Раді Вас бачити!

– Що у тебе вдома відбувається, якщо всім плювати, що ти приводиш хлопця? – Моєму братові не плювати, але я все йому поясню. Що стосується решти… Краще залишити авто трохи далі від будинку, тоді ніхто ні про що не дізнається. Але якщо не пощастить, і батько буде вдома, то ми збираємось займатися курсовою роботою. Знайомитись з ним не потрібно, достатньо буде просто привітатися без фанатизму. «Добрий вечір» підійде. Не хвилюйся, останнім часом він повертається пізніше. – Взагалі то я більше боюся твого брата. Ми засміялися. – Побачиш його – тікай. – Твій брат не сидів у в’язниці? Такий, знаєш, великий бугай з наколками? Я уявила Ромку і хіхікнула. – Він зараз високий і худющий, бо нещодавно витягнувся. Йому п’ятнадцять. – Значить, ви близькі? – спитав Сашко, а я навіть не усвідомлювала, що все ширше відкриваю йому свою душу. – Так, дуже, – відповіла я з усмішкою. Захотілося спитати, чи є в Сашка собака, але я обсмикнула себе. Для чого ця інформація, якщо цей вечір закінчиться, і кожен далі піде своїм шляхом. Сашку дійсно треба знати про мене трохи більше, бо ми їдемо в мій дім. – А мама? У мене так давно не питали про маму, що я здригнулася. – А у мене немає мами. – Вибач, – тихо промовив Сашко. У мене і тата немає. – Я її не пам’ятаю, так що нічого. Жодної душевної рани. – Ясно. – А твої батьки? – Мама стюардеса, а тато стриптизер. Я вибухнула сміхом. – Тобто режисер, обмовився, перепрошую. Він усміхався, дуже задоволений собою. Я була зачарована. Він трохи розповів мені про своїх. Ми доїхали на легкій ноті і зупинилися в одному з провулків. – Звідси пішки, – прошепотіла я, коли мотор заглух. – Окей, – прошепотів Сашко. Ми одночасно вийшли з машини і пішли поряд по дорозі. Між нами воцарилося мовчання. Чи мучили його сумніви? Я не хотіла, щоб це питання залишилося риторичним. Відповідь була дуже важливою для мене. – Саш, якщо ти передумав, ще не пізно відмовитись. Замість слів він розвернув мене до себе і поцілував так, що всі питання було знято. – Зрозуміло. Тоді він взяв мене за руку, і ми продовжили шлях. Коли дійшли до воріт, я натиснула на кнопку і встала у потоці світла з маленької лампочки над головою. Охоронець побачив мене на екрані і одразу відчинив нам хвіртку. Всі четверо, що працювали тут позмінно, були суворими людьми, але до мене ставилися добре. Сьогодні Ігор Степанович навіть не вийшов зі свого будиночка, щоб спитати, хто прийшов зі мною – не ліз не у свої справи. Батьку вони про мене не звітували, бо той все одно не бажав про мене нічого чути. Я лише помахала рукою у бік будки охорони, як завжди. Ми піднялися на другий поверх, і я довела Сашка до своєї кімнати. – Заходь сюди, а я зараз повернуся. Пропустила хлопця до себе, а сама полетіла до Роми. Постукавши, почула «заходь» і увійшла. Брат вчив уроки, розвалившись на ліжку. Він ніколи не сідав, як нормальна людина, за стіл. Я примостилася поряд з ним. – Обійми мене міцно-міцно. Він зробив, як я попросила. – А тепер присягни, що не станеш мене зневажати, якщо я почну змінюватись. – Якщо ти викинеш якусь дурість, все одно не перестанеш бути моєю сестрою. – В моїй кімнаті зараз хлопець, який чекає на мене. – Ти впевнена? Я кивнула. – Він точно там. Ми залилися сміхом. – Ти зрозуміла, про що я. – Так, я впевнена. Я хочу… ну ти зрозумів. – То йди. Це твоє життя. – Ром… Дякую, що захищав мене у