало розставлені територією потопаючої в зелені та квітах, вранці він все одно виїжджатиме зарано і буде темно, зайшов на ресепшен.

Відразу знявши трохи вологу куртку він повісив її на вішалку. І підійшовши до реєстраційної стійки, сказав:

— Привіт, Ерік попросив мене перевірити, як ідуть справи. Мене звуть Фелікс.

— Я Джеремі, — хлопець за стійкою посміхнувся і потиснув руку. Бос зателефонував кілька годин тому і казав, що ти заїдеш.

— Приємно познайомиться. Ти поки що приготуй мені каву, а я поки що почну з реєстраційного журналу.

— Тобі яка кава? Хлопець відійшов від стійки буквально на пару метрів до протилежної стіни, де на столі стояла кавоварка та кілька коробочок із цукром та кавою. А також кілька лотків із перекушуванням.

Повноцінної кухні тут не було, бо поряд працювала закусочна, але вона зачинялася о дев'ятій вечора.

— Чорний без цукру.

— Як ти п'єш цю погань? - скривився Джеремі.

Але Фелікс взяв журнал:

— Нічого всі мої знайомі кривляться, коли дізнаються якусь, я п'ю жижу. До речі, і кава дві повні ложки.

— У першому житті я зустрічаю самогубця, — посміхнувся Джеремі і ввімкнув чайник.

— Все буває вперше, — сказав Фелікс і поринув у читання. Але ще через дві хвилини його знову був змушений відволіктися від роботи, бо почув улюблений запах свіжозвареної натуральної кави.

Проживши з матір'ю шістнадцять років, заощаджуючи пошти на всьому, щоб допомагати оплачувати величезні рахунки за комуналку та інші важливіші речі, ніж кава, він пив лише розчинну незрозумілу бурду. 

І тільки коли влаштувався першу роботу він дізнався смак справжньої кави.

— Дякую, — Фелікс зробив ковток і, посміхнувшись, повернувся до роботи.

Пізніше обійшовши всі будиночки, в яких не було постояльців Фелікс також перевірив касу і рахунки вже хотів йти лягати спати, бо вже було десь о одинадцятій, як раптом відчинилися двері і до них увійшло кілька величезних чоловіків.

«Порожня траса, мотель та купа мужиків у однакових костюмах скільки трилерів починалися подібним чином?» — встиг подумати Фелікс перш, ніж побачив страшенно сексуального хлопця, який у порівнянні з цими горилами більше скидався на Дюймовочку, хоча звичайно з ростом приблизно метр 77-78 і не погано накачаним тілом, він нею точно не був.

— Здрастуйте, — тим часом хлопець підійшов до стійки, і Фелікс зміг розглянути його краще.

«Гарний чортяка. Поблизу це видно ще краще. Так, і оскільки цей хлопець виявився всього на кілька сантиметрів нижче, Фелікс зрозумів, що визначив його рот правильно, оскільки сам він був метр вісімдесят.

Трохи пухкі губи, але в міру Феліксу такі подобалися, вони не були дівчатами, але їх буде приємно і посмоктати, і покусати. Зелене як у кішки очі та русяве волосся. Чубчик хлопця робив його ще молодшим, хоча він був певен, що вони з ним явно ровесники.

— Тут десь поблизу є автомайстерня?

— Ні. Ви можете викликати евакуатор, але, щиро кажучи, зі свого досвіду скажу, що приїде він сюди не дуже швидко. А що у вас зламалася машина?

— Не знаю, вона просто не їде.

— Я міг би подивитись, — сказав Фелікс. Я одного разу досить довго працював у автомайстерні.

Побачивши, як від спалаху радості очі незнайомця засяяли ще яскравіше, Фелікс вирішив. Він будь-що побачить яким стає цей хлопець під час сексу.

Зараз від нього віє таким спокоєм та приємним ароматом дорогого парфуму та грошей. Тому йому не терпілося поставити цього красеня в колінно-ліктьову і гарненько трахнутиуть, щоб почути, як від його ввічливого тону та елітної упаковки не залишиться і сліду.

