Спочатку:
На сторінку книги
Ранок почався в офісі як завжди, з чашки ароматної кави та купи невирішених проблем на знімальному майданчику. Доркасу доводилося розв'язувати масу питань зі створення фільму спільно з творчою командою, займатися фінансуванням, пошуком технічного персоналу та контролювати весь процес виробництва кінокартини від початку і до її прокату. Подібна робота вимагала певної стресостійкості. Спілкування з примхливими акторами, вимогливими режисерами та нетерплячими замовниками вимагало чималих навичок комунікації та креативного підходу до організації процесу створення фільму. Усім цим Роджер володів повною мірою, маючи за спиною великий досвід.
— Містере Доркас, до вас відвідувач, містер Салліван із подругою, — повідомила молоденька секретарка.
— Запускай, — розпорядився Роджер.
До кабінету увійшов бізнесмен у супроводі молоденької профурсетки:
— А, Салліване, радий зустрічі! — зрадів Доркас і простягнув відвідувачеві руку, пропонуючи присісти в крісло.
— Роджере, як і обіцяв, радий представити тобі юне дарування — міс Дізі!
Юне дарування виявилося не настільки вже й юним, а тим паче, викликало сумніви у своїй обдарованості. Молода білявка сексапільного вигляду манірно привіталася з продюсером, мабуть, бажаючи справити найкраще враження. Доркас розумів, що товстосум готовий викласти чималі гроші за те, щоб просунути свою подружку в кінематограф. Ну що ж, тут він зможе допомогти бізнесменові в обмін на фінансування чергової картини. Адже робота кінопродюсера полягала зокрема і в пошуках фінансових джерел. А в цьому випадку, всі зірки зійшлися вдало.
— Що ж, зараз ми відправимо міс Дізі на кінопроби, а потім поговоримо про справу, — запропонував Доркас і провів гостей до знімального павільйону.
На знімальному майданчику стояла метушня звичайного робочого процесу.
— Та що ж мені, зйомки через це зупиняти?! — обурився незадоволений режисер. — Ми й так вибилися з графіка!
Доркас нахилився до нього і тихо промовив:
— Це в наших спільних інтересах...
Зрозумівши недвозначний натяк, режисер припинив роботу і звернув усю свою увагу на міс Дізі. Дівчині запропонували вимовити кілька реплік і зобразити деякі емоції перед кінокамерою. Режисер намагався знову і знову, даючи нові завдання та діалоги, але бездарна гра новоявленої акторки надто очевидно впадала в око оточуючим. Один лише бізнесмен сидів у кріслі і з захопленням дивився на свою протеже, не в змозі тверезо оцінити її здібності:
— Вона неперевершена, чи не так?! — з гордістю заявив містер Салліван, спостерігаючи за сумнівними успіхами своєї білявої подружки.
Доркас підійшов до спантеличеного режисера:
— Що це за лайно ти мені підсунув? — не витримав він.
— Слухай, Семе, ти наступний фільм зняти хочеш?
— Але ж Роджере, вона повна бездарність! Куди я її втулю? Вона ж провалить будь—яку роль!
— Не дури, це наш шанс профінансувати новий проєкт! — прошипів продюсер.
— Доркасе, адже вона повний нуль!
— А де я ще тобі грошей знайду?!
— І що ж мені з нею робити? — сперечався режисер.
— Скажи, ти спецефекти хочеш? Хочеш! Кінозірку на головну роль для успішного рейтингу вимагаєш? Вимагаєш! — доводив Роджер. — Так засунь цю ляльку в який-небудь епізод!
— Та її тільки в масовку й можна прилаштувати...
— За масовку нам стільки грошей не відвалять! — зауважив продюсер. — Спробуй знайти їй роль другого плану без діалогів.
— Без діалогів не вийде... Але я подумаю над варіантами, — неохоче погодився Сем, розуміючи нагальну необхідність таких фінансових вливань.
Повернувшись до кабінету, бізнесмен звернувся до міс Дізі:
— Дорогенька, спускайся вниз і почекай мене в машині, я скоро підійду.
Потім між Доркасом і Салліваном відбулася серйозна розмова:
— Ну, Роджере, що скажеш? Нова зірка на горизонті слави? — з надією запитав бізнесмен.
