Раді Вас бачити!

- О, ти прокинувся? - почув я десь збоку від себе, відкриваючи очі.

Був ранок. Сонце яскраво освітлювало кімнату, а пташки вже давно почали свої щоденні щебетання за вікном. Все наче звично, от тільки... Я лежав в обіймах свого друга, а він ніжними дотиками грався з моїм волоссям. І тут я згадав, що відбувалося вночі.

- Ооо, - це все що я зміг вимовити, геть розгублений.

- Це замість доброго ранку? Чи ти ще настільки спантеличений?

- Другий варіант.

- Ось - попий водички, - Богдан подав мені кухлик з водою, який я осушив за один раз. - Ще я приготував сніданок, принести тобі в ліжко? - турботливо поцікавився він.

- Ні, дякую, я поки...я мабуть не зможу щось з'їсти поки між нами оце все, - я зробив в повітрі колові жести пальцем, ніби окреслюючи ситуацію вцілому.

- А що тобі не зрозуміло? Я тобі не подобаюся?

- Подобаєшся. Але ж ти любиш дівчат! Як так сталося?.. І оце вчора?.. Я не розумію...

- Ти мені подобаєшся. Вже давно. І я сам це зрозумів тільки в той момент, коли познайомив тебе з Демидом.

- Тобто як? Як таке можливо? Це якийсь прикол чи що? - я не вірив своїм вухам - як таке можна було вигадати?!

- Ти мені подобався весь цей час. Але я думав, що це лише дружні почуття. А насправді, що я почуваю до тебе значно більші і глибші почуття, ніж звичайна дружба я зрозумів, коли ти спілкувався з Демидом - те як він до тебе залицявся, фліртував з тобою, як взяв номер. Я уявив вас разом, уявив тебе в його ліжку і...Так, знаю дуже поганий опис ситуації з мого боку, проте я це все тоді побачив, уявив і зрозумів, що я тебе шалено ревную! Я не переживу, якщо ти будеш з ним в будь-який спосіб, якщо ти навіть просто будеш з ним спілкуватися. Тому я сказав Демиду, щоб ні на що не розраховував, бо я маю на тебе плани. Вибач, що так по тупому повівся, я знаю, що не мав усе вирішувати за тебе. Я хотів тобі зізнатися у своїх почуттях і почав вигадувати план як це зробити. Але перед тим потрібно було переконатися, що ти теж до мене щось відчуваєш.

- І як, переконався?

- Так.

- Яким же це чином?

- Ти сам мені про це сказав. Усіма доступними словами і жестами.

- Щооо? Що ти вигадуєш? - я ніби і мав обуритися, але ніде правди діти - я ж мав почуття до Богдана і міг проговоритися про це чи якось дійсно виказати себе. - Добре, припустимо. А чому ти так мені нічого і не сказав?

- Я хотів вчора з тобою поговорити, але ти був втомлений.

- І ти вирішив поприставати до мене? Без пояснень. Не втримав себе в штанях?

- Ти наче був не проти, - лукаво усміхнувся друг.

Звісно я був не проти! Такий шанс випав!

- Добре. То, що тепер між нами? - запитав я останнє, що не давало мені спокою.

- Давай зустрічатися, - ось так просто взяв і запропонував Богдан.

Я дивисвя на цього прекрасного і сексуально скуйовдженого після сну хлопця і не міг повірити у своє щастя.

- Ти серйозно?

- Серйозніше нікуди. То ти згоден?

- Так, згоден, наче в мене був інший вибір, - я грайливо закотив очі, а Богдан в цей момент міцно мене обійняв і поцілував.

- Тепер сніданок, тобі потрібно поповнити запас енергії.

- До речі про їжу. Я підозрюю, що ти мене вчора чимось нагодував, бо зазвичай я так не поводжуся. Тобто поводжуся, але, щоб ти знав я не вкрай сексуально стурбований!

Коханий на це тільки розсміявся.

- Нічого особливого. Просто почитав в інтернеті, які продукти підсилюють статевий потяг і додав до нашого раціону трохи горіхів, інжиру, чай з медом...

- Чай з медом! Там щось було?

- Та ні, заспокійся, звичайний чай, але я прочитав, що він може посилювати потяг. Я купував його в аптеці, не переймайся. Я взагалі не знав чи щось спрацює і ні на що не сподівався, якщо чесно.

- Добре, пішли нагодуєш мене своїм смачним сніданком. І напоїш цим женшеневим чаєм, вигаднику, - усміхнувся я і поцілував Богдана.

Скажу тільки, що після того як ми поповнили нашу енергію ми одразу ж і продовжили її витрачати. І витрачали ще кілька днів поспіль у різних частинах будинку і навіть за його межами. Але це вже зовсім інша історія.