— Коли ви можете подивитися?

— Мабуть, коли припиниться дощ? - посміхнувся Фелікс.

— Так, наче дурне запитання вибачте.

—Нічого страшного і давай на ти. "Мене звуть Фелікс", - і він простяг хлопцю навпроти руку.

— Кейн, - сказав хлопець і не відриваючи погляд від синіх наче найчистіші у світі сапфіри очей відразу запитав:

— Можна мені каву? А те, хто його знає, коли припиниться цей дощ.

— У мене є пропозиція якнайкраще, — сказав Фелікс і повів його за собою в курилку.

Не минуло й двох хвилин як Кейн повернувся до холу і щось сказавши охоронцеві пішов за Феліксом.

Той же, відкривши його особисту кімнату, в якій вони з Еріком частенько розважалися і зачинивши двері, притис Кейна до стіни глибоко поцілував.

Незабаром відірвавшись від солодких губ, щоб вдихнути повітря, Фелікс відчув приємний смак ментолу і сказав:

— Дай-но я вгадаю ти куриш данхілл з ментолом?

— Звідки ти знаєш?

— Я теж курю ці ж сигарети і ніколи не переплутаю.

— Ясно.

— До речі. Я помилився у своїх оцінках, я чомусь вирішив, що мені доведеться тебе дуже довго вмовляти, і я радий, що це не так, а то немає часу зовсім, — сказав Фелікс, попутно розстібаючи його штани.

— У мене його теж немає, тож не балакай. Є одна річ про яку ти повинен знати, я жодного разу не був у ролі пасиву, а лише раз чи два був активом, тому ти маєш зробити все акуратно.

— Я ж сказав тобі, що все буде в найкращому вигляді. «Зачекай мене пару хвилин я зараз прийду, і ми приймемо душ разом», - сказав Фелікс.

Потім швидко вискочивши в цілодобову аптеку, вони знімали офіс в одному з їхніх приміщень, Фелікс купив мастило, презервативи та клізму поспішив назад.

Коли він повернувся до кімнати, Кейн сидів на ліжку повністю голий і курив.

— Нічого я курю тут?

— Мені здається, що навіть якщо ти когось переїдеш, але за кермом голим тебе просто зобов'язані будуть вибачити.

— Мені здається це перебір, але я прийняв твою відповідь, - усміхнувся Кейн.

Фелікс підійшов ближче і уп'явшись на довгі як у моделі або бігуна і такі ж сексуальні, добре накачані як у футболіста ноги нахилився і провів рукою по стегну.

— Ходімо швидше в душу мені ніжно підготувати твою дупу.

Вдоволений такою реакцією Фелікса Кейн загасив недопалок і, підвівшись, пішов уперед. Але тільки він зробив крок, як скрикнув від сильного шльопання. 

— Придурок, - Кейн потер місце удару і, обернувшись, побачив усмішку Фелікса.

Фелікс помітивши червоний слід сказав:

— Ого, яка у тебе чутлива шкіра. Напевно, засоси залишати на тобі не потрібно? Я вірно розумію?

— За це буду дуже вдячний, — усміхнувся Кейн. Але мою дупу можеш по лапати і сильніше. Мені подобаються твої руки, вони дуже ніжні, але сильні.

— Я із задоволенням пограюся з твоєю шикарною попкою, — усміхнувся Фелікс і ущипнувши хлопця за сідниці обігнав його. Тут же відчинивши двері ванної він пропустив Кейна всередину.

Швидко роздягнувшись Фелікс із Кейном стали під душ. Після досить неприємної процедури, коли задниця Кейна була абсолютно чистою і готовою до першого проникнення, вони вийшли з ванної і повернулися до спальні.

— Оскільки саме ти недосвідчений незайманий, то попрошу тебе стати на карачки, — сказав Фелікс, показуючи на ліжко.

— Ти забув зробити реверанс або кніксен, твоя шанобливість і манери трохи збивають з пантелику. У курилці ти був набагато розв'язніший.

