Спочатку:
На сторінку книги
Ну, було б просто гріх не скористатися такою нагодою. Особливо, коли сама можеш організувати власний комфорт.
Тож, прокинувшись у новому тілі, розпочала активну діяльність. Першим пунктом у списку став пошук місця для майбутнього проживання.
В останній частині книги Амелія з Джастіном тікали від нашого лиходія і, випадково натрапивши на маленьке село в горах, залишилися там на пару тижнів. Завдяки магічному куполу, який покривав територію навколо Лісового, без дозволу ви туди не зможете потрапити. Але навіть магічний захист не став проблемою для розумного, талановитого й впертого лиходія. Знайшовши союзника всередині села, він обійшов захист, майже спалив усе дотла й забрав Амелію.
Так. Ви чудово усе зрозуміли. Я обрала це село. Родючість ґрунту тут гарна, що забезпечить хороший урожай. А для мого плану це один з найважливіших етапів.
Приїхавши до Лісового, я спокійно поговорила з місцевою владою, підкріпивши слова кількома золотими монетами. Одразу ж пройшла перевірку і змогла отримати щось на зразок перепустки. А наступного дня вже купила там будинок з присадибною ділянкою. Після чого вирушила за Маркусом.
Трясучка в кареті вбивала мене і подумки я проклинала власні письменницькі здібності. Каріно, ти писала книгу в жанрі фентезі, то чому б тобі було не надрукувати пару фраз про магічну телепортацію? Це значно б полегшило моє нинішнє положення. Проте, вибору не лишалося. Невдовзі лиходій мав потрапити в засідку бандитів, яких найняла його мачуха. Жінка, м'яко кажучи, недолюблювала юнака і намагалася завадити його поверненню в столицю, а в останній рік взагалі хотіла усунути фізично.
Таким чином, під час бійки Марк полетів з обриву, але врятувався завдяки річці внизу. Хлопця віднесло далі за течією і викинуло на берег, де його знаходить Амелія разом з братом і приводять у свій маєток. Однак, прокинувшись, хлопець нічого не пам'ятав.
Я могла не дати важливому ланцюжку подій запуститися. По-перше, не відбудеться зустріч головних героїв. По-друге, амнезія Марка розв'язувала мені руки. Я ж можу наговорити йому різної маячні і він не зможе нічого заперечити.
Та все ж...є маленький нюанс. Важке дитинство в герцогстві, а згодом й роки ізоляції у віддаленій місцевості, змусили лагідний і добрий характер Марка змінитися на холодний та жорстокий. З появою Амелії він уперше побачив світло в цьому темному світі. Проте дівчина обрала іншого. А далі одна за одною почалися події, які зрештою перетворили його на одержимого тирана, яким керувало бажання знищити усе навколо.
Гмикнула. Звичайно, у мене жорстоко він хіба що бур'ян на грядках полоти буде.
Однак, питання знищення цілого континенту залишається відкритим. Марк знаходився в стані постійного стресу і боровся за виживання. Будь-яка деталь може стати спусковим гачком. Чи зможе він розслабитися завдяки спокійному, розміреному житті в нетоксичній атмосфері? Ще не завадить показати незабутні краєвиди, навчити нормально контактувати з іншими людьми і – найголовніше – допомогти знайти своє місце в цьому світі.
Водночас, треба бути максимально обережною, не перетинаючи межі, та уникати романтичних натяків! Я вже вирішила грати роль старшої сестри, маю притримуватися цієї позиції і тоді в його голову не полізуть дурні романтичні ідеї. Бо знаю я цих почорнівших яндере – щойно покажеш теплоту, вони одразу захочуть спалити всесвіт заради тебе.
А гарну дівчину ми обов'язково йому знайдемо!
***
Я заплатила кучеру з надбавкою за його допомогу. Все ж таки, свою роботу він виконав на відмінно і, при цьому, не бовкнув зайвого. А ще Марк був високим хлопцем, і самій тягнути цю тушу — нереально.
– Випий, — протягнула йому таблетку, — і наша домовленість виконана.
– Добре, пані. — Він спокійно проковтнув таблетку.
Подумки видихнула.
Зайвий свідок мені ні до чого, коли ледь не викрадаєш сина герцога, але рука не підніметься позбавити когось життя. Щоб розв’язати проблему, я заздалегідь навідалась до магічної крамниці, де купила різних цікавинок. Серед тих дрібничок знайшлися й таблетки забуття. Вони поступово стирають спогади за останні кілька годин. Зрештою людині починає здаватися, ніби за той час не сталося нічого важливого.
Карета рушила, піднявши за собою стовп пилу. Я прикрила обличчя рукавом і швидко рушила до будинку, рятуючись від хмари пилу.
Скажу одразу, що двоповерховий будинок явно бачив кращі часи і проживання тут не є моєю мрією, та водночас, інші варіанти не могли запропонувати таке велике різноманіття дерев на ділянці. Мати город важливо для фермера, але я маю враховувати усі варіанти. Раптом моєму лиходію більше сподобається вирощування фруктів, аніж овочів?
Але забігаю далеко вперед, бо саме у цю мить я відкрила двері і з сумом роздивлялася обстановку. Від попередніх власників у вітальні лишилася шафа, крісло-качалка, диван із пружиною, що загрозливо стирчала зі спинки, та багато незрозумілого сміття в плетених кошиках.
Кухня виглядала трошки краще за рахунок наявності пічки, стола зі стільцями та навіть усіх потрібних шаф (їх було усього три, але в нашій ситуації цього достатньо). Інша проблема турбувала мене куди більше.
Передусім, я пробула в книжковому світі десь тиждень, але дозволяла собі жити на широку ногу. Зупинялася в дорогих готелях, їла смачну їжу і насолоджувалась комфортним життям. Маскувалась тільки, коли мала справу зі старостою села. І я таки не була готова зустрітися з відсутністю елементарного: ані газової, ані електричної плити тут не було, воду носити з колодязя, туалет – на вулиці.
Добре хоч передбачливо зробила великий запас продуктів. Залишалося тільки сподіватися, що майбутній руйнівник континенту не виявиться вибагливим у їжі.
По-друге, перед будинком усе поросло травою, а всередині покрилося сантиметровою пилюкою.
Але головна проблема чекала попереду. Я планувала робити з Марка фермера і тому купила цей будинок, не врахувавши час на його відновлення після падіння. Тепер пожинаю плоди власної геніальності. Бо не лиходій тут бджілкою літати буде, виконуючи усю роботу і приводячи дім до людського вигляду, а я!
І розпочинати маю прямо зараз.
Довелося вчитися набирати воду з колодязя, а потім, притягнувши в дім повні відра, робити генеральне прибирання.
Не жити ж нам обом у цьому свинарнику, поки його самопочуття не покращиться!
– З іншого боку, нові меблі привезуть наступної п'ятниці. Встигну навести лад! — Підбадьорила себе перед тим, як почати вимітати з хати пилюку і тут же закашлялася.
Далі буде...