ліцеї. Я спіймала його руки і поцілувала кісточки, які були розбиті безліч разів. Він висмикнув їх, ніби я робила щось непристойне. – Хлопець хоч нормальний? Я згадала наші балачки у машині та вибухи сміху і, щоб не всміхнутися зовсім блаженно, прикусила нижню губу. Рома розсміявся. – Ти схожа на закохану дурепу. – Я не закохана, – вдарила цього бовтуна подушкою. – Він не буде тріпатися, це головне. – Це не головне. Головне, щоб він тебе не образив. Все, йди. Двері прикрий як слід. Я цьомнула брата у лоб і вислизнула у ванну. Подивилася у дзеркало. У мене палали щоки і очі блищали, я ще ніколи не відчувала себе такою гарною. Виявляється, бажання дуже прикрашає людину. Я не чекала більше ані секунди, випурхнула у свою кімнату і підбігла до Сашка, який розглядав світлини у рамках, які висіли на стіні. Я з’явилася як торнадо і, щоб не встигнути злякатися, стягувала з нього одну річ за іншою. Спершу худі, потім футболку, потім розстібнула ґудзик і блискавку на джинсах, щоб полегшити йому життя. Ми цілувалися як божевільні, мої долоні мандрували по його грудях і спині з натиском, з шаленою силою. Я спустила його джинси трохи нижче, щоб притиснутись до нього щільніше, і коли відчула його збудження животом, вигнулася і тільки тоді помітила, що сама вже стою до пояса гола. Таке буває, коли робиш щось на автоматі або мозок зайнятий іншим процесом. Мій, наприклад, був зайнятий вивченням його сексуального спортивного торса. Я знов застогнала, коли мої соски, які раптом стали до болю чутливими, зустрілися з його гарячою шкірою. – Ти просто якась нереальна… – прошепотів Сашко мені в губи. – Неземна. Він поцілував мене в усміхнений рот. Я була щаслива у ту мить. Його руки пестливо проїхалися моєю спиною і зупинилися нижче. Я встала навшпиньки і легко вкусила хлопця за плече, а він стиснув сідниці пальцями. Мені здавалося, я перемогла – він був мій. Сашко ковзнув руками трохи далі і, розвівши мої ноги, підняв мене, утримуючи за стегна. Дозволив мені цілувати свою шию, і не знаю, як я не втратила зв’язок з реальністю – не кусала і не засмоктувала шкіру, щоб гра була чесною. Хоча, відверто кажучи, я була на грані того, щоб втратити свідомість від збудження, тому він дивом залишився неушкодженим. Мов через пелену я спостерігала, як він опускає мене на ліжко, стягує з мене штани і наскрізь промоклі трусики, як розглядає, коли я зігнула ноги у колінах і розкрилася йому назустріч, повністю готова. Як роздягається сам, а потім зникає з поля зору. Я лише відчула, як хлопець злегка смикнув мене на себе, а потім застогнала, голосно і протяжно, коли він натиснув язиком мені на клітор. Він почав проробляти щось таке, від чого перед моїми очима миготіли іскри. Примудрявся невагомими дотиками пестити мій живіт і груди. Я запустила пальці в його світлу маківку, а потім відчула, як всередині мене зароджується цунамі. Кілька рваних видихів, крихітна мить у передчутті стихійного лиха, і ось напружені м’язи відпускає, я втрачаю тіло, стаю невагомою і злітаю над ним, і замість плоті і крові мене наповнює чисте блаженство. Поки я перебуваю у напівзабутті, Сашко вдягає презерватив і повільно схиляється наді мною, залишаючи цілунки на моїх ногах, животі і грудях. Я дивлюся на нього крізь напівприкриті повіки. – Кучеряшко, – він поцілував мене у плече і всміхнувся. – Продовження тобі вже не цікаво? Я зрозуміла, що