Фелікс засміявся і зробив реверанс:

— Що тепер ти задоволений? Давай швидше лізь на ліжко, у мене не надто багато часу.

— Я взагалі жартував, але ти так професійно робиш реверанси що цим видовищем не можна не захопитися можна поцікавитися звідки такі навички?

Фелікс схопив Кейна за руки і кинув на ліжко і навалившись на нього зверху обпалюючи диханням шию, щоки і особливо губи він сказав:

— Якось я потрапив до масовки одного історичного фільму. А тепер встань на карачки і розсунь сідниці руками, не відпускай поки я не скажу.

— О, та твоя дірка така ж якою я собі її уявляв, моя рожева краса, — сказав Фелікс і став навколішки почав вводити мову всередину.

— Блядь прошу більше не кажи подібної херні, - вилаявся Кейн і відразу ледь не прикусив собі язик голосно застогнавши від задоволення.

Через кілька годин коли Кейн лежачи на ліжку вже благав Фелікса перестати трахати його ніби він одержимий, на що Фелікс відреагував досить дивним чином, а саме просто змінив презерватив.

— Ні, годі, ти ж казав що поспішаєш, і я до речі теж, - благаюче промовив Кейн.

— Гаразд, обіцяю це востаннє. Я зараз тебе трахну разок і ти ляжеш спати, а я подивлюсь що там з твоєю машиною, - сказав Фелікс і він навіть майже не обдурив. Він дійсно трахнув його один раз, тільки справа в тому, що він не уточнив скільки часу буде тривати цей один акт.

Але оскільки він і сам втомився через годину Фелікс залишив Кейна в номері, а сам спустився вниз і вийшов на вулицю, щоб подивитися машину Кейна.

Закінчивши з ремонтом, Фелікс повернувся в номер і обійнявши сплячого хлопця теж заснув.

Вранці після прощання обидва хлопці роз'їхалися в різні боки.

Буквально за хвилин двадцять шляху Фелікс зупинився біля узбіччя і закуривши відразу ж зателефонував вантажникам, про що вони домовилися заздалегідь.

Подивившись на годинник, Фелікс трохи сильніше втиснув педаль газу в підлогу. В принципі за часом він встигав, бо йому ніяк не хотілося ні надто обігнати вантажників ні відстати від них, але проїхатися трохи на найвищій швидкості містом було одним із його улюблених хобі. 

Так що заради можливості зайвий раз спіймати якнайбільше кайфу Фелікс вирішив, що може собі дозволити змінити свої ж правила і приїхати до свого нового будинку трохи раніше.

Оскільки в дорозі йому довелося провести більше ніж двадцять дві години, як тільки Фелікс приїхав додому і побачивши що вантажників ще немає він поставив машину в гараж і відразу ж увійшовши до будинку впав на диван у вітальні для економії часу.

Ще через три години йому довелося встати і керувати робітниками, вказуючи, куди ставити ті чи інші речі.

Тільки в обід, коли люди зробили всю роботу і поїхали, Фелікс зміг прийняти душ і лягти спати в м'яке, зручне ліжко.

Пройшовшись по дому, Фелікс побачив, що ремонт зроблений так як він і мріяти не зміг би.

Ще до смерті діда поки Фелікс жив у цьому будинку йому подобався дизайн та меблі, але оскільки саме дідусь настояв на ремонті, Фелікс не став із ним сперечатися.

Поки він був тут вони разом з дизайнером обговорили основні його «хотілки» тому що всі інші найважливіші деталі типу: скільки потрібно розеток, тепла або холодна підлога та інше Фелікс залишив на дизайнера знаючи, що сам він з цим точно не впорається.

Зараз же оглядаючи свою кімнату зі стінами кольору його улюбленого м'ятного морозива з фісташками, Фелікс усміхнувся, розглядаючи величезне панорамне вікно з видом на море.

Згадуючи яку кількість кімнат у цьому будинку Фелікс був радий, що все ж таки відвоював право у діда робити ремонт не у всіх.