Доркас прокашлявся і обережно почав:
— Розумієш, Салліване, не все так просто...
— На головну роль хочу мою крихітку визначити! — сміливо заявив підприємець.
— На жаль, головні ролі належать іменитим зіркам, без них фільм не отримає пристойного рейтингу і провалить прокат, — пояснив Доркас.
— Але ж я за це щедро заплачу! — обурився Салліван.
— Зачекай-но, адже якщо фільм провалиться, то і кар'єра міс Дізі на самому початку полетить під три чорти, це треба враховувати, — хитрував продюсер.
Бізнесмен здивовано подивився на Роджера і задумався. Доркас поспішив підлити масла у вогонь:
— А чи готовий ти платити за кота в мішку? Чи не краще вже діяти напевно?
— І що ж ти пропонуєш? — розчаровано запитав той.
— Для початку знімемо твою подружку в маленькій, але помітній ролі. Участь в успішному фільмі з кінозіркою підніме рейтинг міс Дізі й дасть гарний старт у подальшій роботі.
— А що за фільм? — уточнив Салліван. — Їй підійде роль підступної спокусниці! — з ентузіазмом зауважив він.
— Сценарій фільму вже затверджено, тож знайдемо їй роль з огляду на можливості. Я особисто за цим простежу, обіцяю, — вимовив Роджер. — Але спочатку хотів би повернутися до фінансового питання...
Містер Салліван узяв аркуш паперу зі столу продюсера і ручкою написав цифру з безліччю нулів. Доркас схвально кивнув головою і вимовив:
— З вами приємно мати справу, містере Салліван!
Після того, як відвідувач пішов з кабінету, Доркас зателефонував режисерові:
— Семе, хапай сценариста, і нехай він вставить будь-яку роль для цієї дівчини, щоб без особливих реплік, бажано в постільній сцені...
— Та куди її в постільну сцену? Бо там почуття грати треба! А вона, як колода неотесана... — зауважив режисер.
— Слухай, за неї пропонують таку суму, що окупиться і дублерка, і кілька зайвих кадрів для «крихітки» Дізі!
— Добре. Якщо ти наполягаєш, я попрацюю над цим питанням, — знехотя погодився Сем.
Роджер відкинувся у кріслi, дивлячись на аркуш паперу з написаною сумою, i замислився над мінливостями долі. Ось, жив собі Салліван, шанована людина, мав успішний бізнес і заробив пристойні статки. Але в якийсь момент доля вирішила покарати його, підсунувши міс Дізі. В одну мить шановний бізнесмен перетворився на тупоголового віслюка, що йде на поводу своїх бажань…
Його роздуми перервав дзвінок секретарки:
— Містере Доркас, вам телефонують із банку з приводу податків, — попередила вона і перевела дзвінок.
— Алло, Роджер Доркас слухає!
— Добрий день, з Банк оф Америка, турбують, — пролунав у слухавці жіночий голос.
— Вітаю! Чим можу допомогти?
— Я телефоную з приводу сплати податку та подання усіх відповідних документів на нещодавно відкритий вами вклад на користь містера Максиміліана Сакрода.
У Роджера округлилися очі від подиву.
— Яких ще документів?
— Містере Доркас, нам потрібен номер соціального страхування та документ, що засвідчує особу клієнта.
Роджер замовк на деякий час, намагаючись збагнути, що до чого.
— Я зв'яжуся особисто з менеджером банку, містером Смітсоном, і залагоджу це питання, — нарешті вимовив він.
Доркас одразу ж набрав телефонний номер банкіра:
— Смітсон слухає!
— Це Роджер Доркас, вітаю!
— Радий вас чути, містере Доркас, чим знову можу бути корисний?
— Смітсоне, що це за чортівня з податками і документами? Мені дзвонили з вашого банку!
— О, так... Містере Доркас, існує певна процедура подачі документів на відкриття рахунку на користь третьої особи, яку ми "спростили" на ваше наполегливе прохання. Тепер банку необхідно зібрати всі належні документи, щоб заповнити відсутні прогалини. Адже будь-який вклад обкладається обов'язковим збором від держави, а для його сплати необхідно ідентифікувати особу.
Спантеличений Роджер не знав, що й відповісти:
— Містере Смітсон, я зв'яжуся з вами пізніше з приводу цього питання. Гарного дня!