треба випливати на поверхню. Поклала руки на його живіт і, хоча вони тремтіли, опустила їх нижче і легко стиснула член долонями. Мої очі відразу розширилися, і я ніби прокинулася. – Не бійся, – шепнув Сашко на вухо. – Я буду обережним. Він розкусив мене, і я видихнула з полегшенням – не треба казати самій, що для мене це вперше. – Гаразд, – відповіла я. – Не хочеш спитати ще раз, чи правда я незайманий? – Ти – ні. Ти не можеш бути незайманим, вміючи робити таке, – він дивився дивно, але не заперечував. – Я була на сьомому небі. – Що за шаблонні фрази? Ми нервово розсміялися, але потім зустрілися поглядами і затихнули. Я притиснулася до нього грудьми, і ми злилися у поцілунку. Я відчувала, як його член торкається мене і стогнала в його рот, а він як навмисне взяв його в руку і провів по моїх вологих складках. Я підскочила, ледь сама не насаджуючи себе на нього. – Бля, яка ти чуттєва, Наташ. – Я більше не мо-ожу… Са-аш… – хникала я, поки він продовжував гратися зі мною. Я відчула, як він зупинився навпроти входу, і п’яними очима ми подивилися одне на одного. Сашко глибоко поцілував мене і ковзнув усередину мене. Він одразу завмер і, розірвавши поцілунок, спіймав губами мою сльозу, а потім наступну. Він почав цілувати все моє обличчя. – Все добре, – сказала я. Хлопець усміхнувся. – Я легенько, – шепнув він. – Мгм, – відповіла я. Він був обережним, як обіцяв. В якийсь момент я навіть перестала відчувати біль, залишилися тільки відчуття, як мене повільно розтягує і відпускає… фантастично приємні відчуття. Мені самій захотілося більшого. Я поклала руки йому на сідниці і кілька разів натиснула, сигналізуючи, що готова пришвидшитися. Сашко був весь мокрий, а я горіла. Моє цунамі накрило мене вдруге, тільки на цей раз хлопцю довелося затикати мені рот рукою, щоб на крики не прибігла охорона. Я тремтіла цілу вічність, навіть коли він вже вийшов з мене. Він підтягнув покривало, що збилося до самих ніг, і накривши мене, ліг рядом і обійняв. – Як ти? – спитав Сашко. – Як у раю. Він наблизився і торкнувся губами моєї скроні, і в цьому положенні залишився, продовжуючи пестити мій лоб. – А ти? – підняла обличчя йому назустріч. – Я вже мрію про наступний раз, – тихо проговорив він. Я вдивлялася в нього уважно. Все було якось неправильно. Або навпаки – саме правильно? Я не втратила повагу до нього, як гадала, не зникли мій інтерес і бажання бути з ним. Я теж хотіла продовження, бо відчувала, що між нами виникла особлива легкість і взаєморозуміння. Таке трапляється, можливо, один раз на тисячу, і від цього не відмовляються через безглуздий принцип. Він був зараз у моєму ліжку – хіба це не доказ, що їхні з Анею стосунки вичерпали себе? Вони зустрічалися з восьмого класу, це сильно і навіть страшно звучить, такі стосунки не розриваюсь ні з того ні с сього. Йому просто потрібно більше часу на прийняття. Але мене все одно гризла зсередини совість. Я лягла до нього боком, спираючись на зігнуту у лікті руку. – А як же Аня? – Аня… Давай не будемо вплутувати її сюди, – насупився він. – Є вона, а є ти, – він поцілував мене, пом’якшуючи свою відповідь. – Це різне. Ти ж не скажеш їй? Я не підла. Тобто… я, звісно, переспала з хлопцем своєї товарки з волейбольної команди, що само по собі підло, але я не опущусь до брудних методів. – Нікому не скажу. Це тільки між нами. – Ти згодна на секс? Я ствердно кивнула.