Він аргументував це тим, що йому дуже сподобався дизайн кухні, коридору, двох спалень для гостей, більярдної, спортзалу, кількох роздягальень, кімнати з басейном, оранжереї, бібліотеки.

А також кабінету діда в якому він точно буде жити днями і ночами, тому що він знаходився на останньому четвертому поверсі і займав все горище звідки був вид на море ще краще, ніж з його спальні, що знаходиться на третьому поверсі.

Крім згаданих вище кімнат у довгому списку залишилося ще десять кімнат, призначення яких для нього так і залишилося загадкою, яку йому зовсім не хочеться розгадувати.

Незважаючи на те, що було тільки дванадцять дня саме сонце, і всього в одному кілометрі від його будинку знаходився один з найбільших пляжів Лос-Анджелеса - Пляж Манхеттен, де люди розважалися на порожню котушку, Фелікс вирішив ще посидіти вдома, хоча йому сильно хотілося піти на пляж, але його нам дуже хотілося піти на пляж, але його дуже хотілося піти на пляж, але його дуже хотілося піти на пляж, але його дуже хотілося піти на пляж, але його дуже добре хотілося піти на пляж, але його дуже добре хотілося піти на пляж, але його дуже хотілося піти на пляж, але його дуже хотілося піти на пляж, але його дуже добре хотілося піти на пляж, але його до нас. плаванням.

Десь за дві години побачивши, що якийсь чоловік опустив матрац у воду і поплив Фелікс подумав про нього, що він явно не в собі, бо зовсім не думав про своє майбутнє. Але хто він такий, щоб судити інших?

Тому, повернувшись до роботи, Фелікс продовжив розпаковувати свої речі.

Близько п'ятої години вечора Фелікс побачивши що починається шторм вирішив що спека вже точно трохи спала. Знайшовши плавки, він вийшов на вулицю і швидко побіг до пляжу. 

Помітивши дуже далеко попереду дивну точку Фелікс вирішив, що йому точно здалося і це не може бути той чоловік на матраці. Але оскільки хвилі стали дедалі більше, Фелікс побіг до причалу — де був його моторний човен.

Він швидко спустивши її на воду знайшов бінокль і подивившись у нього зрозумів, що йому точно не здалося. Тієї людини занесло не тільки за буйки, а й чи не на середину океану.

Пізніше дивлячись на молодого з оливковою шкірою, хлопець який обхопивши себе руками за плечі тремтів точно не від холоду постійно переходячи з ламаної англійської на іспанську, яку Фелікс не знав абсолютно, він і сам подякував Богові за те, що вирішив скупатися навіть незважаючи на те, що почався шторм. Хоча й ніколи не прагнув стати рятівником чийогось життя.

— Ну, все Карлос заспокойся, — сказав Фелікс і простяг йому сигарети, він випадково знайшов пачку в бардачку і побачивши що це Вінстон вирішив що точно повинен хоч раз у житті піти до церкви, бо якщо це не було справжнім дивом, то що тоді їм є? Але на це запитання йому ніхто так і не відповів. Хоча не сказати що Фелікс потребував цього.

Повернувшись додому Фелікс хотів повести хлопця до себе, але виявилося, що вони з ним сусіди, тому Карлос відразу ж пішов додому, перед цим правда подякувавши Фелікса напевно всоте.

Тільки пізно ввечері почувши дзвінок у двері Фелікс, спустившись донизу, запитав:

— Хто там?

— Фелікс це Карлос Гонсалес. Сьогодні ти врятував мене в океані. Пам'ятаєш?

Фелікс відчинив двері:

— Як таке можна забути? Знаєш я не щодня рятую чиєсь життя.

Помітивши в руках у Карлоса пляшку вина посміхнувся.

— Це на знак подяки?

— Не зовсім. Я буду зобов'язаний тобі до труни.

— Не мели нісенітниці і проходь, ти дуже до речі, я люблю вино, — сказав Фелікс і пропустив його всередину.